Власне «я»

Моє ставлення	Дужа позитивна	Позитивно	Ней­трально	Негативне	Дужа нега­тивно
До своєї поведінки та вчинків
До власного «Я»

Будь ласка, підрахуйте загальну кількість балів

Класифікація показників адаптованості учнів

Вид соціально-психологічної адаптованості учнів	Рівні функціонування особистісної адаптації	Показники адаптованості
1. Адаптованість	1. А. Максимальний	75
	Б. Дуже високий	73—74
	2. Високий	69—72
	3. Середній^	64—68
II. Неадаптованість	4. Низький	57—63 50-6в
	5. Неочевидний
	6. Очевидний	40—49
III. Дезадаптованість	7. Ситуативний	30—39
	8. Стійкий, очевидний	21—29
	9. Критичний	0—20

Проективний твір «Мій портфель»

Проективна методика використовується для діагностики емоцій­но-ціннісного ставлення дитини (емоційні проблеми, суб'єктивні очікування і переконання), вивчення переживань дитини, пов'язаних із роллю учня.

Психолог. Уяви, що твій портфель уміє говорити (писати). Що б він розповів тобі про своє життя: про себе, про свого хазяїна, про школу? Що він любить, що не любить, чого хоче? Почни свою розповідь так: «Я — Петриків портфель...»

Форми проведення: групова (письмово) або індивідуальна (усно). Вік: 6—12 років.

Аналіз результатів

Аналізується загальний емоційний фон оповіді: кількість нега­тивних переживань, скарг Портфеля. Наприклад: «Я не задоволений тим, що Петрик накладає дуже багато книжок», «Я хочу, щоб мене не буцали однокласники», «Мені не подобається, що я маленький», «Усі мене б'ють, коли я лежу на підлозі, їм до мене байдуже», «Штовха­ють ногами», «Не переношу спеки», «Коли лежить важка книжка—я стаю злим», «Хочу, щоб мене не кидали» і т. ін. При цьому сам зміст скарг частіше не має значення, оскільки творча дитина здатна ви­гадати ситуації, які є неприємними для портфеля. Для діагностики психологічного неблагополуччя особистості значимим є те, наскільки їй хочеться поскаржитись (наскільки погано живеться її портфелю).

Різниця між адаптованими і дезадаптованими класами полягає в кількості скарг, а також відношенні кількості висловлень негатив­ного змісту до кількості всіх фраз. Для виявлення емоційно неблаго-получних класів і дітей у класі бажано порівнювати досліджуваних одного віку.

Соціометрія

Дітям дається анкета або проводиться співбесіда за її пунктами.

Класний керівник. Як ваш учитель я хотіла б з'ясувати, з ким із уч­нів нашого класу ви хотіли б робити все разом. Це допоможе мені краще спланувати роботу класу. Уважно прочитайте кожне запитання й напишіть прізвища трьох учнів, яких би ви вибрали:

A, 3 ким із учнів нашого класу ти найбільше хотів (ла) би(б) сидіти за однією партою?

1.

2. З ким ще?

3. З ким ще?

Б. З ким з учнів нашого класу тобі найприємніше було б виконувати домашні завдання?

1.

2. З ким ще?

3. З ким ще?

B. З ким ти хотів(ла) би(б) разом снідати під час перерви?

1.

2. З ким ще?

3. З ким ще?

Г. З ким тобі найбільше подобається гратися після школи?

1.

2. З ким ще?

3. З ким ще?

Для того щоб учні про кого-небудь не забули, рекомендується вручити кожній дитині список учнів класу.

Відповіді на запитання можна обробляти по-різному. Найпрості­ший спосіб ґрунтується на використанні бланка (подано нижче).

Бланк

	Андрій	Борис	Белла	Олексій	Олег
Андрій		1	1		1
Борис	1		1		1
Балла	1				1
Олексій		1			1
Олег		1	1
Кількість одержаних виборів	2	3	3	0	4

Горизонтальні рядки показують вибори, зроблені кожним уч­нем, а вертикальні колонки — скільки разів було обрано кожного учня. Уже з таблиці можна зробити висновок про те, хто в класі найпопулярніший, а кому, навпаки, зовсім не симпатизують од­нокласники.

В аналізі використовуються такі поняття:

Зірка — учень, який одержує найбільшу кількість виборів одно­класників.

Ізольований — учень, що не одержав жодного вибору.

Зневажений — учень, що дістав мало виборів.

Взаємний вибір — два або більше учнів, які вибрали один одного.

З таблиці видно, що Олег є лідером, а Олексій — ізольований. Кожен учень у цій групі, крім Олек(йя, має приятеля, який виявив бажання сидіти з ним за однією партою.

Оцінка відносин підлітка з класом

Мета: методика дозволяє виявити три можливі «типи» сприйнят­тя індивідом групи. При цьому як показник типу сприйняття виступає роль групи в індивідуальній діяльності учня.

Психолог. Ми проводимо спеціальне дослідження, аби поліпшити організацію навчального процесу. Ваші відповіді на запитання анкети допомагають нам у цьому. На кожний пункт анкети можливі 3 відпо­віді, позначені буквами А, Б і В. З відповідей на кожний пункт оберіть ту, яка найбільш точно відображає вашу точку зору. Пам'ятайте, що «поганих» або «гарних» відповідей у цій анкеті немає. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.

Інтерпретація результатів

На базі відповідей за допомогою «ключа» підраховуються бали за кожним типом сприйняття індивідом групи. Кожній обраній від­повіді приписується 1 бал. Бали, набрані за всіма 14 пунктами анкети, підсумовуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів за трьома типами сприйняття для кожного учня повинна дорівнювати 14. При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйняття індивідом групи позначається буквою «І», «прагма­тичний» — «П», «колективістський» — «К». Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена:

аІ + bP + сК,

де а — кількість балів, отримана учнем з «індивідуалістичного» типу сприйняття, b — «прагматичного», с — «колективістського».

Наприклад: 4I + 6П + 4К.

Тип 1. Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності для індивіда. Це виявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у схильності до індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати індивідуалістичним.

Тип 2. Учень сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих або тих власних цілей. При цьому група сприймається й оці­нюється з погляду її «корисності» для індивіда. Віддається перевага компетентнішим членам групи, здатним допомогти, узяти на себе ви­рішення складної проблеми або бути джерелом необхідної інформації. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати прагматичним. Тип 3. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи загалом, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індиві­дом своєї групи може бути названий колективістським.

Ключ для обробки анкети

Тип сприйняття індивідом групи
Індивідуалістичний	Прагматичний Колективістський
1В 8А	1А 8Б 1Б		8В
2А 9Б	2Б	9В 2В	9А
ЗБ 10Б	ЗА	10А ЗВ	10В
4Б 11А	4В	11Б 4А	11В
5Б 12А	5А	12В 5В	12Б
6Б 13В	6В	13А 6А	13Б
7Б 14В	7В	14В 7А	14А

Анкета

1. Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

а) знає більше, ніж я;

б) усі питання прагне вирішувати спільно;

в) не відволікає викладача.

2. Найкращі викладачі:

а) використовують індивідуальний підхід;

б) створюють умови для допомоги з боку інших учнів;

в) створюють у колективі атмосферу, у якій ніхто не боїться ви­словлюватися.

3. Я радий, коли мої друзі:

а) знають більше, ніж я, можуть мені допомогти;

б) уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;

в) допомагають іншим, коли трапляється нагода.

4. Найбільше мені подобається, коли в групі:

а) немає кому допомагати;

б) не заважають при виконанні завдання;

в) інші слабше підготовлені, ніж я.

5. Мені здається, що досягаю максимуму, коли:

а) можу одержати допомогу й підтримку з боку інших;

б) мої зусилля чесно винагороджені;

в) можна виявити ініціативу, корисну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, у яких:

а) кожний зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;

б) кожний робить своє і не заважає іншим;

в) кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.

7. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:

а) створюють дух суперництва між учнями;

б) не приділяють їм достатньої уваги;

в) не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

8. Найбільше задоволення в житті дає:

а) робота, коли тобі ніхто не заважає;

б) одержання нової інформації від інших людей;

в) робота корисна іншим людям.

9. Основна роль викладачів повинна полягати:

а) у вихованні людей із розвиненим почуттям обов'язку;

б) у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

в) у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від інших людей.

10. Якщо перед групою постає якась проблема, то я:

а) хочу, щоб інші вирішували цю проблему;

б) працюю самостійно, не покладаючись на інших;

в) намагаюся зробити внесок у спільне вирішення проблеми.

11. Я вчився б краще, якби вчитель:

а) мав до мене індивідуальний підхід;

б) створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;

в) заохочував ініціативу учнів на досягнення спільного успіху.

12. Немає нічого гіршого, коли:

а) ти не в змозі самостійно домогтися успіху;

б) почуваєшся непотрібним у групі;

в) тобі ніхто не допомагає.

13. Найбільше я ціную:

а) особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;

б) спільний успіх, у якому є й моя заслуга;

в) успіх, досягнутий ціною власних зусиль.

14. Я хотів би:

а) працювати в колективі, у якому застосовуються основні при­йоми й методи спільної роботи;

б) працювати індивідуально з викладачем;

в) працювати з досвідченими в цій сфері людьми.

Анкета «Стиль педагогічного спілкування»

Інструкція: уважно прочитайте запитання, проаналізуйте свою думку, виберіть найвдаліший варіант відповіді.

На бланку під номером запитання поставте хрестик у клітинці вибраного Вами варіанта відповіді:

1. Ви вважаєте, що дитина повинна:

а) ділитися з вами своїми думками, почуттями;

б) говорити вам тільки те, що вона сама захоче;

в) залишати свої думки та переживання при собі.

2. Якщо дитина взяла в іншої дитини без дозволу іграшку чи олі­вець, то Ви:

а) довірливо з нею поговорите й дасте можливість їй самій прий­няти необхідне рішення;

б) дасте можливість самим дітям розібратися у своїх проблемах;

в) повідомите про це всіх дітей і змусите повернути те, що вона взяла, із вибаченням.

3. Рухлива, іноді недисциплінована дитина сьогодні на занятті була зосередженою, охайною і добре виконала завдання. Ви:

а) похвалите дитину і всім покажете її роботу;

б) виявите зацікавленість, з'ясуєте, чому так добре вийшло сьо­годні;

в) скажете їй: «Ось завжди так займайся!».

4. Дитина, яка зайшла до кабінету, не привіталася з Вами. Ви:

а) змусите дитину голосно при всіх привітатися з Вами;

б) не звернете увагу;

в) зразу почнете спілкуватися з дитиною, не згадуючи про її промах.

5. Діти спокійно працюють. У Вас є вільна хвилина. Ви:

а) спокійно, не заважаючи, спостерігатимете, як вони працюють і спілкуються;

б) комусь допоможете, підкажете, зробите зауваження;

в) займетеся своїми справами (записи, перевірка зошитів).

6. Вам здається правильною така точка зору:

а) почуття, переживання дитини ще поверхові: вони швидко минають, на них не слід зважати;

б) емоції дитини, її переживання — це важливі чинники, за допомогою яких її можна ефективно вчити й виховувати;

в) почуття дитини дивовижні, переживання її значимі, до них потрібно ставитися бережно, з великим тактом.

7. Ваше вихідне положення в роботі з дітьми:

а) дитина слабка, нерозумна, не має досвіду, тільки дорослий може і мусить навчити й виховати її;

б) у дитини багато можливостей для саморозвитку, а дія дорослого повинна спрямовуватися на максимальне підвищення активності самої дитини;

в) дитина розвивається майже не керовано, під впливом спадко­вості й сім'ї; тому головне — щоб вона була здоровою, нагодованою і не порушувала дисципліну.

8. До активності самої дитини Ви ставитеся:

а) позитивно, бо без неї неможливий повноцінний розвиток;

б) негативно, бо вона часто заважає цілеспрямовано і планомірно навчати й виховувати;

в) позитивно, але тільки тоді, коли вона погоджена з педагогом.

9. Дитина не захотіла виконувати завдання через те, що робила це вдома. Ваші дії:

а) сказали б: «Ну й не треба»;

б) примусили б виконати роботу;

в) запропонували б інше завдання.

10. На Ваш погляд, найбільш правильною є така позиція:

а) дитина повинна бути вдячною дорослим за турботу про неї;

б) якщо вона не усвідомлює турботу про неї, не цінує її, то це її справи, вона коли-небудь пошкодує;

в) педагог повинен бути вдячним дітям за їхню довіру й любов.

Заклад освіти

Клас Стать ,

Педагогічний стаж

Освіта

Дата заповнення

							Бланк
Відповідь							Запитання
	1	2		3		4		5	6		7			8			9		10
а
б
в

Анкета для батьків «Ваша дитина»

1. Прізвище, ім'я дитини '

2. У початкових класах Ваша дитина вчилася загалом

3. Стосунки з першою вчителькою були ;

4. Чи нині Ваша дитина вчиться охоче?

5. Дитині подобаються такі навчальні предмети

6. Ви задоволені навчальними успіхами своєї дитини?

7. Чи допомагаєте Ви дитині в підготовці домашніх завдань?

8. Чи вміє Ваша дитина користуватися довідниками, словниками, додатковою літературою?

9. Як Ви вважаєте, чого Вам бракує у вихованні Вашої дитини (підкресліть): часу, терпіння, педагогічних знань, розуміння сучасного покоління, маєте іншу думку

9.Ваші побажання класному керівникові_________________

10.Ви вважаєте, що педагогам необхідно звернути увагу на

Дякуємо за відповіді та співпрацю!

Адаптаційна гра для п'ятикласників

Мета: надання психолого-педагогічної підтримки учням 5-х класів у період їхньої адаптації до умов навчання в основній школі.

Завдання:

• створити умови для зниження тривожності;

• розвивати вміння й навички співпраці з ровесниками, адекватно і різнобічно порівнювати свої результати з успіхами однолітків;

• формувати адекватне ставлення до своїх успіхів і невдач у будь-якій діяльності, розвивати навички впевненої поведінки.

Гра проводиться з усім класом у класній кімнаті (зазвичай це нове приміщення для п'ятикласників) у вересні—жовтні. Тривалість гри— З—4 заняття по 1 год.

Ефективність занять полягає в розвитку творчого потенціалу дітей, у набутті ними навичок аналізу своїх почуттів, проблем, відносин, подій; у формуванні вміння здобувати знання.

І етап. «Інтерв'ю»

Матеріали: картки зі списком класу на кожного учня (і 2—3 за­пасних) (додаток).

Знайомство. Вправа *Хочу, щоб мене називали...».

Прийняття правил гри. їх записують на дошці або плакаті.

Основна частина. Кожному учасникові пропонується на деякий час стати кореспондентом і взяти інтерв'ю на будь-яку тему в усіх учасників гри. Для цього кожному дається змога вибрати для себе тему. (Варіанти вибору можуть бути різноманітними — лотерея, по черзі називати тему, самостійно вибрати тощо.) На цьому етапі ведучому важливо бути уважним, уміти підтримати сором'язливих і намагатися залучити до роботи всіх учасників.

Діти записують обрану тему до своєї картки в рядок «Моя тема».

Далі учні підходять до кожного однокласника, ставлять запитання зі своєї теми, записують відповідь. Зазвичай стає шумно, весело, тріш­ки тісно, але активність п'ятикласників, яку вони можуть виявити, того варта.

Якщо деякі кореспонденти діють дуже активно й технічно, то їм можна запропонувати ще один бланк з іншою темою опитування.

^т етап закінчується збором аркушів.

Аналіз заняття. Давайте подивимось, як пройшла наша гра. Ви­беріть одне з двох облич, які підписані: «цікаво — нецікаво», «важко — легко». Намалюйте свій варіант на вашому імпровізованому портфелі (або іншому завчасно приготованому ілюстрованому бланку).

II етап. «Знайомі незнайомці»

Матеріали: картки на кожного учня класу.

Розминка. Вправа «Вітер дме на того...». Рефлексія попереднього заняття.

Основна частина. Діти об'єднуються в групи по 3—4 особи й от­римують картки. Учням пропонується скласти портрет 3—4 учнів (вибір винадковий, але ведучому варто простежити, щоб діти не отри­мали картки зі своїм ім'ям). Для цього використовуються результати інтерв'ю попереднього заняття. У групі діти вирішують, хто про кого буде збирати інформацію. Якщо хтось із дітей відсутній, то слід його картку спочатку вилучити, а потім запропонувати активному учасни­кові як додаткове завдання.

Потім по класу починається подорож аркушів опитування, із яких групи виписують інформацію про «своїх» учнів. На перший погляд— це чисто механічна робота, але це не так. Читання в групі кожного опитувальника—це маленьке відкриття, яке стосується не тільки тієї людини, про якути збираєш інформацію, а й водночас того, хто справді тобі цікавий у класі, та поки що не зовсім доступний для спілкування.

Важливо організовувати роботу груп так, щоб діти встигли скласти характеристики, нагадувати про суть завдання, попереджати про час. Складені характеристики групи здають редколегії.

Обговорення заняття.

Заспокійлива гра. Вправи «Передай потиск», «Сонячний промі­нець».

ІІІ етап. «Вгадай, хто це?»

Матеріали: характеристики на кожного учня (спеціально опрацьо­вані ведучим, враховано власні спостереження, зауваження, додано індивідуальні «родзинки» кожної дитини).

Розминка. Вправа «Груповий рахунок».

Основна частина. Ведучий зачитує характеристики, а діти повинні вгадати, про кого йдеться. Загадковість та інтрига мають стати духом усього заняття. Варіанти: зачитувати характеристики можуть учні класу, записи можуть бути оформлені як газетні шпальти, грамоти; можуть бути передбачені призи для тих, хто першим вгадує, про кого йдеться.

Обговорення заняття.

Вправа «Потиск по колу».

Продовження гри може бути у вигляді випуску класної газети, оформлення класного альбому тощо (у кожному класі це вирішується відповідно до ситуації).

Додаток

Картки для етапу «Інтерв'ю»