1. Зміни структури дохідних активів ч к, ч цп :

(тис. грн);

– у процентах: Д_п (Ч_к,Ч_цп) : Д_п0. · 100 % = – 233,8 : 533,5 · 100 % = –43,8 %.

2. Зміни середньої відсоткової ставки за видами дохідних активів і_сер розраховується шляхом віднімання від загальної величини відхилень процентних доходів уже знайдених значень впливу двох попередніх факторів: Д_п(і_сер) = (Д_п1 – Д_п0) – Д_п(А_д) – Д_п(Ч_к,Ч_цп) =

= +32,5 – 224,0 – (–233,8) = + 42,3 (тис. грн);

– у процентах: Д_п(і_сер) : Д_п0 · 100 % = +42,3 : 533,5 · 100 % = 7,9 %.

Аналізуючи проведені розрахунки, можна зробити висновок, що за рахунок збільшення дохідних активів на 692 тис. грн. банк отримав додатково 224,0 тис. грн. доходу, що на 42 % більше, ніж у попередній період.

Зменшення середньої процентної ставки за дохідними активами з 32 до 24 % істотно не вплинуло на величину банківського доходу, навпаки, він збільшився на 42,3 тис. грн., або на 7,9 %.

Найвагомішим фактором зниження процентного доходу стали негативні зміни у структурі дохідних активів, що спричинило зменшення доходу банку на 233,8 тис. грн., або на 43,8 % порівняно з попереднім періодом. Зниження частки портфеля цінних паперів у складі дохідних активів з 37,3 до 25,7 % зумовлено високими ризиками можливих втрат від банківських операцій на ринку цінних паперів.

Перевірка:Зміна обсягу процентних доходів банку за рахунок зміни розглянутих вище факторів становить Д_п(А_д, Ч_к.цп, і_сер) = Д_п(А_д) + Д_п(Ч_к,Ч_цп) + Д_п(і_сер) = = +224,0 – 223,8 + 42,3 = +32,5 (тис. грн), що відповідає розміру абсолютних відхилень процентних доходів від базового до звітного періоду за даними таблиці Д_п = Д_п1 – Д_п0 = 566 – 533,5 = 32,5 (тис. грн).

Аналогічно здійснюється перевірка зміни процентних доходів банку у процентах.

За даними розрахунків: +42,0 % – 43,8 % + 7,9 % = + 6,1 %;

за даними аналітичної таблиці: (Д_п1 – Д_п0) : Д_п0 · 100 % = 32,5 : 533,5 · 100 % = 6,1 %.

Дані перевірки свідчать, що абсолютне відхилення величини процентних доходів у звітному періоді з урахуванням таких факторів, як обсяг та структура дохідних активів і середня процентна ставка за ними, становило 32,5 тис. грн, або 6,1 %.

Утворення прибутку банку є наслідком впливу різноманітних факторів. Фактори, під впливом яких формується прибуток, не обмежуються доходами і витратами. Дуже важливими серед них є: обсяг капіталу банку; рівень ефективності використання активів банку; мультиплікативний ефект капіталу; рентабельність доходу.

1. Обсяг капіталу відображається у пасиві балансу банку.

2.Рівень ефективності використання активів банку характеризує показник дохідності активів (Д_а), який розраховується як відношення доходів банку (Д) до сукупних активів (А):

Д _а = Д / А.

3. Мультиплікатор капіталу (М_к) – це показник максимальної здат­ності банку залучати депозити і видавати кредити чи розширювати ланку «депозит – кредит» в розрахунку на одну грошову одиницю свого капіталу, тобто мультиплікатор– це важіль управління структурою власного і залученого капіталу, за допомогою якого визначається здатність банківського капіталу залучати в оборот додаткові гроші, не порушуючи стійкої і дохідної роботи банку.

М _к визначається відношенням сукупних активів до балансового капіталу банку (К):

М _к = А / К.

4. Рентабельність доходу (R_д) обчислюється відношенням прибутку до оподаткування (П) до доходу банку:

R_д = П / Д.

Залежність прибутку від названих факторів характеризується чотирифакторною мультиплікативною моделлю:

П = К + Д_а + М_к +R_д .

Факторний аналіз прибутку на основі даної моделі здійснюється за допомогою модифікованого методу ланцюгових підстановок і складається з таких елементів.

Загальна зміна прибутку до оподаткування у звітному періоді (∆П):

∆П = П₁ – П₀ ,

де П₁ — прибуток звітного року;

П₀ — прибуток минулого року.

Оцінка кількісного впливу факторів на відхилення за прибутком до оподаткування:

а) вплив зміни капіталу – ,

де (К₁ – К₀) — відхилення по капіталу;

Д_а.0 — дохідність активів у минулому році;

М_к.0 — мультиплікатор капіталу у минулому році;

R_д0 — рентабельність доходу у минулому році;

б) вплив зміни дохідності активів – ,

де Да₁ — дохідність активів звітного року;

в) вплив зміни мультиплікатора капіталу —

,

де М_к — мультиплікатор капіталу звітного року;

г) вплив зміни рентабельності доходу —

,

де R_д0 — рентабельність доходу звітного року.

Скориставшись інформацією щодо капіталу, активів та фінансових результатів діяльності банку, можна оцінити вплив названих факторів на зміну прибутку до оподаткування

В процесі менеджменту фінансових результатів діяльності банку використовують також і коефіцієнтний метод сутність якого полягає у побудові системи взаємозв’язаних показників, які всебічно характеризують стан і динаміку фінансового результату діяльності банку. Показники ефективності розраховують за результатами діяльності банку за рік. При розрахунках за квартал чи півріччя показники необхідно приводити до річного рівня.

Основними показниками, які характеризують прибутковість банку, є такі:

1. Норма прибутку на капітал (рентабельність капіталу);

2. Рентабельність (прибутковість) активів;

3. Рентабельність витрат;

4. Чистий спред;

5. Чиста процентна маржа;

6. Рівень іншого операційного доходу.

1. Рентабельність капіталу (норма прибутку на капітал) (ROE) характеризує ефективність використання капіталу і розраховується як відношення чистого прибутку (ЧП) до балансового капіталу (К), показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн капіталу банку і характеризує економічну віддачу капіталу, тому є основним показником ефективності діяльності банку. Розраховується за формулою:

.

Банк працює ефективно в тому разі, коли значення показника не менше 15 %.

2. Рентабельність активів (ROA) визначається відношенням чистого прибутку до сукупних активів банку, відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його менеджерів, які підтримують оптимальну структуру активів і пасивів з погляду доходів і витрат. У світовій практиці цей показник вважається найкращим для оцінювання ефективності роботи менеджерів банку.

.

Банк ефективно використовує наявні ресурси в тому випадку, коли значення показника не менше 1 %.

3. Рентабельність витрат (R_в) визначається як відношення прибутку до витрат. Цей показник характеризує рівень віддачі витрат банку й оцінює суму прибутку, що припадає на одиницю витрат.

.

4. Чистий спред (ЧС) характеризує рівень узгодженості процентної політики банку за кредитними і депозитними операціями. Чистий спред — це різниця між середніми процентними ставками, отриманими і сплаченими. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними і пасивними операціями, яка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення показ­ника не менше 1,25 %.

,

де ПД — процентні доходи за кредитними операціями;

КП — кредитний портфель;

ПВ — процентні витрати за депозитами;

ПЗ — підпроцентні зобов’язання.

5. Чиста процентна маржа (ЧПМ) дає змогу оцінити здатність банку утворювати чистий процентний дохід, використовуючи загальні активи, характеризує ефективність структури активів банку. Чиста процентна маржа обчислюється як відношення чистого процентного доходу (ЧПД) до загальних активів банку (А):

,

де ПД — процентний дохід;

ПВ — процентні витрати.

Аналізуючи чисту процентну маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, у тому числі й інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Оптимальним значенням показника є 4,5 %. Зменшення процентної маржі сигналізує про загрозу банкрутства. Основними причинами зменшення процентної маржі є: зниження процентних ставок за кредитами; подорожчання ресурсів; скорочення питомої ваги дохідних активів у загальному їх обсязі; хибна процентна політика.

6. Рівень іншого операційного доходу (ІОД) відносно загальних активів (А) характеризує ступінь залежності фінансового стану банку від «нетрадиційних» доходів. Збільшення цього показника може свідчити про здорову диверсифікацію платних послуг або про хибне тяжіння до спекулятивних прибутків для покриття дефіциту основного процентного доходу банку.

.