4. Порядок розподілу і використання прибутку.

Чистий прибуток банку розподіляється і використовується відповідно до вимог чинного законодавства та у порядку, визначеному Статутом банку. Як правило, розподіл прибутку здійснюється на загальних зборах акціонерів на рік наперед, а підсумковий розподіл і використання прибутку затверджується зборами акціонерів за підсумками фінансового року.

Розподіл здійснюється згідно із спеціально розробленою банком політикою, основою якої є дивідендна політика, за наступними напрямами:

– збільшення власного капіталу банку (прибуток, що капіталізується) шляхом формування фондів та спрямування на розвиток банку. Відповідно до чинного законодавства банки створюють резервний фонд у розмірі 25% регулятивного капіталу із щорічним поповненням до розрахункової величини відрахуваннями з чистого прибутку у розмірі 5% від його величини. Крім цього, банки створюють страхові резерви для відшкодування можливих втрат від активних операцій, тобто для страхування кредитних, валютних, фондових та інших банківських ризиків;

– споживання – виплата дивідендів, матеріальне заохочення та соціальне забезпечення працівників.

Існують три основні типи формування дивідендної політики, які наведені нижче в таблиці.

Кожен метод має свої переваги і недоліки.

Основним завданням політики розподілу є визначення оптимальних пропорцій між частиною прибутку, що капіталізується і тією її частиною, що споживається. Адже, висока частка дивідендів підвищує обсяг прибуткових активів і, одночасно, сповільнює темпи росту капіталу. Низька частка дивідендів обумовлює зниження курсу акцій банку, а отже і його вартість.