- •«Основи філософськихнань». Функції філософського знання
- •Виникнення релігії та первісні вірування
- •Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
- •Світові релігії – спільні та відмінн риси
- •(5) Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії
- •(6) Ідеї філософських шкіл Стародавньої Індії
- •8. Провідні ідеї та напрямки філософії Стародавнього Китаю
- •10 Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
- •12.Школи,ідеї та представники пізньої класики античної культури
- •11.Основні догмати християнства
- •13.Вихідні ідеї середньовічної філософії.Патристика
- •14.Середньовічна філософія:схоластика,містика
- •15.Філософія Відродження
- •16.Філософія Просвітництва
- •17.Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •18.Арабська філософія
- •19.Досягнення Німецької класичної філософії
- •20.Основні ідеї і.Канта
- •21,Філософія г.Гегеля
- •22, Зміна парадигми філософського мислення у XIX - на поч. XX ст
- •23, Вихідні ідеї філософії а. Шопенгауера та с. К'єркегора
- •24, Філософія історії про рушійні сили чинники та умови історичного процесу
- •25, Ідеї позитивізму і канта
- •26, Російська філософія XIX - початку XX ст.
- •27, Діалектичний матеріалізм к.Маркса та ф.Енгельса
- •28, Філософські погляди зігмунда фрейда
- •29, Ніцше та ідеї філософії життя
- •30, Особливості розвитку філософії 20 ст
- •31. Сцієнтичний напрям у філософії XX ст.
- •32. Екзистенціально-антропологічний напрям філософії XX ст.
- •33. Культорологічний та історіософський напрями у філософії XX ст.
- •34. Релігійна філософія XX ст.
- •35. Загальні особливості української філософії
- •36. Основні догмати ісламу
- •37. Українська філософія XVI-XVII ст. Г.Сковорода
- •38. Ідеї української філософії XIX-XX ст.
- •39. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії
- •40. Релігійні конфесії в Україні
- •41. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття
- •42. Свобода совісті та релігійний вибір
- •43. Поняття «аксіологія». Вихідні цінності людського буття
- •44. Поняття суспільства
- •45. Свідомість як атрибутивна ознака людського існування
- •46. Формування громадянського суспільства
- •47. Структура та функції свідомості
- •48. Самореалізація людини. Сенс життя
- •49. Поняття пізнання. Рівні і форми пізнання
- •50. Рівні і методи наукового пізнання
- •51. Типологія особи. Проблема відчуження та її подолання
- •52. Принципи та категорії діалектики
- •53. Закони діалектики. Альтернативи діалектики
- •54. Місце соціальної філософії у філософському знанні
- •55. Філософія історії як напрям філософського знання
- •56. Ознаки та типологія культури
- •57. Релігієзнавство як наука
- •58. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •59. Філософська оцінка впливу техніки на розвиток суспільства
- •60. Провідні тенденції розвитку світової філософії у III тисячолітті
36. Основні догмати ісламу
Основний догмат ісламу – єдинобожжя (таухід) – виражений простою формулою віри: „Немає Бога, крім Аллаха і Мухаммед – пророк його”. Це віровизнання, яке називається шарада, потрібно виголошувати голосно із добрими намірами, трьох разове проголошення цієї формули перед духовною особою означає навернення у віру. Віра у єдиного, але всемогутнього, строгого та справедливого Аллаха пов’язана з кінцем світу, Страшним судом, загробним життям в раю чи пеклі, дивлячись як прожите земне життя. До догматів ісламу належить віра в ангелів, що охороняють пекло, віра в Коран, як священну книгу, віра в пророків та посланництво Мухаммеда, віра в кінець світу та загробне життя, визнання зумовленостей долі, віра у воскресіння після смерті.
Якщо догматика ісламу проста, то культ є досить різноманітним і включає в себе п’ять основних положень – п’ять „стовпів” релігії:
1) Визнання та проголошення шахади;
2) Щоденна п’ятиразова молитва;
3) Піст;
4) Сплата податку;
5) Паломництво в Мекку.
Деякі мусульманські богослови розглядають в якості шостого „стовпа” релігії – війну проти невірних – джихад.
Молитва(салят абонамаз). Мусульманське богослужіння зосереджується на ритуальній молитві, що виголошується у визначений час п’ять разів на день. Віруючі повертаються обличчям в бік Мекки, здійснюючи перед молитвою ритуальне омовення обличчя, рук до ліктів, обтирання голови та ніг. Сакралізація води для ісламу є характерною і вважається, що вода очищує не тільки від фізичного забруднення, але й від моральної нечистоти. Намаз здійснюють не тільки в мечеті, але і в іншому місці.
Мусульманські богослужіння, як правило, є спільним, воно відбувається в мечеті.
Піст (саум)наступає на дев’ятий місяць за мусульманським місячним календарем, введений він був ще Мухаммедом в 632 р. Цей місяць називається рамадан або рамазан. Протягом 30 днів мусульмани постять від світанку до заходу сонця. Піст є надзвичайно строгим у дотриманні. Їсти дозволяється тільки вночі. Забороняється також палити, вдихати пахощі, приймати ліки.
Хаджж (з араб. йти вперед) – паломництво в Мекку, Медіну та Єрусалим до святих місць у міцяці зу-ль-хіджжа. Паломники одягають білі одежі, здійснюють церемонію ритуального очищення, в урочистій процесії обходять Каабу – невелику будівлю, в один з кутів якої вмуровано „чорний камінь” (метеорит), що був нібито посланий Аллахом з неба людям на знак своєї могутності, п’ють воду із святого джерела, беруть участь у молінні навколо гір і долин, розташованих біля Мекки. Цей ритуал пов’язаний з легендою про перебування в цих місцях Ібрахіма (Авраама), першого проповідника істинного єдинобожжя. Хаджж закінчується святом Ід-Аль-Адха, під час якого в пам’ять про Ібрахімову жертву Аллахові і божественне милосердя ріжуть жертовних тварин. Люди, які здійснили хаджж носять почесне звання хаджжі і користуються повагою серед мусульман. Через те, що не кожен мусульманин має змогу здійснити паломництво до святих місць, цей припис не є безумовно обов’язковим для мусульманина, проте здійснити жертвоприношення він зобов’язаний. Жертовну тварину розділяють на частини з яких третину залишають собі, а третину роздають бідним людям і це вважається доброю справою. До обряду входить спеціальна молитва, відвідування могил померлих родичів, візити в гості, покупки нової одежі.
Паломництво.Кожен повнолітній мусульманин повинен, якщо він здоровий і матеріально забезпечений здійснити хоча б раз в житті хаджж. Паломництво дає спільноті унікальну можливість згадати історію Ісламу і значення Мекки. В мусульманських країнах існують спеціальні агентства по справах паломництва. Вони беруть на себе всі турботи по забезпеченню паломників квитками на транспорт, місце в готелі, обмін грошей у банках. Історія паломництва у Мекку починається з 631 р., коли Мухаммед відвідав це місце після 9 років перебування в Медині. Тоді ж він здійснив ритуал поклоніння Каабі і іншим святиням включивши їх в культ ісламу.
Стягування десятини.В число п’яти стовпів ісламу входить традиція збору визначеної частини прибутку з заможних членів громади для роздачі їх бідним чи на користь мусульманського духовенства.
Джихад. Багато мусульман додають шосту колону Ісламу джихад (священна війна).
