36. Основні догмати ісламу

Основний догмат ісламу – єдинобожжя (таухід) – виражений простою формулою віри: „Немає Бога, крім Аллаха і Мухаммед – пророк його”. Це віровизнання, яке називається шарада, потрібно виголошувати голосно із добрими намірами, трьох разове проголошення цієї формули перед духовною особою означає навернення у віру. Віра у єдиного, але всемогутнього, строгого та справедливого Аллаха пов’язана з кінцем світу, Страшним судом, загробним життям в раю чи пеклі, дивлячись як прожите земне життя. До догматів ісламу належить віра в ангелів, що охороняють пекло, віра в Коран, як священну книгу, віра в пророків та посланництво Мухаммеда, віра в кінець світу та загробне життя, визнання зумовленостей долі, віра у воскресіння після смерті.

Якщо догматика ісламу проста, то культ є досить різноманітним і включає в себе п’ять основних положень – п’ять „стовпів” релігії:

1) Визнання та проголошення шахади;

2) Щоденна п’ятиразова молитва;

3) Піст;

4) Сплата податку;

5) Паломництво в Мекку.

Деякі мусульманські богослови розглядають в якості шостого „стовпа” релігії – війну проти невірних – джихад.

Молитва(салят абонамаз). Мусульманське богослужіння зосереджується на ритуальній молитві, що виголошується у визначений час п’ять разів на день. Віруючі повертаються обличчям в бік Мекки, здійснюючи перед молитвою ритуальне омовення обличчя, рук до ліктів, обтирання голови та ніг. Сакралізація води для ісламу є характерною і вважається, що вода очищує не тільки від фізичного забруднення, але й від моральної нечистоти. Намаз здійснюють не тільки в мечеті, але і в іншому місці.

Мусульманські богослужіння, як правило, є спільним, воно відбувається в мечеті.

Піст (саум)наступає на дев’ятий місяць за мусульманським місячним календарем, введений він був ще Мухаммедом в 632 р. Цей місяць називається рамадан або рамазан. Протягом 30 днів мусульмани постять від світанку до заходу сонця. Піст є надзвичайно строгим у дотриманні. Їсти дозволяється тільки вночі. Забороняється також палити, вдихати пахощі, приймати ліки.

Хаджж (з араб. йти вперед) – паломництво в Мекку, Медіну та Єрусалим до святих місць у міцяці зу-ль-хіджжа. Паломники одягають білі одежі, здійснюють церемонію ритуального очищення, в урочистій процесії обходять Каабу – невелику будівлю, в один з кутів якої вмуровано „чорний камінь” (метеорит), що був нібито посланий Аллахом з неба людям на знак своєї могутності, п’ють воду із святого джерела, беруть участь у молінні навколо гір і долин, розташованих біля Мекки. Цей ритуал пов’язаний з легендою про перебування в цих місцях Ібрахіма (Авраама), першого проповідника істинного єдинобожжя. Хаджж закінчується святом Ід-Аль-Адха, під час якого в пам’ять про Ібрахімову жертву Аллахові і божественне милосердя ріжуть жертовних тварин. Люди, які здійснили хаджж носять почесне звання хаджжі і користуються повагою серед мусульман. Через те, що не кожен мусульманин має змогу здійснити паломництво до святих місць, цей припис не є безумовно обов’язковим для мусульманина, проте здійснити жертвоприношення він зобов’язаний. Жертовну тварину розділяють на частини з яких третину залишають собі, а третину роздають бідним людям і це вважається доброю справою. До обряду входить спеціальна молитва, відвідування могил померлих родичів, візити в гості, покупки нової одежі.

Паломництво.Кожен повнолітній мусульманин повинен, якщо він здоровий і матеріально забезпечений здійснити хоча б раз в житті хаджж. Паломництво дає спільноті унікальну можливість згадати історію Ісламу і значення Мекки. В мусульманських країнах існують спеціальні агентства по справах паломництва. Вони беруть на себе всі турботи по забезпеченню паломників квитками на транспорт, місце в готелі, обмін грошей у банках. Історія паломництва у Мекку починається з 631 р., коли Мухаммед відвідав це місце після 9 років перебування в Медині. Тоді ж він здійснив ритуал поклоніння Каабі і іншим святиням включивши їх в культ ісламу.

Стягування десятини.В число п’яти стовпів ісламу входить традиція збору визначеної частини прибутку з заможних членів громади для роздачі їх бідним чи на користь мусульманського духовенства.

Джихад. Багато мусульман додають шосту колону Ісламу джихад (священна війна).