53. Операційні бюджети та їх значення в управлінні підприємством.

Основний бюджет– це узгоджений з усіма підрозділами план роботи підприємства в цілому. Він охоплює операційний і фінансовий бюджети, склад яких залежить від специфіки діяльності підприємства. На етапі розробки основного бюджету проводять аналіз і уточнення цінової та кредитної політики, стратегії управління запасами, виявляють ризики та оцінюють можливі наслідки управлінських рішень. Основний бюджет та його складові – операційний і фінансовий бюджети.

До операційних бюджетів виробничого підприємства відносяться:

• бюджет продаж;

• бюджет виробництва;

• бюджет виробничих запасів;

• бюджет прямих витрат на матеріали;

• бюджет прямих витрат на оплату праці;

• бюджет загальновиробничих витрат;

• бюджет амортизаційних відрахувань;

• бюджети витрат на збут та адміністративних, тощо.

       Залежно від специфіки діяльності підприємства за своїм складом операційні бюджети можуть відрізнятись.   

54. Фінансові бюджети та їх значення в управлінні підприємством.

Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображає заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства. Прикладами фінансових бюджетів є бюджет грошових коштів та бюджетний баланс.

До складу фінансових бюджетів включають:

• бюджет руху грошових коштів;

• прогноз балансу активів і пасивів (бюджет по балансовому листу);

• прогноз вартості чистих активів для акціонерного товариства;

• прогноз основних фінансових показників (прибутку до оподаткування чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподатковування; рентабельності активів, власного капіталу і продажів та ін.);

• капітальний бюджет.

Розробка фінансових бюджетів дозволяє підприємству:

• вести облік руху грошових коштів у розрізі центрів фінансової відповідальності, а не тільки по підприємству в цілому;

• оперативно контролювати грошові потоки в розрахунковому періоді;

• використовувати інформацію про рух грошових коштів для управління активами і пасивами;

• аналізувати вплив прибутку на фінансову стійкість і платоспроможність підприємства (при використанні непрямого методу для розрахунку грошових потоків);

• вживати оперативні заходи по усуненню недоліків у фінансово-господарській діяльності.

55. Система фінансового контроллінгу на підприємстві.

Контролінг як система підтримки управлінських рішень був упершее запроваджений на підприємствах у США наприкінці XIX - на початку XX століття. Спочатку контролінг був сконцентрований переважно на фінансових питаннях і розглядався виключно як функціональний блок фінансового менеджменту. Проте, у сучасній практиці управління контролінг - це система, яка включає в себе такі елементи як фінансовий контролінг, інвестиційний контролінг, контролінг персоналу, маркетинговий контролінг та інші елементи залежно від специфіки діяльності підприємства.

Основним елементом даної системи управління є фінансовий контролінг, навіть більше, можна сказати, що контролінг насамперед слід розглядати як фінансовий, оскільки будь-яка система управління підприємством направлена на досягнення головної мети - отримання прибутку та підвищення вартості бізнесу. Усе інше - виробничий контролінг, контролінг персоналу тощо - це вже похідні елементи, які допомогають виконати цю основну мету.

Однією з головних причин виникнення та втілення концепції фінансового контролінгу стала необхідність у системній інтеграції різних аспектів управління бізнес-процесами в організаційній системі. Серед інших причин застосування системи фінансового контролінгу на підприємстві можна виділити наступні:низька оперативність інформації на підприємстві;процес планування починається від виробництва, а не від збуту продукції;відсутність розподілу між управлінням прибутку та управлінням грошовими коштами;низька культура аналізу досягнення мети;використання прямих і невигідних витрат, а не змінних і постійних

Тобто можгіа сказати, що концепція контролінгу є стрижнем, навкруги якого повинні бути зєднані основні елементи організації і управління діяльністю підприємства, а саме:

-всі категорії бізнес-процесів і їх витрати;

-центри відповідальності підприємства;

-системи планування і бюджетування, система управлінського обліку, система стратегічного управління;

-інформаційні потоки, що дозволяє оперативно фіксувати поточний стан виконання бюджетів центрів відповідальності;

-моніторинг і аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємства;

-виявлення причн відхилень і формування управляючих дій в рамках центрів відповідальності .

Також потрібно зазначити, що фінансовий контролінг як цілісна система поділяється на стратегічний та оперативний,. Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового управління фінансами, вартістю та ризиками. Найважливішим завданням стратегічного контролінгу є забезпечення життєздатності підприємства в довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху.

В свою чергу головною метою оперативного фінансового контролінгу є організація системи управління досягненням поточних фінансових цілей підприємства. Такі цілі можуть знаходити свій вираз у показниках виручки від реалізації, прибутку, постійних і змінних витрат, рентабельності капіталу тощо. Цільові показники оперативного контролінгу повинні корелювати з монетарними та немонетарними цілями, визначеними в рамках стратегічного контролінгу. [3,51].

Таким чином, можна зробити висновок, що фінансовий контролінг відіграє дуже важливу роль у діяльності будь-якого субєкта господарювання, оскільки він покликаний створити таку систему управління фірмою, яка направлена на досягнення оперативних і стратегічних цілей та забезпечення поступового й рентабельного розвитку підприємства.