59. Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління.

Одним із інструментів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація. Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати в план санації.

Реструктуризація підприємства- це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентноспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Керуючись даним визначенням можна зробити розмежування між категоріями “реструктуризація підприємства” та “реорганізація”. Поняття “реструктуризація” є більш ширшим, оскільки включає в себе поряд з іншими, заходи, спрямовані на реорганізацію підприємства. Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного капіталу даної юридичної особи та в зміні організаційно-правової форми організації бізнесу.

В літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, в залежності від характеру заходів, які застосовуються, виділяють такі форми реструктуризації:

· Реструктуризація виробництва;

· Реструктуризація активів;

· Фінансова реструктуризація;

· Корпоративна реструктуризація (реорганізація).

Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності.

Реструктуризація активів включає в себе заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу.

Фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства.

Найбільш складним видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Корпоративна реструктуризація пов’язана з реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.

60. Оцінка ефективності антикризового фінансового управління підприємством.

Ефективність антикризового управління забезпечується захо­дами, які покладені в його основу і повинні дати очікувані ре­зультати в організації та управлінні, зростанні обсягів виробниц­тва, поліпшенні фінансового стану підприємства. Основним немонетарним критерієм ефективності можна вважати рівень до­сягнення головної мети антикризового управління. Ця мета може різнитися залежно від ініціаторів антикризових заходів. Для вла­сників та персоналу — це запобігання банкрутству та забезпе­чення фінансового оздоровлення підприємства в довгостроково­му періоді; для кредиторів — повернення заборгованості.

На практиці доцільно розраховувати прогнозну ефективність та фактичну. Прогнозна ефективність антикризових заходів ви­значається у разі складання та експертизи планів санації (рестру­ктуризації"), при прийнятті рішення щодо санаційної спроможно­сті підприємства. У разі складання антикризовим менеджментом звітів про проведену роботу, відповідні фактичні показники слу­гуватимуть критерієм оцінювання ефективності менеджменту та визначення величини їх винагороди. Основними монетарними критеріями оцінки ефективності антикризового фінансового управління на практиці є такі:

— зміна показників «ліквідність» та «платоспроможність»;

— підвищення рівня прибутковості;

— тенденції зміни показників ділової активності (продуктив­ності праці, оборотності тощо);

— додаткова вартість, створена в результаті антикризових за­ходів.

Рівень ефективності визначається на основі зіставлення зна­чення окремих показників до і після впровадження антикризових заходів при оцінюванні ефективності антикризового фінансового управління: значення інтегрального показника фінансового стану порівнюється до і після впровадження антикризових заходів.

Прогнозні показники ефективності доцільно розраховувати при моделюванні доцільності реалізації тих чи інших антикризо­вих заходів. Наприклад, при обґрунтуванні переваг, які може отримати підприємство в результаті зміни організаційно-правової форми, відокремлення певних структурних підрозділів у нові са­мостійні суб’єкти підприємницької діяльності, зміни структури управління, диверсифікації діяльності, введення в дію нових ви­дів обладнання, згортання діяльності, скорочення персоналу.

Якщо за основу брати критерій прибутковості, то ефектив­ність санації (Е) можна визначити за такою формулою:

Прогнозований обсяг додаткового прибутку h, — ; ; — .

Розмір вкладсиьпа проведення санації

Результати антикризового фінансового управління (окрім по­долання неплатоспроможності та відновлення конкурентоспро­можності) можна оцінити через додатковий прибуток підприємс­тва (різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення). Для більш об’єктивної оцінки ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до теперішньої вартості. Вкладення в проведення санації можна розглядати як капіталовкладення санатора (інвестора) в підпри­ємство, що перебуває у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).

Критерієм ефективності антикризового управління може бути також додаткова вартість (абсолютний приріст вартості підприємства), створена в результаті застосування антикризо­вих заходів. Вона розраховується як різниця між потенційною ва­ртістю підприємства (після проведення санації) та його ліквіда­ційною вартістю до санації (реструктуризації).

Потенційна вартість визначається на основі приведених до теперішньої вар­тості майбутніх грошових потоків, зменшених на суму додатково залученого власного та позичкового капіталу. Даний метод оці­нювання ефективності санації базується на дисконтуванні майбу­тнього Cash-Flow.

Оскільки додаткова вартість може визначатися як різниця між вартістю підприємства після санації (за вирахуванням суми знову залученого капіталу) та ліквідаційною вартістю підприємства, зі­ставлення даних величин відіграє вирішальну роль у процесі прийняття кредиторами рішення щодо акцептування плану сана­ції чи ліквідації підприємства. Ця вартість підприємства береться до уваги також інвесторами, які можуть взяти участь у фінансу­ванні санації на умовах пайової участі.

Зазначимо, що ефективність антикризового управління, стабі­льна ліквідність, платоспроможність та прибутковість буде за­безпечена в тому разі, якщо фінансово-господарська діяльність на підприємстві буде організована у такий спосіб, щоб операцій­на, інвестиційна та фінансова діяльність здійснювалися з ураху­ванням вимог антикризової фінансової політики.