- •Міністерство освіти та науки україни Запорізький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •Новітнє вчення про тлумачення правових актів у системі юридичної науки і юридичної освіти
- •2. Вчення про тлумачення правових актів і історія права
- •3. Вчення про тлумачення правових актів і історія вчень про право і державу
- •4. Вчення про тлумачення правових актів і теорія права і держави
- •5. Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
- •6. Вчення про тлумачення правових актів і логіка та мовознавство
- •Та проблема його тлумачення
- •Сучасний стан законодавства україни
- •2. Значення тлумачення актів законодавства
- •3. Тенденції розвитку законодавства як предмета тлумачення за роки незалежності україни
- •4. Стан законодавства і організація суспільства
- •5. Невиправдана ускладненість актів законодавства
- •6. Посилення суперечностей між положеннями актів законодавства
- •7. Стан юридично-технічної опрацьованості актів законодавства
- •8. Як включаються нові закони в систему законодавства?
- •9. Законодавчий вплив на правотлумачну діяльність
- •10. Місце та рівень тлумачення правових актів у правозастосовній діяльності
- •Тема 3 загальні положення вчення про тлумачення юридичних актів
- •2. Раціональний і інтуїтивний підходи до тлумачення правових актів
- •3. Ідея різноджерельності права
- •4. Судова практика як джерело права
- •5. Алгоритм правотлумачення
- •Тема 4 способи тлумачення норм права та їх класифікація. Текстуальне опрацювання положень правових актів
- •2. Текстуальне опрацювання положень правових актів і юридичних документів: правові норми, встановлені прямо
- •3. Непряме встановлення (випливання) правових норм
- •4. Пряме випливання правових норм із актів законодавства
- •5. Пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки
- •6. Окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми
- •7. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
- •8. Текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів
- •Тема 5 логічне тлумачення нормативно-правових актів
- •2. Виявлення логічно закріплених правових норм, що випливають із контексту
- •3. Врахування контексту і висновок від протилежного як методологічні інструменти вирішення колізій у законодавстві
- •4. Врахування контексту з метою виявлення змісту формально недостатньо визначених положень
- •5. Використання логічного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень, при формулюванні яких правотворчий орган припустився помилки
- •Тема 6 системне тлумачення положень актів законодавства
- •2. Проблема зворотної дії закону у часі
- •3. Визначення закону, прийнятого пізніше
- •4. Конкуренція між раніше встановленими спеціальними нормами і пізніше встановленими загальними нормами
- •5. Зазначення в законі на його переважне застосування перед законами, які будуть прийняті пізніше
- •6. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково не співпадають
- •7. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між положеннями законодавства, що текстуально закріплюють сумісні правові норми, сфери дії яких частково співпадають
- •9. Застереження про застосування раніше прийнятих законів в частині, в який вони не суперечать новому закону
- •Рекомендована Література до усього лекційного курсу
7. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
Правові норми, що прямо встановлені в актах законодавства, не мають будь-якої переваги при правозастосуванні перед правовими нормами, що прямо випливають із положень нормативно-правових актів.
1. Спосіб закріплення в нормативно-правових актах правових норм, що прямо випливають із їх положень, не впливає на здатність цих правових норм конкурувати при правозастосуванні з правовими нормами, що встановлені прямо. Колізії між правовими нормами, встановленими прямо, і правовими нормами, що прямо випливають з актів законодавства, вирішуються за загальними правилами вирішення колізій. Йдеться про такі правові норми і правові приписи, що прямо випливають із актів законодавства:
1) правові норми, що прямо випливають із положень описового характеру;
2) правові норми, що прямо випливають із формулювань з пасивним и зворотом;
3) правові норми, що прямо випливають із положень, що встановлюють правовий режим об'єктів правовідносин;
4) правові норми, що прямо випливають із положень, в яких правовий режим об’єктів правовідносин встановлюється формулюваннями, в яких використовується пасивний зворот;
5) правові норми, що прямо випливають із положень, що сформульовані за допомогою безособових речень; .
6) правові норми, що прямо випливають із змісту понять, що вжинаються в актах законодавства;
7) правові норми, що прямо випливають із контексту положень законодавства;
8) правові норми, що прямо випливають із положень актів законодавства, при формулюванні яких використовуються слова «лише», «тільки», «виключно», словосполучення «не інакше як», якщо ці правові норми виявлені при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного;
9) правові норми, що прямо випливають із положень актів законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку ступеню;
10) правові норми, що прямо випливають із положень актів законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку від попереднього правового явища до наступного або навпаки.
Цей перелік правових норм, які визнані тут такими, що прямо випливають із положень нормативно-правових актів, є дещо строкатим. Але він дає змогу задовільно витлумачити ч. 2 ст. 328 ЦК в умовах, коли при формулюванні цього положення законодавець не міг спиратися на науку, в якій тільки зараз поставлена проблема способів встановлення правових норм в актах законодавства. Крім того, викладене широке розуміння прямого випливання правових норм є доцільним з огляду на основну юридично змістовну спільну ознаку цих норм — їх здатність па ріпних конкурувати між собою і з прямо встановленими правовими нормами. Це твердження не є свавільним. Воно є результатом ретельного дослідження авторами нормативних і індивідуальних правових актів, практики їх застосування, дослідження інших юридичних документів впродовж десятків років. Автори не претендують на те, що вони пізнали істину в останній інстанції. Але вони ставлять і пропонують варіанти вирішення тих питань, які ніколи в науці не ставились.
