- •Міністерство освіти та науки україни Запорізький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •Новітнє вчення про тлумачення правових актів у системі юридичної науки і юридичної освіти
- •2. Вчення про тлумачення правових актів і історія права
- •3. Вчення про тлумачення правових актів і історія вчень про право і державу
- •4. Вчення про тлумачення правових актів і теорія права і держави
- •5. Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
- •6. Вчення про тлумачення правових актів і логіка та мовознавство
- •Та проблема його тлумачення
- •Сучасний стан законодавства україни
- •2. Значення тлумачення актів законодавства
- •3. Тенденції розвитку законодавства як предмета тлумачення за роки незалежності україни
- •4. Стан законодавства і організація суспільства
- •5. Невиправдана ускладненість актів законодавства
- •6. Посилення суперечностей між положеннями актів законодавства
- •7. Стан юридично-технічної опрацьованості актів законодавства
- •8. Як включаються нові закони в систему законодавства?
- •9. Законодавчий вплив на правотлумачну діяльність
- •10. Місце та рівень тлумачення правових актів у правозастосовній діяльності
- •Тема 3 загальні положення вчення про тлумачення юридичних актів
- •2. Раціональний і інтуїтивний підходи до тлумачення правових актів
- •3. Ідея різноджерельності права
- •4. Судова практика як джерело права
- •5. Алгоритм правотлумачення
- •Тема 4 способи тлумачення норм права та їх класифікація. Текстуальне опрацювання положень правових актів
- •2. Текстуальне опрацювання положень правових актів і юридичних документів: правові норми, встановлені прямо
- •3. Непряме встановлення (випливання) правових норм
- •4. Пряме випливання правових норм із актів законодавства
- •5. Пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки
- •6. Окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми
- •7. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
- •8. Текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів
- •Тема 5 логічне тлумачення нормативно-правових актів
- •2. Виявлення логічно закріплених правових норм, що випливають із контексту
- •3. Врахування контексту і висновок від протилежного як методологічні інструменти вирішення колізій у законодавстві
- •4. Врахування контексту з метою виявлення змісту формально недостатньо визначених положень
- •5. Використання логічного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень, при формулюванні яких правотворчий орган припустився помилки
- •Тема 6 системне тлумачення положень актів законодавства
- •2. Проблема зворотної дії закону у часі
- •3. Визначення закону, прийнятого пізніше
- •4. Конкуренція між раніше встановленими спеціальними нормами і пізніше встановленими загальними нормами
- •5. Зазначення в законі на його переважне застосування перед законами, які будуть прийняті пізніше
- •6. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково не співпадають
- •7. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між положеннями законодавства, що текстуально закріплюють сумісні правові норми, сфери дії яких частково співпадають
- •9. Застереження про застосування раніше прийнятих законів в частині, в який вони не суперечать новому закону
- •Рекомендована Література до усього лекційного курсу
6. Вчення про тлумачення правових актів і логіка та мовознавство
Логіка репрезентується як наука про форми і закони мислення, а також про способи виведення одних істинних думок із інших. Разом з тим логіка мислення в цілому не визнається предметом логіки як науки. Про це писав англійський науковець у галузі логіки У. Мінто ще в другій половині XIX століття. Стосовно висновку від протилежного (від зворотного) він зазначав: «Ні одне логічне вчення не заперечує подібних висновків; логіка просто ігнорує їх. Такі умовиводи виходять за межі логіки тільки тому, що вони не ґрунтуються на законах тотожності, несуперечності і виключеного третього, логіка ж обмежує свою сферу цими законами, оскільки для теорії силогізму і допоміжних стосовно силогізму процесів нічого більше не вимагається». З того часу, як це написав У. Мінто, пройшло багато часу, але зміст підручників, навчальних посібників і навчальних програм з логіки для студентів-юристів свідчить про те, що логіка як наука і надалі обмежує свій предмет.
Тим більше у курсі логіки не вивчаються проблеми логічного зв'язку слів і речень. У зв’язку з цим Є. В. Васьковський звертав увагу на те, що логічний елемент словесного (мовного) тлумачення взагалі не став предметом дослідження.
Викладене обмежує використання результатів досліджень у сфері логіки при розробці проблем тлумачення правових актів і використання знань, отриманих студентами при вивченні курсу логіки, при вивченні проблем тлумачення правових актів.
На значення лінгвістики для тлумачення нормативно-правових актів увага зверталась уже давно. Так, С. А. Муромцев у другій половині XIX століття писав, що римський юрист Лабеон, «який краще володів діалектикою і граматикою, використовував ці свої знання на користь юриспруденції». Не можна сказати, що на цей час не здійснюються спроби проведення дослідження на межі юриспруденції і мовознавства. Про такі спроби свідчить, зокрема проведення у 2003 і 2004 роках міжнародних науково-практичних конференцій «Право і лінгвістика», підготовка дисертацій з цієї проблематики, спроби впровадження у навчальні плани вищих юридичних навчальних закладів предмета «правнича лінгвістика» чи «мова права і юридична термінологія». І все ж слід визнати, що знайти конструктивні думки з приводу того, як лінгвістика може допомогти розробці чи освоєнню методології тлумачення нормативно-правових актів, в матеріалах конференцій не вдалось. Мало конструктивного матеріалу викладається і в статтях, навчальних посібниках і монографіях, присвячених лінгвістичним проблемам юриспруденції. Юрислінгвістичні дослідження спрямовуються на привнесення лінгвістичного знання у сферу юриспруденції поза зв'язками з чинним законодавством і практикою його тлумачення і застосування. Складається враження, що наука лінгвістики ніколи не була спрямована на дослідження літературних текстів, які (дослідження) могли б дати результат, що має практичне значення для вирішення проблем правотлумачення.
Контрольні запитання для самоперевірки знань
1. Що таке сучасне тлумачення права як наука та учбова дисципліна?
2. Як співвідносяться тлумачення правових актів та історія права?
3. Як співвідносяться тлумачення правових актів та історія вчень про державу і право?
4. Як співвідносяться тлумачення правових актів та теорія держави і права?
5. Як співвідносяться тлумачення правових актів та галузеві юридичні науки?
6. Як співвідносяться тлумачення правових актів та мовознавство?
7. Охарактеризуйте основні проблеми сучасного вчення про тлумачення правових актів.
Література для поглибленого вивчення окремих питань теми
Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм : зб. ст. учасн. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. П. О. Недбайла (28–29 берез. 2008 р.) / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: ЛНУ ім. І Франка, 2008. – 228 с.
Гончаров В. Граматологія та методологія тлумачення юридичних норм / В. Гончаров // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XVІ регіон. наук.-практ. конф. (8–9 лют. 2010 р.) / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Юрид. ф-т ; [редкол.: А. М. Бойко та ін.]. – Львів, 2010. – С. 8–9.
Дума В. В. Підходи до праворозуміння та реалізації правових норм / В. В. Дума // Правова інформатика. – 2009. – № 1. – С. 46–52.
Заморська Л. Норма права як основний елемент системи права / Л. Заморська // Підприємництво, госп-во і право. – 2008. – № 1. – С. 42–45.
Малента В. Доктринальне тлумачення норм права / В. Малента // Юрид. Україна. – 2008. – № 12. – С. 30–36. – Бібліогр. : с. 35–36.
Молибога М. П. Тлумачення норм права: сутнісні характеристики / М. П. Молибога // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2010. – № 2. – С. 42–46. – Бібліогр.: с. 45–46.
Тема 2