3. Особливості термічного і льодового режимів

По термічному режиму водосховища відрізняються від рік неоднорідністю температури, а від глибоководних озер — нестійкою стратифікацією та відносно високими температурами придонних шарів у літній сезон. У температурному режимі водосховищ багато спільного з температурним режимом мілководних озер.

У водосховищах, як і в природних водоймах, спостерігаються всі форми льодових утворень. Поява первинних форм спостерігається одночасно з появою їх на ріках даної кліматичної зони. Льодостав утворюється спочатку в затоках на мілині і раніше порівняно з початком льодоставу на річці. Глибоководні ділянки замерзають пізніше, ніж річки даної кліматичної зони.

Товщина льоду на водосховищах неоднакова. Найбільша товщина спостерігається поблизу берегів у зоні найбільших рівнів, де в період льодоставу виникають нагромадження льоду, принесеного річкою.

Особливістю льодового режиму водосховищ і деяких озер є осідання льоду на дно мілин. Це відбувається зимою в міру зниження рівня води. Льодяні поля, які опустилися на дно, можуть займати площі в десятки та сотні квадратних кілометрів.

Скрес водосховищ та очищення від льоду відбуваються по-різному. У верхній частині річкових водосховищ в руйнуванні льоду велику участь беруть динамічні фактори, але в міру просування до греблі їх роль слабне. Льодоходу, характерного для річок, тут не буває, але спостерігається вітровий дрейф льоду, частково під впливом течій. Очищення водосховищ від льоду відбувається пізніше, чим на річках даної кліматичної зони. Характерне явище при скресі - формування заторів у зоні підпору та нагромадження льоду біля навітряних берегів і на мілинах.

Поблизу греблі вода не замерзає зовсім або замерзає на короткий строк. Льодовий покрив формується на відстані інколи декількох десятків кілометрів нижче греблі.

3. Особливості гідрохімічного режиму

По гідрохімічному та гідробіологічному режиму водосховища ближче до озер ніж до річок.

Затоплення території з родючими грунтами, торфовищами, рослинністю веде до зміни гідрохімічного та гідробіологічного режиму вод, які надходять водосховище. В перші роки збільшується мінералізація за рахунок солей, які вимиваються з грунтів затоплених територій. Збільшується вміст сполук азоту, фосфору, заліза. Відбувається збагачення водойми органічними речовинам. Зменшується вміст кисню і збільшується вміст вуглекислого газу.

Характерною є зміна мінералізації по акваторії, що обумовлено надходженням водних мас із водозбору.

3. Формування берегів водосховищ

Початкова форма берегів і берегової зони нових водосховищ не відповідає новим умовам дії на них водних мас. Це призводить до інтенсивних деформацій берегової зони і утворенню нових форм берегів, виникненню берегової відмілини, характерної для озер.

Берегами водосховищ найчастіше становляться корньові схили долин і терас. На першій стадії переважає нормальний до берегової лінії перенос продуктів руйнування і формування берегової відмілини. В другу стадію відбувається вирівнювання берегової лінії.

Береги руйнуються не тільки внаслідок хвилювання, але й в результаті намокання грунту як нижче урізу, так і вище нього при сприянні ґрунтових вод. Під впливом насичення водами пористих порід виникають зсуви.

Специфічною особливістю берегів водосховищ є східчастий характер їх поперечного профілю. Вона виникає через штучне регулювання рівнів.