5. Режим ґрунтових вод.

Зміна в часі запасів ґрунтових вод, що знаходяться у водоносних горизонтах, залежить головним чином від метеорологічних чинників. Міра впливу метеорологічних чинників на режим ґрунтових вод залежить від умови їх залягання. Якщо між водоносним шаром і поверхнею землі немає ізолюючого водотривкого шару, то на цій ділянці можливий безпосередній водообмін між водоносним шаром і атмосферою - просочування опадів, випар. Положення змінюється, якщо наявні над водоносним шаром водотривкі шари залягають лінзоподібний.

На невеликих лінзах водотривких порід затримуються краплинно-рідкі води і тут утворюється місцева верховодка. Води, що залягають на лінзах, схильні до особливо різких коливань, аж до повного висихання. Ґрунтові води, розташовані під лінзами верховодки, дещо захищені від безпосереднього впливу метеофакторов на їх рівень.

Якщо водоносний шар перекритий водотривкою покрівлею, то ґрунтові води, будучи ізольовані від поверхні землі водотривким шаром можуть лише побічно відбивати вплив метеофакторов.

Основними метеофакторами, що визначають річний хід, а також короткочасні зміни рівня ґрунтових вод і величини підземного стоку, являються опади і випар. Вплив температури в річному циклі позначається побічно, визначаючи кількість випару і характер опадів (дощ, сніг) і умови їх поглинання ґрунтом (замерзання і відтавання).

Процеси конденсації в більшості випадків не мають значного впливу на режим ґрунтових вод. Лише в умовах пустелі в окремі періоди вони можуть стати єдиним джерелом формування підземних вод, причому за рахунок цього процесу може утворитися за літо понад 20-30 мм води.

Витрачання підземних вод на випар залежить від глибини їх залягання, характеру і інтенсивності опадів, а також від будови ґрунтів.

При незначних дощах вода не проникає глибоко в грунт, тому після закінчення дощу вона випаровується. При сильних, але короткочасних дощах і зливах вода не устигає глибоко просочитися, особливо за наявності поверхневого ухилу (стікає). Найбільш сприятливі умови для інфільтрації створюються при дрібних, тривалих, затяжних дощах.

Запаси снігу під час весняного танення є головним джерелом живлення ґрунтових вод. На хід просочування у весняний період чинить вплив співвідношення термінів танення снігу і періоду відтавання ґрунту.

На режим ґрунтових вод окрім кількості і інтенсивності вступу води на поверхню землі, істотний вплив роблять будову зони аерації, тобто товщі почво-грунтов від поверхні землі до рівня ґрунтових вод.

Основними характеристиками зони аерації з точки зору впливу її на режим ґрунтових вод являються:

1. потужність зони аерації - чим більше, тим рівномірніше просочування і коливання рівня ґрунтових вод зменшується;

2. неоднорідність будови зони аерації. Чергування шарів з різною водопроникністю і різними капілярними властивостями обумовлює утворення підвішених капілярних вод. якщо вміст води в цих прошарках менший за граничне, то просочування води до водоносного горизонту, розташованого нижче, припиняється. Коли буде досягнута межа капілярного насичення, вода почне переміщатися до рівня ґрунтових вод;

3. міра зволоженості зони аерації - підйом рівня ґрунтових вод буде тим більше чим вологіше грунт і навпаки.

Підйом рівня ґрунтових вод залежить від пористості водоносного горизонту і ґрунту, що залягає безпосередньо над ним.