6. Поняття про режим і баланс підземних вод.

Під режимом підземних вод розуміють безперервний процес зміни в часі їх ресурсів, фізичних властивостей, хімічного і газового складу під впливом сукупності природних і штучних чинників, що взаємодіють і змінюються в часі.

До природних (природним) чинників, що визначають режим підземних вод, відносяться кліматичні, геологічні, гідрогеологічні, ґрунтові, біогенні та ін.

Штучні чинники чинять вплив на режим підземних вод на ділянках господарської діяльності людини: зрошування і осушення земель, будівництво водосховищ і інших водоймищ, експлуатація підземних вод для цілей водопостачання, боротьба з підземними водами при видобутку корисних копалин, при будівництві метро, тунелів та ін.

Режим підземних вод називають природним або непорушеним, якщо він визначається тільки природними чинниками, а якщо на його формування чинять вплив штучні чинники, то режим називається штучним або порушеним.

Найбільш інтенсивний вплив природних чинників позначається на ґрунтові води, які залягають порівняно неглибоко від поверхні землі і мають вільну поверхню. З глибиною вплив багатьох з цих чинників слабшає або повністю припиняється.

За часом змін елементів режиму підземних вод виділяють добовий, сезонний, річний і багаторічний режими.

Балансом називають кількісні співвідношення між елементами, що визначають живлення і витрачання підземних вод (у мм або м³ на 1 га) за певний період (декада, місяць, рік).

Як відомо, живлення ґрунтових вод відбувається для конкретної ділянки, визначається інфільтрацією атмосферних опадів і вод поверхневого стоку і бічного припливу з суміжних ділянок.

Витрата ґрунтових вод відбувається шляхом випару з рівня ґрунтових вод і транспірування їх рослинами і підземного відтоку з ділянки.

Кількісні визначення прибуткових і витратних елементів балансу ґрунтових вод дозволяє виділити основні чинники формування режиму підземних вод і виявити конкретні площі їх поширення на місцевості.

7. Використання підземних вод і охорона.

• Водопостачання - питна вода, технічна вода.

• Для зрошування.

• Для лікувальної мети:

а) мінеральні води;

б) сірководневі води;

в) радіоактивні води;

г) термальні води.

Приміром є Трускавець (бруньки, шлунково-кишковий тракт), Моршин (шлунково-кишковий тракт). Підземні води охороняються державою.

Розділ іv Світовий океан

Тема 4.1. Світовий океан і його частини

1.Світовий океан і його частини.

Простір Землі покритий водами океанів і морів, є безперервною водною оболонкою, званою Світовим океаном. Світовий океан розчленовує сушу на окремі материки, острови і архіпелаги. Із загальної площі поверхні Землі 510 млн. кмл на долю суші доводиться 149 млн. км², або 29 %. Інші 361 млн. км², або 71 % зайняті поверхнею Світового океану.

Суша і вода розподіляються на поверхні Землі нерівномірно: велика частина суші зосереджена в північній півкулі - 39 % площ і 61 вода, в південній півкулі переважає водна поверхня - площа води 81 %, суші 19%. Світовий океан розчленовує сушу на окремі не пов'язані одна з однією частини, у свою чергу розділений материками на окремі частини, що сполучені між собою.

Частина світового океану розташована між окремими материками називається океаном. Основними ознаками океанів є самостійна система течій і атмосферної циркуляції і структурі водяних мас з характерним просторовим і вертикальним розподілом океанологічних елементів. За цими ознаками Світовий океан умовно ділять на чотири частини:

• Тихий,

• Атлантичний,

• Індійський

• Північно Льодовитий океани, розташування яких загальновідоме.