5. Строк чинності колективного договору.

Строк чинності колективного договору законодавство не встановлює, він визначається угодою сторін. Як правило, колективні договори укладають на термін від 1 року до 3 років. Протягом терміну дії до колективного договору можуть вноситися зміни і доповнення, але тільки за взаємною згодою сторін і в порядку, визначеному в колективному договорі.

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти доти, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір.

6. Контроль за виконанням умов колективного договору.

Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його уклали, або їхніми представниками, уповноваженими для цього.

Якщо роботодавці, їх об’єднання порушили умови колективного договору, то профспілки, що його уклали, мають право надіслати власнику (роботодавцю) подання про усунення цих порушень, яке розглядається упродовж тижня. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб, звернувшись до суду.

Контроль за виконанням колективного договору здійснюють також відповідні органи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні.

7. Колективні угоди: поняття, види, сторони, порядок укладання. Генеральна угода та її юридичне значення.

Колективні угоди укладаються між соціальними партнера­ми на галузевому, регіональному і національному рівнях. Сто­рони угод визначено в ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди". Зокрема, Угода на регіональному рівні укла­дається між місцевими органами державної влади або регіо­нальними об'єднаннями підприємців, якщо вони мають від­повідні повноваження, та об'єднаннями профспілок або інши­ми уповноваженими трудовими колективами органами. Сторонами Генеральної угоди виступають: професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укла­дення Генеральної угоди; власники або уповноважені ними ор­гани, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення Генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави.

Змістом колективних угод є взаємні зобов'язання сторін. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про колективні договори і уго­ди" угодою на державному рівні регулюються основні принци­пи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудо­вих відносин, зокрема щодо: гарантій праці й забезпечення продуктивної зайнятості; мінімальних соціальних гарантій оплати праці й доходів усіх груп і верств населення, які забез­печували б достатній рівень життя; розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; соціального страхування; трудових відносин, режиму роботи і відпочинку; умов охорони праці й навколишнього природного середовища; задоволення духовних потреб населення; умов зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.