- •Загальні питання охорони праці та правове регулювання.
- •1. Дисципліна „охорона праці” та ії задачи.
- •2.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки.
- •3.Основні етапи розвитку охорони праці
- •4. Стан охорони праці в україні та інших країнах.
- •5.Система стандартів безпеки праці.
- •6. Основні терміни та визначення ссбп.
- •7.Основні законодавчі документи
- •8. Органи нагляду та контролю за охороною праці.
- •9. Відповідальність за прушення законодавства про охорону праці.
- •10. Робочий час, робочий день, робочий тиждень та іх тривалість.
- •12. Неповний робочий день.
- •13. Ненормований робочий день
- •14.Надурочні роботи
- •15.Час відпочинку.
- •16.Охорона праці неповнолітніх.
- •17. Класифікація нещасних випадків.
- •18.Розслідування та облік нещасних випадків.
- •18.1 "Звичайне" розслідування
- •Дії комісії при "звичайному" розслідуванні
- •18.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахварюваності.
- •20.Основні причини виробничого травматизму і профзахвсрюзаностіта заходи щодо їх попередження.
- •21. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •22.Професіїні захворювання.
- •23.Управління охороною праці на підприємстві.
- •24. Вимоги до персоналу шахти.
- •25. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів
- •26. Обов’язки працівників.
- •27.Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •28.Протиаварійний захист шахт. Забезпечення людей світильниками, саморятувальниками та іншими засобами індивідуального захисту.
- •29. Прийняття шахт і дільниць у експлуатацію.
- •30. Влаштування виходів з гірничих виробок.
- •Заходи безпеки при проведенні та кріпленні гірничих виробок.
- •1.Паспорт проведення та кріплення підземних виробок.
- •2. Мінімальні площі поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок.
- •3.Мінімальні величини проходів для людей і зазорів у гірничих виробках.
- •4.Вимоги пб при кріплені гірничих виробок.
- •5.Вимоги пб при проведенні гірничих виробок.
- •6. Заходи безпеки при експлуатації гірничопрохідницьких комбайнів.
- •9. Ліквідація виробок і шахт.
- •10. Контроль за станом діючих виробок і міри безпеки при їхньому ремонті
- •Заходи безпеки при веденні очисних робіт
- •1. Складання та зміст паспорта виїмкової дільниці
- •2. Вимоги пб до кріплення лави.
- •3.Вимоги пб при вийманні вугілля комбайнами та струговими установками.
- •4. Заходи безпеки при експлуатації вугільних комбайнів.
- •5. Заходи щодо створення безпечних умов праці при керуванні покрівлею обваленням
- •6. Характеристика і прогнозування викидонебезпечних пластів вугілля.
- •7. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодинамічних явищ.
- •1.Класифікація вибухових речовин
- •2.Персонал для підривних робіт
- •3. Транспортування вм.
- •4.Вимоги до пристрою підземних складів вибухових матеріалів.
- •5. Паспорт бпр, порядок складання, затвердження й ознайомлення з ним. Зміст паспорта бпр.
- •6. Ведення бпр без затвердженого паспорта.
- •7. Технологія заряжання шпурів і підривання зарядів
- •8. Міри безпеки при підготовці зарядів і вибухових мереж до підривання
- •9. Порядок ліквідації невибухлих зарядів. Заподій відказів.
- •10. Заходи безпеки при проведенні підривних робіт. Порядок ведення пр у зустрічних вибоях.
- •11. Безпека робіт і боротьба з пилом при бпр.
- •12. Додаткові вимоги при веденні підривних робіт у шахтах небезпечних по газу чи по вибухах пилу . Параметри бпр.
- •13. Особливості струсного підривання на пластах небезпечних по раптовим викидах вугілля, породи і газу.
- •Провітрювання гірничих виробок та пилогазовий режим.
- •1. Головні складові шахтного та атмосферного повітря.
- •2.Допустима швідкість повітря.
- •3. Вентиляційні спорудження і пристрої
- •4. Вентиляційні установки головного провітрювання
- •5. Провітрювання тупикових виробок
- •7. Метан, його властивості, форми зберігання і види виділення.
- •8. Заподій вибухів метану і заходи по їх попередженню. Боротьба з шаровими та місцевими скупченнями метану.
- •9.Засоби контролю концентрацій метану на шахті.
- •11. Боротьба з пилом
- •Заходи безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
- •1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам.
- •2. Заходи безпеки при перевезенні людей по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •3. Заходи безпеки при перевезенні вантажів по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •4. Засоби рудникового транспорту.
- •5. Вимоги правил безпеки до колійного господарства шахт.
- •7. Вимоги правил безпеки до контактної мережі та зарядки акумуляторних батарей.
- •8. Заходи безпеки при перевезенні людей по гірничих виробках підвісними канатно-крісельними дорогами.
- •9. Вимоги правил безпеки до конвеєрного транспорту.
- •10. Заходи безпеки при перевезенні людей стрічковими конвеєрами.
- •11. Заходи безпеки при опусканні і підійманні людей по вертикальних виробках.
- •13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.
- •15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.
- •Засоби безпеки при експлуатації електрообладнання.
- •1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •4. Фактори , що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •5. Система заходів з попередженням ураження електричним струмом.
- •6. Надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
- •7. Загальні вимоги правил безпеки до електричного господарства шахт.
- •8. Область і умови застосування електроустаткування
- •9. Вимоги пб до заземлення
- •10. Улаштування загальної мережі заземлення шахти
- •11. Огляд та вимірювання опору захисних заземлень
- •12. Вимоги безпеки до електричної проводки
- •13. Заходи безпеки при експлуатації гнучких та броньованих кабелів. З'єднання відрізків кабелів.
- •14. Вимоги безпеки щодо улаштування камер для електричних і підстанцій до розмічення пересувних підстанцій та рп.
- •15. Порядок огляду та ремонту електроустаткування в газових шахтах.
- •16. Зв'язок та сигналізація
- •17. Заходи безпеки при експлуатації компресорних установок та повітропроводів.
- •18. Вимоги правил безпеки до шахтного водовідливу.
- •19. Запобігання проривам води та газу із затоплених виробок та водних об'єктів
- •20. Запобігання проривам глини та пульпи до діючих гірничих виробок
- •Промислова санітарія.
- •1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників.
- •2.Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •3. Медичне забезпечення робітників
- •4. Дія шуму на організм людини, джерела шуму в шахті.
- •5.Допустимі рівні шуму на робочих місцях.
- •6. Зниження шуму від шахтних механізмів
- •7. Дія вібрації на організм людини, джерела вібрації в шахті.
- •8. Допустимі рівні вібрації на робочих місцях.
- •9.Засоби та методи захисту від вібрації.
- •10. Дія шахтного пилу на організм людини, джерела утворювання пилу.
- •11. Профілактика пневмоконіозів
- •12.Допустимий вміст пилу в шахтному повітрі.
- •13. Заходи щодо боротьби з пилом
- •14. Попереднє зволоження вугільних пластів
- •15. Знепилювання повітря в очисних виробках
- •16. Боротьба з пилом у підготовчих виробках
- •17. Боротьба з пилом у транспортних і приствольних виробках
- •18. Знепилювання вхідних та вихідних вентиляційних потоків
- •19. Організація робіт щодо боротьби з пилом та контроль якості застосовуваних заходів
- •20.Вплив освітлення на безпечність робіт та продуктивність праці.
- •21.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць та виробок світильниками, що живляться від електричної мережі.
- •22.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць акумуляторними світильниками.
- •23. Шахтні лампові, вимоги пб до іх обслуговування.
- •1. Теоретичні основи горіння.
- •2. Різновидності горіння.
- •3.Небезпечні та шкідливі фактори , пов’язані з пожежами.
- •4. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •5. Причини виникнення і класифікація підземних пожеж
- •6. Засоби пожежогасінні і їх розміщення на проммайданчику шахти
- •7. Протипожежні вимоги до розташування і пристрою будівель і споруд на поверхні шахт
- •8. Заходи пожежної безпеки на найбільш пожароопасних об'єктах поверхні шахт
- •9. Попередження підземних пожеж від самозапалювання
- •10. Попередження пожеж від зовнішніх причин
- •11. Підземний пожежно-зрошувальний трубопровід
- •12. Розміщення первинних засобів пожежогасіння, пожежні двері та пожежні арки
- •13. Склади аварійного устаткування та матеріалів
- •14. Вогнегасні властивості речовин, вживаних для гасіння пожеж, і умови їх застосування
- •15. Гасіння підземних пожеж
- •16. Переведення пожеж до категорії погашених та розкриття дільниць із погашеними пожежами
- •17. Ведення робіт у районі пожежних дільниць
- •18. Періодичність та об'єм перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •Гірничорятувальна справа.
- •1. Види шахтних аварій
- •2. Організація гірничорятувальної служби
- •3. Дій підрозділів двгрс при основних аваріях
- •4. Загальні положення складання плану ліквідації аварій.
- •5.Основні правила поведінки (дій) працівників шахт під час аварій.
4. Заходи безпеки при експлуатації вугільних комбайнів.
При роботі вузькозахватних комбайнів необхідно звертати увагу на наступні правила: - перед змащенням, оглядом і ремонтом комбайна необхідно відключити рукояткою редуктор виконавчого органа кнопками "Стоп" - електродвигуни, а рукояткою роз'єднувача ВРК-20 розімкнути електричну мережу.
Не можна допускати людей до частин комбайна, що рухаються.
Забороняється включати виконавчий орган комбайна при обриві тягового ланцюга, працювати без гумових рукавичок, а при куті нахилу вироблення 9° і більш - без запобіжних пристроїв, допущених органами Держнаглядохоронпраці.
На крутих пластах при роботі чи спуску комбайна робітники повинні знаходитися вище його в безпечному місці. Через кожні 6-8 м необхідно влаштовувати полиці-перекриття. Особлива увага варто приділяти стану тягового і запобіжного канатів, обвідних блоків, що знаходяться у верхній частині лави.
Канати, що мають вузли і порвані пасма (більш 10 %), підлягають заміні.
Будь-які роботи поблизу виконавчого органа комбайна можна робити тільки при виключеному двигуні і заблокованій кнопці "Стоп". По закінченні роботи машиніст зобов'язаний виключити комбайн, рукоятку роз'єднувача установити в нейтральне положення, а також виключити редуктор приводу виконавчого органа, рукоятку механізму переміщення установити в нейтральне положення, вийняти штепсельну муфту, закрити кран зрошувального пристрою і закріпити комбайн. Варто заблокувати магнітний пускач комбайна.
Безпечна експлуатація комбайна багато в чому залежить від повноти профілактичних оглядів. Так, наприклад, при щозмінному огляді перевіряють справність вибухозахисних оболонок комбайна, надійність закріплення силового кабелю, заземлення, справність кнопок керування, роботу рукояток керування. При щодобовому огляді, крім перерахованих робіт, перевіряють кріплення опор, кріплення кришок вибухобезпечних камер, а також роботу гідросистеми оглядають тягову день.
Щотижневий огляд включає всі перераховані роботи і, крім цього, перевірку стану елементів усередині корпуса редуктора частини, що ріже, і стан ущільнення в гідродомкратах.
Щомісячний огляд складається з комплексу перерахованих робіт, заміни олії редукторів, перевірки роботи елементів гідросистеми і стани електроапаратури і проводів.
5. Заходи щодо створення безпечних умов праці при керуванні покрівлею обваленням
При керуванні покрівлею обваленням важливо правильно визначити крок першої (і наступної) посадки безпосередньої й основної покрівлі. Він повинний максимально збігатися з кроком першого природного обвалення тієї й іншої покрівлі. Якщо прийняти крок посадки більш кроку обвалення, до відбудеться раптова передчасна посадка і завал вибою майже неминучий. У противному випадку покрівля в момент посадки не обрушиться, "зависне", опорний тиск зросте, імовірність завалу збільшиться і тільки примусове обвалення покрівлі може запобігти завалу. До першої посадки і при її виконанні треба особливо уважно спостерігати за станом кріпи і покрівлі, застосовувати посилене кріплення, попереджати працюючих про необхідність бути пильними. При перших посадках можливі повітряні удари і масові викиди газу в робочий простір. Тому рекомендується очисної вибій до першої посадки основної покрівлі вважати особливо небезпечним і вживати додаткових заходів безпеки, посилений нагляд більш ретельний інструктаж робочих і гірських майстрів, ущільнення кріпи і т.д. Перша посадка повинна вироблятися під безпосереднім керівництвом - начальника дільниці.
При затримці посадки покрівлі роботи з видобутку вугілля в лаві припиняються і приймаються заходи для штучного обвалення покрівлі, для чого розробляються додаткові заходи безпеки, затверджувані головним інженером шахти. У цьому випадку обвалюють покрівлю вибуховим способом, а якщо це неможливо, то посадку роблять при збільшеному кроці обвалення з посиленням привибійного і спеціального кріплення.
П
ри
механізованій посадці покрівлі
застосовують спеціальні тихохідні
посадкові лебідки і канати, якими
охоплюються стійки ділянки лави,
призначеного для посадки покрівлі.
Рисунок 4
При розташуванні лави по падінню шару посадкові лебідки розташовуються на верхньому (вентиляційному чи подэтажном) штреку й обвалення покрівлі виробляється в напрямку знизу нагору. Для посадки покрівлі лави вибуховим способом у стійках пробурюють поглиблення з ухилом униз, що запобігає випаданню патронів ВВ. У шахтах, небезпечних по газі чи пилу, для висадження стійок застосовують патрони МГПП-50, що підриваються запобіжними електродетонаторами миттєвої дії ЭД-8ПМ.
Ручна посадка покрівлі в лаві можлива тільки при застосуванні металевої індивідуальної кріпи (рис. 4).
При цьому повинні дотримуватися наступні міри безпеки:
- робітники, що здійснюють посадку покрівлі, повинні знаходитися в закріпленому місці;
- для своєчасного виходу робітників у робочий простір лави, в органній кріпи оставляються вікна шириною не менш 0,7 м на відстані друг від друга не більш 5м;
- при куті падіння пласта понад 15° напрямок вибивки кріпи допускається тільки знизу нагору, а до 15° вибивку кріпи можна робити знизу нагору чи зверху вниз;
- вибивати кріплення дозволяється тільки в одному якому-небудь напрямку;
- кріплення від завалу варто вибивати з деяким випередженням, що забезпечує вихід людей у робочий простір по закріпленому виробленому просторі при обваленні;
- для спостереження за поводженням покрівлі частина дерев'яних стійок (контрольні стійки) залишають не вибитими. Потріскування контрольних стійок попереджає робітників про небезпеку обвалення.
При посадці покрівлі окремими ділянками по довжині лави число їх повинне бути мінімальним, а напрямок посадки окремих ділянок повинний збігатися з загальним напрямком вибивки кріпи по лаві (знизу нагору чи зверху вниз). По границі між ділянками посадки покрівлі потрібно встановлювати спеціальне кріплення для створення лінії обріза покрівлі.
Робочий простір при всіх способах посадки покрівлі відгороджується спеціальним кріпленням (органної, багаттями, кущами, посадковими стійками). Особливо добре зарекомендувала себе опора, що ріже, з посадкових стійок як на похилих, так і на крутих пластах.
Для попередження скочування посадкових стійок униз по падінню пласта під кожною з них улаштовується полиця.
При пересувці посадкових стійок на крутих і похилих пластах забороняється робити інші роботи в лаві нижче місця їхнього розташування.
При малостійких і хитливих породах можна застосовувати безорганну посадку покрівлі в лавах, але робочий простір при цьому повинно бути обгороджене від завалу відшивкою з дощок, металевою сіткою чи додатковими стійками.
Рисунок 5.
Р
оботи
в лаві, не зв'язані з посадкою покрівлі,
як правило, забороняються до повної її
посадки. Однак особам, що забезпечують
керівництво посадкою покрівлі,
дозволяється допускати інші роботи в
лаві в період посадки (крім робота
механізмів утворюючих шум) на пластах
з кутом падіння до 25° при кріплені лави
металевим кріпленням і ріжучою металевою
опорою, і до 15о
- при кріпленні дерев'яним кріпленням.
Робітники, зайняті на інших роботах,
повинні знаходитися від ділянки,
наміченого до посадки, на відстані не
менш 30 м; при кріпленні лави металевим
кріпленням ця відстань установлюється
паспортом.
У випадку керування покрівлею частковим обваленням породу для викладення бутових смуг добувають у бутових штреках (мал. 5), проведених слідом за лавою.
При цьому передбачається:
- надійне кріплення бутового штреку протягом не менш 3 м від його вибою;
- створення вільного виходу з вибою бутового штреку в робочий простір лави;
- пробивання органного ряду з боку вибою лави по лінії намічуваного відриву породи.
