- •Загальні питання охорони праці та правове регулювання.
- •1. Дисципліна „охорона праці” та ії задачи.
- •2.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки.
- •3.Основні етапи розвитку охорони праці
- •4. Стан охорони праці в україні та інших країнах.
- •5.Система стандартів безпеки праці.
- •6. Основні терміни та визначення ссбп.
- •7.Основні законодавчі документи
- •8. Органи нагляду та контролю за охороною праці.
- •9. Відповідальність за прушення законодавства про охорону праці.
- •10. Робочий час, робочий день, робочий тиждень та іх тривалість.
- •12. Неповний робочий день.
- •13. Ненормований робочий день
- •14.Надурочні роботи
- •15.Час відпочинку.
- •16.Охорона праці неповнолітніх.
- •17. Класифікація нещасних випадків.
- •18.Розслідування та облік нещасних випадків.
- •18.1 "Звичайне" розслідування
- •Дії комісії при "звичайному" розслідуванні
- •18.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахварюваності.
- •20.Основні причини виробничого травматизму і профзахвсрюзаностіта заходи щодо їх попередження.
- •21. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •22.Професіїні захворювання.
- •23.Управління охороною праці на підприємстві.
- •24. Вимоги до персоналу шахти.
- •25. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів
- •26. Обов’язки працівників.
- •27.Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •28.Протиаварійний захист шахт. Забезпечення людей світильниками, саморятувальниками та іншими засобами індивідуального захисту.
- •29. Прийняття шахт і дільниць у експлуатацію.
- •30. Влаштування виходів з гірничих виробок.
- •Заходи безпеки при проведенні та кріпленні гірничих виробок.
- •1.Паспорт проведення та кріплення підземних виробок.
- •2. Мінімальні площі поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок.
- •3.Мінімальні величини проходів для людей і зазорів у гірничих виробках.
- •4.Вимоги пб при кріплені гірничих виробок.
- •5.Вимоги пб при проведенні гірничих виробок.
- •6. Заходи безпеки при експлуатації гірничопрохідницьких комбайнів.
- •9. Ліквідація виробок і шахт.
- •10. Контроль за станом діючих виробок і міри безпеки при їхньому ремонті
- •Заходи безпеки при веденні очисних робіт
- •1. Складання та зміст паспорта виїмкової дільниці
- •2. Вимоги пб до кріплення лави.
- •3.Вимоги пб при вийманні вугілля комбайнами та струговими установками.
- •4. Заходи безпеки при експлуатації вугільних комбайнів.
- •5. Заходи щодо створення безпечних умов праці при керуванні покрівлею обваленням
- •6. Характеристика і прогнозування викидонебезпечних пластів вугілля.
- •7. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодинамічних явищ.
- •1.Класифікація вибухових речовин
- •2.Персонал для підривних робіт
- •3. Транспортування вм.
- •4.Вимоги до пристрою підземних складів вибухових матеріалів.
- •5. Паспорт бпр, порядок складання, затвердження й ознайомлення з ним. Зміст паспорта бпр.
- •6. Ведення бпр без затвердженого паспорта.
- •7. Технологія заряжання шпурів і підривання зарядів
- •8. Міри безпеки при підготовці зарядів і вибухових мереж до підривання
- •9. Порядок ліквідації невибухлих зарядів. Заподій відказів.
- •10. Заходи безпеки при проведенні підривних робіт. Порядок ведення пр у зустрічних вибоях.
- •11. Безпека робіт і боротьба з пилом при бпр.
- •12. Додаткові вимоги при веденні підривних робіт у шахтах небезпечних по газу чи по вибухах пилу . Параметри бпр.
- •13. Особливості струсного підривання на пластах небезпечних по раптовим викидах вугілля, породи і газу.
- •Провітрювання гірничих виробок та пилогазовий режим.
- •1. Головні складові шахтного та атмосферного повітря.
- •2.Допустима швідкість повітря.
- •3. Вентиляційні спорудження і пристрої
- •4. Вентиляційні установки головного провітрювання
- •5. Провітрювання тупикових виробок
- •7. Метан, його властивості, форми зберігання і види виділення.
- •8. Заподій вибухів метану і заходи по їх попередженню. Боротьба з шаровими та місцевими скупченнями метану.
- •9.Засоби контролю концентрацій метану на шахті.
- •11. Боротьба з пилом
- •Заходи безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
- •1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам.
- •2. Заходи безпеки при перевезенні людей по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •3. Заходи безпеки при перевезенні вантажів по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •4. Засоби рудникового транспорту.
- •5. Вимоги правил безпеки до колійного господарства шахт.
- •7. Вимоги правил безпеки до контактної мережі та зарядки акумуляторних батарей.
- •8. Заходи безпеки при перевезенні людей по гірничих виробках підвісними канатно-крісельними дорогами.
- •9. Вимоги правил безпеки до конвеєрного транспорту.
- •10. Заходи безпеки при перевезенні людей стрічковими конвеєрами.
- •11. Заходи безпеки при опусканні і підійманні людей по вертикальних виробках.
- •13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.
- •15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.
- •Засоби безпеки при експлуатації електрообладнання.
- •1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •4. Фактори , що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •5. Система заходів з попередженням ураження електричним струмом.
- •6. Надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
- •7. Загальні вимоги правил безпеки до електричного господарства шахт.
- •8. Область і умови застосування електроустаткування
- •9. Вимоги пб до заземлення
- •10. Улаштування загальної мережі заземлення шахти
- •11. Огляд та вимірювання опору захисних заземлень
- •12. Вимоги безпеки до електричної проводки
- •13. Заходи безпеки при експлуатації гнучких та броньованих кабелів. З'єднання відрізків кабелів.
- •14. Вимоги безпеки щодо улаштування камер для електричних і підстанцій до розмічення пересувних підстанцій та рп.
- •15. Порядок огляду та ремонту електроустаткування в газових шахтах.
- •16. Зв'язок та сигналізація
- •17. Заходи безпеки при експлуатації компресорних установок та повітропроводів.
- •18. Вимоги правил безпеки до шахтного водовідливу.
- •19. Запобігання проривам води та газу із затоплених виробок та водних об'єктів
- •20. Запобігання проривам глини та пульпи до діючих гірничих виробок
- •Промислова санітарія.
- •1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників.
- •2.Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •3. Медичне забезпечення робітників
- •4. Дія шуму на організм людини, джерела шуму в шахті.
- •5.Допустимі рівні шуму на робочих місцях.
- •6. Зниження шуму від шахтних механізмів
- •7. Дія вібрації на організм людини, джерела вібрації в шахті.
- •8. Допустимі рівні вібрації на робочих місцях.
- •9.Засоби та методи захисту від вібрації.
- •10. Дія шахтного пилу на організм людини, джерела утворювання пилу.
- •11. Профілактика пневмоконіозів
- •12.Допустимий вміст пилу в шахтному повітрі.
- •13. Заходи щодо боротьби з пилом
- •14. Попереднє зволоження вугільних пластів
- •15. Знепилювання повітря в очисних виробках
- •16. Боротьба з пилом у підготовчих виробках
- •17. Боротьба з пилом у транспортних і приствольних виробках
- •18. Знепилювання вхідних та вихідних вентиляційних потоків
- •19. Організація робіт щодо боротьби з пилом та контроль якості застосовуваних заходів
- •20.Вплив освітлення на безпечність робіт та продуктивність праці.
- •21.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць та виробок світильниками, що живляться від електричної мережі.
- •22.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць акумуляторними світильниками.
- •23. Шахтні лампові, вимоги пб до іх обслуговування.
- •1. Теоретичні основи горіння.
- •2. Різновидності горіння.
- •3.Небезпечні та шкідливі фактори , пов’язані з пожежами.
- •4. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •5. Причини виникнення і класифікація підземних пожеж
- •6. Засоби пожежогасінні і їх розміщення на проммайданчику шахти
- •7. Протипожежні вимоги до розташування і пристрою будівель і споруд на поверхні шахт
- •8. Заходи пожежної безпеки на найбільш пожароопасних об'єктах поверхні шахт
- •9. Попередження підземних пожеж від самозапалювання
- •10. Попередження пожеж від зовнішніх причин
- •11. Підземний пожежно-зрошувальний трубопровід
- •12. Розміщення первинних засобів пожежогасіння, пожежні двері та пожежні арки
- •13. Склади аварійного устаткування та матеріалів
- •14. Вогнегасні властивості речовин, вживаних для гасіння пожеж, і умови їх застосування
- •15. Гасіння підземних пожеж
- •16. Переведення пожеж до категорії погашених та розкриття дільниць із погашеними пожежами
- •17. Ведення робіт у районі пожежних дільниць
- •18. Періодичність та об'єм перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •Гірничорятувальна справа.
- •1. Види шахтних аварій
- •2. Організація гірничорятувальної служби
- •3. Дій підрозділів двгрс при основних аваріях
- •4. Загальні положення складання плану ліквідації аварій.
- •5.Основні правила поведінки (дій) працівників шахт під час аварій.
9.Засоби контролю концентрацій метану на шахті.
Щозмінні виміри переносними приладами виробляються особами змінного нагляду ділянок і працівниками ділянки ВТБ у всіх виробках, де може виділятися чи накопичуватися метан. Місця і періодичність контролю встановлюються начальником ділянки ВТБ і затверджуються головним інженером шахти. Результати заносяться на спеціальні дошки вимірів концентрації СН4 і СО2, встановлювані в привибійних зонах підготовчих виробок і в місцях вимірів на вихідних струменях повітря очисних і підготовчих виробок, виїмкових ділянок, крил і шахти в цілому, а також надходять на виїмкові ділянки. Крім того, працівники ділянки ВТБ заносять результати виконаних ними вимірів у рапорти.
У вугільній промисловості в якості газоопределителя застосовують термокаталітичні й інтерференційні (оптичні) прилади.
Дія термокаталітичних газоопределителей заснована на низькотемпературному спалюванні пальних складових частин повітря, подаваного на нагріту до 350-450 °С поверхня каталізатора, і вимірі кількості тепла, що утвориться, що є в цьому випадку мірою концентрації пального компонента. У шахтному повітрі такий компонент - метан, тому що інші пальні гази (оксид вуглецю, етилен, водень і ін.) у нормальних умовах містяться в дуже незначних концентраціях. У більшості приладів розглянутого типу кількість тепла, що утвориться при згорянні метану на каталізаторі, визначається за допомогою вимірювального моста, порушення рівноваги якого реєструється приладом, отградуюрованих в об'ємних відсотках змісту метану.
До приладів цього типу відносяться широко відомі переносні сигналізатори метану і датчики типу ДМТ системи автоматичного газового захисту і централізованого телеавтоматичного контролю.
Рис. 10. Схема розміщення апаратури автоматичного газового захисту на положистих і похилих пластах.
На очисних і прохідницьких комбайнах установлюється реле, при змісті в повітрі метану 2 % воно подає звуковий і світловий сигнали і відключає електроенергію.
Згідно ПБ, у шахтах ІІІ категорії, надкатегорних і небезпечних по раптових викидах вугілля і газу повинні застосовуватися засобу автоматичного газового захисту в наступних місцях гірничих виробок:
- у при вибійних просторах тупикових виробок довжиною більш 10,0 м, у яких використовується електроенергія і виділяється метан і на вихідних струменях при довжині виробки більш 50 м;
- у вентиляторів місцевого провітрювання з електричними двигунами при розробці пластів, небезпечних по раптових викидах, а також при установці вентиляторів у виробках з вихідною струменем повітря з очисних чи тупикових виробок;
- у вихідних струменях очисних виробок виїмкових ділянок, на яких застосовується електроенергія, а при розробці крутих пластів, небезпечних по раптових викидах, незалежно від наявності електроенергії.
Для цього на вугільних шахтах застосовують апаратуру автоматичного газового захисту "Метан". Датчики Д1 і Д2 контролюють зміст метану у вихідних струменях ділянки і лави і при досягненні гранично припустимої концентрації газу видають команду на відключення електроенергії в лаві.
На відстані не більш 50 м від лави в нижньому штреку встановлюється датчик Дз, що відключає електроенергію при раптовому викиді. Апарат сигналізації АС-5 цього комплекту встановлюється на дільничній підстанції і при спрацьовуванні датчика Дз відключає низьковольтний розподільний пункт, залишаючи підключеним датчик Дз. Телевимірювання диспетчеру передаються тільки від датчика Д1.
Інтерференційні (оптичні) газо визначники служать для виміру змісту метану і вуглекислого газу в шахтному повітрі. Дія цих приладів засновано на визначенні зсуву інтерференційної картини, що відбуває внаслідок зміни складу досліджуваної проби шахтного повітря, що знаходиться на шляху одного з двох променів.
Зсув інтерференційної картини щодо її нульового положення пропорційно різниці між показниками переломлення світла досліджуваної газової суміші і чистого атмосферного повітря. Це переломлення, у свою чергу, пропорційно процентному вмісту метану (вуглекислого газу) у суміші.
В даний час на шахтах застосовують інтерферометри ШИ-11 для визначення змісту СН4 і С02 від 0 до 6 %. і ШИ-12 (СН4 і С02 від 0 до 100 %).
Таблиця 9.
|
Тип приладів (апаратури) |
|||
|
переносні епізодичної дії |
переносні автоматичні |
стаціонарна автоматична |
|
|
наСН4 |
наСО2 |
наСН4 |
наСН4 |
Негазові |
+ |
+ |
- |
- |
1 та 2 категорії |
+ |
+ |
+ |
- |
3 категорії, надкатегорійні та небезпечні за раптовими викидами |
+ |
+ |
+ |
+ |
10.Порядок розгазування гірничих виробок
До загазувань відносяться усі випадки перевищення норм концентрації метану в поперечному перерізі гірничих виробок у світлі й у відкритих, не закладених породою чи іншими матеріалами куполах.
При відсутності даних про фактичну концентрацію метану загазованими також варто вважати:
- у шахтах І й ІІ категорії по газі - тупикові виробки, у яких виділяється метан при припиненні їхнього провітрювання на 30 хв. і більш;
- у шахтах ІІІ категорії, надкатегорних і небезпечних по раптових викидах тупикові виробки, у яких виділяється метан при припиненні їхнього провітрювання на 5 хв. і більш.
Загазування виробок розділяються на місцеві, шарові і загальні.
Місцеве загазування - скупчення метану в окремих місцях виробки, у тому числі в бурових верстатів, комбайнів і врубових машин, у відкритих, не закладених породою чи іншими матеріалами куполах, з концентрацією 2% і більш.
Шарове загазування - скупчення метану у виді шаруючи в виробках на ділянках довжиною понад 2 м з концентрацією 2% і більш.
Загальне загазування - перевищення норми середньої по перетині виробки концентрації метану.
Основною причиною загазування тупикових виробок, провітрюваних ВМП, є порушення нормального режиму їхньої роботи. Це відбувається через зупинку ВМП унаслідок його несправності чи припинення подачі енергії, а також несправності вентиляційних трубопроводів . Розгазування виробок представляє відому небезпеки. Складається вона в тім, що при поновленні вентиляції не виключена поява вибухонебезпечної концентрації метану в, устя загазованого вироблення. Розгазування виробки виробляється відповідно до Інструкції з разгазированию гірничих виробок, розслідуванню, обліку і попередженню загазувань.
На кожен випадок разгазирования розробляються заходи щодо безпеки, що передбачають відключення електроенергії і виходу людей із усіх виробок по шляху руху вихідної струменя з тупикової виробки, виставляння постів і знаків, у місцях можливого підходу людей до цих вироблень, спосіб разгазирования, місця і порядок виміру змісту метану у виробках після розгазування і спосіб контролю за змістом метану в устя розгазуючий виробки. Ці заходи розробляються начальником ділянки, узгоджуються з начальником ділянки ВТБ і районним гірничотехнічним інспектором і затверджуються головним інженером шахти.
Для зниження концентрації метану у вихідній струмені з тупика рекомендується застосовувати спеціальний пристрій ВОСТНИИ, установлюване між ланками трубопроводу ВМП на відстані 5-10 м від місця сполучення тупикової виробки з прилягаючою виробкою;
Цей пристрій складається з патрубка з клапаном, що представляє собою частина циліндра. При підвищенні змісту метану вище межі (допускається до 2 %) клапан дистанційно (за допомогою троса) опускається і повітря виходить через вікно патрубка; при цьому відбувається провітрювання устя виробки. При зниженні змісту метану клапан піднімається і повітря направляється у вибій виробки. Отже, почергове відкривання і закривання трубопроводу протягом деякого часу забезпечує вихід метану з тупика з припустимою невисокою концентрацією і провітрювання.
Рис. 11. Пристрій для разгазирования:
а, б - схеми пристрою; в - схема установки;
1 - патрубок; 2 - клапан; 3 - ролики; 4 - трос; 5 ручна лебідка
