10. Улаштування загальної мережі заземлення шахти

Для заземлювачів у зумпфі, водозбірнику або спеціальному колодязі повинні застосовуватися сталеві штаби площею не меншою як 0,75 м², товщиною не меншою як 5 мм і довжиною не меншою як 2,5 м.

Колодязі для розташування головних зазем­лювачів повинні мати глибину не меншу ніж 3,5 м, міцне перекриття, пристрій для встановлення підйомного пристрою та відвід від пожежного трубопроводу для заповнення водою. Кріплення колодязя не повинне перешкоджати контактові води з гірничим масивом.

У разі розміщення обох головних заземлювачів у колодязях останні повинні бути рознесені один від одного, а заземлювачі з'єднані між собою штабою (тросом) перерізом не меншим як 100 мм².

Для заземлювачів у стічних канавах повинні застосовуватися сталеві штаби площею не меншою як 0,6 м², товщиною не меншою як З мм і довжиною не меншою ніж 2,5 м.

Для заземлювачів у виробках, в яких немає стічної канави, повинні застосовуватися сталеві труби довжиною не меншою як 1,5 м.

Мал. 7 . Схема розташування заземлювача

у стічній канаві: 1 - заземлювач; 2 — заземлюючий провідник

Стінки труб повинні мати на різній висоті не менше 20 отворів діаметром не меншим як 5 мм.

Труба повинна розміщуватися в шпур, пробурений вертикально або під кутом 30° від вертикальної осі в будь-який бік на глибину не меншу як 1,4 м .

У разі необхідності повинно влаштовуватися декілька заземлювачів. Труба, а також простір між зовнішньою стінкою труби та стінкою шпура заповнюється гігроскопічним матеріалом (піском, золою і т.п.), періодично зволожуваним.

Мал.8 . Схема заземлення з'єднувальної муфти:

1 - свинцева оболонка; 2 - захисне покриття; З - сталева броня; 4 - перемичка (виконується суцільним

провідником)

Мал. 9. Схема розташування заземлювача в шпурі.

Мал. 10. Приклад улаштування місцевого заземлювача з використанням збірної шини як з'єднувального провідника

11. Огляд та вимірювання опору захисних заземлень

На початку кожної зміни обслуговуючий персонал повинен проводити зовнішній огляд усіх заземлюючих пристроїв.

Не рідше одного разу на 3 міс. повинен проводитися зовнішній огляд усієї заземлюючої мережі шахти. Одночасно з цим необхідно виміряти загальний опір заземлюючої мережі у кожного заземлювача.

Результати оглядів та вимірів повинні заноситися до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення.

Механічна міцність контактів повинна перевірятися і перед вимірюванням опору заземлення.

Не рідше одного разу на 6 місяців головні заземлювачі, що розташовані у зумпфі й водозбірнику, повинні підлягати оглядові та ремонту.

Опір заземлення допускається вимірювати приладами М 416/1, М 1103 та іншими відповідно до заводських інструкцій.

12. Вимоги безпеки до електричної проводки

Для передачі або розподілу електроенергії у підземних виробках повинні застосовуватися ка­белі, що не розповсюджують горіння і призначені для шахтних умов:

а) для нового стаціонарного прокладання капіталь­ними та основними вертикальними та похилими ви­робками, проведеними під кутом понад 45°, та обсад­женими свердловинами, - броньовані кабелі з дротя­ною бронею у свинцевій або полівінілхлоридній обо­лонці (далі - ПВХ) з полівінілхлоридною, гумовою або паперовою збіднено просоченою ізоляцією.

Для горизонтальних та похилих виробок, прове­дених під кутом до 45° включно, допускається засто­сування броньованих кабелів із стрічковою бронею з паперовою нормально просоченою ізоляцією.

б) для приєднання пересувних дільничних підстанцій та розподільних пунктів дільниць - бро­ньовані екрановані кабелі підвищеної гнучкості та міцності. Допускається застосування броньованих кабелів з дротяною або стрічковою бронею, крім ви­робок з вихідним струменем повітря, що безпосеред­ньо прилягають до очисних вибоїв на пластах, небез­печних щодо раптових викидів. Такі кабелі повинні прокладатися на відстані, не меншій за 150 м від ви­боїв підготовчих та 50 м від вибоїв очисних виробок.

Приєднання розподільних пунктів допускається гнучкими екранованими кабелями:

в) для приєднання пересувних машин та ме­ханізмів, а також для освітлювальних мереж - гнучкі екрановані кабелі;

г) для приєднання виїмкових машин на крутих пластах із застосуванням кабелеукладачів - гнучкі екрановані кабелі спеціальної конструкції підвище­ної міцності;

ґ) для ділянки лінії між ручним електросверд­лом та приєднувачем напруги (муфтою) - особливо гнучкий екранований кабель;

д) для стаціонарних освітлювальних мереж - бро­ньовані кабелі у свинцевій або пластмасовій оболонці, а також гнучкі екрановані або неекрановані кабелі.

Для мереж освітлення очисних вибоїв шахт, без­печних щодо газу або пилу, при лінійній напрузі, не більшій за 24 В, допускається застосування голих проводів на ізольованих опорах.

Забороняється прокладання силових кабелів похилими стволами, бремсбергами та уклонами, що подають струмінь свіжого повітря та обладнані рей­ковим транспортом з шахтними вантажними ваго­нетками, за винятком випадків, коли зазначений транспорт використовується лише для доставки устаткування, матеріалів та виконання ремонтних робіт. Ця заборона стосується також вертикальних стволів з дерев'яним кріпленням.

Допускається з'єднання та ремонт (поновлення) гнучких та броньованих кабелів у шахтах за допомо­гою пастоподібних або липких стрічкових та інших полімерних ізоляційних матеріалів за методиками, узгодженими з МакНДІ.