Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
консп лекцій з ОП у галузі 1 сем..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

18. Періодичність та об'єм перевірок стану протипожежного захисту шахт

Посадові особи шахти, дільниць та командний склад ДВГРС під час відвідування виробок повинні перевіряти справність засобів протипожежного захисту, ручних засобів пожежогасіння, контролювати стан пожежно-зрошувального трубопроводу та наявність потрібних витрат та тиску води в ньому.

Для контролю за станом протипожежного захисту шахт встановлюються піврічні перевірки, які зливаються із заходами з підготовки до погодження плану ліквідації аварій.

Перевірки включають:

зовнішній огляд та перевірку стану пожежних насосних установок на поверхні;

зовнішній огляд усієї мережі підземного пожежно-зрошувального трубопроводу з вимірюванням витрат та тиску води у кінцевих пунктах кожного тупикового трубопроводу та перевірку підземних насосних станцій;

перевірку герметичності сухотрубних пожежних трубопроводів;

перевірку розміщення у гірничих виробках первинних засобів пожежогасіння, пожежних рукавів та стволів;

зовнішній огляд та перевірку справності автоматичних засобів пожежогасіння, а також пересувних та стаціонарних вогнегасників;

зовнішній огляд та перевірку пожежних дверей та ляд;

виконання заходів протипожежної безпеки у разі експлуатації шахтного електроустаткування та стрічкових конвеєрів;

укомплектованість складів аварійних матеріалів;

якість ізоляції вироблених просторів, стан ізолюючих перемичок, виконання планів та графіків профілактичного замулювання, обробки вугілля антипірогенами та інших заходів щодо боротьби із самозапалюванням вугілля;

здійснюють перевірку дії усіх пристроїв протипожежного захисту та системи пожежного водопостачання гірничих виробок та поверхневих споруд;

відповідність фактичного стану протипожежного захисту проектним рішенням, а при необхідності - обґрунтування прийнятих у проекті інженерних рішень та внесення до нього змін;

стан пожежних резервуарів, справність дії пожежних насосів із подачею води до гірничих виробок і до поверхневих шахтних споруд;

відповідність витрат води та тиску у кожного пожежного крана нормативним величинам, а також справність дії аварійної водорозбірної арматури (засувок, гідравлічних редукторів та ін.) та пристроїв для переключення трубопроводів, пристосованих для подавання води на потреби пожежогасіння.

Перевірки повинні здійснюватися за участю представників ДВГРС та місцевого органу Держнаглядохоронпраці. Результати перевірок оформляються актами.

Один раз на три роки відбуваються за участю ДВГРС гідравлічні випробування на міцність та герметичність пожежно-зрошувального трубопроводу та інших трубопроводів, які використовуються для потреб пожежогасіння, здійснюється гідравлічна зйомка (вимірювання втрат тиску), інструментальні вимірювання та ревізія пристроїв пожежного водопостачання.

У разі посиленої агресивності або мінералізації шахтних вод терміни цих перевірок встановлюються головним інженером шахти за погодженням з командиром ДВГРС.

Гірничорятувальна справа.

1. Види шахтних аварій

Підземною аварією називається раптове порушення нормального стану виробки, механізмів і складу рудниковій атмосфери, в результаті якого створюється загроза життя людей, зайнятих на підземних роботах. Аварія, що має по масштабах руйнувань і числі жертв характер стихійної біди, називається катастрофою.

Всі підземні аварії діляться на дві категорії.

До I категорії відносяться аварії виробничих будівель, споруд, апаратів, машин, устаткування, гірничих виробок, підприємства, що відображаються на роботі, в цілому або його окремих виробництв: вибух газу або пилу; раптові викиди вугілля і газу; прориви води, заїловка; прориви газів з пожежних ділянок; гірничі удари; вибухи на складах ВМ; пожежі в підземних виробках, надшахтних спорудах і складах ВМ; аварії підйомних установок, на центральних водовідливах і компресорних установок, що викликали простій підприємства більше однієї зміни; аварії установок, вентиляторів головного провітрювання; обвалення в стволах шахт, що викликали зупинку підйомних установок.

До II категорії відносяться аварії виробничих будівель, споруд, апаратів, машин, устаткування, гірничих виробок, що відображаються на роботі окремої ділянки (цехи) об'єкту: обвалення очисних і підготовчих виробок, завали головних відкотних і вентиляційних виробок; горіння і спалахи газу в підземних виробках, що не викликало вибуху і пожежі; аварії дільничних підйомних і вентиляційних установок; загоряння кріпі, кабелів і інших матеріалів в підземних виробках; обвалення або руйнування будівель і споруд в результаті ведення вибухових робіт або підробки гірничих виробок.

Найбільш небезпечними підземними аваріями є вибухи метану і вугільного пилу, пожежі, раптові викиди і суфлярниє виділення газів, при яких атмосфера може виявитися непридатною для дихання на значному протязі виробок шахти.