- •Загальні питання охорони праці та правове регулювання.
- •1. Дисципліна „охорона праці” та ії задачи.
- •2.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки.
- •3.Основні етапи розвитку охорони праці
- •4. Стан охорони праці в україні та інших країнах.
- •5.Система стандартів безпеки праці.
- •6. Основні терміни та визначення ссбп.
- •7.Основні законодавчі документи
- •8. Органи нагляду та контролю за охороною праці.
- •9. Відповідальність за прушення законодавства про охорону праці.
- •10. Робочий час, робочий день, робочий тиждень та іх тривалість.
- •12. Неповний робочий день.
- •13. Ненормований робочий день
- •14.Надурочні роботи
- •15.Час відпочинку.
- •16.Охорона праці неповнолітніх.
- •17. Класифікація нещасних випадків.
- •18.Розслідування та облік нещасних випадків.
- •18.1 "Звичайне" розслідування
- •Дії комісії при "звичайному" розслідуванні
- •18.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахварюваності.
- •20.Основні причини виробничого травматизму і профзахвсрюзаностіта заходи щодо їх попередження.
- •21. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •22.Професіїні захворювання.
- •23.Управління охороною праці на підприємстві.
- •24. Вимоги до персоналу шахти.
- •25. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів
- •26. Обов’язки працівників.
- •27.Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •28.Протиаварійний захист шахт. Забезпечення людей світильниками, саморятувальниками та іншими засобами індивідуального захисту.
- •29. Прийняття шахт і дільниць у експлуатацію.
- •30. Влаштування виходів з гірничих виробок.
- •Заходи безпеки при проведенні та кріпленні гірничих виробок.
- •1.Паспорт проведення та кріплення підземних виробок.
- •2. Мінімальні площі поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок.
- •3.Мінімальні величини проходів для людей і зазорів у гірничих виробках.
- •4.Вимоги пб при кріплені гірничих виробок.
- •5.Вимоги пб при проведенні гірничих виробок.
- •6. Заходи безпеки при експлуатації гірничопрохідницьких комбайнів.
- •9. Ліквідація виробок і шахт.
- •10. Контроль за станом діючих виробок і міри безпеки при їхньому ремонті
- •Заходи безпеки при веденні очисних робіт
- •1. Складання та зміст паспорта виїмкової дільниці
- •2. Вимоги пб до кріплення лави.
- •3.Вимоги пб при вийманні вугілля комбайнами та струговими установками.
- •4. Заходи безпеки при експлуатації вугільних комбайнів.
- •5. Заходи щодо створення безпечних умов праці при керуванні покрівлею обваленням
- •6. Характеристика і прогнозування викидонебезпечних пластів вугілля.
- •7. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодинамічних явищ.
- •1.Класифікація вибухових речовин
- •2.Персонал для підривних робіт
- •3. Транспортування вм.
- •4.Вимоги до пристрою підземних складів вибухових матеріалів.
- •5. Паспорт бпр, порядок складання, затвердження й ознайомлення з ним. Зміст паспорта бпр.
- •6. Ведення бпр без затвердженого паспорта.
- •7. Технологія заряжання шпурів і підривання зарядів
- •8. Міри безпеки при підготовці зарядів і вибухових мереж до підривання
- •9. Порядок ліквідації невибухлих зарядів. Заподій відказів.
- •10. Заходи безпеки при проведенні підривних робіт. Порядок ведення пр у зустрічних вибоях.
- •11. Безпека робіт і боротьба з пилом при бпр.
- •12. Додаткові вимоги при веденні підривних робіт у шахтах небезпечних по газу чи по вибухах пилу . Параметри бпр.
- •13. Особливості струсного підривання на пластах небезпечних по раптовим викидах вугілля, породи і газу.
- •Провітрювання гірничих виробок та пилогазовий режим.
- •1. Головні складові шахтного та атмосферного повітря.
- •2.Допустима швідкість повітря.
- •3. Вентиляційні спорудження і пристрої
- •4. Вентиляційні установки головного провітрювання
- •5. Провітрювання тупикових виробок
- •7. Метан, його властивості, форми зберігання і види виділення.
- •8. Заподій вибухів метану і заходи по їх попередженню. Боротьба з шаровими та місцевими скупченнями метану.
- •9.Засоби контролю концентрацій метану на шахті.
- •11. Боротьба з пилом
- •Заходи безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
- •1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам.
- •2. Заходи безпеки при перевезенні людей по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •3. Заходи безпеки при перевезенні вантажів по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •4. Засоби рудникового транспорту.
- •5. Вимоги правил безпеки до колійного господарства шахт.
- •7. Вимоги правил безпеки до контактної мережі та зарядки акумуляторних батарей.
- •8. Заходи безпеки при перевезенні людей по гірничих виробках підвісними канатно-крісельними дорогами.
- •9. Вимоги правил безпеки до конвеєрного транспорту.
- •10. Заходи безпеки при перевезенні людей стрічковими конвеєрами.
- •11. Заходи безпеки при опусканні і підійманні людей по вертикальних виробках.
- •13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.
- •15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.
- •Засоби безпеки при експлуатації електрообладнання.
- •1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •4. Фактори , що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •5. Система заходів з попередженням ураження електричним струмом.
- •6. Надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
- •7. Загальні вимоги правил безпеки до електричного господарства шахт.
- •8. Область і умови застосування електроустаткування
- •9. Вимоги пб до заземлення
- •10. Улаштування загальної мережі заземлення шахти
- •11. Огляд та вимірювання опору захисних заземлень
- •12. Вимоги безпеки до електричної проводки
- •13. Заходи безпеки при експлуатації гнучких та броньованих кабелів. З'єднання відрізків кабелів.
- •14. Вимоги безпеки щодо улаштування камер для електричних і підстанцій до розмічення пересувних підстанцій та рп.
- •15. Порядок огляду та ремонту електроустаткування в газових шахтах.
- •16. Зв'язок та сигналізація
- •17. Заходи безпеки при експлуатації компресорних установок та повітропроводів.
- •18. Вимоги правил безпеки до шахтного водовідливу.
- •19. Запобігання проривам води та газу із затоплених виробок та водних об'єктів
- •20. Запобігання проривам глини та пульпи до діючих гірничих виробок
- •Промислова санітарія.
- •1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників.
- •2.Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •3. Медичне забезпечення робітників
- •4. Дія шуму на організм людини, джерела шуму в шахті.
- •5.Допустимі рівні шуму на робочих місцях.
- •6. Зниження шуму від шахтних механізмів
- •7. Дія вібрації на організм людини, джерела вібрації в шахті.
- •8. Допустимі рівні вібрації на робочих місцях.
- •9.Засоби та методи захисту від вібрації.
- •10. Дія шахтного пилу на організм людини, джерела утворювання пилу.
- •11. Профілактика пневмоконіозів
- •12.Допустимий вміст пилу в шахтному повітрі.
- •13. Заходи щодо боротьби з пилом
- •14. Попереднє зволоження вугільних пластів
- •15. Знепилювання повітря в очисних виробках
- •16. Боротьба з пилом у підготовчих виробках
- •17. Боротьба з пилом у транспортних і приствольних виробках
- •18. Знепилювання вхідних та вихідних вентиляційних потоків
- •19. Організація робіт щодо боротьби з пилом та контроль якості застосовуваних заходів
- •20.Вплив освітлення на безпечність робіт та продуктивність праці.
- •21.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць та виробок світильниками, що живляться від електричної мережі.
- •22.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць акумуляторними світильниками.
- •23. Шахтні лампові, вимоги пб до іх обслуговування.
- •1. Теоретичні основи горіння.
- •2. Різновидності горіння.
- •3.Небезпечні та шкідливі фактори , пов’язані з пожежами.
- •4. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •5. Причини виникнення і класифікація підземних пожеж
- •6. Засоби пожежогасінні і їх розміщення на проммайданчику шахти
- •7. Протипожежні вимоги до розташування і пристрою будівель і споруд на поверхні шахт
- •8. Заходи пожежної безпеки на найбільш пожароопасних об'єктах поверхні шахт
- •9. Попередження підземних пожеж від самозапалювання
- •10. Попередження пожеж від зовнішніх причин
- •11. Підземний пожежно-зрошувальний трубопровід
- •12. Розміщення первинних засобів пожежогасіння, пожежні двері та пожежні арки
- •13. Склади аварійного устаткування та матеріалів
- •14. Вогнегасні властивості речовин, вживаних для гасіння пожеж, і умови їх застосування
- •15. Гасіння підземних пожеж
- •16. Переведення пожеж до категорії погашених та розкриття дільниць із погашеними пожежами
- •17. Ведення робіт у районі пожежних дільниць
- •18. Періодичність та об'єм перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •Гірничорятувальна справа.
- •1. Види шахтних аварій
- •2. Організація гірничорятувальної служби
- •3. Дій підрозділів двгрс при основних аваріях
- •4. Загальні положення складання плану ліквідації аварій.
- •5.Основні правила поведінки (дій) працівників шахт під час аварій.
2. Види електричних травм.
Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:
— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодження організму;
— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.
Місцева електротравма — яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного с або електричної дуги. Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.
Електричні опіки — це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають двох видів: струмові, коли струм проходить через тіло людини, та дугові (під дією електричної дуги температурою понад 3500 °С).
Електричний знак — це чітко окреслена пляма діаметром 1—5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з'являється на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. В більшості випадків електричні знаки безболісні, з часом верхній шар шкіри сходить, а уражене місце набуває і початкового кольору, відновлює пластичність та чутливість.
Електрометалізація — проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму.
Електроофтальмія — це запалення зовнішніх оболонок очей, виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових променів. Таке опромінення можливе при утворенні електричної дуги (при короткому замиканні). Електроофтальмія спостерігається приблизно у 3% потерпілих від струму.
Електроофтальмія розвивається через 4—8 годин після ультрафіолетового опромінення.
Електричний удар — збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця. При цьому зовнішніх місцевих ушкоджень, тобто електричних травм, людина може і не мати.
3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
Причинами смерті від електричного струму можуть бути припинення роботи серця, зупинка дихання та електричний шок. Можлива також одночасна дія двох або навіть трьох цих причин. Припинення серцевої діяльності від електричного струму найбільш небезпечне, оскільки повернення потерпілого до життя в цьому випадку , як правило, більш складним завданням, ніж при зупинці дихання або при шоку. Вплив струму на м'яз серця може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо в області серця, і рефлекторним, тобто через центральну нервову систему, коли шлях струму лежить поза цією областю. В обох випадках може статися зупинка серця, а також виникнути його фібриляція. Фібриляція може бути і результатом рефлекторного спазми артерій, які живлять серце кров'ю. При ураженні струмом фібриляція серця настає значно частіше, ніж його повна зупинка.
Електричний шок — своєрідна важка нервово - рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом що супроводиться глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин. Шоковий стан триває від декількох десятків хвилин до діб. Після цього може настати загибель людини внаслідок повного згасання життєво важливих функцій, або одужання внаслідок своєчасного активного лікарського втручання.