- •1. Дайте визначення предмету і об‘єкту тмв як науки. Розкрийте місце тмв у системі суспільних наук.
- •2. Опишіть предметну структуру та назвіть функції тмв як науки.
- •3. Розкрийте суть проблеми методу у тмв.
- •4. Назвіть та охарактеризуйте загальнонаукові методи дослідження в тмв.
- •5. Назвіть та охарактеризуйте історичні методи
- •6. Назвіть та охарактеризуйте конкретно-емпіричні методи
- •7. Назвіть та охарактеризуйте прогностичні методи
- •8. Розкрийте сутність мв як суспільного явища та основні підходи до його розуміння.
- •10. Охарактеризуйте модерністські теорії мв. Розкрийте зміст наукової суперечки між традиціоналістами та модерністами.
- •11 Охарактеризуйте неокласичні теорії мв.
- •9. Розкрийте зміст політичного ідеалізму як напрямку у науці про мв.
- •12. Розкрийте зміст теорій міжнародного середовища: географічного детермінізму та геополітики.
- •13. Розкрийте зміст марксизму та неомарксизму як напрямку у науці про мв.
- •14. Розкрийте сутність цивілізаційного підходу у науці про мв. Назвіть основні цивілізаційні теорії.
- •15. Поясніть зміст поняття «міжнародна система» і змалюйте її структуру.
- •16. Розкрийте зміст поняття ієрархії у міжнародній системі.
- •17. Назвіть та охарактеризуйте типи міжнародних систем.
- •18 Назвіть найважливіші особливості (закономірності) мв.
- •19 Розкрийте зміст поняття «учасник» мв і проблеми його дифініювання.
- •20 Опишіть державоцентричну модель мв.
- •21 Опишіть транснаціональну модель мв.
- •22 Перерахуйте і коротко охарактеризуйте типи учасників мв.
- •23 Розкрийте зміст поняття «інтерес» у науці про мв та проблеми вивчення.
- •24 Класифікуйте інтереси учасників мв.
- •25 Опишіть видову структуру мв.
- •26 Розкрийте зміст поняття «зовнішньополітичні відносини». Поясніть як співвідносяться світова політика та зовнішні політики держав.
- •27 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних економічних відносин.
- •28 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері культури.
- •29 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері інформації.
- •30 Зобразіть і охарактеризуйте форми (моделі) мв.
- •31 Розкрийте зміст поняття «конфлікт» у науці про мв.
- •32 Розкрийте внутрішню природу конфлікту у мв. Поясніть ґенезу конфлікту та назвіть його фази.
- •33 Класифікуйте міжнародні конфлікти.
- •34 Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.
- •35. Опишіть механізми підтримання міжнародної безпеки
- •36 Розкрийте роль дипломатії як інструменту міжнародної політики.
- •37 Поясніть співвідношення понять «міжнародні відносини» та «міжнародна політика».
- •38. Розкрийте зміст діалектики як методологічної основи досліджень мв.
- •39. Поясніть зміст поліцентризму як особливості (закономірності) мв.
- •40 Поясніть взаємозалежність між внутрішньодержавними і міжнародними відносинами як закономірність (особливість) мв.
- •41 Поясніть взаємозалежність економіки і політики як особливість (закономірність) мв.
- •42 Охарактеризуйте фізичну особу як учасника мв.
- •43 Охарактеризуйте суспільну групу як учасника мв.
- •44 Охарактеризуйте державу як учасника мв.
- •45 Розкрийте роль міжнародних організацій у системі мв.
- •46 Назвіть і коротко охарактеризуйте типи зовнішньої політики.
- •47 Розкрийте зміст ліберальної та протекціоністської політик у міжнародних економічних відносинах.
- •48 Охарактеризуйте основні різновиди відносин у системі міжнародних економічних зв‘язків.
- •49 Дайте класифікацію національних політичних еліт за я.П‘єтрасєм.
- •50 Назвіть твердження Аристотеля про міжнародний контекст існування держави.
- •51 Назвіть правила успішної зовнішньої політики Ніколо Макіавелі.
- •52 Назвіть принципи політичного реалізму Ганса Моргентау.
- •53 Розкрийте зміст геополітичної концепції Хелфорда Маккіндера.
- •54 Розкрийте зміст геополітичної концепції Ніколаса Спайкмена.
- •55 Розкрийте зміст геополітичної концепції євразійства (п.М.Савицький, м.С.Трубецькой, г.В.Вернадський).
- •56 Розкрийте зміст цивілізаційної теорії Освальда Шпенглера.
- •57 Розкрийте зміст теорії локальних цивілізацій Арнольда Джозефа Тойнбі.
- •58 Розкрийте зміст концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •59. Назвіть основні стратегії і тактики поведінки у міжнародному конфлікті.
- •60. Перерахуйте функції міжнародного конфлікту.
- •61. Поясніть значення переговорів як методу вирішення конфліктів
- •62 Охарактеризуйте міжнародний тероризм і загрозу безпеці сучасного світу.
- •63. Назвіть і охарактеризуйте основні сучасні геополітичні моделі.
- •64 Назвіть основні напрями діяльності сучасних міжнародних організацій.
- •65 Поясніть засадничі твердження класичної теорії політичного реалізму.
- •66. Поясніть особливості еволюції сучасної міжнародної системи.
- •67. Розкрийте суть поняття «середовище» міжнародної системи
- •70. Охарактеризуйте особливі риси мв – поліцентризм, системність, глобальність.
- •71. Проаналізуйте зміст понять «тероризм» та «терористична організація» у контексті сучасних мв.
- •72. Охарактеризуйте проблеми типології держав за рівнем їхньої національної могутності.
- •73. Виникнення класичної геополітичної науки. Розкрийте основний зміст німецької класичної геополітики.
- •74. Проаналізуйте геополітичну концепцію євразійства.
- •75. Охарактеризуйте зміст сучасної англосаксонської геополітики.
- •76. Охарактеризуйте та проаналізуйте зміст сучасної європейської геополітики.
- •77. Проаналізуйте сучасні тенденції розвитку цивілізаційної теорії.
- •78. Охарактеризуйте особливі риси мв – взаємозалежність між внутрішньодержавними та міжнародними відносинами, економічна детермінованість, культурний плюралізм
- •79. Розкрийте зміст категорії «зовнішня політика держави»
- •80. Охарактеризуйте цілі та методи зовнішньої політики держави
34 Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.
Сьогодні світ зіткнувся з традиційними та нетрадиційними загрозами. Існують нестабільні держави, з якими доводиться боротися, так само, як і небезпека поширення зброї масового ураження, авторитарні режими й загроза екстремізму. Глобалізація теж породила нетрадиційні виклики безпеки, для яких не існує національних кордонів. Глобальні пандемії зараз можуть поширюватися швидше; брак безпечної та екологічно чистої енергії може призвести до всесвітньої рецесії; зміна клімату, що впливає на довкілля, може мати серйозні геополітичні й соціальні наслідки. У науково-практичному відношенні варто зазначити, що серед експертів немає єдиної думки про зміст «списку» та точну ієрархію нових загроз і викликів (за найбільшою значущістю та сьогоденною актуальністю). Проте серед інших нині особливої уваги заслуговують такі: стихійні повстання та революції з метою зміни традиційних державних режимів у поєднанні з неконтрольованим розповсюдженням ЗМЗ та засобів їх доставки; пов’язані з ними неконтрольована міграція та організована злочинність, загальні проблеми ядерної безпеки і поширення зброї масового знищення, міжнародний тероризм та морське піратство, етнічні й релігійні конфлікти, проблеми нових релігійних рухів, екологічні загрози, негативні наслідки глобальних кліматичних змін, нестача природних ресурсів, продовольства та питної води. Іншими словами, мова йде про такі ризики і виклики, що завдають шкоди не тільки конкретній країні, а й всьому європейському та міжнародному співтовариству.
Сьогодні ситуація в світі та основних його регіонах складається під впливом винятково складного й динамічного процесу, в основі якого лежить глобалізація світової економіки і пов’язаний з нею перегляд усієї системи міжнародних відносин. останнім часом помітна тенденція до глобалізації навіть внутрішніх загроз держави. Інакше кажучи, можна вибудувати ієрархію загроз для світового устрою, регіонального, субрегіонального, локального і т.д. Причому ті, що у своїй основі були загрозами внутрішнього характеру в межах національної держави, в умовах формування великих міжнародних організацій та об’єднань з ознаками наднаціональності набули характеру загроз внутрішніх для таких об’єднань, але зовнішніх для окремих їх держав-членів.
35. Опишіть механізми підтримання міжнародної безпеки
Насамперед, слід зазначити, що міжнародне право тільки тоді здатне стати засобом забезпечення безпеки держав, коли застосування сили, крім права на самооборону, буде заборонено.
Принцип незастосування сили чи погрози силою. Принцип територіальної недоторканності (непорушності кордонів). Міжнародне співтовариство зацікавлене в дотриманні основних принципів міжнародного права як нормативної гарантії безпеки держав. Удосконалювання цих принципів здійснюється за допомогою практики їх підтвердження, розвитку та конкретизації в різних за своїм юридичним характером міжнародних документах. Це може бути досягнуто різними шляхами: один із них — закріплення міжнародних зобов'язань у внутрішньодержавному законодавстві. Інший шлях — договірне підтвердження зобов'язань на двосторонній, регіональній, універсальній основі: укладення універсальних договорів про обмеження та заборону окремих видів озброєнь, двосторонніх договорів між державами.
Не менш важливими є заходи попереджувального характеру, тобто мирні засоби вирішення спорів. Якщо спір не врегульовано, то Рада Безпеки вирішує, яких заходів вжити: переривання економічних відносин, морських, повітряних заходів, розриву дипломатичних відносин. Статут ООН також запровадив у міжнародне право, хоча й у загальній формі, принцип роззброєння.
Міжнародне право передбачає створення державами систем безпеки (індивідуальної та колективної), що закликані попереджувати війни, а в разі початку війни - як можна швидше її припинити, застосовуючи колективні заходи. Система індивідуальної безпеки держав — це сукупність використовуваних державою індивідуальних гарантій забезпечення своєї безпеки. Колективна безпека — система спільних заходів держав усього світу чи визначеного географічного району, що були запроваджені для підтримання миру, усунення загрози миру та припинення актів агресії.
Важливе значення для запобігання загрози війни мають заходи зміцнення довіри та міжнародний контроль за обмеженням озброєнь та роззброєнням. Заходи довіри — це система організаційно-правових заходів, здійснюваних з метою зниження військової небезпеки та забезпечення довіри між державами. Міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєння — погоджений процес, здійснюваний державами—учасницями міжнародного договору чи міжнародною організацією на основі загальновизнаних норм міжнародного права з перевірки виконання міжнародних угод у сфері обмеження озброєнь і роззброювання.
