34 Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.

Сьогодні світ зіткнувся з традиційними та нетрадиційними загрозами. Існують нестабільні держави, з якими доводиться боротися, так само, як і небезпека поширення зброї масового ураження, авторитарні режими й загроза екстремізму. Глобалізація теж породила нетрадиційні виклики безпеки, для яких не існує національних кордонів. Глобальні пандемії зараз можуть поширюватися швидше; брак безпечної та екологічно чистої енергії може призвести до всесвітньої рецесії; зміна клімату, що впливає на довкілля, може мати серйозні геополітичні й соціальні наслідки. У науково-практичному відношенні варто зазначити, що серед експертів немає єдиної думки про зміст «списку» та точну ієрархію нових загроз і викликів (за найбільшою значущістю та сьогоденною актуальністю). Проте серед інших нині особливої уваги заслуговують такі: стихійні повстання та революції з метою зміни традиційних державних режимів у поєднанні з неконтрольованим розповсюдженням ЗМЗ та засобів їх доставки; пов’язані з ними неконтрольована міграція та організована злочинність, загальні проблеми ядерної безпеки і поширення зброї масового знищення, міжнародний тероризм та морське піратство, етнічні й релігійні конфлікти, проблеми нових релігійних рухів, екологічні загрози, негативні наслідки глобальних кліматичних змін, нестача природних ресурсів, продовольства та питної води. Іншими словами, мова йде про такі ризики і виклики, що завдають шкоди не тільки конкретній країні, а й всьому європейському та міжнародному співтовариству.

Сьогодні ситуація в світі та основних його регіонах складається під впливом винятково складного й динамічного процесу, в основі якого лежить глобалізація світової економіки і пов’язаний з нею перегляд усієї системи міжнародних відносин. останнім часом помітна тенденція до глобалізації навіть внутрішніх загроз держави. Інакше кажучи, можна вибудувати ієрархію загроз для світового устрою, регіонального, субрегіонального, локального і т.д. Причому ті, що у своїй основі були загрозами внутрішнього характеру в межах національної держави, в умовах формування великих міжнародних організацій та об’єднань з ознаками наднаціональності набули характеру загроз внутрішніх для таких об’єднань, але зовнішніх для окремих їх держав-членів.

35. Опишіть механізми підтримання міжнародної безпеки

Насамперед, слід зазначити, що міжнародне право тільки тоді здатне стати засобом забезпе­чення безпеки держав, коли застосування сили, крім права на самооборону, буде заборонено.

Принцип незастосування сили чи погрози силою. Принцип територіальної недоторканності (непо­рушності кордонів). Міжнародне співтовариство зацікавлене в дотриманні ос­новних принципів міжнародного права як нормативної га­рантії безпеки держав. Удосконалювання цих принципів здійснюється за допомогою практики їх підтвердження, роз­витку та конкретизації в різних за своїм юридичним харак­тером міжнародних документах. Це може бути досягнуто різними шляхами: один із них — закріплення міжнародних зобов'язань у внутрішньодержавному законодавстві. Інший шлях — договірне підтвердження зобов'язань на двосто­ронній, регіональній, універсальній основі: укладення уні­версальних договорів про обмеження та заборону окремих видів озброєнь, двосторонніх договорів між державами.

Не менш важливими є заходи попереджувального характеру, тобто мирні засоби вирішення спорів. Якщо спір не врегу­льовано, то Рада Безпеки вирішує, яких заходів вжити: пе­реривання економічних відносин, морських, повітряних заходів, розриву дипломатичних відносин. Статут ООН також запровадив у міжнародне право, хоча й у загальній формі, принцип роззброєння.

Міжнародне пра­во передбачає створення державами систем безпеки (інди­відуальної та колективної), що закликані попереджувати війни, а в разі початку війни - як можна швидше її припи­нити, застосовуючи колективні заходи. Система індивідуальної безпеки держав — це сукупність використовуваних державою індивідуальних гарантій за­безпечення своєї безпеки. Колективна безпека — система спільних заходів держав усього світу чи визначеного гео­графічного району, що були запроваджені для підтриман­ня миру, усунення загрози миру та припинення актів аг­ресії.

Важливе значення для запобігання загрози війни мають за­ходи зміцнення довіри та міжнародний контроль за обмежен­ням озброєнь та роззброєнням. Заходи довіри — це система організаційно-правових за­ходів, здійснюваних з метою зниження військової небезпеки та забезпечення довіри між державами. Міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роз­зброєння — погоджений процес, здійснюваний держава­ми—учасницями міжнародного договору чи міжнародною організацією на основі загальновизнаних норм міжнарод­ного права з перевірки виконання міжнародних угод у сфері обмеження озброєнь і роззброювання.