- •1. Дайте визначення предмету і об‘єкту тмв як науки. Розкрийте місце тмв у системі суспільних наук.
- •2. Опишіть предметну структуру та назвіть функції тмв як науки.
- •3. Розкрийте суть проблеми методу у тмв.
- •4. Назвіть та охарактеризуйте загальнонаукові методи дослідження в тмв.
- •5. Назвіть та охарактеризуйте історичні методи
- •6. Назвіть та охарактеризуйте конкретно-емпіричні методи
- •7. Назвіть та охарактеризуйте прогностичні методи
- •8. Розкрийте сутність мв як суспільного явища та основні підходи до його розуміння.
- •10. Охарактеризуйте модерністські теорії мв. Розкрийте зміст наукової суперечки між традиціоналістами та модерністами.
- •11 Охарактеризуйте неокласичні теорії мв.
- •9. Розкрийте зміст політичного ідеалізму як напрямку у науці про мв.
- •12. Розкрийте зміст теорій міжнародного середовища: географічного детермінізму та геополітики.
- •13. Розкрийте зміст марксизму та неомарксизму як напрямку у науці про мв.
- •14. Розкрийте сутність цивілізаційного підходу у науці про мв. Назвіть основні цивілізаційні теорії.
- •15. Поясніть зміст поняття «міжнародна система» і змалюйте її структуру.
- •16. Розкрийте зміст поняття ієрархії у міжнародній системі.
- •17. Назвіть та охарактеризуйте типи міжнародних систем.
- •18 Назвіть найважливіші особливості (закономірності) мв.
- •19 Розкрийте зміст поняття «учасник» мв і проблеми його дифініювання.
- •20 Опишіть державоцентричну модель мв.
- •21 Опишіть транснаціональну модель мв.
- •22 Перерахуйте і коротко охарактеризуйте типи учасників мв.
- •23 Розкрийте зміст поняття «інтерес» у науці про мв та проблеми вивчення.
- •24 Класифікуйте інтереси учасників мв.
- •25 Опишіть видову структуру мв.
- •26 Розкрийте зміст поняття «зовнішньополітичні відносини». Поясніть як співвідносяться світова політика та зовнішні політики держав.
- •27 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних економічних відносин.
- •28 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері культури.
- •29 Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері інформації.
- •30 Зобразіть і охарактеризуйте форми (моделі) мв.
- •31 Розкрийте зміст поняття «конфлікт» у науці про мв.
- •32 Розкрийте внутрішню природу конфлікту у мв. Поясніть ґенезу конфлікту та назвіть його фази.
- •33 Класифікуйте міжнародні конфлікти.
- •34 Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.
- •35. Опишіть механізми підтримання міжнародної безпеки
- •36 Розкрийте роль дипломатії як інструменту міжнародної політики.
- •37 Поясніть співвідношення понять «міжнародні відносини» та «міжнародна політика».
- •38. Розкрийте зміст діалектики як методологічної основи досліджень мв.
- •39. Поясніть зміст поліцентризму як особливості (закономірності) мв.
- •40 Поясніть взаємозалежність між внутрішньодержавними і міжнародними відносинами як закономірність (особливість) мв.
- •41 Поясніть взаємозалежність економіки і політики як особливість (закономірність) мв.
- •42 Охарактеризуйте фізичну особу як учасника мв.
- •43 Охарактеризуйте суспільну групу як учасника мв.
- •44 Охарактеризуйте державу як учасника мв.
- •45 Розкрийте роль міжнародних організацій у системі мв.
- •46 Назвіть і коротко охарактеризуйте типи зовнішньої політики.
- •47 Розкрийте зміст ліберальної та протекціоністської політик у міжнародних економічних відносинах.
- •48 Охарактеризуйте основні різновиди відносин у системі міжнародних економічних зв‘язків.
- •49 Дайте класифікацію національних політичних еліт за я.П‘єтрасєм.
- •50 Назвіть твердження Аристотеля про міжнародний контекст існування держави.
- •51 Назвіть правила успішної зовнішньої політики Ніколо Макіавелі.
- •52 Назвіть принципи політичного реалізму Ганса Моргентау.
- •53 Розкрийте зміст геополітичної концепції Хелфорда Маккіндера.
- •54 Розкрийте зміст геополітичної концепції Ніколаса Спайкмена.
- •55 Розкрийте зміст геополітичної концепції євразійства (п.М.Савицький, м.С.Трубецькой, г.В.Вернадський).
- •56 Розкрийте зміст цивілізаційної теорії Освальда Шпенглера.
- •57 Розкрийте зміст теорії локальних цивілізацій Арнольда Джозефа Тойнбі.
- •58 Розкрийте зміст концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •59. Назвіть основні стратегії і тактики поведінки у міжнародному конфлікті.
- •60. Перерахуйте функції міжнародного конфлікту.
- •61. Поясніть значення переговорів як методу вирішення конфліктів
- •62 Охарактеризуйте міжнародний тероризм і загрозу безпеці сучасного світу.
- •63. Назвіть і охарактеризуйте основні сучасні геополітичні моделі.
- •64 Назвіть основні напрями діяльності сучасних міжнародних організацій.
- •65 Поясніть засадничі твердження класичної теорії політичного реалізму.
- •66. Поясніть особливості еволюції сучасної міжнародної системи.
- •67. Розкрийте суть поняття «середовище» міжнародної системи
- •70. Охарактеризуйте особливі риси мв – поліцентризм, системність, глобальність.
- •71. Проаналізуйте зміст понять «тероризм» та «терористична організація» у контексті сучасних мв.
- •72. Охарактеризуйте проблеми типології держав за рівнем їхньої національної могутності.
- •73. Виникнення класичної геополітичної науки. Розкрийте основний зміст німецької класичної геополітики.
- •74. Проаналізуйте геополітичну концепцію євразійства.
- •75. Охарактеризуйте зміст сучасної англосаксонської геополітики.
- •76. Охарактеризуйте та проаналізуйте зміст сучасної європейської геополітики.
- •77. Проаналізуйте сучасні тенденції розвитку цивілізаційної теорії.
- •78. Охарактеризуйте особливі риси мв – взаємозалежність між внутрішньодержавними та міжнародними відносинами, економічна детермінованість, культурний плюралізм
- •79. Розкрийте зміст категорії «зовнішня політика держави»
- •80. Охарактеризуйте цілі та методи зовнішньої політики держави
70. Охарактеризуйте особливі риси мв – поліцентризм, системність, глобальність.
Міжнародні відносини як специфічне суспільне явище визначаються особливими рисами, що принципово вирізняють їх серед інших видів суспільних стосунків. Ідеться про таку їхню специфіку, окреслення якої дає змогу чітко розрізняти внутрішні та міжнародні відносини. Серед таких рис переважно виокремлюють:
Поліцентризм — відсутність у міжнародних відносинах легальної (у цьому розумінні закріпленої міжнародним правом) монополії на владу, що належить будь-якій державі чи міжнародній організації. Одним із найважливіших у міжнародному праві є принцип суверенної рівності держав, що полягає в їх рівноправності та рівнозначності.
Тобто в міжнародних відносинах одночасно взаємодіє досить велика кількість самостійних політичних центрів влади, принаймні формально не підпорядкованих один одному, кожен з яких керується лише власними інтересами і цілями.
Системність міжнародних відносин випливає із взаємопов'язаної та взаємозумовленості функціонування їхніх учасників та стосунків між ними. Учасники міжнародних відносин перебувають у сталих інтеракціях між собою та з міжнародним середовищем, що зумовлює виникнення і функціонування міжнародної системи. За твердженням Т. Лось-Новак, "поняття міжнародної системи... в науці про міжнародні відносини, зрештою, як і в інших суспільних науках, асоціюється з певною "цілістю", яку творять учасники системи, характерні для них інтер-акції та інтеракції із зовнішнім середовищем"
Глобальність міжнародних відносин полягає у тому, що всі держави світу, організації, суспільні групи чи окремі особи прямо чи опосередковано беруть у них участь.
Міжнародна система набула ознак глобальної на "...рубежі XIX і XX сторічь. Власне до цього часу світових масштабів досягнув взаємозв'язок усіх компонентів історичного процесу і система міжнародних відносин. Відбулась якісна зміна, оскільки вперше система міжнародних відносин перетворилась у глобальну"2.
Сучасні міжнародні відносини охоплюють весь світ, про що свідчить не лише факт участі абсолютної більшості суверенних держав світу в діяльності ООН та інших міжнародних організацій, але й процеси глобалізації та інтеграції світової економіки, бурхливий розвиток глобальних інформаційних мереж тощо.
Отже, глобальність можна вважати рисою, що істотно відрізняє міжнародні відносини від усіх інших видів суспільних стосунків, які існують у межах національних територій держав і обмежуються державними кордонами.
71. Проаналізуйте зміст понять «тероризм» та «терористична організація» у контексті сучасних мв.
Тероризм у будь-яких формах свого прояву перетворився в одну з небезпечних по своїх масштабах, непередбачуваності й наслідкам суспільно-політичних і моральних проблем, з якими людство входить в XXI сторіччя. Тероризм і екстремізм у будь-яких їхніх проявах усе більше загрожують безпеки багатьох країн і їхніх громадян, спричиняють величезні політичні, економічні й моральні втрати, роблять сильний психологічний тиск на більші маси людей, чим далі, тим більше несуть життів ні в чому не винних людей.
Сьогодні у світі налічується близько 500 нелегальних терористичних організацій. У суч.умовах спостерігається ескалація терористичної діяльності экстрем.настроєних осіб, груп і орг., ускладнюється її характер, зростають витонченість і антилюдяність терористичних актів. Тер. має міжнародний, глобальний характер. Цей феномен обумовлений розширенням і глобалізацією між. зв'язків і взаємодії в різних областях. Поряд з більшим числом тер. орг.і груп є не менше число підтримуючих їхніх різних структур, аж до цілих д-ав-спонсорів тероризму. сьогодні основна матер. підтримка тер.орг. надходить із арабських нафтовидобувних і розвинених західних держав. Так формується фінансова база міжнародного тероризму. Числен. жертв тер. і величезним мат. збиток від тер., завдяки розвитку новітніх технологій, що мають подвійне призначення, діяльності змі й глоб. комп. мереж, крайньої комерціалізації в сфері т.зв. мас культури, де культивуються насильство й жорстокість, у все більшого числа людей з'являється можливість одержати, а потім і використовувати інформацію про створення самих витончених коштів знищення й способах їхнього застосування. Не застраховані від спалахів тероризму ні високорозв., що ні відстають в економічному й соціальному розвитку країни з різними політичними режимами й державним устроєм.
Епіцентр терористичної активності протягом ряду років зміщався від країн Латинської Америки до Японії, ФРН, Туреччини, Іспанії, Італії. Одночасно з різним ступенем інтенсивності здійснювалися терористичні акції таких організацій, як ИРА в Англії й Північній Ірландії, ета в Іспанії. Акт. палестинські й ізраїльські терористи, терористичні організації в ряді країн Аф.й А., а також у США. В останні роки на Близькому Сході більшу активність розвили ісламські воєнізовані терористичні групи орієнтації "Хамас" і "Хезболлах" використовуючи тер.методи наркомафия, відвойовуючи в офіційної влади всі нові позиції.
