26. Влада як соціальний феномен. Еволюція влади.

Влада є підґрунтям і метою політики, головним об'єктом прагнень соціальних спільнот, груп і організацій, вона існує всюди, де є сталі об'єднання людей.

Поведінчеське розуміння влади характеризує її як особливий тип поведінки, за якого одні суб'єкти керують, а інші підкорюються, і особливу сутність, носієм якої виступає індивід.

Ф. Ніцше (1844-1900) у праці «Воля до влади» категорично стверджував, що єдина гідна людини цінність - це найбільша кількість влади, яку вона в змозі засвоїти. Такою цінністю володіють лише деякі неординарні індивіди - надлюди, що робить їх єдиним сенсом, метою і виправданням соціальної історії. Вона розглядається ним через призму боротьби двох воль за владу - волі сильних, вищих видів, аристократичних панів, і волі слабких -- маси злидарів, рабів, «натовпу», людського «стада».

Влада відрізняється від панування, оскільки їй властиві два елементи - «матеріальний примус» і переконання тих, що підкорюються, у справедливості підкорення. Відсутність другого елемента перетворює владу в панування, тому панування - більш вузьке поняття, ніж влада, і завжди пов'язане із застосуванням силової технології. Зокрема, М. Вебер вважає, що панування є шанс зустріти підкорення певному наказу. Є й інші підходи до тлумачення панування.

Влада за своєю регулятивною сутністю соціальна, тобто вона виникає і виявляється лише в суспільстві. Разом із суспільством вона проходить еволюційний шлях зміни власних форм. У первісних суспільствах влада була анонімною, розпорошеною серед членів роду і племені та виявлялась у слідуванні звичаям, традиціям і віруванням, що позбавляло її політичного характеру.

По мірі ускладнення соціальних потреб, появи нових видів діяльності, пов'язаних із суспільним поділом праці, і посилення інтенсивності взаємодії індивідів анонімна форма влади закономірно змінилася індивідуалізованою.

Зростання соціальної нерівності стимулювало процес інституціалізацїі влади - створення спеціальних інститутів, здійснюючих функції вираження загальних інтересів, управління і забезпечення порядку. Влада поступово набувала політичного характеру паралельно з процесом ускладнення (диверсифікації) соціальних відносин.

27. Державна влада. Структура, ресурси, функції

Державна влада — це організація і здійснення політичної влади в Україні державою, її органами і посадовими особами у межах і порядку, передбачених Конституцією і законами України. Тобто державна влада — це один із видів політичної (публічної) влади, що здійснюється державою, її органами та посадовими особами.

У науковій літературі при такому підході прийнято виділяти два структурних елементи влади: волю і силу. Воля - визначальний елемент влади. Будь-яка влада завжди є прояв чиєїсь волі: волі окремої людини, колективу людей, класу, народу і т.д. Державна влада - це теж чиясь воля. Сила як би підкріплює волю, сприяє її втіленню в життя. Сила влади може бути виражена в її авторитеті, в ідеологічному впливі, в примусі, в насильстві. 

За функціями державної влади її поділяють на

- законодавчу - покладається на парламент країни (Конгрес, Верховна Рада, Великі збори тощо) та базується на принципах конституції та верховенства права, формується через вільні вибори. До її функцій належить внесення поправок до конституції, визначення основ внутрішньої та зовнішньої політики держави, затвердження держбюджету, прийняття законів, контроль за їх виконанням. Законодавча влада контролюється виборцями через народне волевиявлення, вільні демократичні вибори, взаємодію з судовою та виконавчою владами.

- виконавчу - здійснюють президент та уряд. Виконавча влада не тільки виконує закони, а може сама видавати нормативні акти. Таким чином, можна виділити дві основні функції виконавчої влади: перша з них стосується безпосереднього керівництва діяльністю всього державного апарату щодо здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, а друга – стосується регламентації цієї діяльності у встановлених законодавством межах.

- судову - включає суди – установи, які є самостійними структурами державної організації.

Ресурси державної влади - це сукупність факторів, за допомогою яких здійснюється державна влада.

Класифікація ресурсів державної влади:

1. Утилітарні ресурси державної влади є матеріальні ресурси, необхідні для задоволення повсякденних потреб людей.

2. Примусові ресурси державної влади є чинники і умови, пов'язані з примусово-владним впливом на об'єкти управління.

3. Нормативні ресурси державної влади є базові, ціннісні і нормативні регулятори суспільних відносин.

Існують і інші класифікації ресурсів державної влади, виділяють: економічні, соціальні, культурно-інформаційні, ідеологічні та силові ресурси.