- •Питання до екзамену
- •1. Політика як суспільний феномен та наукове поняття. Основні підходи до розуміння політики.
- •3.Научно-сконструированные
- •2. Етапи формування політології. Предмет, методи та функції політології.
- •3. Платон про суспільство і державу.
- •4. Політична теорія Аристотеля.
- •5. Концепція 2-х держав а.Блаженного. Політичні погляди ф.Аквінського.
- •6. Н.Макіавеллі і його роль у розвитку політичної думки. «Державець».
- •7. Генезис та еволюція лібералізму. Неолібералізм.
- •8. Генезис та еволюція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •10.Політична думка Київської Русі
- •11.Зародження української державної ідеї в XVI – XVIII ст. Та її зв'язок з козацтвом.
- •12.Політичні погляди м.Грушевського і в.Винниченка.
- •13.Ідеї консерватизму і націоналізму в українській політичній думці поч. Хх ст.
- •14. Основи системного підходу щодо аналізу суспільства. Теорія т.Парсонса.
- •15.Політична система суспільства: сутність поняття, структура і функції.
- •16. Моделі політичної системи д.Істона і г.Алмонда.
- •17. Типологія політичних систем суспільства.
- •18. Політична влада. Сутність, структура, функції. Теорія розподілу влади.
- •19. Громадянське суспільство. Сутність, структура, принципи життєдіяльності.
- •20. Взаємозв’язок і взаємодія громадянського суспільства і держави
- •21. Правова держава.
- •22. Політичний режим.
- •23. Демократія
- •24. Авторитарний політ режим і його соц ефективність
- •25. Тоталітарний політ режим
- •26. Влада як соціальний феномен. Еволюція влади.
- •27. Державна влада. Структура, ресурси, функції
- •28. Легітимність і легальність політичної влади. Криза влади і шляхи її подолання.
- •29. Людина в системі політичних відносин. Особистість як суб’єкт і об’єкт політики
- •30. Політичні конфлікти. Сутність, етапи, шляхи її урегулювання
- •31. Політична діяльність особистості: сутність, мотиви, механізми реалізації. Типологія політичної поведінки особи. Конформізм і нонконформізм.
- •32. Політична участь та політичне функціонування. Політична позиція особи. Причини політичної пасивності й аполітичності громадян.
- •33. Політична культура суспільства. Сутність, функції, структура.
- •34. Типологія політичних культур.
- •35. Політична свідомість, її структура, функції, типи. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •36. Політична ідеологія: поняття, рівні реалізації та роль у функціонуванні політичних режимів. Десюст де трасі – французький філософ та економіст. Вперше вжив термін “ідеологія” у 1796 р.
- •Суспільно-політичні організації, рухи та об’єднання. Лобізм.
- •Політичне лідерство. Типологія. Функції політичних лідерів.
- •Сутність, функції і типологія політичних еліт. Класичні та сучасні концепції політичних еліт.
- •Держава: основні ознаки і функції. Функціональні моделі держави.
- •Держава: основні підходи до розуміння та теорії походження. Монархічна форма правління.
- •46. Президентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Суперпрезидентська республіка.
- •47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.
- •47. Парламентська форма правління: сутність, переваги і недоліки. Змішані форми республіканського правління.
- •48. Форми державного устрою
- •49. Вибори як механізм сучасної демократії. Сутність референдуму.
- •50. Виборче право в сучасних демократіях. Основні принципи сучасного виборчого права.
- •51. Теория представительства. Модели представительства.
- •52. Современные избирательные системы. Анализ мажоритарной избирательной системы.
- •53. Современные избирательные системы. Анализ пропорциональной избирательной системы.
- •54. Мировая политика и международные отношения. Основные подходы к пониманию сущности мировой политики.
- •55. Внутренняя и внешняя политика государства: связь, механизмы формирования и реализации.
- •Інституціалізація міжнародної політики. Оон та її роль у міжнародних відносинах держав.
- •Геополітика, її категоріальний апарат та закони.
- •Основні геополітичні школи: континентально-європейська геополітика, її історія та сучасність.
- •Основні геополітичні школи: англосаксонська геополітика, її історія та сучасність.
- •Особливості сучасної геополітики. Глобалізація. Тенденції і напрямки сучасної глобалізації.
Основні геополітичні школи: англосаксонська геополітика, її історія та сучасність.
Одним із засновників англосаксонської школи геополітики є сер Хелфорд Джон Маккіндер (1861- 1947) - видатний англійський географ і геополітик, член Таємної ради, засновник теорії "Хартленда".
У доповіді "Географічна вісь історії" Маккиндер сформулював основні теоретичні постулати своєї геополітичної конструкції. Для нього безсумнівним фактом було те, що географічні чинники завжди надавали безпосередній вплив на хід історичного процесу і ними в першу чергу визначалася потенційна сила чи слабкість держав. Найбільш сприятливим регіоном для здійснення світового панування з географічної точки зору, на думку Маккиндера, є Євразія, домінуюче положення в якій займає Росія.
Таким чином, Маккіндер стверджує, що для держави найвигіднішим географічним положенням було б серединна, центральне положення. Таким він визнавав положення Євразійського континенту, а його центр це найбільш сприятливий географічний плацдарм для контролю над усім світом.
В цілому могутність тієї чи іншої держави Мехен визначав на основі наступних критеріїв: 1) географічне положення держави. Відкритість морям. Можливість морських комунікацій. Протяжність сухопутних кордонів, здатність контролювати стратегічно важливі райони. Бойові якості флоту; 2) фізична конфігурація держави. Конфігурація узбережжя, кількість портів. Від цього залежать його торгові можливості;
3) протяжність берегової лінії; 4) кількість населення, від чого залежить можливість будувати і обслуговувати флот; 5) національний характер. Схильність до заняття торгівлею та навігацією; 6) політичний характер правління.
Особливості сучасної геополітики. Глобалізація. Тенденції і напрямки сучасної глобалізації.
Глобалізація (франц. global – загальний, всесвітній) –1) комплексне геополітичне, геоекономічне і геокультурне явище, яке впливає на всі сторони життєдіяльності національних держав; 2) новий етап суспільного розвитку, який характеризується поширенням взаємозалежності між країнами в економічній, політичній і культурній сферах; 3) історичний процес зближення націй і народів, між якими поступово стираються традиційні кордони і людство починає усвідомлювати свою цілісність. Глобальні проблеми сучасності — це проблеми, які є загальносвітовими, такими, що зачіпають інтереси усіх держав і націй, класів, соціальних груп, політичних партій, кожної людини зокрема. Фактично, це сукупність суперечливих процесів, які становлять зміст сучасної кризи світової цивілізації. Ці проблеми створюють загрозу розвиткові і навіть існуванню всіх країн світу і потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль
