Лекція № 5 інформаційне забезпечення наукових досліджень

1. Поняття та класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.

2. Основні джерела науково-технічної інформації.

3. Техніка роботи зі спеціальною літературою.

1. Поняття та класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.

Основою будь-якого наукового дослідження є інформація – сукупність відомостей (повідомлень, даних), яка визначає міру наших знань про ті чи інші явища, події та їх взаємозв’язки. У вузькому розумінні інформація – це відомості, які є об’єктом обробки, передачі і зберігання.

Якість та ефективність інформації у науковому дослідженні визначається за такими критеріями: цілеспрямованість, цінність, своєчасність, достовірність, достатність і комплексність (повнота), швидкодія, дискретність, неперервність, періодичність надходження, детермінований характер, доступність (зрозумілість), спосіб і форма подання.

Перш за все, дослідник повинен встановити цільове призначення інформації, оскільки одна і та ж інформація може використовуватися для різних цілей: створення нових концепцій, встановлення і вирішення проблем пошуку тощо. Цінність інформації визначається економічним ефектом, який дає її використання. Практичним завданням, що стоїть перед дослідником, є визначення того, яка інформація йому необхідна. Разом з тим потрібно виключити надлишкову інформацію, яка не має прямого відношення до об’єкта дослідження.

Усі елементи дослідницької діяльності тісно пов’язані із переробкою і зберіганням інформації. Інформацію класифікують за різними ознаками.

За ступенем наукової новизни розрізняють:

а) нову інформацію, що відображає новизну запропонованого рішення теоретичного або практичного завдання;

б) релевантну, яка раніше містилась в аналогах (наприклад, в методичних вказівках).

За призначенням виділяють:

а) повідомлювальну інформацію, що отримана в процесі дослідження;

б) управлінську інформацію, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.

За тривалістю періоду, протягом якого інформація зберігає свою актуальність і використовується для прийняття рішень, інформацію класифікують на:

а) теоретичну (наукову) інформацію – це результати фундаментальних чи прикладних наукових досліджень в різних галузях, які широко використовуються у виробництві та управлінні;

б) стратегічну – інформація, що зберігає актуальність протягом тривалих періодів (10 –15 років): довготривалі плани і прогнози, проектно-конструкторська документація;

в) тактичну (кон’юнктурну) – інформація з періодом актуальності 2 – 3 роки і менше;

г) оперативну – інформація, що актуальна в межах одного циклу оперативного управління.

Залежно від об’єкта, який відображає інформацію, вона буває:

а) природньонаукова – характеризує зв’язки між природними об’єктами;

б) техніко-технологічна – відображає взаємозв’язки між предметами природи, які стосуються технології та технічних засобів;

в) економічна – розкриває відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання;

г) соціально-політична – інформація про соціальні, політичні, ідеологічні відносини між людьми.

У сучасних умовах, із посиленням вимог до обґрунтованості наукових досліджень, зростає і роль інформації. Роль інформації важлива на всіх етапах дослідження: при виборі і конкретизації теми, вивченні історії питання, створенні гіпотези. Але найбільшу роль відіграє інформація у формуванні змісту майбутньої роботи. Залежно від складу та якості зібраної інформації може змінюватись не тільки план роботи, але і напрямок самого дослідження. У зв’язку з цим не будь-яка інформація може бути корисна для даного дослідження. Саме тому відбір найбільш значущої для даного дослідження інформації, вміння визначити її місце в ньому – необхідні умови правильного вибору змісту інформації.

Основна роль інформації в дослідженнях полягає в тому, щоб виключити суб’єктивні висновки, дати можливість отримати оптимальне рішення проблеми. Рівень наукових досліджень залежить від достовірності, ступеня використання інформації і здатності дослідника переробити отриману інформацію. Детальніше дослідження цих зв’язків потребує вирішення питання про те, які функції повинна виконувати інформація. Такими функціями інформації є інформативна, стимулююча та орієнтуюча. Суть інформативної функції полягає в тому, щоб дати знання, відомості про той чи інший об’єкт і предмет дослідження. Реалізація стимулюючої функції дозволяє привести дослідників до нової постановки питання, нового його вирішення, з тим, щоб вдосконалювати практику. Орієнтуюча функція відображається у положеннях, нормах, цільових настановах, які дослідники сприймають як обов’язкову суспільну регламентацію, щоб в найкоротший термін досягти необхідних наукових результатів. Усі функції інформації взаємопов’язані і в поєднанні сприяють розвитку творчості у дослідній діяльності.