1. Передня тампонада носа

2. Задня тампонада носа

3. Введення гіпотензивних препаратів

4. Перев’язка зовнішньої сонної артерії

5. Тушування кровоточивості ділянки ваготилом

Ситуаційні задачі до теми: «пухлини та інфекційні гранульоми лор-органів»

1. Хворий, 38 років, скаржиться на відчуття сухості в носі і глотці, затруднення носового дихання, поганий нюх, осиплість голосу, кашель. Вважає, що захворів чотири роки тому назад, коли жив в Брестській області, де й народився. Риноскопічно визначаються інфільтрати по боковій стінці і дну порожнини носа. Слизова оболонка, яка покриває інфільтрат, суха, є корочки. Інфільтрати поширюються по боковій стінці носоглотки по м’якому піднебінню, утворюючи потовщення в центрі по його задній поверхні. Який можливий діагноз:

1. Склерома носа

2. Гипертрофічний риніт

3. Простий атрофічний риніт

4. Хронічний катаральний риніт

5. Озена

2. До оториноларинголога звернулася хвора зі скаргами на утруднене носове дихання. Алергологічний анамнез негативний. При ендоскопічному обстеженні в кістковій частині перегородки носа виявлена виразка з підритими краями, сальним дном. Який можливий діагноз:

1. Сіфіліс

2. Туберкульоз

3. Рак.

4. Скривлення носової перегородки

5. Атрофічний риніт

3. Хворого, 35 років, турбує утруднення носового дихання, періодично повторюється кровотеча з правої половини носа. Хворіє близько року, захворювання пов'язує з повторними травмами носа. При огляді: перегородка носа в передньому відділі викривлена вліво, у правій половині носа є утворення червоного кольору, м’якоеластичної консистенції, округлої форми, розмірами з горошину, з гладенькою поверхнею на широкій основі, що виходить з нижньо-переднього відділу носової перегородки. Який можливий діагноз:

1. Фіброма

2. Кровоточивий поліп носової перегородки

3. Злоякісна пухлина

4. Гематома носової перегородки

5. Поліпи носа.

4. До оториноларинголога звернувся хворий, 48 років, зі скаргами на утруднене і болюче ковтання рідкої їжі і слини. При ларингоскопії: в ділянці правого черпакуватого хряща виявлено інфільтрат, який поширюється на черпакувато-надгортанну складку, в центрі його визначається неглибока виразка з нерівними краями блідо-рожевого забарвлення і в’яло гранулюючим дном; голосові складки рожевого кольору, прифонації змикаються повністю, голос чистий. Хворий протягом 2 місяців лікується в протитуберкульозному диспансері з приводу дисемінованого туберкульозу легень. Який ваш попередній діагноз?

1. Сифіліс гортані

2. Рак гортані

3. Туберкульоз гортані

4. Саркома гортані

5. Склерома гортані

5. Хворий, 56 років, скаржиться на захриплість протягом місяця, болі при ковтанні. Попереднього переохолодження не відзначає, багато палить, часто вживає алкогольні напої. Ларингоскопічна картина: слизова оболонка гортані рожевого кольору, волога, нальотів немає. Права голосова складка потовщена, обмежено рухома, при фонації складки змикаються не повністю. Голос хриплий, дихання вільне. Яке захворювання слід запідозрити насамперед?

1. Туберкульоз гортані

2. Хронічний гіпертрофічний ларингіт

3. Склерома гортані

4. Рак гортані

5. Фіброма гортані

6. У дитини 4-х років протягом кількох місяців спостерігається осиплість, кілька днів тому з’явилось утруднення дихання. При обстеженні виявлено новоутворення на одній з голосових складок, що на третину виповнює просвіт гортані. Попередньою біопсією встановлено діагноз: папілома. Яку лікувальну тактику слід застосувати у даному випадку?

1. Вливання в гортань протарголу

2. Коагуляція новоутворення

3. Променева терапія

4. Ендоларингеальне видалення папіломи

5. Видалення новоутворення зовнішнім підходом

7. У дитини 2 років, напротязі 3-х місяців з’явилась захриплість. Поступово зростало утруднене дихання, яке в останні дні зробилося шумним. Данні прямої ларингоскопії: голосова щілина частково закрита дрібно-горбистими утвореннями сірого кольору. Встановити попередній діагноз.

1. Хронічний ларингіт

2. Фіброма гортані

3. Туберкульоз гортані

4. Папіломатоз гортані

5. Рак гортані

8. Хворий, 58 років, скаржиться на хрипоту, дискомфорт під час ковтання. Вважає себе нездоровим протягом кількох місяців. До лікаря за допомогою звернувся вперше. Під час непрямої ларингоскопії: права голосова складка гіперемована, у задній її третині відмічається вузлувате потовщення, черпакуватий хрящ праворуч інфільтрований, рухливість правої половини гортані обмежена. Лімфатичні вузли шиї не збільшені. Завдання- встановити попередній діагноз:

1. Парез зворотнього нерву

2. Фіброма гортані

3. Рак гортані

4. Хронічний гіпертрофічний ларингіт

5. Туберкульоз гортані

9. Хворий К., 36 років страждає переважно атрофічною формою склероми і останні 5 років двічі на рік проходить стаціонарне лікування в склероматозному центрі. Під час розмови лікаря з хворим в палаті у хворого з`явився кашель, в результаті чого кірка закрила голосову щілину. Протягом декількох секунд у хворого блискавична форма стенозу гортані. Дихання стало переривистим, відмічено різке падіння серцевої діяльності, пульс частий, ниткоподібний, шкіра блідо-сірого кольору. Через 1 хв. хворий знепритомнів, екзофтальм. Мимовільне сечовиділення. Лікар тут же на ліжку у хворого виконав хірургічне втручання, штучне дихання, після чого хворий прийшов до тями, з часом дихання стало компенсованим. Яке найбільш вірогідне хірургічне втручання після якого відновлено дихання.

1. Верхня трахеотомія.

2. Конікотомія.

3. Середня трахеотомія.

4. Інтубація трахеї

5. Фарінготомія

10. До оториноларинголога звернулася хвора, 38 років, зі скаргами на відчуття сухості в носі та горлі, постійні виділення в’язкого слизу, порушення носового та горлового дихання під час фізичного навантаження. Вважає себе хворою 1,5-2 роки. За медичною допомогою не зверталась. До 35 річного віку жила в сельській місцевості на Поліссі. Об’єктивно: м’яке піднебіння підтягнуте до гори; хоани концентрично звужені; у нижньому відділі гортані під голосовими складками виявлені симетричні валики; слизова оболонка бліда, суха, вкрита в’язкими виділеннями та кірками. Встановити попередній діагноз.

1. Сифіліс гортані

2. Туберкульоз

3. Хронічний гіпертрофічний ларингіт

4. Склерома верхніх дихальних шляхів

5. Папіломатоз

11. До отоларинголога звернулась хвора з Вінницької області зі скаргами на затруднене носове дихання. При ендоскопічному дослідженні на фоні атрофії слизової оболонки та рубцових змін виявляються блідні інфільтрати в зоні присінку носа і хоан, при бактеріологічному дослідженні яких знайдені палочки Волковича-Фріша. Встановити діагноз.

1. Хронічний атрофічний риніт

2. Хронічний гіпертрофічний риніт

3. Хронічний етмоідит

4. Озена

5. Склерома

12. Хвора 23 років скаржиться на сухість у носі, утруднене носове дихання. Об’єктивно: при риноскопії з двох боків виявляється інфільтрат в присінку носа, звуження загального носового ходу в зв’язку з інфільтрацією нижньої та бокової його стінки, а також присутність сухих корок на слизовій оболонці. При задній риноскопії - звуження в області хоан. При зондуванні - виявляється плотність інфільтрату. Попередній діагноз - Склерома. Який метод обстеження є найефективнішим для встановлення діагнозу?

1. Реакція аглютинації

2. Патогістологічне дослідження

3. Рентгенологічне дослідження

4. Комп’ютерне дослідження

5. Огляд носа за допомогою риноскопу

13. Хворий 47 років скаржиться на захриплість голосу, яка турбує напротязі півроку. Вважав це пов’язаним з палінням, авжеж після того, як кинув курити 3 місяці тому, захриплість голосу не пройшла. Об’єктивно: в порожнині зіву, глотки патологічних змін не виявляється. Ларингоскопія: виявляється бугристий інфільтрат на правій голосовій складці, рухомість її відчутно зменшена. Голосова щілина достатньо широка для дихання. В підскладковому просторі змін не виявлено. Зі сторони внутрішніх органів немає змін від норми. Який попередній діагноз?

1. Хронічний гіпертрофічний риніт

2. Папіломатоз гортані

3. Рак гортані, средина локалізація

4. Фіброма голосової складки праворуч

5. Туберкульоз гортані

14. Хворий 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на захриплість на протязі 4 місяців. Покращення від лікування (полоскання, інгаляції) не відмічає. Багато палить, вживає алкогольні напої. Ларингоскопія: передня треть лівої голосової складки потовщена, поверхня біловато-сірого кольору, тускла, складка рухома, змикання неповне. Голос захриплий, дихання вільне. Регіонарні лимфатичні вузли не пальпуються. Про яке захворення треба думати?

1. Хронічний атрофічний ларінгіт

2. Туберкульоз гортані

3. Хронічний гіпертрофічний риніт

4. Лейкоплакія лівої голосової складки

5. Дифтерія гортані

15. Хворий 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на відчуття стороннього тіла в глотці, яке з’явилося 2 місяці тому, сухість в горлі, дряпання, наявність безболісної припухлості на шиї праворуч. Припухлість на шиї з’явилась раніше інших симптомів захворювання. Об’єктивно: асиметрія зіву, правий піднебінний мигдалик збільшений, щільний, зміщений до срединної лінії, поверхня його верхнього полюсу ерозована. При пальпації защелепної області виявляється щільний, безболісний, рухомий лімфатичний вузол розміром 3,0*2,5 см. Про яке захворення слід міркувати?

1. Паратонзилярний абсцес праворуч

2. Лимфоепітеліома правого мигдалика

3. Ангина виразко-плівчаста

4. Сифіліс глотки

5. Дифтерія глотки

16. До отоларинголога звернувся хворий 48 років, зі скаргами на утруднене та больове ковтання рідкої їжі та слини. Хворіє протягом 2 місяців. З анамнезу зрозуміло, що хворий палить, часто вживає алькогольні напої, переніс сухий плевріт та протягом останніх 5 років наглядається і періодично лікується в протитуберкульозному диспансері. Ларингоскопія: в області правого черпакуватого хряща інфільтрат, розповсюджений на праву черпакуватонадгортанную складку, в центрі якої виявляється неглибока виразка з нерівними краями блідо-розового кольору та в’ялогрануліруючим дном; голосові складки блідо-розового кольору, при фонації повністю змикаються. Голос чистий, дихання вільне. Поставити діагноз.

1. Склерома гортані

2. Рак гортані

3. Сифіліс гортані

4. Туберкульоз гортані

5. Хронічний гиперпластичний ларингіт

17. Хворий 43 років, звернувся зі скаргами на захриплість голосу, на нічні напади задухи, які зникають після зміни положення тіла, захриплість з’явилась біля 4 місяців тому. На протязі останніх 3 тижнів, з’явилась задишка при ходінні та напади задухи у ночі. Ларингоскопія: вестибулярний відділ гортані без змін, ліва справжня голосова складка гіперемована, край її рівний, права складка - бліда. В підскладковій ділянці ліворуч виявляється крупно-бугристий інфільтрат сірого кольору, займаючий усю підскадочну ділянку. Ліва половина гортані нерухома, голосова щілина звужена, ознак стенозу під час огляду не виявлялось. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Який можливий діагноз?

1. Туберкульоз гортані

2. Рак гортані

3. Гранульома гортані ліворуч

4. Підскладковий ларингит

5. Стороннє тіло

18. Хворий 52 років, скаржиться на біль при ковтанні з ірадіацією в ліве вухо, захриплості голосу немає. Хворіє біля 3 місяців. Біль поступово зростала. З приводу «хронічного фарингіту» без успіху лікувався в поліклініці за місцем проживання (змащення слизової оболонки розчином Люголю). Ларингоскопія: на гортанній поверхні надгортанника і передній треті хибних голосових складок виявляється виразковий інфільтрат. Невеликий набряк слизової оболонки язикової поверхні надгортанника. Рухомість внутрішніх м’язів гортані не порушена, справжні голосові складки злегка гіперемічні, при фонації повністю виявляється пастозність преднадгортанникового простору. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Рентгенографія: на боковій поверхні рентгенограми виявляється інфільтрат з виразками в області надгортанника з проникненням в преднадгортанниковий простір. Набряк слизової оболонки дна валекул. На томограмах підскладковий простір вільний. Патології інших органів не виявлено. Реакція Вассермана негативна. Який попередній діагноз?

1. Сифіліс гортані

2. Склерома гортані

3. Рак вестибулярного відділу гортані

4. Туберкульоз гортані

5. Папиломатоз гортані

19. Хворий 40 років, звернувся зі скаргами на гугнявість, потрапляння рідкої їжі у ніс. Ніякого болю не відчуває. При риноскопії патології не виявлено. Фарингоскопія: на межі м’якого та твердого піднебіння виявляється виразка з різко відкреслюваними краями, вираженой інфільтрацієй навколишньої тканини та синюшно-червоного кольору слизової оболонки навколо; дно виразки «сальне», блискуче, кратероподібне. Про яке захворювання слід думати?

1. Дифтерія глотки

2. Сифіліс глотки

3. Ангіна Симановського-Венсана-Плаута

4. Туберкульоз глотки

5. Склерома глотки

20. Хвора 51 року,скаржиться на біль в горлі, підсилюючуюся при ковтанні, відчуття печіння, деріння. Болі турбують на протязі 3 місяців. Лікувалась амбулаторно полосканнями, змащуваннями глотки розчином Люголя, ін’єкціями антибіотиків, але без ефекту. В минулому 1-2 рази на рік хворіла ангіною. Об’єктивно: в ділянці верхнього полюсу лівого піднебінного мигдалика виявляється поверхнева виразка з нерівними краями, вкрите сіроватим налітом, при торканні - крововиливи. При пальпації біля виразки виявляється древовидної щільності інфільтрат, який переходить на м’яке піднебіння та корень язику. Зліва пальпується конгломерат збільшених лімфовузлів, розміром 5*6 см, щільний, болючий, обмежено рухомий, розташований під верхнею третиною кивального м’язу зліва. В посеві з виразки виділений патогенний стафілококк, симбіоз Венсана не виділен. Який попередній діагноз?

1. Ангіна Симановського-Венсана-Плаута

2. Паратонзилярний абсцес ліворуч

3. Дифтерія глотки

4. Туберкульоз глотки

5. Рак лівого мигдалика

КРОК-2

1. Хворий, 38 років, скаржиться на відчуття сухості в носі і глотці, певне затруднення носового дихання, поганий нюх, осиплість голосу, кашель. Вважає, що захворів чотири роки тому назад, коли жив в Брестській області, де й народився. Риноскопічно визначаються інфільтрати по боковій стінці і по дну порожнини носа. Слизова оболонка, яка покриває інфільтрат, суха, є корочки. Інфільтрати поширюються по боковій стінці носоглотки по м’якому піднебінню, утворюючи потовщення в центрі по його задній поверхні. Який можливий діагноз:

1. Склерома носа

2. Гиперпластичний риніт

3. Простий атрофічний риніт

4. Хронічний катаральний риніт

5. Озена

2. Дитина, 13 років, скаржиться на біль в горлі, слабкість. Хворіє 4 дні. Загальний стан середньої важкості, шкірні покрови вологі, температура тіла 40⁰С, гіперемія слизової оболонки глотки, мигдалики покриті білим нашаруванням., визначається поліаденопатія та гепато-спленомегалія. Аналіз крові: Л-14*109, Е -1%, Б -1%, П -2%, С - 22%, лімф.- 40%, М - 34% (є атипові мононуклеари). Який діагноз?

1. Скарлатинозна ангіна

2. Інфекційний мононуклеоз

3. Агранулоцитарна ангіна

4. Дифтерія глотки

5. Фолікулярна ангіна

3. У дівчинки, 2,5 років, вночі виник напад ядухи. Раніше дитина перехворіла ГРВІ, проте останні 2 дні самопочуття було задовільним, температура тіла нормалізувалась. При прямій ларингоскопії на фоні помірної гіперемії слизової оболонки вестибулярного відділу гортані під голосовими складками з обох боків наявні випинання гіперемованої слизової оболонки у вигляді валиків, що звужують підскладковий простір гортані. Про яку хворобу можна думати?

1. Дифтерія гортані

2. Папілома гортані

3. Гострий катаральний ларингіт

4. Параліч м’язів гортані

5. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт

4. Хворий, 23 років, що прибув літаком з Далекого Сходу, скаржиться на біль, відчуття закладеності у лівому вусі, які з’явились під час зниження і посадки літака. Яка найбільш імовірна причина скарг хворого?

1. Запалення слизової оболонки носа і глотки

2. Гострий гнійний середній отит

3. Викривлення перегородки носа

4. Порушення прохідності слухової труби

5. Довге перебування в шумній обстановці

5. Хворий, 45 років, скаржиться на рецидивуючу кровотечу із носа на протязі 6 днів після травми. Тричі викликав "Швидку допомогу". Після введення гіпотензивних та гемостатичних препаратів кровотеча тимчасово зупинялась. У анамнезі - гіпертонічна хвороба. Постійно приймає адельфан. При передній риноскопії в порожнині носа згустки крові. Після їх видалення почалася кровотеча. Який захід найбільш доцільно зробити?

1. Передня тампонада носа

2. Задня тампонада носа

3. Введення гіпотензивних препаратів

4. Перев’язка зовнішньої сонної артерії

5. Тушування кровоточивості ділянки ваготилом

6. Хвора, 24 років, скаржиться на періодичне утруднення носового дихання з почерговим закладенням то однієї, то другої половини носа, слизисті виділення з носа. Хворіє протягом кількох років. Об’єктивно: слизова оболонка порожнини носа помірно гіперемована, набрякла, з ознаками ціанозу. Нижні носові раковини набряклі, збільшені в об’ємі, носові ходи звужені, в них знаходиться невелика кількість слизу. Стан погіршується під час переохолодження. Після введення в ніс судинозвужувальних засобів об’єм раковин різко зменшився. Встановити діагноз:

1. Хронічний катаральний риніт

2. Хронічний атрофічний риніт

3. Вазомоторний риніт, алергічна форма

4. Гострий риніт

5. Хронічний гіпертрофічний риніт

7. Хвору А. турбує сильний біль у горлі, що посилюється при ковтанні, головний біль, підвищення температури, лихоманка. Вказані скарги з’явились 1 добу тому. При огляді глотки виявлена розлита гіперемія м’якого піднебіння, піднебінних мигдаликів та дужок. Крізь гіперемовану слизову оболонку мигдаликів просвічуються виступаючи над поверхнею жовтуваті крапки. Який попередній діагноз можна поставити хворому?

1. Виразково-плівчаста ангіна

2. Лакунарна ангіна

3. Дифтерія глотки

4. Герпетична ангіна

5. Фолікулярна ангіна

8. Хворий, 58 років, скаржиться на хрипоту, дискомфорт під час ковтання. Вважає себе нездоровим протягом кількох місяців. До лікаря за допомогою звернувся вперше. Під час непрямої ларингоскопії: права голосова складка гіперемована, у її задній третині відмічається вузлувате потовщення, черпакуватий хрящ праворуч інфільтрований, рухливість правої половини гортані обмежена. Лімфатичні вузли шиї не збільшені. Завдання- встановити попередній діагноз:

1. Парез зворотнього нерву

2. Фіброма гортані

3. Рак гортані

4. Хронічний гіпертрофічний ларингіт

5. Туберкульоз гортані

9. Хворий, 32 років, скаржиться на підвищену температуру тіла до 38,5⁰ С, стріляючий біль у правому вусі, різке зниження слуху на це вухо, гнійні виділення з вуха. Захворів гостро, після перенесеного ГРЗ, коли вночі виникли вищенаведені симптоми. До лікаря не звертався, приймав жарознижуючі препарати. В зв’язку з погіршенням загального стану, виникненням гноєтечі з правого вуха, викликав КШД та був госпіталізований у ЛОР-відділення. При отоскопії: правий зовнішній слуховий хід широкий, містить велику кількість гнійного вмісту, барабанна перетинка праворуч гіперемована, інфільтрована, в центрі визначається щілеподібна перфорація з якої краплями в такт пульсу виділяється гній. Контури її не визначаються. Решта ЛОР-органів без змін. Поставити попередній діагноз?

1. Гострий гнійний правобічний середній отит, перфоральна стадія

2. Гострий правобічний дифузний зовнішній отит

3. Гострий обмежений зовнішній отит, фурункул зовнішнього слухового ходу в стадії абсцедування

4. Гострий правобічний гнійний середній отит, гострий правобічний гнійний мастоїдит

5. Гострий катар середнього вуха праворуч

10. Хлопчик 5 років їв кавун і раптом закашлявся, зблід, став задихатись. Розгублені батьки почали трусити дитину, стукати по спині, після чого задишка пройшла, але ввечері з’явився кашель, а на другий ранок підвищилась температура до 37,8⁰С. Дільничний лікар-педіатр опреділив симптом „хлопання” під час дихання і негайно направив дитину в ЛОР-клініку. Який діагноз?

1. Стороннє тіло гортані

2. Стороннє тіло глотки

3. Стороннє тіло трахеї

4. Стороннє тіло бронхів

5. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт

11. Хворий скаржиться на закладенність носа, зниження нюху. Хворіє протягом 2 років. Постійне використовування судиннозвужувальних крапель (нафтизин, санорин), протягом останніх 3 місяців ефекта не дає. Об’єктивно: температура в нормі, слизова оболонка носа застійно гіперімована, нижні носові раковини значно збільшені в об’ємі. Патологічних виділень в носових ходах немає. Який попередній діагноз?

1. Хронічний гіпертрофічний риніт

2. Хронічний катаральний риніт

3. Хронічний вазомоторний риніт, нейровегетативна форма

4. Хронічний атрофічний риніт

5. Хронічний поліпозний синуїт

12. Хвора, 18 років, звернулась до оториноларинголога зі скаргами на ангіни, які повторюються 2-3 рази на рік. З анамнезу з’ясовано, що хвора страждає ревматизмом, 2 роки тому була встановлена вада серця. Фарингоскопія: гіперемія та валикоподібне потовщення країв піднебінних дужок, мигдалики рихлі, у лакунах рідкий гній, лімфатичні вузли защелепної ділянки збільшені. Встановити діагноз:

1. Гіперкератоз мигдаликів

2. Хронічний тонзиліт, декомпенсована форма - рецидиви ангін, ревматизм

3. Хронічний тонзиліт, компенсована форма

4. Паратонзиліт

5. Хронічний гіпертрофічний фарингіт

13. До оториноларинголога звернулася хвора, 38 років, зі скаргами на відчуття сухості в носі та горлі, постійні виділення в’язкого слизу, порушення носового та горлового дихання під час фізичного навантаження. Вважає себе хворою 1,5-2 роки. За медичною допомогою не зверталась. До 35 річного віку жила в сільській місцевості на Поліссі. Об’єктивно: м’яке піднебіння підтягнуте до гори; хоани концентрично звужені; у нижньому відділі гортані під голосовими складками виявлені симетричні валики; слизова оболонка бліда, суха, вкрита в’язкими виділеннями та кірками. Встановити попередній діагноз.

1. Сифіліс гортані

2. Туберкульоз

3. Хронічний гіпертрофічний ларингіт

4. Склерома верхніх дихальних шляхів

5. Папіломатоз

14. Хворий скаржиться на зниження слуху на ліве вухо, гнійні виділення з лівого вуха. Хворіє з дитинства після кору. Періодично відмічає загострення у вигляді виділень, що мають неприємний запах, погіршення слуху. Об’єктивно: при отоскопії незначні гнійні виділення в слуховому ході, барабанна перетинка перфорована у верхньому відділі, шепітна мова - 1,2 м, розмовна – 5,0 м. При комп’ютеній томографії – деструктивні зміни з боку сосковидного відростка зліва. Який передбачуваний вами діагноз?

1. Лівосторонній хронічний гнійний епітимпаніт

2. Гострий гнійний середній отит

3. Отосклероз

4. Хронічна сенсоневральна приглухуватість

5. Лівосторонній хронічний гнійний мезотимпаніт

15. Хлопчик, 5 років, поступив до лікарні з приводу вираженого утруднення дихання, яке з’явилося після випадкового вдихання квасолини. Відразу з’явилось утруднення дихання та ціаноз шкірних покривів. Об’єктивно: стан дитини надзвичайно важкий, дихання утруднене, поверхневе, шумне. Відмічається втягнення міжреберних проміжків, епігастральної ділянки над- і підключичних ямок. Пульс частий із слабким наповненням, шкірні покрови синюшного кольору, вологі. Який першочерговий захід необхідно провести?

1. Трахеостомія

2. Піднаркозна дихальна бронхоскопія

3. Внутрішньовенне введення кортикостероідних препаратів

4. Інгаляції кисню

5. Інтубація трахеї

16. Хворого, 35 років, турбує утруднення носового дихання, періодично повторюється кровотеча з правої половини носа. Хворіє близько року, захворювання пов'язує з повторними травмами носа. При огляді: перегородка носа в передньому відділі викривлена вліво, у правій половині носа є утворення червоного кольору, м’якоеластичної консистенції, округлої форми, розмірами з горошину, з гладенькою поверхнею на широкій основі, що виходить з нижньо-переднього відділу носової перегородки. Який можливий діагноз:

1. Фіброма

2. Кровоточивий поліп носової перегородки

3. Злоякісна пухлина

4. Гематома носової перегородки

5. Поліпи носа.

17. Хвора, 20 років, 6 діб тому захворіла на ангіну. Дві доби тому біль під час ковтання посилилась, почала віддавати в ухо, знов підвищилась температура тіла. При дослідженні: виражена гугнявість, тризм жувальних м’язів, права передня піднебінна дужка різко інфільтрована, гіперемована, язичок та м’яке піднебіння набряклі, мигдалик зміщений до середньої лінії. Діагностований паратонзилярний абсцес. Який імовірний шлях розповсюдження інфекції на паратонзилярну клітковину?

1. Лімфогенний

2. Тонзилогенний

3. Гематогенний

4. Одонтогенний

5. Попадання стороннього тіла

18. Хворий, 57 років, скаржиться на захриплість, неприємне відчуття в горлі, періодичний сухий кашель. Голос змінився вперше 2 роки тому. Робота пов’язана з частими переохолодженнями й запиленістю повітря, хворий палить. Непряма ларингоскопія: слизова оболонка голосових складок рожевого кольору, нерівномірно потовщена переважно в задніх відділах, обидві половини гортані рухомі. Поставте діагноз.

1. Папіломатоз гортані

2. Хронічний гіперпластичний ларингіт

3. Рак гортані

4. Туберкульоз гортані

5. Склерома гортані

19. У хворого на тлі лікування стрептоміціном несподівано з’явився шум у правому вусі, знизився слух на це вухо. На тональній аудіограмі лівроуч криві порогів чутності по кістковій та повітряній провідності в межах норми, справа - є тип нисхідної кривої, більше на високих частотах і з обривом по кістковій провідності на частоті 6000 Гц. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Отосклероз

2. Гостра нейросенсорна приглухуватість

3. Гострий середній отит

4. Хронічний епітимпаніт

5. Хронічний мезотимпаніт

20. Хвора дитина, 7 років, доставлена до ЛОР-клініки зі скаргами на кашель, утруднене дихання. З анамнезу виявлено, що дитина їла горіх і несподівано закашлялась, з’явилось утруднене дихання. Батьки викликали машину швидкої допомоги, яка доставила дитину в клініку. Під час огляду черговим лікарем виявлено: періодичний кашель, утруднений видих, відставання правої половини грудної клітки в акті дихання. Аускультативно визначається послаблене дихання справа, перкуторно - тимпаніт, рентгенологічно - зміщення органів середостіння вліво, на видиху. Встановити попередній діагноз:

1. Стороннє тіло правого бронха

2. Стороннє тіло лівого бронха

3. Стороннє тіло трахеї

4. Пневмоторакс

5. Стороннє тіло гортаних шлуночків

21. Хвора, 50 років, скаржиться на утруднене дихання через ліву половину носа, гнійні виділення з неї і через носоглотку, головний біль, біль у ділянці кореня носа, швидку стомлюваність під час виконання розумової роботи. Хворіє протягом 5 років, двічі була поліпотомія носа. Об'єктивно: слизова оболонка лівої половини порожнини носа гіперемована, набрякла, у середньому носовому ході гнійні виділення та поліпозні утворення; під час задньої риноскопії в лівій хоані видно пухлиноподібне утворення сірого кольору з гладкою поверхнею. На рентгенограмі приносових пазух носа виявлено зниження пневматизації лівої верхнєщелепної пазухи і клітин гратчастого лабіринту. Завдання - встановити попередній діагноз:

1. Аденоїди

2. Хронічний поліпозно-гнійний гаймороетмоїдит

3. Хронічний фронтит

4. Хронічний сфеноїдит

5. Хронічний гіпертрофічний риніт

22. Хвора, 30 років, 3-й день скаржиться на помірний біль в горлі, t38,5С, значну загальну слабкість. Ліків не вживала. Об’єктивно: слизова оболонка ротоглотки набрякла, цианотична, на лівому мигдалику грубий фібрінозний наліт, який виходить на дужку та язичок. Значно збільшені підщелепні лімфатичні вузли, більше зліва, де над ними є помірний набряк підшкірної клітковини. Який діагноз найбільш імовірний?

1. Ангіна

2. Інфекційний мононуклеоз

3. Паратонзилярний абсцесс

4. Дифтерія ротоглотки

5. Парафарингіт

23. До оториноларинголога звернувся хворий, 48 років, зі скаргами на утруднене і болісне ковтання рідкої їжі і слини. При ларингоскопії: в ділянці правого черпакуватого хряща виявлено інфільтрат, який поширюється на черпакувато-надгортанну складку, в центрі його визначається неглибока виразка з нерівними краями блідо-рожевого забарвлення і в’яло гранулюючим дном; голосові складки рожевого кольору, прифонації змикаються повністю, голос чистий. Хворий протягом 2 місяців лікується в протитуберкульозному диспансері з приводу дисемінованого туберкульозу легень. Який ваш попередній діагноз?

1. Сифіліс гортані

2. Рак гортані

3. Туберкульоз гортані

4. Саркома гортані

5. Склерома гортані

24. Хворий, 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на гноєтечу з правого вуха та асиметрію обличчя. Під час огляду відмічається опущення правого кута рота, згладженість носогубної складки з цього ж боку. У відповідь на прохання заплющити очі хворий нещільно заплющує праве око. Під час отоскопії у зовнішньому слуховому ході визначаються рідкі гнійні виділення. Після туалету зовнішнього слухового ходу оглянута барабанна перетинка, яка гіперемована, інфільтрована дещо випинається. У центрі визначається невелика перфорація, з якої виділяються краплі гною в такт пульсу. Встановити діагноз?

1. Гострий дифузний зовнішній отит

2. Гострий середній отит, ускладнений невралгиєю трійчастого нерва

3. Гострий середній катаральний отит

4. Гострий правобічний середній отит, ускладнений парезом лицевого нерва

5. Гострий середній отит праворуч, ускладнений мастоідитом

25. Хворий, 52 років, надійшов у ЛОР-відділення зі скаргами на болі колючого характеру в ділянці нижньої третини шиї ліворуч, яка віддає в ліву білявушну ділянку, підвищення слюновиділення. Захворів 12 годин назад, під час їжі рибної страви з’явився колючий біль. Непряма гіпофарингоскопія: слизова оболонка рожева, слюностаз в грушоподібних синусах. На боковій рентгенограммі глотки і шийного відділу стравоходу: додаткова тінь, кісткової щільності на рівні С6. Поставити попередній діагноз?

1. Спайки гортаноглотки та шийного відділу стравоходу.

2. Стороннє тіло (рибна кістка) лівого грушеподібного синусу. Парафарингіт.

3. Стороннє тіло (рибна кістка) лівого грушеподібного синусу.

4. Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу.

5. Стороннє тіло (рибні кістки) шийного відділу стравоходу. Парафарингіт.

26. Скарги хворої на сильний головний біль у ділянці лоба, гнійні виділення з носа, закладенність носа, зниження нюху. Хворіє тиждень після перенесеної ГРВІ. Об’єктивно: загальний стан задовільний, шкіра чиста, Т - 37,5⁰С. Пальпація точок виходу першої гілки трийчастого нерва болюча, дихання через ніс помірно утруднене, після закапування в ніс 0,1% розчину нафтизину відшмаркує багато слизу і гною. Який передбачувальний діагноз?

1. Гострий гнійний синуїт

2. Хронічний риніт у стадії загострення

3. Хронічний гнійний синуїт у стадії загострення

4. ГРВІ, ускладнена невралгією трийчастого нерва

5. Гостра вірусна інфекція

27. Жінка, 43 років, хворіє на ангіни з температурою тіла до 39-40⁰С по 2-3 рази на рік. Після кожної ангіни турбує біль в суглобах. При фарингоскопії піднебінні мигдалики ІІ-ІІІ ступеня гіпертрофії, рихлі, спаяні з піднебінними дужками, в лакунах рідкий гній. Позитивні симптоми Гізе, Зака, Преображенського. Защелепні лімфовузли збільшені, безболісні. Ваш діагноз?

1. Фарингомікоз

2. Хронічний компенсований тонзиліт

3. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів

4. Хронічний декомпенсований тонзиліт

5. Хронічний гіпертрофічний фарингіт

28. Хворий, 23 років під час їжи кавуна несподівано відчув різкий біль у горлі (наче ковтнув уламок скла). Після цього швидко з‘явилась задуха з різким подовженням вдиху, відчуття стороннего тіла у горлі, утрудненя ковтання. Ларингоскопія: склоподібний набряк надгортанника та слизової оболонки складок переддвер’я, межчерпаловидного простору. Голосова щілина різко звужена. Який найбільш вірогідний діагноз?

1. Епіглотит

2. Хибний круп

3. Укус комахи. Набряк гортані.

4. Cтороннє тіло гортані

5. Гострий ларингіт

29. Хворий скаржиться на гнійні виділення з лівого вуха, зниження слуху. Хворіє 3 роки, неодноразово лікувався. Отоскопія: в лівому слуховому ході - гнійні виділення, ниркоподібний дефект барабанної перетинки, який не доходить до anulus tympanicus. Слизова оболонка барабанної порожнини почервоніла, набрякла, в барабанній порожнині гній. ШМ АD/AS = 6/3 м. Який діагноз?

1. Лівосторонній хронічний гнійний мезотимпаніт

2. Лівосторонній хронічний гнійний епітимпаніт

3. Лівосторонній гострий гнійний середній отит

4. Лівосторонній хронічний катар лівого вуха

5. Лівосторонній ексудативний отит

30. Дитина 7 років 4 доби тому їла горіх, поперхнулася, виник сильний напад кашлю, який у подальшому зник. Рентгенологічно визначається ателектаз нижньої долі правої легені. Запідозрене стороннє тіло. Яка невідкладна допомога?

1. Очікувальна тактика

2. Бронхоскопія, видалення сторонього тіла

3. Консервативне лікування

4. Трахеотомія

5. Інгаляційна терапія

Орієнтовний перелік практичних навичок

для підсумкового контролю модуля

Модуль. Оториноларингологія

1. Вміти користуватися лобним рефлектором.

2. Провести відбір необхідних інструментів для дослідження ЛОР - органів та оволодіти методиками:

1. передня риноскопія;

2. задня риноскопія;

3. орофарингоскопія;

4. непряма ларингоскопія;

5. отоскопія.

3. Вміти оцінити результати аку- і аудіометричного обстеження:

1. дослідження слуху шепітною та розмовною мовами;

2. дослідження камертонами;

3. основні типи тональних порогових аудіограм;

4. тимпанограма за Jerger.

5. вміти провести та оцінити результати дослідження вестибулярного аналізатора:

6. дослідження спонтанних вестибулярних порушень;

7. пресорна проба.

5. Провести відбір необхідних інструментів і матеріалів та виконати наступні маніпуляції на ЛОР - органах:

1. туалет зовнішнього слухового проходу та введення туруди з лікарськими речовинами;

2. видалення сірчаної пробки та стороннього тіла із зовнішнього слухового проходу методом промивання;

3. накладання вушної повязки та компресу на вуха;

4. пневмомасаж барабанної перетинки;

5. продування вуха за Політцером.

6. інсуфляція та інстиляція ліків у вухо;

7. передня тампонада носа;

8. задня тампонада носа (уявлення);

9. накладання пращевидної повязки;

10. видалення сторонніх тіл із носової порожнини;

11. забір мазків із порожнини носа та глотки;

12. змащування слизової оболонки порожнини носа і глотки;

13. проведення первинної хірургічної обробки ран ЛОР – органів;

14. проведення редресації кісток носа;

15. промивання порожнини носа за Проетцом;

16. промивання лакун мигдаликів;

17. інсуфляція та інстиляція ліків в нос, глотку, гортань;

18. конікотомія, трахеостомія (уявлення);

19. туалет трахеостоми та догляд за трахеостомічною канюлею.

6. Вміти оцінити основні види рентгенограм ЛОР - органів:

1. скроневої кістки за Шюлером;

2. пряму і бокову приносових пазух;

3. бокову кісток носа;

4. клітин гратчастого лабіринту за Різе;

5. нативну та контрастну бокову шиї;

6. КТ та МРТ ЛОР - органів.

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Заріцький Л. А. Хвороби вуха, носа та горла, 1974 (підручник).

2. Исхаки Ю.Б. и соавт. Детская оториноларингология, 1984 (учебник) .

3. Лайко А.А. Невідкладна допомога в дитячій отоларингології, 1998 .

4. В.Т.Пальчун и соавт. Болезни уха, горла и носа (атлас), 1991.

5. Д.І.Заболотний та співавт. Оториноларингологія (підручник), Київ, 1999.

6. А.А.Лайко. Дитяча Оториноларингологія (посібник), Київ, 1998.

7. А.А.Лайко та співавт. Обсяг і методика обстеження (посібник),Київ, 2000.

8. И.Б.Солдатов. Лекции по оториноларингологии. 1990.

9. Кафедральні методичні розробки, 2001 р.

10. Методичні рекомендації для самопідготовки студентів до

11. Практичних занять з оториноларингології. Київ, 1992.

12. Посібник до практичних занять з оториноларингології. Київ, 2002р.

13. Ю.В. Митин. Дифференциальный диагноз по клиническим симптомам в оториноларингологии. Киев, 2004г.

14. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). Київ. Фарм. Арт. 2000р.

15. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. Москва. Литера. 1997р.

16. Тестові завдання для контролю знань студентів з оториноларингології. Київ. 1996р.

17. Троян В.І., Нікулін І.М. Лекції з оториноларингології.

20