- •П. М. Ніколаєнко Теорія і методика початкового навчання диригування майбутніх учителів музики
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Розділ і. Науково-теоретичні передумови навчання диригування
- •1.1. Поняття «диригування». Диригент, його функції
- •Контрольні завдання для перевірки знань
- •1.2. Техніка диригування та її значення для диригента
- •1.3. Основні стадії розвитку диригентського мистецтва
- •1.4. Чинники успіху навчання
- •1.5. Зміст диригентської підготовки вчителя музики
- •1.6. Завдання для самоконтролю
- •1.7. Список рекомендованої літератури
- •Розділ II. Диригентський апарат і його підготовка до виконавської діяльності
- •2.1. Диригентський апарат. Складові елементи
- •Мал. 1. Основна диригентська позиція
- •Мал. 2. Постава ніг
- •2.2. М’язова свобода диригента хору
- •2.3. Підготовчі вправи
- •I. Рухи всією рукою від плеча
- •II. Рухи від ліктя
- •III. Рухи кистьові
- •IV. Голова
- •V. Корпус
- •2.4. Постава диригентського апарату. Основна диригентська позиція
- •2.5. Тактування. Диригентська доля
- •2.6. Метричні схеми тактування
- •2.7. Початкове засвоєння тактових схем
- •Мал. 3. Тридольна схема
- •Мал. 4. Чотиридольна схема
- •Мал. 5. Дводольна схема
- •2.8. Питання для самоконтролю
- •2.9. Список використаних джерел
- •Розділ III. Початкове формування диригентської техніки
- •3.1. Ауфтакт у диригуванні
- •3.2. Показ вступу на повну та на дроблену долю
- •3.3. Показ закінчення виконання
- •3.4. Штрихи
- •3.5. Динаміка та її значення в диригуванні
- •3.6. Координація функцій рук диригента
- •3.7. Активні та пасивні рухи. Допоміжні жести
- •Мал. 6. Допоміжні жести
- •3.8. Почуттєвість у диригуванні
- •3.9. Центральна нервова система – регулятор диригентської діяльності
- •3.10. Диригентський слух. М’язове відчуття
- •3.11. Перші заняття з диригування
- •3.12. Орієнтовні семестрові програми
- •3.13. Залікові та екзаменаційні вимоги. Модульні опитування
- •Завдання до першого модульного контролю
- •Завдання до другого модульного контролю
- •Завдання до третього модульного контролю
- •3.14. Екзаменаційне оцінювання
- •3.15. Орієнтовний план анотації хорового твору
- •I. Історико-біографічний розділ.
- •II. Музично-теоретичний розділ.
- •III. Вокально-хоровий розділ.
- •3.16. Питання та завдання для самоконтролю
- •3.17. Список використаних джерел
- •Розділ IV. Репертуарне забезпечення навчання диригування на початковому етапі
- •4.1. Практичні поради до вивчення хорових творів
- •4.2. Рекомендовані твори для початкового освоєння диригентської техніки
- •4.5. Список рекомендованих збірок творів для учнів 1 – 2 класів
- •4.6. Список рекомендованих музичних творів
- •Рекомендований репертуар для шкільних хорів
- •Список рекомендованої літератури
3.15. Орієнтовний план анотації хорового твору
I. Історико-біографічний розділ.
1. Загальні відомості про хоровий твір. Стислі дані про життя композитора, епоху і стиль його творчості. Стислі відомості про автора літературного тексту твору.
2. Характеристика літературного тексту твору:
а) розкрити художньо-образний зміст тексту і його естетичну сутність;
б) порівняти літературний текст музичного твору з його першоджерелом, показати повноту його використання та всього поетичного задуму загалом;
в) простежити відповідність музики до літературного тексту. Пояснити, які художні образи, настрої літературного тексту втілені в музиці.
II. Музично-теоретичний розділ.
1. Аналіз взаємозв'язку музичної форми з художньо-образним змістом:
а) музична форма (період, куплетна, куплетно-варіаційна, проста одно-, дво-, три-частинна, складна, наскрізна епізодична, сонатне алегро) і форма літературного тексту та їх співвідношення;
б) які особливості літературного тексту, його задуму та поетично-образного змісту зумовили обрану композитором музичну форму?
2. Метроритм:
а) метр твору, характер метричної пульсації та особливості ритмічної структури твору;
б) характер ритмічного руху (рівномірний, пунктирний, синкопований, наявність внутрішньодольових синкопованих малюнків, дрібних тривалостей).
3. Темп: основний та відхилення від нього. Його відповідність задуму композитора, змісту і характеру твору.
4. Ладо-тональний план: основна тональність, відхилення, модуляції (відмітити характер зв'язку між обраною композитором тональністю і художньо-образним змістом твору).
5. Фактура викладення музичного матеріалу: гармонічна, поліфонічна, мішана, гомофонно-гармонічна, з елементами поліфонії, народно-підголоскова поліфонія тощо. Відповідність обраної композитором фактури художньому задуму твору.
6. Мелодика. Особливості мелодизму в зв'язку з поетичним, художнім змістом твору (характер, настрій мелодичного зерна тощо).
7. Динаміка. Загальний динамічний розвиток. Кульмінації у зв'язку з особливостями музичної форми, мелодичного розвитку, загальної драматургії. Відповідність або розходження зазначених планів.
8. Гармонічна мова: особливості. Інтерваліка. Голосоведення. Зв'язок з планом розвитку твору.
III. Вокально-хоровий розділ.
1. Тип і вид хорового твору.
2. Жанр твору.
3. Викладення твору a cappella чи з супроводом. Якщо з супроводом, то слід визначити його характер – дублюючий, підтримуючий або розвинений, який збагачує хорову партитуру самостійною розробкою музичного матеріалу.
4. Характеристика хорових партій: діапазон загальний і кожної партії зокрема. Теситурні умови кожної хорової партії. Теситурні та динамічні співвідношення між голосами. Розподіл основного динамічного навантаження між партіями хору, сольними голосами та інструментальним супроводом.
5. Аналіз твору з позицій досягнення ансамблю виконання. Частковий і загальний ансамбль. Природний і штучний. Ритмічний, динамічний, тембровий.
6. Аналіз твору з позиції інтонування, хорового строю.
7. Спосіб звуковедення: legato, non legato, staccato, marcato. Види атаки звуку, яких потребує виконання конкретного твору.
8. Особливості співацького дихання: загальне, по партіях, ланцюгове. Розміщення цезур та їх художнє значення.
9. Аналіз тексту твору з позиції роботи над дикцією (вокальність тексту, особливості його вимови, дотримання вимог до виконання окремих приголосних, шиплячих, свистячих, артикуляції голосних тощо).
10. Характер і особливості диригентського жесту, якого потребує виконання твору.
11. Труднощі у виконанні та основні прийоми їх подолання в процесі вивчення твору.
12. Визначення виконавського плану на основі розкриття художньо-образного змісту твору, аналізу літературного тексту, музично-теоретичного та вокально-хорового аналізу.
13. Висновки.
