- •П. М. Ніколаєнко Теорія і методика початкового навчання диригування майбутніх учителів музики
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Розділ і. Науково-теоретичні передумови навчання диригування
- •1.1. Поняття «диригування». Диригент, його функції
- •Контрольні завдання для перевірки знань
- •1.2. Техніка диригування та її значення для диригента
- •1.3. Основні стадії розвитку диригентського мистецтва
- •1.4. Чинники успіху навчання
- •1.5. Зміст диригентської підготовки вчителя музики
- •1.6. Завдання для самоконтролю
- •1.7. Список рекомендованої літератури
- •Розділ II. Диригентський апарат і його підготовка до виконавської діяльності
- •2.1. Диригентський апарат. Складові елементи
- •Мал. 1. Основна диригентська позиція
- •Мал. 2. Постава ніг
- •2.2. М’язова свобода диригента хору
- •2.3. Підготовчі вправи
- •I. Рухи всією рукою від плеча
- •II. Рухи від ліктя
- •III. Рухи кистьові
- •IV. Голова
- •V. Корпус
- •2.4. Постава диригентського апарату. Основна диригентська позиція
- •2.5. Тактування. Диригентська доля
- •2.6. Метричні схеми тактування
- •2.7. Початкове засвоєння тактових схем
- •Мал. 3. Тридольна схема
- •Мал. 4. Чотиридольна схема
- •Мал. 5. Дводольна схема
- •2.8. Питання для самоконтролю
- •2.9. Список використаних джерел
- •Розділ III. Початкове формування диригентської техніки
- •3.1. Ауфтакт у диригуванні
- •3.2. Показ вступу на повну та на дроблену долю
- •3.3. Показ закінчення виконання
- •3.4. Штрихи
- •3.5. Динаміка та її значення в диригуванні
- •3.6. Координація функцій рук диригента
- •3.7. Активні та пасивні рухи. Допоміжні жести
- •Мал. 6. Допоміжні жести
- •3.8. Почуттєвість у диригуванні
- •3.9. Центральна нервова система – регулятор диригентської діяльності
- •3.10. Диригентський слух. М’язове відчуття
- •3.11. Перші заняття з диригування
- •3.12. Орієнтовні семестрові програми
- •3.13. Залікові та екзаменаційні вимоги. Модульні опитування
- •Завдання до першого модульного контролю
- •Завдання до другого модульного контролю
- •Завдання до третього модульного контролю
- •3.14. Екзаменаційне оцінювання
- •3.15. Орієнтовний план анотації хорового твору
- •I. Історико-біографічний розділ.
- •II. Музично-теоретичний розділ.
- •III. Вокально-хоровий розділ.
- •3.16. Питання та завдання для самоконтролю
- •3.17. Список використаних джерел
- •Розділ IV. Репертуарне забезпечення навчання диригування на початковому етапі
- •4.1. Практичні поради до вивчення хорових творів
- •4.2. Рекомендовані твори для початкового освоєння диригентської техніки
- •4.5. Список рекомендованих збірок творів для учнів 1 – 2 класів
- •4.6. Список рекомендованих музичних творів
- •Рекомендований репертуар для шкільних хорів
- •Список рекомендованої літератури
4.2. Рекомендовані твори для початкового освоєння диригентської техніки
Твір В.Шебаліна на вірші М.Лермонтова «Утёс».
Цей твір корисний для розвитку початкових навичок показу вступів то лівою, то правою рукою. Сприяє формуванню навички проводити вступи окремих голосів у фактурному викладенні матеріалу імітаційним способом. Важливо зберегти основний темп виконання. Зняття на цезурах повинно витримати наспівний характер засобом плавних рухів.
Російська народна пісня в обробці О.Свешникова «Смолк давно соловушко». Переложення Л.Раковицкого.
Диригентський рух повинен відповідати характеру протяжної наспівної пісні. Поєднання між дольовими рухами повинно здійснюватись плавними переходами. Першу фразу (заспів) у сопрановій партії логічно показати лівою рукою, тримаючи в стані готовності праву. В третьому такті точно в темпі, який склався, правою рукою показати вступ альтовій партії.
На заключних акордах бажано тримати звуки лівою рукою сопрановій партії, права рука одночасно управляє виконанням мелодичного тетрахорду в альтовій партії. Зняття треба виконати на початок (в точку) четвертої долі. Порахувати тривалість внутрішнім слухом, а руками поступово знижувати диригентську позицію допоміжними рухами, зняття виконувати на початок четвертої долі кистьовим колоподібним рухом з закриттям кисті (зібранням всіх пальців до купи).
Українська народна пісня в обробці М.Леонтовича «Закувала зозуленька».
Пісня повинна звучати кантиленно, тому рухи повинні виконуватись рівномірно, плавно. Дольові рухи досить часто виражені двома залігованими вісімками (розспів). Отже треба звернути увагу на розспів одного складу на 2 (або і 3) звуки, зокрема досить ретельно прослухати другі вісімки внутрішнім відчуттям, щоб не допускати їх скорочення. Половинні тривалості в кінці обох речень витримати за допомогою пасивного жесту, після чого нагадати про ланцюгове дихання на ауфтакті до наступної першої долі.
Партитура сприяє формуванню навички управляти інтонаційним виконанням за допомогою допоміжних рухів: з тенденцією до підвищення (fis до g – мінорної тоніки), з тенденцією до пониження (f-бекар від g високого). Ця обставина зумовлює відповідну координацію функцій рук в момент показу цих особливостей.
Погляд і міміка повинні навіювати журливий характер пісні та ланцюгове співацьке дихання хористів.
Українська народна пісня «Ой з-за гори кам’яної» в обробці М.Леонтовича.
Обробка сприяє формуванню навичок рухів у тридольному розмірі штрихом legato, координації функцій рук, показів динамічних контрастів, співацького ланцюгового дихання, виразного фразування.
Українська народна пісня «Прилетіла перепілонька» в обробці С.Крижанівського.
Пісня вимагає штриха legato, виконання на ланцюговому диханні. Твір корисний для формування навички виконання допоміжного жесту в усіх випадках звучання ввідного тону a-бекар у тональноті b-moll.
Використовувати в основному рухи малої амплітуди, оскільки переважає тихе звучання. Лише в кульмінації на словах «ой бідная ти, головонько» треба посилити динаміку. Звернути увагу на фермати, які потребують зняття; точне виконання внутрішньо дольового пунктирного ритму, характерного для схвильованого характеру музики.
Болгарська народна пісня «Путь в горах» в обробці А.Животова. Переклад С.Болотіна.
Твір написаний в темпі «помірно», штрих legato, розмір 3/4. Сприяє розвитку метро-ритмічного слуху. Певну складність створюватимуть співвідношення тріольних і дуольних угрупувань, а також тріолі, на які бажано звернути увагу показом підкресленої диригентської точки.
Виразний супровід фортепіано вирізняється своєрідною лігатурою, яку важливо виконати одною рукою, друга буде вести хорові партії. Середній куплет (початок в паралельному мажорі) доцільно виконати яскравіше, динамічніше у високій диригентській позиції; посилити пружність м’язів, збільшити кистьовий обсяг показу, потім поступово послабляти звучання з наближенням до мінорної тональності.
Твір «Восхваление природы человеком» Л.Бетховен написав у характері Maestoso – велично, розміром alla breve – 2/2 (одна доля дорівнює половинній тривалості), штрихом non legato. Твір повинен звучати академічно, велично, повнозвучно, динамікою на f, ff в основному, за виключенням слів: «и солнца луч…», «как плавно месяц плывёт в вышине», «и солнца восход…», які засобом crescendo знову виводять звучання на високу динаміку (але не можна допускати крикливості).
Фортепіанний супровід самостійного значення не має, він виконує функцію підтримання хорового звучання.
Фермати треба витримати і зняти дугоподібним рухом, який одразу виконує вступ нового речення (комбінований рух).
Цінність твору в тому, що він сприяє формуванню навички штриха «велично». Прийом можна виконати за допомогою уяви асоціативних відчуттів долання перешкоди на шляху руху руки, тобто створити ситуацію штучного сповільнення руху поблизу точки долі, а не поспішати рухати руку (розмашисті жести не потрібні). Корисно додати дугоподібності у вертикальному русі.
