- •Аптечна технологія екстемпоральних лікарських та косметичних засобів як дисципліна, її завдання та напрямки розвитку. Основні поняття та терміни.
- •Тверді лікарські та косметичні засоби (порошки, присипки, пудри, маски). Визначення. Характеристика. Класифікація. Технологічні стадії приготування.
- •3. Приготування твердих лікарських та косметичних засобів, до складу яких входять речовини, що відрізняються об'ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •4. Особливості технології твердих лікарських та косметичних засобів з барвними та пахучими речовинами.
- •6.Збори. Характеристика. Особливості технології.
- •7. Характеристика рідких лікарських та косметичних засобів, їх класифікація. Способи прописування та позначення концентрації розчинів.
- •9. Концентровані розчини. Характеристика. Технологія. Постадійний контроль якості.
- •10. Особливі випадки приготування водних розчинів.
- •12. Краплі. Характеристика. Класифікація. Особливості технології.
- •11. Ароматні води. Характеристика. Технологія. Використання в косметології.
- •13. Номенклатура стандартних фармакопейних рідин, способи прописування їх в рецептах. Особливості розведення. Умови зберігання.
- •14. Неводні розчини. Особливості технології неводних розчинів на летких та нелетких розчинниках.
- •15. Характеристика та класифікація високомолекулярних сполук (вмс). Особливості технології розчинів обмежено набухаючих вмс (желатину, крохмалю).
- •16. Використання високомолекулярних сполук (вмс) в фармації та косметології. Особливості технології розчинів необмежено набухаючих вмс (пепсину, трипсину)
- •17. Лікарські та косметичні суспензії. Випадки утворення суспензій. Чинники, що впливають на стійкість суспензій.
- •18. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільними речовинами. Використання правила б.В.Дерягіна та ефекту п.А.Ребіндера в технології суспензій.
- •19. Приготування суспензій речовин з різко та нерізко виявленими гідрофобними властивостями. Стабілізатори. Технологія суспензій сірки.
- •20. Лікарські та косметичні емульсії. Характеристика та класифікація емульсій. Емульгатори, їх характеристика та механізм дії.
- •21. Типи олійних емульсій. Стадії технології емульсій. Розрахунки олії, емульгатора, води. Визначення готовності первинної емульсії.
- •22. Введення речовин з різними фізико-хімічними властивостями в емульсії.
- •23. Характеристика водних витягів з рослинної сировини. Вимоги, що висуваються до них. Особливості технології настоїв та відварів із сировини, що містить ефірні олії та дубильні речовини.
- •24. Чинники, що впливають на якість водних витягів з рослинної сировини. Особливості технології настоїв та відварів із сировини, що містить алкалоїди та сапоніни.
- •25. Характеристика лініментів. Класифікація. Технологія гомогенних та суспензійних лініментів.
- •26. Приготування емульсійних та комбінованих лініментів.
- •27. Мазі. Характеристика. Класифікація. Характеристика мазевих основ.
- •Гомогенні мазі та їх характеристика. Технологія.
- •29.Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія в залежності від процентного вмісту лікарських речовин.
- •30.Пасти. Характеристика. Особливості технології.
- •31.Емульсійні мазі. Характеристика та технологія.
- •32.Мазі комбіновані. Характеристика. Особливості технології.
- •33. Мазі з речовинами рослинного походження. Особливості введення екстрактів, соків, водних витягів.
- •34. Креми медичні та косметичні. Характеристика. Класифікація. Особливості рецептури та технології.
- •35. Супозиторії. Характеристика. Стадії технологічного процесу приготування супозиторіїв методом викачування.
- •36. Супозиторії, помади, косметичні олівці. Характеристика. Стадії технологічного процесу приготування методом виливання.
- •37. Асептика. Створення асептичних умов у аптеці.
- •38. Розчини для ін’єкцій. Характеристика. Вимоги. Технологічні стадії приготування. Постадійний контроль якості.
- •39. Стабілізація розчинів для ін’єкцій. Стабілізатори та принципи їх підбору.
- •40. Ізотонічні розчини. Характеристика. Способи розрахунку ізотонічних концентрацій.
- •41. Інфузійні розчини. Характеристика. Класифікація. Вимоги.
- •42. Очні лікарські форми. Характеристика. Вимоги та особливості технології очних крапель.
- •43. Очні мазі. Характеристика. Вимоги. Мазеві основи. Особливості приготування очних мазей.
- •44. Лікарські та косметичні форми для дітей. Характеристика. Особливості технології.
- •45. Лікарські та косметичні форми з антибіотиками. Характеристика. Особливості технології в залежності від форми випуску.
- •46. Утруднені прописи; їх класифікація та способи подолання.
- •47. Фізичні (фізико-хімічні), хімічні, фармакологічні несумісності.
- •48. Нормативна документація, необхідна для розробки, виробництва, парфумерно-косметичних засобів. Характеристика основних категорій нтд. Визначення. Обов’язкові вимоги.
- •51. Технологічний та технічний регламенти. Технологічні інструкції. Визначення. Зміст. Характеристика основних складових.
- •52. Технологічний та технічний регламенти. Технологічні інструкції. Визначення. Зміст. Характеристика основних складових.
- •53. Сертифікація. Поняття. Особливості щодо парфумерно-косметичної продукції.
- •54. Особливості сертифікації та стандартизації парфумерно-косметичної продукції за кордоном.
- •55. Косметичні засоби. Класифікація. Представники за класами.
- •56. Біологічно активні речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •57.Діючі речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •58. Допоміжні речовини в рецептурі парфумерно-косметичних засобів. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •59. Загальні принципи складання рецептур косметичних засобів залежно від призначення.
- •1. В залежності від типу шкіри:
- •2. За анатомічним призначенням:
- •4. За лікувальною дією і косметичним ефектом:
- •61. Ампульна косметика. Особливості складу та технології.
- •62. Косметичні засоби піномиючої дії. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами. Загальні вимоги до рецептури.
- •63. Шампуні різної форми випуску. Рецептура. Стадії технологічного процесу в залежності від форми випуску. Апаратурне оснащення. Контроль якості.
- •64. Мила туалетні на основі «натуральних» пар. Склад. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •65. Мила туалетні на основі синтетичних пар різної форми випуску. Рецептура. Технологія. Апаратурне оснащення. Контроль якості.
- •66. Препарати для душу. Піни для ванн. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •69. Косметичні препарати гелеподібної форми випуску. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія. Контроль якості.
- •70. Косметичні креми. Косметичний ефект. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •71. Креми жирові. Рецептура. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •72. Косметичні креми на основі емульсій. Косметичний ефект. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •73. Косметичні препарати на основі суспензій. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами. Скраби.
- •74. Косметичні креми на основі суспензій. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •77. Чоловіча косметика. Особливості дії та складу.
- •78. Дитяча косметика. Особливості дії та складу.
- •79. Етнічна косметика. Особливості дії та складу.
- •80. Маски косметичні. Характеристика. Класифікація. Косметичний ефект. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •81. Зубні пасти. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Діючі, допоміжні і біологічно активні речовини, використовувані в складі зубних паст
- •Технологія зубних паст
- •Контроль якості зубних паст
- •82. Зубні еліксири. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Характеристика речовин, використовуваних у складі зубних еліксирів
- •83. Зубні порошки. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Контроль якості зубних порошків
- •84. Косметичні засоби декоративного призначення. Класифікація. Представники за класами.
- •85. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за шкірою. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури.
- •86. Губні помади. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •87. Пудри. Тональні креми. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •88. Рум’яна. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •89, Тіні для повік. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •90.Туш для вій. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •91.Косметичні олівці. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •92.Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами.
- •94. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям – препарати для хімічної завивки волосся. Загальні вимоги до рецептури. Склад, технологія, контроль якості.
- •95. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям – засоби для зміни кольору волосся. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •97. Фарби для волосся. Рецептура, технологія, контроль якості.
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •98. Косметичні засоби з догляду за нігтями гігієнічного та декоративного призначення. Характеристика. Загальні вимоги до рецептури. Склад, технологія, контроль якості.
- •100. Професійна косметика. Особливості дії та складу.
- •99. Дезодоранти. Антиперспіранти. Загальна характеристика. Рецептура в залежності від механізму дії, форми випуску. Технологія. Контроль якості.
- •101. Лікувальна косметика. Особливості дії та складу.
- •102. Косметичні та парфумерні препарати в аерозольній формі випуску.
- •103. Парфумерія. Парфумерні рідини. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості
- •104. Духи. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •105. Одеколони. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •106. Туалетні води. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •107. Аромокосметичні засоби промислового виробництва. Технологія. Застосування.
- •108. Тара і пакувальний матеріал у виробництві парфумерно-косметичних препаратів. Вплив тари на якість та стабільність препаратів. Дизайн упаковки.
3. Приготування твердих лікарських та косметичних засобів, до складу яких входять речовини, що відрізняються об'ємною (насипною) масою, будовою частинок.
Будова часток: Преобразование грубодисперсных веществ в порошкообразное состояние и получение однородной смеси, состоящей из частиц более или менее одинакового размера. Для этого применяют следующие технологические стадии: измельчение, просеивание (в условиях аптеки применяют редко) и смешивание. При измельчении размер частиц лекарственных веществ выравнивается, после чего они легко и хорошо смешиваются и не расслаиваются при дозировании. Выбор метода измельчения зависит как от природы измельчаемого вещества, так и от необходимой тонкости получаемого порошка. Измельчение достигается при помощи разных механических усилий: а — раздавливания; б — раскалывания; в — удара; г — истирания; д — резания При измельчении необходимо учитывать максимум загрузки ступки, который по В. Д. Козьмину не должен превышать 1/20 объема, чтобы обеспечить оптимальное измельчение лекарственных веществ. Відрізняються об'ємною (насипною) масою: Лекарственные вещества сложного порошка выписаны в различных количествах (соотношение в массе более 1:5). В этом случае порядок приготовления порошка следующий: первым измельчают лекарственное средство, входящее в большем количестве и имеющее меньшие потери в порах ступки. Затем измельченный порошок высыпают на капсулу, оставляя в ступке небольшое количество (примерно столько, сколько будет следующего ингредиента). Смешивание начинают с ингредиента, прописанного в наименьшем количестве, постепенно добавляя остальные вещества в порядке возрастания прописанных количеств, учитывая кристаллическую структуру и распыляемость лекарственных веществ.
4. Особливості технології твердих лікарських та косметичних засобів з барвними та пахучими речовинами.
Порошки з барвними речовинами. Відповідно до класифікації, усі лікарські речовини, що мають те чи інше фарбування можна розділити на 2 групи:
- барвні: акрихін, метиленовий синій, брильянтовий зелений, рибофлавін, етакридину лактат, фурацилін, калію перманганат і ін. (наказ МОЗ України №44 від 16.03.93р.);
- забарвлені речовини: дерматол, хінозол, протаргол і ін.
Що ж стосується приготування порошків з барвними речовинами, то при цьому треба враховувати, що при недбалій роботі барвні речовини сильно забруднюють ступку, товкачик і навколишні предмети. Тому для приготування порошків з барвними речовинами необхідно:
1. Мати окреме робоче місце чи готувати на столі, покритому листом папера, що після роботи звертають і спалюють.
2. Барвні речовини прописують, як правило, у малих кількостях, тому і приготування порошкоподібних сумішей проводять за правилами, коли один з інгредієнтів прописаний у малих кількостях. Щоб менше забруднити ступку і товкачик і швидше одержати однорідну масу, спочатку розтирають незабарвлена речовина, потім його висипають на капсулу, залишивши половинну кількість порошку в ступці і до нього додають відважену кількість барвної речовини, понад якої насипають шар з 2-й половини незабарвленого інгредієнта і тільки після цього ретельно перемішують. Відпускають порошки з барвними речовинами в пергаментних капсулах, якщо є вказівка лікаря в рецепті, то в желатинових капсулах.
Перелік пахучих лікарських засобів
№ п/п Найменування Список Додаткові умови зберігання
1. Аміаку розчин
2. Валідол прохолодне місце
3. Дьоготь
4. Іхтіол
5. Йодоформ темне, прохолодне місце
6. Камфора прохолодне місце
7. Ксероформ у тарі, що захищає від дії світла і вологи
8. Метилсаліцилат темне місце
9. Ментол прохолодне місце
10. Нашатирно–анісові краплі – “ –
11. Препарат “АСД”
12. Скипідар у темному місці при температурі не вище 15°С
13. Тимол Б темне, прохолодне місце
14. Фенол Б
15. Формальдегіду розчин темне місце, при температурі не нижче 9°С
16. Хлорамін Б ізольоване, темне, прохолодне місце
17. Ефірні олії при температурі не вище 15°С, прохолодне, темне місце
При роботі вони повинні відважуватися на окремих терезах, що відразу протираються тампоном вати, злегка змоченої спиртом чи сумішшю спирту й ефіру. Змішування таких лікарських засобів робиться за загальними правилами приготування порошків, але додають їх в останню чергу.
5. Приготування порошків з сильнодіючими та отруйними речовинами. Тритурації. Порошки з отрутними та сильнодіючими лікарськими речовинами поділяються на два варіанти:
1-й - коли отрутні і сильнодіючі речовини виписані в рецепті в кількості, що зважується, тобто більшому, ніж 0,05г;
2-й - коли отрутні і сильнодіючі речовини виписані в рецепті менш, ніж 0,05г.
1-й варіант: якщо отруйна чи сильнодіюча речовина виписана в рецепті в кількості, що зважуються, тоді порошки готуються за загальними правилами, тобто пори ступки затирають індиферентною речовиною, виписаній у найбільшій кількості, відсипають на капсулу, а після затирання пор ступки вносять речовини списку А (наркотичні, одурманюючі, отрутні), списку Б, тобто змішування починають з лікарських засобів, прописаних у найменшій кількості, додаючи інші речовини в порядку їхній зростаючих кількостей (з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських речовин).
2-й варіант - коли отрутні і сильнодіючі речовини виписані в рецепті менше, ніж 0,05г. на всю масу порошку, то для приготування порошків необхідно скористатися тритурацією.
Тритурації - це суміші отрутних чи сильнодіючих лікарських речовин з індиферентними наповнювачем. В якості наповнювача найчастіше використовується молочний цукор (Saccharum lactіs) у співвідношенні 1:10 чи 1:100. Це пояснюється тим, що молочний цукор має ряд переваг у порівнянні з іншими наповнювачами:
- молочний цукор не гігроскопічний;
- близький по щільності (1,52) до більшості отруйних речовин (алкалоїдам), що у визначеній мірі запобігає розшаровуванню;
- він порівняно індиферентний у хімічному і фізіологічному відношенні (без запаху, має слабкий солодкий смак).
Звичайно тритурації з отруйних речовин, що дозуються в мг і частках мг, виготовляються в співвідношенні 1:100, тобто береться 1 частина отруйної речовини і 99 частин молочного цукру. З речовин, що прописуються в сантиграмах, виготовляють тритурації в співвідношенні 1:10, тобто беруть 1 частина речовини і змішують з 9 частинами молочного цукру.
При приготуванні тритурацій лікарська речовина і молочний цукор подрібнюють до щонайдрібнішого порошку, щоб зменшити розшаровування при збереженні, після чого ретельно змішують за загальними правилами. Приготування тритурації починають з попереднього розтирання молочного цукру в ступці, потім його вибирають, зважують, поміщають у ступку частина розтертого молочного цукру, приблизно рівну кількості отруйної речовини і дуже ретельно розтирають його з отруйною речовиною до одержання однорідної суміші. Потім у кілька прийомів при ретельному перемішуванні додають іншу кількість цукру. Приготовлену тритурацію поміщають у невеликий штанглас і заповнюють доверху, до плічок щільно, щоб зменшити розшарування при збереженні і при застосуванні (її періодично перемішують у ступці).
На штангласі з тритурацією повинна бути напис, наприклад:
Trіturatіo Platyphyllіnі hydrotartratіs ( 1:10) (0,01 = 0,1 trіturatіonіs)
Чи рекомендується такий напис на штангласі:
Trіturatіo Platyphyllіnі hydrotartratіs cum Saccharo lactіs( 1:10) (0,01 = 0,1 trіturatіonіs)
Тритурації в аптеці готуються в запас провізором-технологом (дефектаром) на термін не більше 15 днів. У журналі лабораторно-фасувальних робіт записується приготування тритурації.
Порошки, що готуються з тритураціями, можуть бути виписані двома способами:
1. Коли в рецепті виписаний цукор чи інші допоміжні речовини (глюкоза чи молочний цукор).
2. Коли цукор не прописаний.
Розглянемо приклад 1:
Rp.: Platyphyllіnі hydrotartratіs 0,0025
Papaverіnі hydrochlorіdі 0,02
Saccharі 0,35
Mіsce, fіat pulvіs
Da tales doses N 10
Sіgna. По 1 порошку 3 рази в день.
Даний лікарський препарат - складний розділений порошок для внутрішнього вживання, до складу якого входить отруйна речовина - платифіліну гідротартрат у кількості менше 0,05 г на всі порошки (0,0025х10=0,025), сильнодіюча лікарська речовина - папаверину гідрохлорид і допоміжна речовина - цукор. Перевіряємо правильність оформлення рецепту з отруйними речовинами - форма бланка №1, штамп, особиста печатка і підпис лікаря, печатка "Для рецептів", дата виписки - термін дії рецепта не більш 10 днів.
Необхідно перевірити дози:
Платифіліну гідротартрату ВРД - 0,01, ВДД - 0,03; по рецепті - РД - 0,0025, ДД - 0,0025х3=0,0075 г.
Папаверину гідрохлориду
ВРД - 0,2, ВДД - 0,6; по рецепті РД - 0,02, ДД - 0,02х3=0,06. Отже, дози не завищені.
Рецепт виписаний розподільним способом і для приготування 10 порошків платифіліну гідротартрату треба взяти 0,0025х10=0,025 г, а така кількість відважити з достатньою точністю неможливо. Варто скористатися тритурацією платифіліну гідротартрату 1:10, який треба взяти в 10 разів більше, тобто 0,25 г, де міститься 0,02 платифіліну і 0,23 молочного цукру. Тому, щоб не збільшувати масу однієї дози, зменшують кількість цукру, прописаного в рецепті, за рахунок тритурації. Тоді цукру треба взяти з врахуванням тритурації платифіліну гідротартрату, тобто 3,5 - 0,25=3,25г.
Зразок заповнення паспорта письмового контролю:
ППК (зворотна сторона):
платифіліну гідротартрату 0,0025х10=0,025г
тритурації платифіліну гідротартрату (1:10) 0,025х10=0,25
папаверину гідрохлориду 0,02х10=0,2
цукру 0,35х10=3,5 3,5 - 0,25=3,25
Розважка: 0,0025+0,02+0,35=0,3725 0,37
Спосіб приготування: у ступку поміщають відваженого 3,25 г цукру, ретельно розтирають, вибирають частина цукру на капсулу, а в ступці залишають його приблизно 0,25 г, додають 0,25 г тритурації платифіліну 1:10 (дотримуючи правила роботи з отруйними речовинами), ретельно перемішують, додають 0,2 г папаверини гідрохлориду, ретельно змішують, після чого в кілька прийомів додають кількість, що залишилася, розтертого цукру. Отриману однорідну суміш розвішують на 10 порошків по 0,37 г і відпускають у вощених капсулах, складають по 5 штук, поміщають у паперовий пакет, на який наклеюють порядковий номер рецепта. На лицьовій стороні паспорта письмового контролю до роботи виписують вимога на одержання тритурації платифіліну і ППК після готування лікарської форми.
Видала: Trіturatіonіs Platyphyllіnі hydrotartratіs ( 1:10) 0,25
серія №
Дата Підпис
Одержала: Trіturatіonіs Platyphyllіnі hydrotartratіs ( 1:10) 0,25
серія №
Дата Підпис
ППК (лицьова сторона):
"А" Дата № рецепта
Saccharі 3,25
Trіturatіonіs Platyphyllіnі hydrotartratіs ( 1:10) 0,25 серія №
Papaverіnі hydrochlorіdі 0,2
по 0,37 № 10
Приготував: Перевірив
Порошки з отруйними речовинами відпускаються в опечатаному вигляді. На пакет наклеюють номер рецепта, сигнатуру й етикетку "Поводитися з обережністю".
Якщо в рецепті цукор не прописаний, відбувається збільшення дози кожного порошку за рахунок кількості тритурації, що видно по розважуванню порошку в ППК.
Розглянемо приклад 2:
Rp.: Platyphyllini hydrotartratis 0,002 Papaverini hydrohloridi 0,02 Novocaini 0,01 Natrii hydrocarbonatis Magnesii oxydi ana 0,3 Misce, ut fiat pulvis Da tales doses N 10 Signa. По 1 порошку 3 рази на день
Підпис лікаря Особиста печатка лікаря
Печатка “Для рецептів”
Даний лікарський препарат – складний дозований порошок, прописаний розподільним способом, для внутрішнього застосування з отруйною речовиною платифіліна гідротартратом, виписаному в кількості, що незважується, (менш 0,05), і сильнодіючими речовинами: папаверину гідрохлоридом і новокаїном, а також речовиною, що легко розпорошується - магнію оксидом.
Перевіряють сумісність інгредієнтів і правильність дозування отруйних і сильнодіючих лікарських речовин. Перевірка разових і добових доз здійснюється шляхом порівняння їх з вищими разовими і добовими дозами для прийому усередину по таблиці ГФ для дорослих.
Перевірка доз:
Платифіліна гідротартрат:
РД 0,002 ВРД 0,01
ДД: 0,002 · 3 = 0,006 ВДД 0,03
Дози не завищені.
Роблять розрахунки інгредієнтів на зворотній стороні паспорта письмового контролю.
У ступці розтирають 3,0 натрію гідрокарбонату, тому що він прописаний у більшій кількості і менше втирається в пори ступки, вибирають і залишають приблизно 0,2 (рівне кількості тритурації платифілину гідротартрату). Дотримуючись правил роботи з отруйними лікарськими речовинами, провізор-технолог у присутності фармацевта відважує 0,2 тритурації і відзначає у вимозі. Фармацевт розписується у вимозі про одержання отрути. Тритурацію поміщають у підготовлену ступку, ретельно розтирають, потім додають 0,1 новокаїну і 0,2 папаверину гідрохлориду, змішують і додають іншу кількість натрію гідрокарбонату. В останню чергу додають 3,0 магнію оксиду і розвішують на ТР-1 на 10 доз по 0,65.
Порошки упаковують у парафіновані чи вощені капсули (тому що натрію гідрокарбонат – гігроскопічна речовина, а магнію оксид поглинає вуглекислий газ з повітря і перетворюється в магнію карбонат), поміщають у паперовий пакет.
Наклеюють номер рецепта, пишуть лицьову сторону паспорта письмового контролю, опечатують. Оформляють сигнатурою (входить отруйна речовина) і попереджувальними етикетками: “Звертатися з обережністю”, “Берегти від дітей”.
Паспорт письмового контролю (зворотня сторона) Натрію гідрокарбонату 0,3 · 10 = 3,0 Тритурації платифілину гідротартрату (1:10) 0,02 · 10 = 0,2 Новокаїну 0,01 · 10=0,1 Папаверину гідрохлориду0,02 · 10 = 0,2 Магнію оксиду 0,3 · 10 = 3,0 Розважування: (3,0 + 0,2 + 0,1 + 0,2 + 3,0) : 10 = 0,65 |
Видав: Triturationis Platyphyllini hydrotartratis (1:10) 0,2 № серії Дата Підпис Одержав: Triturationis Platyphyllini hydrotartratis (1:10) 0,2 № серії Дата Підпис
Паспорт письмового контролю (лицьова сторона) Дата № рецепта Natrii hydrocarbonatis 3,0 Triturationis Platyphyllini hydrotartratis (1:10) 0,2 Novocaini 0,1 Papaverini hydrochloridi 0,2 Magnesii oxydi 3,0 0,65 № 10 Приготував (підпис) Перевірив (підпис) |
