Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕОРІЯ АТЛ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

56. Біологічно активні речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.

  • вітаміни,

  • настої й екстракти лікарських трав

  • ферменти,

  • білкові гідролізати,

  • біологічно активні речовини тваринного походження

  • синтетичні продукти

Існують дві великі групи БАР: жиро- та водорозчинні. Жиророзчинні БАР здатні самі проникати через ліпідний бар'єр і роговий шар епідермісу, а водорозчинні — нездатні. Для того, щоб високомолекулярні і водорозчинні БАР досягли мети, до складу косметичних засобів уводять речовини-провідники, так звані енхансери. Це такі широко відомі в косметиці препарати: димексид, гліцерол, сквален, лінолева, ліноленова, молочна і гліколева кислоти, лецитин, ліпосоми, вітамін Е, деякі ферменти, олії ши, жожоба, іланг-іланг та ін. Наявність цих препаратів у складі лосьйонів, кремів, масок передбачає глибоке проникнення всіх компонентів у шкіру. Головним критерієм при визначенні засобу як косметичного є його вплив на шкіру чи її придатки з метою очищення чи поліпшення естетичного вигляду.

57.Діючі речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.

Діючі речовини (субстанції) - біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або мають профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів.

58. Допоміжні речовини в рецептурі парфумерно-косметичних засобів. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.

ДОПОМІЖНІ РЕЧОВИНИ — будь-які складові ЛП, за винятком діючих речовин, що дозволені для застосування в медицині. При виробництві ліків можуть виконувати різноманітні функції: носіїв (мазевих та супозиторних основ), емульгаторів, загусників, стабілізаторів, солюбілізаторів, пролонгаторів, плівко- та піноутворювачів, консервантів, пропілентів, пенетрантів, барвників; використовуватися для покриття оболонками таблеток, драже, гранул тощо та суттєво впливати на їх основні технологічні, споживчі, економічні характеристики та фармакологічну ефективність.

До Д.р. висувають такі загальні вимоги: відповідність медичному призначенню ЛП (не повинні змінювати біологічну доступність та специфічну дію АФІ); відповідність формотворним властивостям ЛП, що виготовляється (забезпечувати його агрегатний стан, структурно-механічні та інші фізико-хімічні властивості, включаючи органолептичні — смак, колір, запах та ін.); відсутність будь-яких взаємодій (якщо вони не передбачені) з активними речовинами, тарою, пакувальними матеріалами, технологічним (виробничим) обладнанням у процесі виготовлення та зберігання ліків; не повинні сприяти мікробній контамінації ЛП; повинні відповідати ступеню біологічної сумісності та не виявляти шкідливої алергічної й токсичної дії; бути економічно доступними. У деяких випадках при виробництві ліків до Д.р. висувають специфічні вимоги: необхідність утилізації в організмі, забезпечення підсушувальної або, навпаки, зволожувальної властивості, прискорення або, навпаки, уповільнення дії активної речовини то

У зв’язку з великою кількістю Д.р., різноманітністю їх характеристик та можливістю впливу на властивості ЛП надзвичайно ускладнюється їх класифікація. Найчастіше в основу класифікацій покладено такі показники, як природа Д.р. (враховуючи їх хімічну структуру), вплив на технологічні характеристики при виробництві ЛП та кінетику їх фармакологічної дії. За цим принципом Д.р. поділяють на природні (полісахариди, білки, неорганічні речовини), синтетичні та напівсинтетичні (целюлоза, карбополи, поліетиленгліколі та їх модифікації та ін.), а за хімічною структурою — на ВМС (див. Високомолекулярні сполуки) та ПАР (див. Поверхнево-активні речовини). Крім того, Д.р. можуть бути індивідуальними хімічними сполуками (які, в свою чергу, зазнали фізичної обробки або відповідної хімічної модифікації) та сумішшю хімічно споріднених сполук (поліолові ефіри, різні сиропи, вищі жирні спирти тощо). Тому при використанні таких Д.р. в реєстраційному досьє ЛП обов’язково зазначають їх технологічні характеристики (вид додаткової обробки, напр. мікронізації чи хімічної модифікації), які можуть суттєво змінювати як властивості використаних Д.р. (напр. модифікований крохмаль), так і ЛП у цілому. При використанні Д.р. природного походження в загальних рисах зазначаються їх характеристики, підтверджується відсутність модифікації фізичної структури, відсутність ризиків передачі сторонніх мікроорганізмів тощо або надається відповідна документація про методи контролю якості Д.р., напр. контролю тканин і рідин людського чи тваринного походження, зазначається виробник тощо. Своєрідна інформація надається і при використанні смакових, ароматичних та барвних речовин. При використанні антиоксидантів та консервантів у досьє ЛП обов’язково надається обґрунтування та пояснення необхідності їх включення до складу ліків. Зазначаються природа, концентрація, технологічна стадія, на якій вводиться антиоксидант, вид пакування ЛП. Ефективність консерванта оцінюється при випробуваннях стабільності ЛП, як це зазначено в ДФУ, Європейській Фармакопеї чи Настанові 42-3.6:2004 «Допоміжні речовини».