15. Характеристика та класифікація високомолекулярних сполук (вмс). Особливості технології розчинів обмежено набухаючих вмс (желатину, крохмалю).

ВМС- природні або синтетичні р-ни з мол. масою від 10-15 тисяч до млн. і більше. Характерна особливість ВМС – наявність в їх молекулах ланок, що повторюються (залежить від ступеня полімеризації), звідси назва – полімери. Розчини ВМС вміщають в собі властивості істинних колоїдних розчинів. Пояснюється це тим, що в розчинах ВМС розчинена рідина роздрібнена на молекули і вони являють собою гомогенні і однофазні системи.

Розчини ВМС мають здатність до світлорозсіювання, що веде до опалесценції, або мутності розчину.

Молекули ВМС дифільні:

1) ланки складаються з атомних груп, що мають полярний характер СООН, NH2, ОН, ін взаємодіють з полярними рідинами ( водою, спиртом, ін) – гідрофільні;

2) ланки з неполярними гідрофобними радикалами СН3, СН2, С6Н5, ін – можуть соль ватуватися не полярними рідинами ( бензол, петролейний ефір, ін), але не можуть гідратуватися. В природних ВМС переважають полярні групи.

Залежність властивостей ВМС від структури: 1) сферичні молекули ( гемоглобін, печінковий крохмаль, пепсин, трипсин, панкреатин) – порошкоподібні речовини, при розчиненні майже не набухають, розчини мають малу в’язкість, підпорядковуються законам дифузій і осмотичному тиску; 2) ВМС з сильно асиметричними.

Набухання може бути обмеженим і необмеженим. Необмежене закінчується розчиненням. При обмеженому набуханні ВМС поглинає розчинник, а саме в ньому не розчиняється, незалежно від часу контакту. Обмежене набухання такої сполуки завжди закінчується утворенням еластичного геля (драглів). Обмежене набухання при зміні умов може переходити в необмежене (желатин в холодній і гарячій воді).

Класифікація ВМС:

1. за джерелами одержання:

• природні ВМС ( білки, ферменти, пектин, камеді, полісахариди, рослинні слизи, густі та сухі екстрактивні смоли)

• синтетичні ( целюлоза, її ефіри – метилцелюлоза, натрійкарбоксиметилцелюлоза, полівініловий спирт, полісилоксани, поліетиленоксиди);

2. за здатністю до розчинення :

• обмежено

• необмежено набухаючи;

3) за застосуванням лікарської речовини ( пепсин, трипсин, панкреатин) і допоміжні ( стабілізатори суспензій, основи для мазей, плівкоутворювачі, жиросахара).

ВМС обмежено набухаюче (желатин, крохмаль). Прикладом обмежено набухаючої р-ни в холодній воді і обмежено набухаючої при нагріванні є желатин. Rp.: Solutionis Gelatinae 5% 50,0 D.S. По 1 ст.л. через 2 год Відважують 2,5 сухого желатину, поміщають у таровану фарфорову чашку, заливають 10-разову кількість холодної вода і залишають набухати на 30-40 хвилин. Потім додають решту води і суміш ставлять на водяну баню, перемішують, щоб желатин повністю розчинився і вийшов прозорий розчин. Доводять водою до необхідної маси. Одержаний р-н проціджують у флакон і відпускають з етикеткою 'Зберігати в прохолодному місці", тому що під впливом МіО р-н може псуватися. Перед застосуванням слід підігріти, бо р-н може згуститися. Прикладом обмежено набухаючих вмс є крохмаль. В холодній воді він не утворює р-нів, у гарячій - набухає, утворюючи клейстер. Для внутрішнього застосування і клізм готують 2% р-н крохмалю. Роз- ни такої концентрації готують у тих випадках, коли їх концентрація не позначена в рецепті. Наприклад: Rp.: Solutionis Amyli 2% 100,0 D.S. На 2 клізми. Або може бути просто виписано Rp.: Mucilaginis Аmilу 100,0