11. Ароматні води. Характеристика. Технологія. Використання в косметології.

Ароматні води – водно-спиртові розчини або водні мікрогетерогенні системи, до складу яких входять ефірні олії. Основне призначення А.в. в медицині — виправлення смаку ліків у дитячій практиці (педіатрії). Деяким із них притаманна власна терапевтична активність (А.в. м’яти, кропу тощо).

А.в. виготовляють диспергуванням ефірної олії у воді та перегонкою з водяною парою свіжої або висушеної рослинної ефіроолійної сировини. Цим методом отримують коріандрову спиртову воду та воду мигдалю.

Внаслідок розчинення ефірної олії у воді одержують м’ятну та фенхелеву (кропну). Для кращого диспергування олії у воді додають тальк (10 г на 1 г олії), суміш старанно розтирають і збовтують з водою, нагрітою до 60–70 °С (що дозволяє одержати більш стійку гетерогенну систему). Після охолодження і відстоювання воду фільтрують крізь паперовий фільтр, змочений водою, що забезпечує утримання нерозчинних крапель ефірної олії, які можуть спричинити опік шкіри при її використанні.

А.в. не застосовують одразу після виготовлення, а деякий час зберігають у прохолодному і захищеному від світла місці. А.в. мають бути прозорими, без затхлого чи сірководневого запаху; допускається слабка опалесценція. Термін зберігання А.в. обмежений.

Застосування у косметології. Досить популярне нині використовування ароматичних вод саме в косметології, зокрема у парфумерії. Ароматичні олії нерідко входять і в іншу косметичну продукцію (креми, маски, гелі тощо). Багато відомих виробників косметики створили цілі серії продукції під назвою «Аромотерапія» (Avon, Faberlic та ін.).

12. Краплі. Характеристика. Класифікація. Особливості технології.

Краплі - це рідкі лікарські форми для внутрішнього і зовнішнього застосування, дозується краплями.

Краплі представляють собою справжні, колоїдні розчини, суспензії, емульсії. Крапельне дозування - єдина відмітна ознака цієї лікарської форми.

Краплі прописують в невеликих обсягах: від 5 до 30 мл. У самостійну групу їх виділяють тому, що містяться в них лікарські речовини дані в такій концентрації, що для разового прийому достатньо кількох крапель.

Вони більш біодоступні, ніж порошки, таблетки, пігулки, зручні для застосування, відносно прості в приготуванні.

Класифікація. Краплі класифікують по застосуванню на краплі для внутрішнього і краплі для зовнішнього застосування (очні, інтраназальні,вушні).

Технологія. Краплі готуються як ex tempore, так і в порядку внутрішньоаптечних заготовок, оскільки деякі їх прописи носять масовий характер і фактично стали стандартними.

Технологія крапель містить підготовчу і основні стадії.

На підготовчій стадії в складних краплях перевіряють сумісність інгредієнтів; в краплях для внутрішнього застосування перевіряють дози отруйних і сильнодіючих речовин; проводять санітарну обробку; готують допоміжний матеріал, флакони та ін.

Основні стадії включають такі технологічні операції: розчинення лікарських речовин; проціджування розчину; для суспензій і емульсій - диспергування лікарських речовин, масел і, при необхідності, стабілізацію за допомогою ПАР та інших речовин; контроль на відсутність механічних включень; закупорку і оформлення.

Малий обсяг крапель при відпуску вносить деякі особливості в їх технологію, головним чином в стадію проціджування справжніх розчинів.

Для того щоб зберегти необхідну концентрацію лікарську речовину розчиняють приблизно в половинній кількості розчинника. Отриманий розчин проціджують через ватний тампон, попередньо промитий водою очищеною. Іншу кількість розчинника проціджують через цей ж тампон. Раціонально в технології крапель (крім очних) використовувати концентровані розчини.

Якщо краплі складаються з настоянок, новогаленових препаратів, інших рідин і твердих лікарських речовин, спосіб їх приготування зводиться до розчинення твердих лікарських речовин в відповідних розчинниках або змішуванню рідин за правилами, наведеним при розгляді технології рідких лікарських форм.