- •Аптечна технологія екстемпоральних лікарських та косметичних засобів як дисципліна, її завдання та напрямки розвитку. Основні поняття та терміни.
- •Тверді лікарські та косметичні засоби (порошки, присипки, пудри, маски). Визначення. Характеристика. Класифікація. Технологічні стадії приготування.
- •3. Приготування твердих лікарських та косметичних засобів, до складу яких входять речовини, що відрізняються об'ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •4. Особливості технології твердих лікарських та косметичних засобів з барвними та пахучими речовинами.
- •6.Збори. Характеристика. Особливості технології.
- •7. Характеристика рідких лікарських та косметичних засобів, їх класифікація. Способи прописування та позначення концентрації розчинів.
- •9. Концентровані розчини. Характеристика. Технологія. Постадійний контроль якості.
- •10. Особливі випадки приготування водних розчинів.
- •12. Краплі. Характеристика. Класифікація. Особливості технології.
- •11. Ароматні води. Характеристика. Технологія. Використання в косметології.
- •13. Номенклатура стандартних фармакопейних рідин, способи прописування їх в рецептах. Особливості розведення. Умови зберігання.
- •14. Неводні розчини. Особливості технології неводних розчинів на летких та нелетких розчинниках.
- •15. Характеристика та класифікація високомолекулярних сполук (вмс). Особливості технології розчинів обмежено набухаючих вмс (желатину, крохмалю).
- •16. Використання високомолекулярних сполук (вмс) в фармації та косметології. Особливості технології розчинів необмежено набухаючих вмс (пепсину, трипсину)
- •17. Лікарські та косметичні суспензії. Випадки утворення суспензій. Чинники, що впливають на стійкість суспензій.
- •18. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільними речовинами. Використання правила б.В.Дерягіна та ефекту п.А.Ребіндера в технології суспензій.
- •19. Приготування суспензій речовин з різко та нерізко виявленими гідрофобними властивостями. Стабілізатори. Технологія суспензій сірки.
- •20. Лікарські та косметичні емульсії. Характеристика та класифікація емульсій. Емульгатори, їх характеристика та механізм дії.
- •21. Типи олійних емульсій. Стадії технології емульсій. Розрахунки олії, емульгатора, води. Визначення готовності первинної емульсії.
- •22. Введення речовин з різними фізико-хімічними властивостями в емульсії.
- •23. Характеристика водних витягів з рослинної сировини. Вимоги, що висуваються до них. Особливості технології настоїв та відварів із сировини, що містить ефірні олії та дубильні речовини.
- •24. Чинники, що впливають на якість водних витягів з рослинної сировини. Особливості технології настоїв та відварів із сировини, що містить алкалоїди та сапоніни.
- •25. Характеристика лініментів. Класифікація. Технологія гомогенних та суспензійних лініментів.
- •26. Приготування емульсійних та комбінованих лініментів.
- •27. Мазі. Характеристика. Класифікація. Характеристика мазевих основ.
- •Гомогенні мазі та їх характеристика. Технологія.
- •29.Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія в залежності від процентного вмісту лікарських речовин.
- •30.Пасти. Характеристика. Особливості технології.
- •31.Емульсійні мазі. Характеристика та технологія.
- •32.Мазі комбіновані. Характеристика. Особливості технології.
- •33. Мазі з речовинами рослинного походження. Особливості введення екстрактів, соків, водних витягів.
- •34. Креми медичні та косметичні. Характеристика. Класифікація. Особливості рецептури та технології.
- •35. Супозиторії. Характеристика. Стадії технологічного процесу приготування супозиторіїв методом викачування.
- •36. Супозиторії, помади, косметичні олівці. Характеристика. Стадії технологічного процесу приготування методом виливання.
- •37. Асептика. Створення асептичних умов у аптеці.
- •38. Розчини для ін’єкцій. Характеристика. Вимоги. Технологічні стадії приготування. Постадійний контроль якості.
- •39. Стабілізація розчинів для ін’єкцій. Стабілізатори та принципи їх підбору.
- •40. Ізотонічні розчини. Характеристика. Способи розрахунку ізотонічних концентрацій.
- •41. Інфузійні розчини. Характеристика. Класифікація. Вимоги.
- •42. Очні лікарські форми. Характеристика. Вимоги та особливості технології очних крапель.
- •43. Очні мазі. Характеристика. Вимоги. Мазеві основи. Особливості приготування очних мазей.
- •44. Лікарські та косметичні форми для дітей. Характеристика. Особливості технології.
- •45. Лікарські та косметичні форми з антибіотиками. Характеристика. Особливості технології в залежності від форми випуску.
- •46. Утруднені прописи; їх класифікація та способи подолання.
- •47. Фізичні (фізико-хімічні), хімічні, фармакологічні несумісності.
- •48. Нормативна документація, необхідна для розробки, виробництва, парфумерно-косметичних засобів. Характеристика основних категорій нтд. Визначення. Обов’язкові вимоги.
- •51. Технологічний та технічний регламенти. Технологічні інструкції. Визначення. Зміст. Характеристика основних складових.
- •52. Технологічний та технічний регламенти. Технологічні інструкції. Визначення. Зміст. Характеристика основних складових.
- •53. Сертифікація. Поняття. Особливості щодо парфумерно-косметичної продукції.
- •54. Особливості сертифікації та стандартизації парфумерно-косметичної продукції за кордоном.
- •55. Косметичні засоби. Класифікація. Представники за класами.
- •56. Біологічно активні речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •57.Діючі речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •58. Допоміжні речовини в рецептурі парфумерно-косметичних засобів. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •59. Загальні принципи складання рецептур косметичних засобів залежно від призначення.
- •1. В залежності від типу шкіри:
- •2. За анатомічним призначенням:
- •4. За лікувальною дією і косметичним ефектом:
- •61. Ампульна косметика. Особливості складу та технології.
- •62. Косметичні засоби піномиючої дії. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами. Загальні вимоги до рецептури.
- •63. Шампуні різної форми випуску. Рецептура. Стадії технологічного процесу в залежності від форми випуску. Апаратурне оснащення. Контроль якості.
- •64. Мила туалетні на основі «натуральних» пар. Склад. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •65. Мила туалетні на основі синтетичних пар різної форми випуску. Рецептура. Технологія. Апаратурне оснащення. Контроль якості.
- •66. Препарати для душу. Піни для ванн. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •69. Косметичні препарати гелеподібної форми випуску. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія. Контроль якості.
- •70. Косметичні креми. Косметичний ефект. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •71. Креми жирові. Рецептура. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •72. Косметичні креми на основі емульсій. Косметичний ефект. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •73. Косметичні препарати на основі суспензій. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами. Скраби.
- •74. Косметичні креми на основі суспензій. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •77. Чоловіча косметика. Особливості дії та складу.
- •78. Дитяча косметика. Особливості дії та складу.
- •79. Етнічна косметика. Особливості дії та складу.
- •80. Маски косметичні. Характеристика. Класифікація. Косметичний ефект. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •81. Зубні пасти. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Діючі, допоміжні і біологічно активні речовини, використовувані в складі зубних паст
- •Технологія зубних паст
- •Контроль якості зубних паст
- •82. Зубні еліксири. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Характеристика речовин, використовуваних у складі зубних еліксирів
- •83. Зубні порошки. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Контроль якості зубних порошків
- •84. Косметичні засоби декоративного призначення. Класифікація. Представники за класами.
- •85. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за шкірою. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури.
- •86. Губні помади. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •87. Пудри. Тональні креми. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •88. Рум’яна. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •89, Тіні для повік. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •90.Туш для вій. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •91.Косметичні олівці. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •92.Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами.
- •94. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям – препарати для хімічної завивки волосся. Загальні вимоги до рецептури. Склад, технологія, контроль якості.
- •95. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям – засоби для зміни кольору волосся. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •97. Фарби для волосся. Рецептура, технологія, контроль якості.
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •98. Косметичні засоби з догляду за нігтями гігієнічного та декоративного призначення. Характеристика. Загальні вимоги до рецептури. Склад, технологія, контроль якості.
- •100. Професійна косметика. Особливості дії та складу.
- •99. Дезодоранти. Антиперспіранти. Загальна характеристика. Рецептура в залежності від механізму дії, форми випуску. Технологія. Контроль якості.
- •101. Лікувальна косметика. Особливості дії та складу.
- •102. Косметичні та парфумерні препарати в аерозольній формі випуску.
- •103. Парфумерія. Парфумерні рідини. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості
- •104. Духи. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •105. Одеколони. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •106. Туалетні води. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •107. Аромокосметичні засоби промислового виробництва. Технологія. Застосування.
- •108. Тара і пакувальний матеріал у виробництві парфумерно-косметичних препаратів. Вплив тари на якість та стабільність препаратів. Дизайн упаковки.
64. Мила туалетні на основі «натуральних» пар. Склад. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
Головний недолік натуральних мил полягає в їхній здатності утворювати у твердій воді нерозчинні кальцієві і магнієві солі, що призводить до утворення коагулятів і зниженню піноутворюючої здатності.
Основною сировиною для миловаріння є тваринні і рослинні жири, а також жири риб і морських тварин і жирозамінники, жирні синтетичні кислоти, каніфоль, нафтенові кислоти, талова олія й інші нафтопродукти. Склад жирів, які застосовуються у миловарінні, значною мірою визначає якість мила - його миючу здатність і товарний вигляд.
Тваринні жири й олії. З них одержують тверді натрієві мила, добре розчинні в теплій воді, що утворюють дрібнодисперсну, стійку піну. Тваринне пряжене сало - особливо коштовна сировина для виробництва туалетного мила, перевагу віддають салу великої рогатої худоби. Частково гідроване свиняче сало можна вводити в рецептуру туалетного мила в кількості 30-40 %.
Рослинні олії. Саломас з рослинних олій (соняшникової, бавовняної, соєвої) широко використовується у вітчизняному виробництві твердих мил.
Конопельна і лляна олія використовується для приготування рідкого медичного мила, що у випадку одержання його з конопельної олії має зелене забарвлення і тому називається «зеленим».
Серед рослинних олій особливе місце займають кокосова і пальмоядрова. З них одержують тверді мила, що добре розчиняються в холодній воді і дають розчини, що утворюють рясну великодисперсну піну. Ці олії особливо коштовні як сировина для виробництва туалетних і деяких спеціальних мил, наприклад, для миття в морській воді. Туалетне мило, без кокосової олії, має низькі піноутворюючі властивості. Через погану пластичність воно важко полірується, спресовується і тому виходить смугастим, із тріщинами й іншими недоліками. Тому кокосова або пальмоядрова олії є дуже коштовною сировиною для виробництва туалетних мил. В даний час їх значною мірою заміняють вузькою і чистою фракцією жирних синтетичних кислот С12 - С16, звільнених від домішок.
Рецептура гліцеринового мила.
гліцеринова основа 500 мл
настій трав лаванди і розмарину 50 мл
висушений розмарин 15 мл
ефірні масла 15 мл
Гліцеринову основу підігріваємо на повільному вогні, чекаючи її повного розтоплення. В цей же час готуємо трав'яний настій (на три ложки суміші трав знадобиться склянку окропу). Знімаємо основу з плити і додаємо інші інгредієнти. Ретельно перемішуємо і росливаємо по формах. Для додання кольору милу можна додатково вмішати харчовий барвник.
Технологія приготування мила
У технологічному процесі виготовлення мила можна виділити два основних етапи.
Перший - готування водних розчинів жирнокислих солей різної концентрації з жирів, жирозамінників і лугів. Цей хімічний процес називається варінням мила.
Залежно від ряду умов: якості вихідної сировини, виду і сорту мила, ця стадія може складатися:
а) з однієї операції омилення тригліцеридів або нейтралізації карбонових кислот (прямий метод варіння мила);
б) і з двох операцій:
* власне одержання жирнокислих солей
* обробки отриманого розчину (мильного клею) електролітами.
В результаті такої обробки мило звільняється від багатьох небажаних домішок, а при омиленні нейтральних жирів також і від гліцерину (непрямий метод варіння мила).
Другий етап технологічного процесу складається зі змішування звареного мила з різними добавками і надання йому товарного вигляду.
Залежно від виду мила, що випускається, надання йому товарного вигляду може складатися з різних операцій: охолодження, сушіння, формування в шматки або розпилення в порошки, обробки й упакування готового продукту.
Варіння мильної основи з нейтральних жирів непрямим методом складається з наступних операцій: перше омилення; перше висолювання; друге омилення; друге висолювання; шліфування мила; відстоювання.
Апаратурне оснащення. Варильний котел, механічна мішалка, роликовий млин, шнек-прес, вакуум-сушильні камери, різальна машина.
Контроль якості. При визначенні якості твердих сортів мила туалетного відповідно до вимог ДСТ 28546-90 «Мило туалетне» оцінці підлягають наступні показники:
Показники якості мила туалетного твердого
Найменування показника |
Характеристика і норми |
|||
Група «Экстра» |
Дитяча група |
Група I |
Група II |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Зовнішній вигляд |
У розрізі однорідне. Не допускаються на поверхні мила тріщини, смуги, прошарку, выпоты, плями, нечіткий штамп і нерівний зріз |
|||
Форма |
Шматки мила відповідної для даного найменування форми, встановленої в технічному описі. Не допускається деформація форми |
|||
Колір |
Відповідному кольору мила даного найменування, встановленому в технічному описі |
|||
Запах |
Відповідного запаху мила даного найменування, встановленому в технічному описі |
|||
Якісне число (масова частка жирних кислот у перерахуванні на номінальну масу шматка 100 г), м, не менш |
78 |
74 |
74 |
74 |
Масова частка содопродуктов у перерахуванні на Na2O, %, не більш |
0,20 |
0,20 |
0,22 |
0,25 |
Температура застигання жирних кислот, виділених з мила (титр), у межах |
36-41 |
36-41 |
36-41 |
36-41 |
Масова частка хлористого натрію, %, не більш |
0,40 |
0,40 |
0,50 |
0,70 |
Первісний обсяг піни, див3, не менш |
350 |
320 |
320 |
300 |
Показники якості мила туалетного рідкого
Найменування показника |
Характеристика і норми |
Зовнішній вигляд |
Однорідна прозора рідина |
Колір |
Властивий кольору продукції даного найменування |
Запах |
Властивий запаху продукції даного найменування |
Масова частка жирних кислот (включаючи неомилений жир і неомилені речовини), % |
16-21 |
Масова частка вільного лугу (у розрахунку на м.м. КОН), % не більше |
0,03 |
Масова частка вуглекислого лугу (у розрахунку на м.м. К2СО3), % |
0,6 |
Масова частка неомиленого жиру і неомилених речовин,% : -у милі без пережирюючих добавок, не більш -у триетаноламіновому милі й у милі з пережирюючими добавками |
0,5
0,5-1,5 |
Масова частка триэтаноламина, % |
8-23 |
Гарантійний термін збереження туалетного мила: твердого – 6 місяців із дня вироблення; рідкого – 18 місяців.
