35.Мозаїчний цикл собору Святої Софії, Київ. XI ст.

Про надзвичайно високий художній рівень мозаїчного мистецтва на теренах України свідчать ансамблі мозаїк Софії Київської,

Мозаїки прикрашають головний вівтар і купол Софіївського собору.

іл. 008 (11). Головний купол. Схема розміщення мозаїк

іл. 008 (12). Головний вівтар. Схема розміщення мозаїк

Тут зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в строгому порядку згідно з "небесною ієрархією", яка відповідала ієрархії феодального суспільства.

Усі збережені мозаїки Софії - це оригінали XI століття. У місцях пошкодження мозаїк у XIX столітті зроблено розписи олійними фарбами.

У зеніті центрального купола, в медальйоні діаметром 4,1 м, бачимо монументальне зображення напівфігури Христа-Вседержителя.

іл. 008 (13, 3.1). "Христос-Вседержитель" (Христос-Пантократор. Мозаїчне зображення). Головний купол

Христос - у пурпуровому хітоні* та блакитному плащі. Медальйон обведений дев'ятьма різнобарвними колами, що нагадують райдугу. Навколо Христа-Вседержителя - чотири архангели, з яких лише один (у блакитному вбранні)- мозаїчний, а інші в 1884 році домалював олією М. О. Врубель.

іл. 008 (14, 14.1). Архангели. Фрагменти. Головний купол

У простінках між вікнами барабана зображені дванадцять апостолів, з них мозаїчною збереглася лише верхня частина постаті Павла. З чотирьох зображень євангелістів на парусах, що підтримують купол, цілком залишилася постать Марка на південно-західному парусі. Марко сидить на стільці перед розкритим Євангелієм. У правій руці він тримає перо, в лівій - сувій. На ньому хітон сіро-білого кольору і гарний пурпуровий плащ. Тут застосовано також зелену, жовту і золоту смальти, що значно збагачують загальний колорит композиції.

іл. 008 (16). "Євангеліст Марко". Фрагмент. Південно-західний парус

іл. 008 (17). "Євангеліст Іоанн". Фрагмент

Від решти мозаїчних зображень євангелістів до нас дійшли тільки невеликі фрагменти. Серед них дуже цікаве зображення маленького столика з письмовим приладдям на південно-східному парусі (фрагмент композиції "Євангеліст Матей").

Безпосередньо під арками, що підтримують центральний купол, у давнину містилося чотири мозаїчних медальйони. Від них збереглися лише два - з зображеннями Христа-священика над східною аркою і богоматері - над західною.

На північній і південній підпружних арках вціліло п’ятнадцять мозаїчних медальйонів із зображеннями севастійських мучеників.

іл. 008 (18.1-18.13). Фрагменти мозаїки «Севастійські мученики»

На стовпах передвівтарної арки (над іконостасом) - мозаїчна сцена «Благовіщення»: ліворуч - архангел Гавриїл, праворуч - Діва Марія.

іл. 008 (20-21). Мозаїка "Благовіщення"

Обидві частини композиції дуже гарні за колоритом. Гавриїл у білому вбранні із зеленкуватими, пурпуровими і чорними відтінками. Звучання білого кольору посилюють червоні сандалії, жезл і смуги (клави) на руках. На Марії одяг глибокого синього кольору, пожвавлений золотом на рукавах і кінцях мафорія*. З синявою одягу контрастують червоні чобітки й пряжа в руках Богоматері.

Над аркою вівтаря розміщена композиція «Деісус» - три медальйони з погрудними зображеннями Христа, Богоматері та Іоанна Хрестителя. Мозаїка Деісус, діаметр бокових медальонів 0,85 м, центрального медальона 0,9 м. XI століття.

іл. 008 (22). Головний вівтар Софіївського Собору

іл. 008 (23.1). Деісус. Вівтарна арка

У склепінні головного вівтаря видно величезну постать Оранти - Богоматері, яка молиться. Ця постать домінує над розписами інтер'єра. Висота її - близько 6 метрів. Богоматір стоїть з піднятими руками на широкому помості, прикрашеному дорогоцінним камінням. На ній - синій хітон, пурпуровий мафорій із золотими складками. З-за пояса звисає біла хустка. Постать Оранти виділяється серед розписів собору особливою величчю і монументальністю.

іл. 008 (26). «Оранта». Головний вівтар

Під Орантою - багатофігурна композиція "Євхаристія" - символічна сцена причащання апостолів. У центрі - престол, обабіч якого стоять ангели з рипідами (опахалами). Біля них двічі зображено постать Христа. Він причащає хлібом (ліворуч) і вином (праворуч) апостолів, які урочисто підходять до нього з обох боків. Апостоли і ангели в світлому вбранні, Христос - у синьому плащі і пурпурному хітоні із золотими складками. Малиновий престол у центрі надає композиції особливої кольорової насиченості.

іл. 008 (27, 27.1-27.3). Євхаристія. Головний вівтар

іл. 008 (27.4-27.5). Євхаристія".

Євхаристія - одне з головних церковних таїнств, в якому хліб і вино містичним чином перетворюються в тіло і кров Христову. Вчинення євхаристії становить суть основного християнського богослужіння - літургії. На причасті віруючі, куштуючи хліб і вино, в яких втілені «справжнє тіло» і «справжня кров» Спасителя, з'єднуються з ним і отримують запоруку життя вічного.

Композиція «Євхаристії» включає в себе фігури Ісуса Христа (часто він пишеться двічі) в центрі композиції і апостолів, які наближаються до нього для причастя. Апостолів очолюють Петро і Павло. Господь стоїть біля престолу і подає своїм учням хліб і вино. Йому прислуговують ангели. У храмі зображення «Євхаристії» традиційно поміщається у вівтарі, в центральній апсиді.

Зображення апостолів, що причащаються, набуває широкого поширення в X-XI століттях. У «Євхаристії» Софії Київської представлена вже розвинена іконографія цього сюжету.

Найбільш вдалі колірні поєднання в двічі повтореній фігурі Христа, одягненого в пурпуровий хітон із золотими асистом і світло-синій плащ, - його одяг контрастно виділяється на золотому фоні.

Апостоли з обох сторін насилу впізнаються за обумовленими каноном відмінностей в образах. Їхні образи маловиразні і позбавлені тонкї індивідуальної своєрідності, яка відрізняє Отців Церкви на «Святительському чині», розташованому тут же регістром нижче. Трьох крайніх лівих апостолів в софійській «Євхаристії» дуже складно впізнати, дослідники так і не прийшли до єдиної думки, хто тут зображений. Дві фігури, крайні праворуч, не збереглися - під час однієї з реставрацій, що проводилися в XIX столітті, вони були написані фарбами. Імовірно, це апостоли Варфоломій і Фома.

«Євхаристія» найбільш архаїчна з усіх мозаїк Софії Київської. Пропорційно укорочені, із збільшеними головами фігури скуті в своїх рухах і не відрізняються різноманітністю поз і жестів.

У нижньому ярусі апсиди зображені "отці церкви" ("Святительський чин") - святителі й архідиякони (мозаїка збереглася у верхній частині фігур). Тонкий малюнок, багата і різноманітна гама кольорів, цілісність і завершеність композиції роблять "Святительський чин" одним з найвищих зразків древньоруського монументального живопису. Обличчя святителів наділені індивідуальними психологічними характеристиками. Особливо виразною є голова Іоанна Златоуста (у правій частині композиції).

іл. 008 (28.1-28.2). Святительський чин. Фрагменти. Головний вівтар

іл. 008 (29). Святительський чин. Іоанн Златоуст.

іл. 008 (30). Святительський чин. Василь Великий. XI століття.

іл. 008 (31). Святительський чин. Архидиакон Лаврентій.

іл. 008 (31.1). Святительський чин. Святитель Григорій Чудотворець.

іл. 008 (32). Святительський чин. Святитель Григорій Ніський.

іл. 008 (33). Святительський чин. Святитель Григорій Богослов.

іл. 008 (34). Святительський чин. Святий Климент папа Римський.

іл. 008 (35). Святительський чин. Святитель Епифаній.

іл. 008 (36). Аарон. Мозаїка 11 століття. Головний вівтар

іл. 008 (37). Христос-Ієрей

іл. 008 (38). Апостол Павло

іл. 008 (39-40). Орнаменти. Головний вівтар

Усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. Їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів.

При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим. Кожний колір має багато відтінків: синій - 21, зелений - 34, червоно-рожевий - 19, золотий - 25 та ін. Це свідчить про високий розвиток у Стародавній Русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти*.

*Смальта — кольорове непрозоре скло у вигляді кубиків або пластинок, призначене для створення мозаїки.

Всього палітра мозаїк Софіївського собору налічує 177 відтінків кольорів. Смальта виготовлена зі скла, забарвленого в різні кольори додаванням солей і окислів металів. Зображення виконані безпосередньо на стіні шляхом вдавлювання у вогку штукатурку кубиків смальти, розміри яких у середньому близько 1 куб. см. У наборі облич часто зустрічаються дрібніші кубики - близько 0,25 куб. см. Грунт під мозаїками тришаровий, загальна товщина його 4 - 6 см. Крім смальти, використано кубики з природного каміння.

Біля кожної мозаїчної композиції є написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет. Імена мозаїстів невідомі. Однак художні особливості окремих зображень і способи укладання смальти дають можливість визначити склад бригади майстрів у кількості восьми чоловік (не рахуючи підмайстрів).

Під час реставраційних робіт в Софіївському соборі мозаїки очищені від бруду і укріплені в місцях відшарування штукатурної основи. Мозаїки головного купола і вівтаря собору гармонійно поєднуються з фресковим розписом.