- •Лекция 1. Сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту
- •1.1 Сутність і визначення аудиту
- •1.2 Виникнення аудиту і його розвиток в Україні
- •1.3 Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності
- •1.4 Предмет, метод і об'єкти аудиторської діяльності
- •1.5 Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту
- •Лекция 2. Види аудиту та нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності
- •2.1 Види аудиту
- •2.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •2.3 Організація діяльності аудиторських фірм в Україні та їх звітність
- •Лекція 3. Предмет і метод аудиту
- •3.1 Предмет і об'єкти аудиту
- •3.2 Метод аудиту
- •3.3 Вибіркові прийоми аудиту
- •3.1 Предмет і об'єкти аудиту
- •3.2 Метод аудиту
- •3.3 Вибіркові прийоми аудиту
- •Лекція 4. Планування аудиту
- •4.1 Планування аудиту
- •4.2 Документальне оформлення аудиторської перевірки
- •Лекція 5. Аудиторський ризик та поняття помилок
- •5.1 Поняття ризику і правила його оцінювання
- •5.2 Ризик аудиту або загальний ризик
- •5.3 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •5.4 Ризик не виявлення
- •5.5 Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення
- •5.6 Помилки та шахрайство
- •4. Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення.
- •Лекція 6. Аудиторські докази
- •6.1 Поняття аудиторських доказів та їх види
- •6.2 Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •6.1 Поняття аудиторських доказів та їх види
- •6.2 Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Лекція 7. Аудит розрахунків з дебіторами та кредиторами
- •7.1 Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
- •7.2 Аудит розрахунків за претензіями
- •7.3 Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •7.4 Аудит довгострокових позик і векселів
- •7.5 Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик
- •7.6 Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •7.7 Аудит розрахунків за податками і платежами
- •7.8 Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням
- •Лекція 8. Аудит обліку запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- •8.1 Аудит обліку запасів
- •8.2 Аудит обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- •Лекція 9. Аудит статутного капіталу
- •9.1 Аудит статутного капіталу
- •9.2 Аудит засновницьких|установчих| документів і розрахунків із|із| засновниками
- •Лекція 10. Аудит обліку за розрахунками з оплати праці та підзвітних сум
- •10.1 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці
- •10.2 Аудит обліку підзвітних сум
- •Лекція 11. Аудит обліку витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг
- •11.1 Аудит обліку витрат на виробництво
- •11.2 Аудиторські перевірки фінансового стану підприємств, що приватизуються
- •Лекція 12. Аудиторський висновок
- •12.1 Оформлення результатів аудиторської перевірки
- •12.2 Вимоги до стилю формулювання аудиторського висновку
- •Висновок
- •Список рекомендованих джерел Базові
- •Допоміжні
- •Методичне забезпечення
- •Інформаційні ресурси
7.2 Аудит розрахунків за претензіями
Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами», субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями».
Одним із важливих завдань аудиту є перевірка розрахунків за претензіями за невиконання договірних зобов'язань. Є декілька груп претензій:
до постачальників і підрядників за виявлені під час перевірки їхніх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку товарів, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості поставлених товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальників;
до транспортних організацій за нестачу вантажу понад норми природних втрат, що виникла у дорозі, і за зайві сплачені суми при перевезенні вантажів;
за санкціями (штрафи, пені, неустойки) за недотримання договірних умов, визнаних платниками або присуджених судом;
до банків за сумами, помилково списаними за рахунками в банку (за валютними операціями).
Претензії пред'являють після того, як підприємство дізналося про порушення своїх майнових прав і законних інтересів іншим підприємством. Претензії про відшкодування вартості продукції (товарів), якої бракує, неналежної якості або некомплектної і сплату штрафу за поставку такої продукції (товарів) пред'являють протягом місяця, а претензії за іншими підставами – протягом 2 місяців.
За кожною претензією необхідно перевірити її обґрунтованість і правильність оформлення документів.
Недотримання строків пред'явлення претензій часто використовується для приховання фактів крадіжок матеріальних цінностей. Тому треба вивчити причини відмови постачальників або транспортних організацій у задоволенні претензії, протоколи розгляду претензійних справ у суді й арбітражі. Якщо за претензією приховувалося привласнення цінностей окремими посадовими особами, необхідно вжити заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.
При нестачі товарів у дорозі слід перевірити наявність комерційних актів і правильність їх оформлення.
Аудитори з'ясовують обґрунтованість претензій, встановлюють винних осіб, суму шкоди, завданої підприємству шляхом погашення необґрунтованих претензій.
7.3 Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків ведуться на балансовому рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». Перевіряючи такі розрахунки, аудитор, насамперед, повинен проаналізувати розрахунки за нестачами і крадіжками та встановити, чи дотримано строків і порядку розгляду випадків нестач і втрат, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно треба вивчити факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на результати діяльності підприємства.
Зокрема, аудитор перевіряє правильність і своєчасність оформлення матеріалів за претензіями про нестачі й крадіжки, перевіряє чи не було випадків повернення судом або арбітражем матеріалів з нестач і псування з причини неналежного оформлення матеріалів. Важливо з'ясувати причини виникнення нестач і псування (поганий стан складських приміщень, порушення правил приймання і відпуску матеріальних цінностей за кількістю і якістю із одного підрозділу (цеху) в інший). Слід також з'ясувати, чи правильно визначено суму збитків (сума збитків розраховується за ринковими цінами даної місцевості). Крім того, аудитор з'ясовує, чи забезпечено на підприємстві відшкодування матеріальних збитків (нестач, розтрат), чи організовано контроль за утриманням заборгованості за виконавчими листами.