Лекция 2. Види аудиту та нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності

План

2.1 Види аудиту

2.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні

2.3 Організація діяльності аудиторських фірм в Україні та їх звітність

2.1 Види аудиту

Внутрішній аудит – це перевірки, виконані всередині суб’єкта господарювання його працівниками (внутрішніми аудиторами) з метою надання необхідної інформації керівництву для прийняття управлінських рішень і здійснення внутрішнього поточного контролю. Для цього на підприємствах можуть створюватись спеціальні служби внутрішнього аудиту (посади внутрішніх аудиторів). «Завдання внутрішньої аудиторської служби полягає у наданні допомоги членам організації ефективно виконувати свої професійні обов'язки – відділ внутрішнього аудиту є складовою частиною організації і функціонує в рамках політики, визначеної керівництвом і правлінням (радою директорів)».

Зовнішній аудит здійснюється незалежними професіоналами, аудиторськими фірмами.

Класифікуємо зовнішній аудит.

За ознакою предмета та об'єктів контролю виділяти такі види зовнішнього аудиту:

• аудит фінансової звітності (перевірка її точності, повноти законності);

• операційний та (або) управлінський аудит (підприємства чи підрозділів);

• аудит програм або політики компанії (перевіряється діяльність персоналу);

• екологічний аудит (контроль дотримання екологічних норм, екологічні експертизи);

• технологічний аудит (контроль дотримання технологічного процесу) та інші види.

За ознакою обов'язковості зовнішній аудит рекомендуємо кла­сифікувати так:

• добровільний (ініціативний);

• обов’язковий (за законом);

• на вимогу ( за спеціальними аудиторськими завданнями);

• державний, або аудит адміністративної діяльності, покликаний оцінювати ефективність функціонування державних установ, виконання урядових, відомчих програм (наприклад, США, Швеція та ін.)

За кожним із зазначених нами видів аудиту можна дати своє конкретне тлумачення, яке б враховувало їхні особливості порівняно з іншими.

Отже, аудит – це перевірка фінансової звітності підприємства (установи, організації) виконана незалежним професіоналом з метою висловлення об’єктивної думки про її точність, повноту та достовірність, а також про відповідність загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку та чинному законодавству.

2.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні

Система нормативно-правового регулювання аудиторської діяльності в Україні потребує здійснення фундаментальних наукових досліджень та усунення суперечностей між окремими законодавчими та нормативними актами.

На нашу думку, ця система має кілька елементів:

• регулювання з боку держави (Закони України, Укази Президента, Постанови КМУ);

• регулювання з боку професійних організацій (МФБ, АПУ та САУ);

• вимоги окремих міністерств, відомств до аудиторських перевірок та висновків аудитора щодо звітності підпорядкованих їм підприємств (ДК ЦПФР, ФДМУ та ін.);

• внутрішньофірмові нормативні документи.

Коротко розглянемо основні складові перелічених елементів системи нормативно-правового регулювання аудиту (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Основні складові елементів системи нормативно-правового регулювання аудиту

Назва закону, його номер та дата прийняття	Витяг із Закону
Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3125 – ХІІ від 23.04.93 зі змінами та доповненнями	Ст. 3: «Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
Закон України «Про банки і банківську дія­льність» від 07.12.2000 р., №2121 -XIV	Ст. 28: «Рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити інформацію про: ...призначення незалежного аудитора, що має сертифікат Національного банку України»; Ст. 69: «...Фінансова звітність банків, що подається до Національного банку України, має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську перевірку банківських установ»
Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91р., № 1576-ХІІ з наступними змінами	Ст. 18: «...Достовірність та повнота річної фінан­сової звітності товариства повинні бути підтвер­джені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річного ба­лансу і звітності товариств з річним господарсь­ким оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки»; Ст. 20: «Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), «
Закон України «Про страхування» від 07.03.96р., № 85/96-ВР	Ст. 34: «...Достовірність та повнота річного ба­лансу і звітності страховиків повинна бути підт­верджена аудитором (аудиторською фірмою)»; Ст. 37: «Міністерство фінансів має право призна­чати проведення за рахунок страховика додатко­вої обов'язкової аудиторської перевірки з визна­ченням аудитора»
Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.92р., № 2164-ХІІ з наступними змінами	Ст. 11: «Порядок приватизації державного майна передбачає ... проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що привати­зується (за винятком об'єктів малої приватиза­ції)...»
Закон України «Про відновлення плато­спроможності боржни­ка або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р., № 2344-ХІІ з наступними змінами та доповненнями	Ст. 11, п. 10: «Арбітражний суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, арбітражний суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього»
Закон України «Про за­ставу» від 02. 10. 92р., № 2655-ХП з наступ­ними змінами та допов­неннями	Ст. 12: «При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави»

Крім того, слід брати до уваги дію:

1) Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 17.03.93 р.,. № 23-93 (зі змінами від 14.03.95 р., № 90/95-ВР), у якому у ст.. 2 сказано: «Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою», а у ст. 5 зазначено: «Достовірність та повнота річного балансу і звітності довірчих товариств повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою)»;

2) Постанови Верховної Ради України «Про внесення змін у пункт 7 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про аудиторську діяльність» від 26.03.96 р., № 110/96-ВР, котра визначає (уточнює) перелік підприємств (установ), для яких аудиторська перевірка фінансової звітності є обов'язковою;

3) Указу Президента України «Про національний аудиторський комітет України», липень 1995 р.

Регулювання аудиту з боку професійних організацій здійснюється за двома напрямами: І) законодавче впорядкування функціонування самих професійних організацій; 2) нормативне забезпечення діяльності аудиторів (аудиторських фірм).

До основних документів, які регламентують функціонування професійних аудиторських організацій в Україні, можна віднести такі:

1. Статут Аудиторської палати України, затверджений протоколом засідання АПУ 28.10.93 р. із наступними змінами і допов­неннями;

2. Положення про регіональне відділення Аудиторської палати України, затверджене рішенням АПУ від 25.11.93 р., протокол № 6;

3. Положення про Контрольно-реєстраційну комісію Аудиторської палати України, затверджене рішенням АПУ від 30.11.2000 р., протокол № 96;

4. Положення про Комісію з професійної етики та дотримання національних нормативів аудиту Аудиторської палати України, затверджене рішенням АПУ від 23.02.2001 р. № 99.;

5. Положення про ротацію членів Аудиторської палати України, затверджене рішенням АПУ від 24.11.94 р., протокол № 22;

6. Положення про Спостережну раду Аудиторської палати України, затверджене рішенням АПУ від 29.05.97 р., протокол № 54;

7. Статут Спілки аудиторів України, прийнятий з'їздом аудиторів України 14 лютого 1992р., протокол № 1, із наступними змінами і доповненнями.

Регулювання діяльності аудиторів (аудиторських фірм) здійснюється на основі таких нормативно-правових актів:

1. Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням АПУ від 27.11.97 р., протокол № 60, із наступними змінами і доповненнями;

2. Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, затверджене рішенням АПУ від 31.10.2000 р., протокол № 95;

3. Положення про вибіркове тестування осіб, які бажають складати іспити на отримання сертифіката аудитора, затверджене рішенням АПУ від 22.06.2001 р., протокол № 102;

4. Програма підвищення кваліфікації аудиторів України, затверджена рішенням АПУ від 22.06.2001 р., протокол № 102;

5. Роз'яснення Аудиторської палати України з питань застосування положень Закону України «Про аудиторську діяльність» та Національних нормативів аудиту в практиці незалежного аудиту (відповідно рішення АПУ від 10.03.2000 р., затверджені Спостережною радою АПУ 5.05.2000 р. протокол № 4);

6. Методичні вказівки по перевірці дотримання вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики, затверджені рішенням АПУ від 18.05.2001 р., протокол № 101;

7. Інші нормативні документи, затверджені АПУ та САУ. Особливо слід підкреслити важливу роль аудиторських нормативів (стандартів) для регулювання професійної діяльності.