Лекція 11. Аудит обліку витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг

План

11.1 Аудит обліку витрат на виробництво

11.2 Аудиторські перевірки фінансового стану підприємств, що приватизуються

11.1 Аудит обліку витрат на виробництво

Під час проведення аудиту необхідно керуватися По­ложенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в якому наведені такі терміни і поняття, як «елементи витрат», «напрями витрат», «нормальна потужність», «об'єкт витрат», «ви­знання витрат», «склад витрат», «розкриття інформації про ви­трати у примітках до фінансової звітності» та іншими норматив­ними актами.

Проте перш ніж розпочати перевірку обґрунтованості форму­вання і правильності обліку витрат виробництва необхідно оці­нити слабкі і сильні сторони внутрішнього контролю процесу ви­робництва і витрат.

Перевіряючи витрати, слід документально підтвердити пра­вильність розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг), оскільки це один з найважливіших синтетичних показників, що дає змогу оцінити ефективність використання в процесі вироб­ництва продукції (робіт, послуг) матеріальних і трудових ви­трат, рентабельність, прибутковість і фінансову стійкість під­приємства.

До початку проведення перевірки аудитор зобов'язаний ви­вчити організаційні і технологічні особливості підприємства, ви­значити характер, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду виробничої діяльності організації-клієнта.

Досліджуючи правильність включення того чи іншого елеме­нта витрат до складу виробничих витрат і розрахунку собівартос­ті продукції, необхідно перевірити обґрунтованість розмежуван­ня джерел відшкодування різних витрат (за рахунок собівартості, прибутку, фондів або резервів), достовірність звітних показників собівартості продукції, правильність розподілу витрат між неза­вершеним виробництвом і готовою продукцією, що дає можли­вість виявити внутрішньогосподарські резерви зниження собіва­ртості продукції.

Джерелами даних для аудиту є первинна документація і бух­галтерські записи за рахунками обліку виробничих витрат («Ви­робництво», «Загальновиробничі витрати», «Адміністративні ви­трати», «Брак у виробництві», «Готова продукція», «Собівартість реалізації», «Витрати на збут», «Інші витрати операційної діяль­ності»), регістр бухгалтерського обліку, журнал № 5 і відповідні дані про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), картки на замовлення, розробні таблиці (з розподілу за­робітної плати, відрахувань на соціальні потреби, послуг допо­міжних виробництв, розрахунку амортизації основних засобів, зносу МШП), відомості розподілу загальновиробничих витрат, відомість зведеного обліку витрат на виробництво.

Особлива увага звертається на правильність віднесення ви­трат на собівартість продукції та групування їх за елемента­ми – матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахуван­ня на соціальні потреби, амортизація основних засобів, інші витрати.

Обґрунтованість складу матеріальних витрат на виробничі по­треби і включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) перевіряється через зіставлення даних складів про відпуск мате­ріалів у виробництво з даними цехів та інших підрозділів про надходження їх у виробництво, а також за допомогою аналізу за­писів за кредитом рахунку «Виробничі запаси» і дебетом відпо­відних рахунків, які відображаються в журналі № 5.

Аудиторська перевірка витрат на виробництво є одним з тру­домістких процесів в аудиторській діяльності, вимагає великої зосередженості, знань нормативних та інструктивних матеріалів з їх подальшими змінами, а також особливостей правильного роз-рахування виробничих витрат в окремих видах господарської ді­яльності організації.

Перевіряючи склад виробничих витрат організації, необхідно встановити, який спосіб формування собівартості продукції (ро­біт, послуг) використовується на підприємстві – традиційний для вітчизняного обліку, так званий калькуляційний варіант, чи «директ-костінг» (облік прямих витрат), що застосовується в міжнародній практиці.

Практика аудиторських перевірок показує, що є факти, коли до витрат даного звітного періоду включають витрати, здійснені в інші звітні періоди. Тому слід знати, що відповідно до П(с)бо № 16 «Витрати», за­твердженого наказом Мінфіну України №318 від 31.12.1999 р., витрати підприємства включаються до собівартості продукції то­го звітного періоду, якого вони стосуються, незалежно від часу їх оплати – попередньої (орендна плата) чи наступної (оплата за час відпусток працівників і т. д.).

Увага аудитора повинна зосередитися і на достовірності вели­чини амортизаційних відрахувань за основними засобами і нема­теріальними активами. Зокрема, необхідно перевірити, чи немає нарахувань зносу основних засобів понад нормативний строк їх експлуатації.

Аудиторській перевірці підлягає також обґрунтованість відне­сення на витрати виробництва окремих податків, зборів, відраху­вань, платежів.

Для того щоб обґрунтовано оцінити стан обліку витрат на вироб­ництво, доцільно зафіксувати всі виявлені порушення в спеціально розробленій відомості, де мають бути передбачені такі показники:

• План операції;

• назва документа;

• дата складання;

• номер документа;

• сума;

• кореспонденція рахунків;

• примітка (в ній аудитор записує висновки й обґрунтовані пропозиції щодо усунення недоліків).