24. Поняття та сутність суміжних прав

Суміжне право – частина цивільного права, що визначає права й обов’язки, які виникають у зв’язку з виконаннями, фонограмами, відеограмами, а також передачами (програмами) організацій мовлен- ня. Істотною особливістю більшості суміжних прав є їх похідність і залежність від прав авторів творів. Лише в тих випадках, коли вико- нується, записується на фонограму чи відеограму або передається в ефір чи за допомогою кабелю твір, який не охороняється законом, або об’єкт, що не є результатом творчої діяльності, суміжні права мають 171 самостійний характер. Охорона об’єктів суміжних прав здійснюється без шкоди охороні творів, які перебувають у полі зору авторського права. Суб’єкти суміжних прав мають, як і автори, виключні права на використання своїх об’єктів у будь-якій формі. Суміжні права останнім часом набули прискореного розвитку. Сучасні технічні засоби надають можливість фіксувати будь-які ви- конання і в такий спосіб отримувати дохід від чужої творчої діяльно- сті. Щоб цьому запобігати, існує охорона суміжних прав. Суміжні права можуть одержати правову охорону лише за пев- них умов, визначених законом. Права виконавців охороняються, якщо: – виконання вперше мало місце на території України; – виконання зафіксоване на фонограмі чи відеограмі, що охоро- няються відповідно до закону; – виконання твору, не зафіксоване на фонограмі чи відеограмі, включено у передачу організації мовлення, що охороняється відповід- но до закону. Для надання охорони виконанню не вимагається, щоб воно мало якісь формальні ознаки, особливості чи певну оригінальність. Вико- нання охороняється незалежно від його якості й художнього рівня, оскільки останні є суб’єктивними категоріями. Права виробників фонограм чи відеограм охороняються, якщо: – виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України; – фонограму чи відеограму вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом 30 днів від дня її публікації в іншій державі; – перша фіксація фонограми чи відеограми мала місце в Україні. Права організацій мовлення охороняються, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють пере- дачі з передавачів, розташованих на території України. 8.2.1. Виникнення і здійснення суміжних прав Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, вироб- ництва фонограми чи відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Настання суміжних права розподіляється таким чином: права виконавців – з моменту виконання твору; права виробників фонограм 172 чи відеограм – з моменту першої фіксації; права організацій мовлення – з моменту першої передачі в ефір. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається ви- конання будь-яких формальностей. Виконавець, виробник фонограми чи відеограми для сповіщення про свої суміжні права може використовувати знак охорони суміж- них прав. Цей знак складається з таких трьох елементів: – латинська літера «Р», обведена колом; – імена (назви) осіб, які мають суміжні права; – рік першої публікації фонограми (відеограми). За відсутності доказів іншого, виконавцями, виробниками фоно- грами чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.