56. Суб’єкти права на комерційне (фірмове) найменування.

Звертає на себе увагу та обставина, що в ст. 489 ЦК вживається термін «особа» для зазначення суб'єкта права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Лише у ст. 491 ЦК зазначається на ліквідацію юридичної особи як на підставу припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування. Але це не може бути достатнім для твердження про те, що суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування може бути тільки юридична особа. Стосовно багатьох прав і правовідносин (зобов'язань) зазначається на те, що вони припиняються в зв'язку з ліквідацією юридичної особи. Проте це не перешкоджає фізичним особам набувати таких прав чи вступати у відповідні правовідносини. Отже, суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційне найменування можуть бути не тільки юридичні, а і фізичні особи. Зокрема, особа, що зареєстрована як підприємець, може мати комер­ ційне найменування та використовувати його. Ця особа має право, але не зобов'язана використовувати на вивісках, упаковці, в рекламі своє прізвище та ім'я. Вона може від­ крити, наприклад, мережу магазинів, присвоївши їм своє комерційне найменування.

2. Суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування може бути тільки суб'єкт, що здійснює комерційну господарську діяльність, підприємництво, як воно визначається в ст. 42 ГК [42].

3. Стосовно юридичних осіб, що здійснюють комерційну діяльність, чинним є поло­ження і ст. 90 ЦК («Найменування юридичної особи»), і ст. 489 — 491 ЦК, що регу­люють відносини з приводу інтелектуальної власності на комерційне найменування.

3. Положення глави 43 Цивільного кодексу не поширюються на юридичних осіб, що не займаються підприємництвом. Але такі юридичні особи вправі захищати своє правона найменування. Частина 5 ст. 90 ЦК забороняє юридичним особам використовувати найменування іншої юридичної особи.

4. Комерційне найменування юридичної особи може співпадати з її комерційним (фірмовим) найменуванням, але не виключається використання юридичною особою ко­мерційного найменування, що не співпадає з комерційним (фірмовим) найменуванням. Зокрема, не виключається використання юридичною особою декількох комерційних найменувань. У комерційних найменуваннях найменування (комерційне, фірмове) юридичної особи може використовуватись лише частково чи не використовуватись взагалі. Так, юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, може мати най­менування «Приватне підприємство «Апогей». Воно може відкрити мережу магазинів,

використовуючи стосовно кожного із них комерційні найменування «Апогей — по­бутова техніка», «Апогей — меблі», «Апогей — транспорт» тощо. Такі ж можливості може використовувати і фізична особа — підприємець.

5. Об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки таке комерційне найменування, яке дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших. Так, якщо із наведених вище комерційних найменувань виключити слово «Апогей», то вони втрачають здатність давати можливість вирізнити особу з-поміж інших, а тому такі найменування не можуть бути об'єктами інтелектуальної власності.

6. Неприпустимо використання комерційного найменування, що вводить спожи­вачів в оману щодо справжньої діяльності особи. Так, ст. 90 ЦК не перешкоджає тому, щоб юридична особа мала найменування «Товариство з обмеженою відпові­дальністю «Баварське пиво». Але ж використання такого найменування буде супе­речити ч. 1 ст. 489 ЦК, якщо тільки ця особа насправді не здійснює продаж такого пива.

7. Стаття 489 ЦК передбачає охорону права юридичної особи на комерційне най­менування без подання заявки та реєстрації. Це положення запозичене із ст. 8 Па­ризької конвенції про охорону промислової власності [2] та відповідає йому. Разом з тим ч. З ст. 489 ЦК встановлює можливість внесення відомостей про комерційні найменування до реєстрів, порядок ведення яких визначається законом.

8. Комерційне найменування може бути включене до торговельної марки як його частина. У такому випадку воно буде захищатись за правилами, що встановлені сто­совно торговельних марок, що не буде виключати можливості самостійного захисту права на комерційне найменування.

9. Порядок ведення реєстрів комерційних найменувань має встановлюватись за­коном. Але на цей час такий закон не прийнято. Таким реєстром не може вважатись Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Тому ч. З ст. 489 ЦК буде застосовуватись лише після встановлення законом порядку ве­дення реєстрів комерційних найменувань.

10. Встановлене ч. 1 ст. 489 ЦК положення про те, що за певних умов особи мо­жуть мати однакові комерційні найменування, свідчить про те, що правові конструкції комерційного найменування і комерційного (фірмового) найменування юридичної особи не співпадають (ч. 5 ст. 90 ЦК; ч. 8 ст. 23, абзац восьмий ч. 1 ст. 27 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192]

виключають присвоєння одного і того ж найменування двом або більше юридичним особам).

Отже, не є суб'єктами права на комерційне найменування юридичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Складнішим є питання про можливість фізичних осіб - підприємців бути суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування. Слід звернути увагу на те, що ст. 159 ГК України прямо передбачає, що суб'єкт господарювання — юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. При цьому громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я.

Не визнається суб'єктом права на комерційне найменування філія чи представництво юридичної особи (ст. 95 ЦК України), просте товариство як таке (ст. 1132 ЦК України), оскільки вони не мають статусу юридичної особи.