69. Порядок виплати заробітної плати

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів, передбачені законодавством. КЗпП детально регламентує таку діяльність. Зокрема, у ст. 74 КЗпП.

При кожній виплаті заробітної плати власник повинен повідомити працівнику дані про оплату праці:

– загальну суму заробітної плати з розшифровкою по видах виплат;

– розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

– суму заробітної плати, належної до виплати.

Власник повинен забезпечити виплату зарплати регулярно в робочі дні, в терміни, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів у місяць, з проміжком у 16 календарних днів.

У тих випадках, коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні.

Слід звернути увагу на положення частини 4 ст. 97 КЗпП, згідно якого роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення у питаннях оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективним договором.

Всі норми з оплати праці в рамках своєї компетенції підприємства встановлюють у колективному договорі.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Нарахована працівникові заробітна плата на території України виплачується в національній валюті.

Колективним договором на підприємстві, як виняток, може бути передбачена виплата частини заробітної плати натурою за цінами не нижче собівартості в тих галузях, де така форма оплати є звичною або бажаною для працівників.

При виплаті заробітної плати власник зобов'язаний повідомити працівникові суму нарахованої заробітної плати, суми відрахувань і підстави їх здійснення, а також суму заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Відрахування із зарплатиможуть провадитися тільки у ви­падках, передбачених законом, зокрема, згідно зі ст. 127КЗпП, за наказом (розпорядженням) власника. При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може переви­щувати 20 %, а в окремо передбачених випадках законодавс­твом — 50 % зарплати, яка належить до виплати працівникові.

Виплати заробітної плати при звільненні:

• В день звільнення працівника, але не пізніше наступного дня після подання вимоги про розрахунок

• Якщо виникли спори про розмір виплати, в день звільнення виплачується не оспорювана сума

• За час щорічної відпустки, не пізніше ніж за 3 дні до її початку

70. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення

Трудова дисциплiна —це система правових норм, що регулюють внутрiшнiй трудовий розпорядок, встановлюють повноваження сторiн трудового договору, а також передбачають заохочення за успiхи в роботi та вiдповiдальнiсть за неналежне виконання трудових обов’язкiв.

Вона ґрунтується на свiдомому й сумлiнному виконаннi працiвниками своїх трудових обов’язкiв i є необхiдною умовою високопродуктивної працi.

Трудова дисциплiна забезпечується:

1) створенням необхiдних органiзацiйних i економiчних умов для нормальної високопродуктивної роботи;

2) свiдомим ставленням до працi;

3) методами переконання i виховання;

4) заохоченням за сумлiнну працю (ст.140 КЗпП України);

5) покарання мза порушення трудової дисциплiни.

До порушникiв трудової дисциплiни застосовуються заходи дисциплiнарного та громадського впливу. Покарання застосовується лише як крайнiй захiд.

Методи забезпечення трудової дисципліни – це передбачені законодавством способи її забезпечення, тобто виконання працівником і роботодавцем своїх обов'язків. У ст. 140 КЗпП України визначено три методи забезпечення трудової дисципліни: переконання, заохочення, примусу.

Метод переконання –вспосіб виховного пливу на працівників.

Метод заохочення – моральне та матеріальне заохочення на сумлінну працю, надання переваг і пільг працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки.

Метод примусу – застосування до порушників трудової дисципліни, у необхідних випадках, заходів дисциплінарного і громадського впливу та матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну роботодавцеві внаслідок невиконання покладених на них трудових обов’язків.

В окремих установах та галузях господарства (повiтряний, морський, залiзничний транспорт, суд, прокуратура) дiють Статути i Положення про дисциплiну