15. Зміст трудових правовідносин.

*фактичний та юридичний

Фактична діяльність є матеріальне утримання трудових правовідносин, яке нерозривно пов'язане і підпорядковане вольовому змістом, тобто суб'єктивним правам та обов'язкам учасників зазначених правовідносин.

*Вольове (юридична) зміст трудових правовідносин утворюють суб'єктивні трудові права і обов'язки їх учасників - працівників і роботодавців. Будь-яке суб'єктивне право як елемент вольового змісту правовідносин являє собою єдність: можливості поведінки самого правомочної особи; можливості вимагати певної поведінки від зобов'язаних осіб; можливості вдатися до примусової силі держави в разі невиконання або неналежного виконання вимог зобов'язаними особами.

’єкти трудових правовідносин трудові правовідносини виникають, існують, набувають розвитку внаслідок активної участі суб’єктів таких правовідносин у реалізації конституційного права громадян на працю. суб’єкти трудових правовідносин є носіями прав, законних інтересів, а також обов’язків, визначених нормами законодавства про працю.                  за загальним правилом у трудових правовідносинах є обов’язковою присутність двох суб’єктів - працівника і роботодавця. у разі відсутності таких суб’єктів трудові правовідносини не можуть виникнути та не існують.

чинне законодавство і проект трудового кодексу україни вживають юридичні поняття "сторони трудових відносин", "суб’єкти трудових відносин". 

Суб'єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах, є: 1) професійні спілки, їх організації та об’єднання, а на локальному рівні (підприємство, установа, організація, фізична особа ‑ роботодавець) у разі відсутності первинної профспілкової організації ‑ вільно обрані працівниками представники (представник); 2) роботодавець (уповноважені представники (представник) роботодавця), організації роботодавців та їх об’єднання; 3) інші суб’єкти, визначені цим кодексом.             Працівники і роботодавці є сторонами трудового договору, який відповідно до норм проекту трудового кодексу укладається у письмовій формі, після укладення трудового договору його сторони, якими є працівники і роботодавці, набувають статусу суб’єктів трудових правовідносин, тобто відносин щодо реалізації права на працю, які урегульовані нормами трудового законодавства.

17. Профспілки як суб’єкти трудового права

професійні спілки, як суб’єкти трудових правовідносин, є громадськими організаціями, що об'єднують пра­цівників, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності. вони створюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їхніх членів. Основним завданням профспілок є захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, і хоч профспілки можуть вступати у відносини, які регулюються різними га­лузями права (конституційним, адміністративним, цивільним, соціаль­ного забезпечення тощо), визначальними все ж є суспільно-трудові відно­сини, що регулюються трудовим правом

Повноваження профспілок за трудовим правом: вони здійснюють представництво і захист трудо­вих, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян. у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійсню­ють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

Данне представництво колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства. профспілки та їх об'єднання ведуть колективні переговори, здійсню­ють укладення колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних, міжгалузевих угод від імені працівників.

профспілки та їх об'єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту.

профспілки та їх об'єднання мають також право вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи і відповідним органам держав­ної влади про прийняття або внесення змін до законів та інших норма­тивно-правових актів, які стосуються соціально-трудової сфери (форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, тощо), які встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. утому випадку, якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або упов­новажений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілко­вим органом.

профспілкам надається право брати участь у:

-визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожитко­вого мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення;

-розробці соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини та со­ціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також ста­рості та в інших випадках, передбачених законом.

- вони мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів, демонстрацій на захист трудових і соціаль­но-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

-профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з роботодавцем, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори та угоди.