- •Дистанційний курс
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Тематичний План курсу
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали
- •Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ввп (1990—2004 рр.)
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою зайнятих у туристській індустрії
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу” Зміст
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •Теорія абсолютної переваги
- •Теорія порівняльної переваги
- •Теорія співвідношення факторів
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації" Зміст
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму" Зміст
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •Динаміка в’їзного туризму за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Шкала тривалості перебування
- •Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Склад туристських витрат
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм у 2010 р.
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки
- •Типовий зразок реєстраційної форми для засобу розміщення
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Формула щоденника після обліку туристських витрат
- •Вибір місця статистичного спостереження в туризмі
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Міжнародні туристські прибуття по макро і субрегіонам світу
- •Вправа 2
- •Десять світових країн-лідерів за міжнародними туристським прибуттями у 1996-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Розподіл виїзного туристського потоку за макрорегіонами
- •Вправа 4
- •Прогнозований розподіл міжнародних туристських прибуттів за регіонами
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Десять країн-світових лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •Вправа 7
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм в 2009, 2010 рр.
- •Вправа 8
- •Динаміка міжнародного туризму
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Модуль 2. Характеристика світового ринку туристичних послуг. Організаційно-економічні умови діяльності підприємств на ринку міжнародного туризму.
- •Розділ 2.1. Тема: "Сутність та класифікаційні ознаки міжнародного
- •Туристичного ринку"
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •Склад Європейського туристичного макрорегіону
- •Склад Американського туристичного макрорегіону
- •Склад атр
- •Склад Африканського туристичного макрорегіону
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •Порівняльна характеристика психоцентриків і аллоцентриків
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:
- •Структура виїзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура виїзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 2
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму в Україну
- •Вправа 4
- •Структура виїзного турпотоку з України за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 5
- •Структура виїзного турпотоку з України за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 6
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму з України
- •Розділ 2.3. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму" Зміст
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.4. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму" Зміст
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre. "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Gds «Worldspan».
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Gds Sabre.
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
|
Країна |
Дохід трильйон ($) |
|
США |
103.5 |
|
Іспанія |
52.5 |
|
Франція |
46.3 |
|
Китай |
45.8 |
|
Італія |
38.8 |
|
Німеччина |
34.7 |
|
Великобританія |
30.4 |
|
Австралія |
30.1 |
|
Гонконг (Китай) |
23.0 |
|
Туреччина |
20.8 |
4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
Однією із традиційних статистичних форм даних про економічний розвиток країни та його фінансове положення є платіжний баланс. Платіжний баланс це систематизований запис всіх економічних операцій між резидентами даної країни та рештою світу протягом певного періоду часу, як правило, року. Платіжний баланс відображає не індивідуальні, а сукупні операції між даною країною та іншими державами.
Платіжний баланс, що відображає стан міжнародних економічних відносин даної країни з рештою світу, виступає найважливішим орієнтиром при розробці макроекономічної політики (бюджетно-податкової, кредитно-грошової, зовнішньоторговельної, валютної і т.п.).
Рахунки платіжного балансу відображають реальні потоки (товарів, послуг, дарів і т.п.) і фінансові потоки (отримання і надання позик в різних формах) між резидентами даної країни і рештою світу. Платіжний баланс складається за принципом подвійного рахунку, тобто є двостороннім записом всіх економічних операцій.
До кредиту відносяться ті операції, в результаті яких відбувається відтік цінностей і приток валюти в країну (вони записуються із знаком «плюс»). До дебету відносяться ті операції, в результаті яких країна витрачає валюту в обмін на цінності, що придбалися (вони записуються із знаком «мінус»).
Платіжний баланс, згідно стандартної класифікації, розробленої МВФ, включає два основні рахунки: рахунок поточних операцій; рахунок капіталу і фінансових операцій.
У рахунку (балансі) поточних операцій відображаються всі надходження від продажу товарів і послуг нерезидентам і всі витрати резидентів на товари і послуги, що надаються іноземцями, а також чисті доходи від інвестицій і чисті поточні трансферти. Різниця між товарним експортом і товарним імпортом утворює торговий баланс. Проаналізувавши торгові баланси окремих країн, можна отримати дані про сукупний об'єм міжнародної торгівлі.
Товарний експорт враховується із знаком «плюс» і виступає як кредит, тому що створює запаси іноземної валюти в національних банках. Навпаки, товарний імпорт враховується в графі «дебет» із знаком «мінус», тому що він скорочує запаси іноземної валюти в країні.
Проте подібна оцінка стану торгового балансу не завжди справедлива. Причиною дефіциту торгового балансу може бути сприятливий інвестиційний клімат в країні (будівництво залізниць, заводів, шахт і т.п.), унаслідок чого виникає необхідність в додаткових закупівлях нового імпортного устаткування. В даному випадку дефіцит торгового балансу не означає, що економічна ситуація в країні несприятлива.
Якщо доходи країни від експорту товарів та послуг і поточні трансферти з-за кордону перевищують її витрати на імпорт товарів і послуг, то вона має позитивне сальдо з балансу поточних операцій. Якщо країна витрачає на товари та послуги з-за кордону й на поточні трансферти за кордон більше, ніж одержує у виді доходів від продажу товарів і послуг за кордон, то вона має дефіцит балансу поточних операцій.
Вплив міжнародного туризму на національний платіжний баланс цікавив вітчизняних дослідників вже з кінця 40-х початку 50-х рр. XX ст. В. І. Азара, М. В. Ананьєва, Я. Гезгала, І. І. Пиріжника, Г. А. Папіряна, B. C. Сеніна, С. А. Щербакову та ін.
Економічне значення міжнародного туризму визначається, перш за все, надходженнями іноземної валюти в країну, що веде до активізації платіжного балансу країни. Стосовно індустрії туризму існують такі поняття, як «видима» і «невидима» торгівля, «видимий» і «невидимий» експорт і імпорт. Видима торгівля має справу з експортом і імпортом матеріальної продукції такий, як товари і сировина. Невидима торгівля має відношення до імпорту і експорту сфери послуг. Велика частина доходу від невидимого експорту туристських послуг поступає від іноземних туристів, що прибувають, а також від продажу їм квитків на вітчизняний транспорт і інші послуги в країні перебування. Невидимий імпорт країни складають гроші, витрачені її громадянами під час зарубіжних поїздок, оплата ними транспортних витрат і інших послуг в країнах перебування, а також оплата дивідендів іноземним інвесторам індустрії туризму.
Експорт продукції, товарів і послуг (включаючи споживання продукції, товарів і послуг в країні перебування іноземними туристами) забезпечує дохід країни. Витрата країни полягає в оплаті імпорту продукції, товарів і послуг з інших країн (включаючи споживання продукції, товарів і послуг громадянами країни під час їх перебування закордоном).
Різниця між повним доходом країни від експорту (видимого і невидимого) і повною вартістю імпорту (явного і неявного) називається платіжним балансом. Платіжний баланс може бути негативним (дефіцит) і позитивним. У разі великого дефіциту відбувається витік грошових ресурсів країни, тому не тільки малі країни, але і такі промислово розвинуті держави, як США, Великобританія і Німеччина, прагнуть збільшення доходів від туризму і роблять серйозні зусилля для залучення в країну іноземних туристів.
Проте не всі гроші, витрачені іноземними туристами в країні перебування, можуть автоматично поліпшити її платіжний баланс. Світовій практиці відомий ряд витрат, які несе приймаюча туристів сторона. В першу чергу це предмети і товари, звичні для іноземного туриста, що витрачаються, але не виробляються або не споживаються в країні перебування, починаючи від будівельних і обробних матеріалів готелів, готельного і ресторанного устаткування, меблів, спортивного інвентарю й закінчуючи харчовими продуктами, напоями та сувенірами. Збільшення прийому іноземних туристів створює додаткове навантаження на місцеву інфраструктуру: водо- і електропостачання, каналізацію, прибирання сміття, дорогі, транспорт, зв'язок, службу безпеки.
Виявляється необхідність розширення і розвитку аеропортів, вокзалів, морських або річкових портів, готелів, доріг і т.д., для чого необхідно інвестувати величезні кошти. В країнах, що розвивають індустрію туризму, це робиться, як правило, за рахунок іноземних інвесторів.
Залучення ж зарубіжних інвесторів приводить до необхідності повернення частини отриманих ними доходів в країну інвестора. У ряді країн розвиток туризму призводить до необхідності залучення іноземних сезонних робітників, що також викликає додаткові валютні витрати і навантаження на місцеву сферу обслуговування. Для держави важливо так збалансувати доходи, які вона одержує від в'їзного туризму, з витратами на нього (включаючи повернення валюти країні-інвестору, довгострокові витрати на будівництво і впорядкування готелів, дорогий, аеропортів, засобів зв'язку, підготовку персоналу для створення комфортних умов перебування іноземним туристам), щоб з рештою забезпечити стійкий позитивний платіжний баланс країни за статтею «Туризм».
Конференцією ООН з туризму і подорожей (з урахуванням рекомендацій ВТО) була розроблена та прийнята Методика обліку доходів і витрат країни з міжнародного туризму. Згідно рекомендаціям Міжнародного валютного фонду в актив платіжного балансу за статтею «Туризм» включаються наступні доходи: від продажу товарів і туристських послуг в'їзним і внутрішнім туристам; експорту товарів туристського попиту і устаткування для туристських підприємств; продажі інших послуг (підготовка кадрів, надання послуг фахівцями країни зарубіжним партнерам); транспортних витрат в'їзних туристів на внутрішній і міжнародний транспорт в країні перебування; інвестицій іноземного капіталу в індустрію вітчизняного туризму; кредитів, які надані іншим країнам (відсотки та відшкодування капіталу) для розвитку туризму.
В пасив платіжного балансу за статтею «Туризм» включають наступні витрати: на придбання туристських послуг і товарів виїзними туристами в країні перебування; імпорт товарів, необхідних для обслуговування в'їзних туристів, у тому числі на прямий і непрямий імпорт; придбання інших послуг (підготовка кадрів за рубежем, оплата праці іноземних робітників і фахівців, зайнятих у сфері туризму); перевезення виїзних туристів зарубіжними транспортними компаніями; зарубіжні інвестиції на розвиток туризму в інших країнах; довгострокові кредити (відсотки і відшкодування капіталу), вкладені в розвиток вітчизняного туризму.
Елементами туристського платіжного балансу є надходження іноземної валюти та витрати на міжнародний туризм. Для економіки більшості країн стан туристського платіжного балансу має дуже велике значення, тому держави прагнуть добитися позитивного сальдо. Позитивне сальдо туристського балансу (з переважанням доходів від туризму над витратами) і негативне сальдо туристського балансу (з переважанням витрат від туризму над доходами) не є однозначним свідоцтвом розвинутої або відсталої економіки країни. Причини того або іншого стану платіжного туристського балансу можна розкрити тільки при конкретному аналізі сукупності ряду чинників. Активний туристський платіжний баланс формується під впливом наступних чинників: наявність природних передумов, розвинута туристська інфраструктура, політична стабільність та ін.
ВТО провела класифікацію країн за положенням туризму в їх платіжному балансі, тобто за надходженнями від міжнародного туризму та платежами резидентів країни для здійснення подорожей. Надходження та витрати, пов'язані з потоком капіталів, витрати на імпорт товарів і послуг, призначених для споживання туристами, і платежі від інвестицій і роботи за кордоном були виключені з балансу (див. табл. 8). Баланс поточного туристського рахунку відображає економічну ситуацію країни і може характеризувати її як з позитивним, так і з негативним балансом.
Таблиця 8.
