Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М.Т.ДИСТАНЦ. КУРС.doc
Скачиваний:
182
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст

  1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.

  2. Національний туристичний ринок України.

  3. Види туризму, розповсюджені на території України.

  4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні.

Ключові слова: ринок міжнародного туризму, турринок України, туристичні центри України.

Цілі та завдання розділу:

  • ознайомитися із статистичними показниками – потоками та доходами – розвитку ринку міжнародного туризму в Україні;

  • дізнатися про структуру та особливості функціонування національного туристичного ринку України;

  • актуалізувати знання щодо видів туризму України та їх географію;

  • дізнатися про проблеми та перспективи ринку туризму в Україні.

Методичні рекомендації по вивченню Розділу 2.2.

  • при вивченні розділу 2.2. ви розглянете місце України на ринку міжнародного туризму;

  • вивчаючи пункт 1 зверніть увагу ієрархічну структуру туристичних потоків України;

  • вивчаючи пункт 2 важливо зрозуміти особливості функціонування національного туристичного ринку України;

  • опановуючи пункт 3 зверніть увагу на структуру та географію різних видів туризму України;

  • вивчаючи пункт 4 виділіть умови за яких можливий розвиток туризму в Україні.

Завдання до навчальних матеріалів:

Прочитати матеріали до розділу.

Скласти тезисний план.

Законспектувати основні теоретичні положення.

Скласти блок-схему взаємозв’язку ключових понять розділу.

1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя.

Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби обумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням участі України на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни-реципієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минулому країн і має об’єктивне соціально-економічне підґрунтя.

Поступові зміни на краще в економічній ситуації та певні зрушення на шляху поліпшення матеріального становища населення створили об’єктивні передумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все, через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. Але в міжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й світової ринкової кон’юнктури (мал.1), де імідж України залишається ще невизначеним.

Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає (мал.2).

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в’їзним у структурі міжнародного туризму. Слід відмітити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку.

Україну експерти ВТО визначають, як туристичну країну зі швидкими темпами зростання даного сегменту ринку. Так станом на 2008 рік згідно даних ВТО Україна посідала 7 місце за кількістю туристичних прибуттів за рік, залишивши за собою Туреччину, Німеччину та Мексику. Світовими лідерами за даним показником є Франція, США, Іспанія, Китай, Італія, Об'єднане Королівство. Отже всі можливості у прийнятті іноземних туристів в Україні є, але незначні питомі грошові туристичні надходження не дають змоги достатньо отримати коштів від даної галузі. І це спричинило те, що відповідно до обсягів міжнародних грошових туристичних надходжень Україна не увійшла в десятку світових лідерів (США, Іспанія, Франція, Італія, Китай, Німеччина, Об'єднане Королівство, Австралія, Туреччина, Австрія). За наявними даними ВТО ці надходження на одну особу населення зросли у 2008 році в порівнянні із 2005 роком з 177,6 дол. до 227,2 дол. на особу (на 28 %). Наочно динаміка показників представлена на рис. 4-6. Порівнюючи із середнім світовим аналогічним показником, який сягає у 2008 році 1026,5 дол. на одне прибуття, можна стверджувати, що є необхідність розвитку та активізації використання туристичного потенціалу країни. При цьому потрібно враховувати і рівень розвитку країни, а саме ВВП на душу населення, як один із важливих макроекономічних показників.

 

Рис. 4. Міжнародні туристичні прибуття в Україну в динаміці

 

Рис. 5. Міжнародні туристичні грошові надходження в динаміці.

Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень в Україну на одне прибуття за період з 2005 р. до 2008 р.

Рис. 6. Міжнародні туристичні грошові надходження в Україну на одне прибуття в динаміці.

«Пік» в’їзних потоків в Україну припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація і відпочинок (понад половину всіх відвідувань) та бізнес (майже 32%). Водночас зростає чисельність туристів, які прибувають з курортно-лікувальною та спортивно-оздоровчою метою, хоча частка цих сегментів залишається порівняно незначною. Відповідно до мотивації потік іноземних туристів розподіляється й територіально: майже 46% його спрямована на Крим, 23% — до Києва, 20% — до Одеської області і майже 7% — до Львівської.

За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в’їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), з Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п’яту частину обмінів становить прикордонний обмін.

Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно росте, перевищуючи 50% всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменістану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану).

Низька обізнаність про Україну як про туристичну країну у поєднанні з недостатньо розвиненою інфраструктурою є основними перешкодами в становленні України як країни провідного туристичного напряму.

В’їзний туризм. За даними Державної служби туризму та курортів України протягом 2010 року Україну відвідали 21,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 2 % або майже на 381,2 тис. осіб більше, ніж у 2009 році. Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 2010 р. відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою.

Поїздки з приватною метою зросли на 4 %. Найбільше збільшення спостерігається по туристах з країн: Росія (на 20 % або на 1,2 млн. осіб), Словаччина (на 14 % або на 70,1 тис. осіб), Угорщина (на 16 % або на 124,5 тис. осіб), Білорусь (на 3 % або на 95,3 тис. осіб), Німеччина (на 7 % або на 8 тис осіб).

Поїздки з організованого туризму зменшилися на 17 %. Найбільше падіння турпотоку спостерігається з таких країн: Білорусь (на 23 % або на 39,6 тис. осіб), Канада (на 18 % або на 2 тис. осіб), Польща (на 11 % або на 19 тис осіб), Росія (на 34 % або на 193,3 тис. осіб), США (на 5 % або на 2,6 тис. осіб).

Поїздки з службовою метою зменшилися на 10 %. Найбільше падіння спостерігається по турпотокам з таких країн: Латвія (на 10 % або на 0,7 тис. осіб), Польща (на 2 % або на 3 тис. осіб), Росія (на 38 % або на 110,6 тис осіб).