- •Дистанційний курс
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Тематичний План курсу
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали
- •Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ввп (1990—2004 рр.)
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою зайнятих у туристській індустрії
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу” Зміст
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •Теорія абсолютної переваги
- •Теорія порівняльної переваги
- •Теорія співвідношення факторів
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації" Зміст
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму" Зміст
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •Динаміка в’їзного туризму за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Шкала тривалості перебування
- •Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Склад туристських витрат
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм у 2010 р.
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки
- •Типовий зразок реєстраційної форми для засобу розміщення
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Формула щоденника після обліку туристських витрат
- •Вибір місця статистичного спостереження в туризмі
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Міжнародні туристські прибуття по макро і субрегіонам світу
- •Вправа 2
- •Десять світових країн-лідерів за міжнародними туристським прибуттями у 1996-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Розподіл виїзного туристського потоку за макрорегіонами
- •Вправа 4
- •Прогнозований розподіл міжнародних туристських прибуттів за регіонами
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Десять країн-світових лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •Вправа 7
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм в 2009, 2010 рр.
- •Вправа 8
- •Динаміка міжнародного туризму
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Модуль 2. Характеристика світового ринку туристичних послуг. Організаційно-економічні умови діяльності підприємств на ринку міжнародного туризму.
- •Розділ 2.1. Тема: "Сутність та класифікаційні ознаки міжнародного
- •Туристичного ринку"
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •Склад Європейського туристичного макрорегіону
- •Склад Американського туристичного макрорегіону
- •Склад атр
- •Склад Африканського туристичного макрорегіону
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •Порівняльна характеристика психоцентриків і аллоцентриків
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:
- •Структура виїзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура виїзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 2
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму в Україну
- •Вправа 4
- •Структура виїзного турпотоку з України за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 5
- •Структура виїзного турпотоку з України за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 6
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму з України
- •Розділ 2.3. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму" Зміст
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.4. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму" Зміст
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre. "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Gds «Worldspan».
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Gds Sabre.
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
|
Країни |
Актив |
Пасив |
Сальдо | ||||||
|
1990 |
2000 |
2005 |
1990 |
2000 |
2005 |
1990 |
2000 |
2005 | |
|
З позитивним сальдо туристського балансу | |||||||||
|
Іспанія |
18593 |
31454 |
39645 |
4264 |
5572 |
9061 |
14329 |
25882 |
30584 |
|
Франція |
20184 |
29900 |
36593 |
12423 |
17166 |
23431 |
7761 |
12734 |
13162 |
|
Туреччина |
3235 |
7636 |
13203 |
520 |
1711 |
2113 |
2715 |
5925 |
11090 |
|
Італія |
16458 |
27500 |
31245 |
10304 |
15693 |
20630 |
6154 |
11807 |
10615 |
|
Китай |
2218 |
16224 |
25739 |
470 |
13114 |
15187 |
1748 |
3110 |
10552 |
|
Греція |
2587 |
9219 |
10741 |
1090 |
4558 |
2416 |
1497 |
4661 |
8325 |
|
Таїланд |
4326 |
7112 |
7828 |
854 |
2068 |
3495 |
3472 |
5044 |
4333 |
|
Португалія |
3555 |
5257 |
6575 |
867 |
2230 |
2410 |
2688 |
3027 |
4165 |
|
Кіпр |
3587 |
10219 |
10741 |
1090 |
4558 |
2416 |
2497 |
4661 |
8325 |
|
З негативним сальдо туристського балансу | |||||||||
|
Німеччина |
14288 |
17879 |
23106 |
33771 |
47785 |
64689 |
19483 |
29906 |
41583 |
|
Великобританія |
13762 |
19544 |
22656 |
17560 |
36267 |
47929 |
3798 |
16723 |
25273 |
|
Японія |
3578 |
3374 |
11202 |
24928 |
31480 |
28819 |
21350 |
28106 |
17617 |
|
Росія |
… |
751 |
4501 |
… |
7434 |
12880 |
… |
6683 |
8379 |
|
Нідерланди |
4155 |
7206 |
9160 |
7376 |
12198 |
14599 |
3221 |
4992 |
5439 |
|
Норвегія |
1570 |
1937 |
2659 |
3679 |
4335 |
6671 |
2109 |
2398 |
4012 |
|
Бельгія |
3721 |
7422 |
8168 |
5477 |
10151 |
12176 |
1756 |
2729 |
.4008 |
|
Швеція |
2906 |
4034 |
5297 |
6286 |
8015 |
8231 |
3380 |
3981 |
2934 |
|
Канада |
6339 |
10704 |
10546 |
10931 |
12140 |
13422 |
4592 |
1436 |
2876 |
|
З урівноваженим сальдо туристського балансу (приблизно рівними активами та пасивами) | |||||||||
|
США |
43007 |
85153 |
64348 |
37349 |
65044 |
57444 |
5658 |
20109 |
6904 |
|
Швейцарія |
7411 |
7500 |
9186 |
5873 |
6238 |
7471 |
1538 |
1262 |
1715 |
|
Індонезія |
2105 |
4975 |
4037 |
836 |
3197 |
3082 |
1269 |
1778 |
955 |
|
Ірландія |
1883 |
3387 |
3873 |
1163 |
2957 |
4704 |
720 |
430 |
831 |
|
Філіппіни |
1306 |
2134 |
1545 |
111 |
1005 |
1206 |
1195 |
1129 |
339 |
|
Чилі |
540 |
819 |
1091 |
426 |
620 |
768 |
114 |
119 |
323 |
|
Бразилія |
1492 |
1810 |
2479 |
1582 |
3894 |
2261 |
90 |
2084 |
218 |
|
Джерело: Щербакова С.А., 2007. С. 63-64. | |||||||||
Поточний туристський баланс, як правило, позитивний в країнах Середземномор'я Франції, Італії, Іспанії, Кіпрі, Греції, Туреччині, а також Китаї, Таїланді, Португалії. З країн, що розвиваються, до них можна віднести, наприклад, Туніс, Таїланд, Мексику та ін.
Пасивний туристський платіжний баланс свідчить, як правило, про високий рівень розвитку національної промисловості, позитивне сальдо торгового балансу країни і високий рівень доходів на душу населення. Низка країн, наприклад Німеччина, Японія, Великобританія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Бельгія, Швеція і нафтовидобувні країни Персидської затоки уділяючи першорядне значення експорту товарів, може дозволити чималий дефіцит платіжного балансу за туристськими операціями. Проте вони здатні трансформувати внесок туризму в платіжний баланс країни через контроль над туристськими компаніями, авіакомпаніями, міжнародними ланцюгами готелів і одержувати прибуток через страхування і банківські послуги, які підтримують індустрію туризму.
У більшості країн, що розвиваються, ситуація майже безнадійна. Ці країни мають негативний туристський баланс через те, що вони не володіють необхідною інфраструктурою для залучення туристів з інших країн і часто зобов'язані імпортувати багато продуктів, споживацькі товари і устаткування для інфраструктури. Крім того, вони платять з валютних доходів від туризму відсотки за узяті за кордоном кредити, а також заробітну платню іноземному персоналу, який допомагає управляти фірмами. Частина грошей йде у вигляді прибутку, що репатріюється транснаціональним корпораціям і ін. Виняток становлять ті з них, які розташовані в безпосередній близькості до високорозвинутих країн генераторам туристських потоків.
Надходження від міжнародного туризму мають важливе значення для країн, що розвиваються. Але більшість цих країн не може стати країнами масового туризму і тим самим активізувати свій туристський платіжний баланс. Це визначається не тільки труднощами розвитку самого сектора туризму в цих країнах, але і загальними соціально-економічними, політичними проблемами їх розвитку (бідністю і т.д.).
Третю групу країн складають країни з урівноваженим сальдо туристського балансу (приблизно рівними активами і пасивами) США, Швейцарія, Індонезія, Ірландія, Філіппіни, Чилі, Бразилія.
Дія міжнародного туризму на платіжний баланс країни залежить від решти складових платіжного балансу, тобто від поточного платіжного балансу і балансу руху капіталів. В результаті різних комбінацій цих складових сумарний баланс може бути як позитивним, так і негативним. У свою чергу туризм може зробити вплив на рух капіталів, і, отже, останні також повинні ретельно аналізуватися для точного визначення дії туризму на платіжний баланс, та і на всю економіку.
С. А. Щербаковою було проведено угрупування 126 країн світу з урахуванням динаміки міжнародного туристського обороту за десятилітній період (з 1990 по 2000 р.). Саме цей період був недостатньо освітлений в спеціальній літературі, хоча представляє особливий науковий інтерес. В новій геополітичній ситуації, пов'язаній з розпадом СРСР і Югославії, з появою нового типу країн з перехідною економікою, а також, зокрема, у зв'язку із зростанням загрози міжнародного тероризму відбулися істотні зміни в розвитку міжнародного туризму.
До першої групи входять країни з позитивним сальдо туристського та торгового балансів, при яких формується позитивне сальдо платіжного балансу. Міжнародний туризм збільшує позитивне сальдо торгового балансу, активізуючи платіжний баланс країни. Група таких країн нечисленна. Стабільні позиції в ній займають країни Азіатсько-тихоокеанського регіону. Починаючи з 1990 р. в її склад спочатку входили дві країни цього регіону Китай і Індонезія, а з 1995 р. до них приєдналися ще декілька країн Малайзія, Республіка Корея, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни.
Другу групу утворюють країни з негативним сальдо туристського балансу, яке в абсолютному вираженні менше позитивного сальдо торгового балансу, що зменшує позитивне сальдо торгового балансу, але залишає загальний платіжний баланс позитивним. До цієї групи входять деякі розвинуті країни (Німеччина, Японія, Канада), більшість країн Північної Європи й деякі країни, що розвиваються і характеризуються значними доходами від експорту сировини.
До цієї групи входить і Росія, що є нафто-імпортером послуг. Більше 80% імпорту в Росії доводиться на три статті: туризм, транспортні послуги, будівельні послуги, «з чого складається негативне сальдо платіжного балансу за статтею «Туризм». Для вирівнювання туристського платіжного балансу Росії необхідно вживати заходів з розвитку в'їзного туризму.
Третя групакраїн характеризується негативним сальдо торгового балансу та позитивним сальдо туристського балансу, яке в абсолютному виразі більше негативного сальдо торгового балансу. Це ситуація, за якої надходження від міжнародного туризму не тільки компенсують негативне сальдо торгового балансу, але й створюють позитивне сальдо загального платіжного балансу, що рідко зустрічається. Вона не може довго зберігатися без іноземної допомоги та свідчить не тільки про відсутність контролю з боку держави, але й про елітарність туристського руху.
До четвертої групи відносяться країни з негативним сальдо торгового балансу та позитивним сальдо туристського балансу, сальдо поточних розрахунків платіжного балансу країни залишається негативним через великий об'єм імпорту. Це найчисленніша група. До її складу входять основні туристські країни США, Іспанія, Франція, Австрія, а також Греція, Туреччина, острівні країни Карибського регіону, де туристський сектор складає основу економіки, а також деякі країни Африки, Азії та Америки.
П'яту групускладають країни з негативним сальдо як туристського, так і торгового та платіжного балансів. Міжнародний туризм збільшує негативне сальдо торгового балансу, усугубляючи пасивність платіжного балансу. Склад цієї групи малочисельний і непостійний.
Шосту групуутворюють країни, де негативне сальдо туристського балансу за абсолютними розмірами перевищує позитивне сальдо торгового балансу. Міжнародний туризм «поглинає» позитивне сальдо торгового балансу, формуючи негативне сальдо платіжного балансу. До цієї групи входять одиничні країни, що характеризуються високими витратами на міжнародний туризм.
Не дивлячись на деякі зміни положень окремих країн у групах, виділених за характером впливу доходів і витрат від міжнародного туризму на загальний торговий і платіжний баланси, відзначаються країни із стійкими позиціями.
