- •Дистанційний курс
- •Інформація про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Критерії оцінювання успішності засвоєння курсу
- •Тематичний План курсу
- •Глосарій
- •Розділ 1.1. Тема: “Міжнародний туризм як економічний та соціокультурний феномен”
- •Цілі та завдання розділу:
- •Методичні рекомендації по вивченню Розділу 1.1.
- •Завдання до навчальних матеріалів:
- •1. Термінологічний апарат міжнародного туризму
- •1.1. Міжнародний туризм, його сутність та форми
- •Ключові поняття курсу:
- •Навчальні матеріали
- •Модуль 1. Міжнародний туризм та його роль у світовому економічному розвитку
- •2. Економічна функція туризму
- •2.1. Показники оцінки прямого та непрямого впливу міжнародного туризму на економіку окремих країн
- •2.2. Доходна, зовнішньоекономічна, створення нових робочих місць, вирівнююча.
- •Прибуткова (доля туризму у ввп країни).
- •Темпи приросту реального ввп
- •Стійкі та перехідні типи країн за часткою надходжень від туризму в ввп (1990—2004 рр.)
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою надходжень від туризму у ввп
- •Зовнішньоекономічна функція туризму.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за об'ємом туристських доходів і величині сальдо туристського платіжного балансу
- •Створення робочих місць в туризмі.
- •Територіальна диференціація туристських макрорегіонів світу за часткою зайнятих у туристській індустрії
- •Туризм і регіональний розвиток: вирівнююча функція.
- •2.3. Види туристичного мутиплікатора.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.2. Тема: “Становлення сучасних форм розвитку та державного регулювання міжнародного туризму в країнах світу” Зміст
- •1. Застосовність теорій міжнародної торгівля для обґрунтування домінуючих напрямів світових туристичних потоків
- •Теорія абсолютної переваги
- •Теорія порівняльної переваги
- •Теорія співвідношення факторів
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія подібності країн
- •Вплив обмінних курсів валют
- •2. Діалектичний взаємозв’язок статичних та динамічних факторів розвитку міжнародного туризму.
- •3. Державне регулювання туристичної сфери в країнах світу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.3. Тема: "міжнародні туристичні організації" Зміст
- •1. Діяльність оон в організації системи міжнародного туристичного співробітництва.
- •2. Всесвітня туристична організація (вто) – флагман міжнародного туризму
- •Організації з міжнародного туризму: світові галузевого характеру, регіональні загального характеру, регіональні галузевого характеру, спеціалізовані, особливі.
- •Норми міжнародного туристичного права.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 1.4. Тема: "Статистика міжнародного туризму" Зміст
- •1. Історія появи та розвитку статистичного обліку у міжнародному туризмі.
- •2. Показники, що характеризують туристичні потоки.
- •Динаміка в’їзного туризму за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Шкала тривалості перебування
- •Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азіатсько-тихоокеанського регіону
- •3. Статистика туристичних доходів та витрат
- •Склад туристських витрат
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм у 2010 р.
- •Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень за період з 1980 р. До 2009 р. За макрорегіонами
- •Десять країн-світові лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •4. Вплив міжнародного туризму на платіжні баланси країн світу
- •Туристський платіжний баланс окремих країн світу (млн долл.)
- •5. Методи статистичного обліку в туризмі
- •Типовий зразок в'їзної (виїзний) картки
- •Типовий зразок реєстраційної форми для засобу розміщення
- •Форма 1 Характеристика подорожі
- •2. (Дир. С. 1.2.1) Скільки ночей ви провели в країні х?
- •3. (Дир. С. 1.2.2) Як ви організували свою поїздку?
- •5. (Дир. С. 1.2.4) у якому типі засобів розміщення ви зупинилися?
- •Формула щоденника після обліку туристських витрат
- •Вибір місця статистичного спостереження в туризмі
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 1. Тема: «Сучасні показники міжнародної туристичної статистики» Вправа 1
- •Міжнародні туристські прибуття по макро і субрегіонам світу
- •Вправа 2
- •Десять світових країн-лідерів за міжнародними туристським прибуттями у 1996-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Розподіл виїзного туристського потоку за макрорегіонами
- •Вправа 4
- •Прогнозований розподіл міжнародних туристських прибуттів за регіонами
- •Вправа 5
- •Регіональний розподіл міжнародних туристських доходів
- •Вправа 6
- •Десять країн-світових лідерів за прибутками від міжнародного туризму в 2009-2010 рр.
- •Вправа 7
- •Країни-лідери за витратами на міжнародний туризм в 2009, 2010 рр.
- •Вправа 8
- •Динаміка міжнародного туризму
- •Зміни міжнародних туристських прибуттів та доходів
- •Модуль 2. Характеристика світового ринку туристичних послуг. Організаційно-економічні умови діяльності підприємств на ринку міжнародного туризму.
- •Розділ 2.1. Тема: "Сутність та класифікаційні ознаки міжнародного
- •Туристичного ринку"
- •Поняття міжнародного туристичного ринку.
- •2. Класифікація міжнародних туристичних ринків за цілями подорожей.
- •Туризм із метою відпочинку і розваг
- •Діловий туризм
- •Бізнес-подорожі
- •Конгресово-виставковий туризм
- •Інсентів-туризм
- •Релігійний туризм
- •Єрусалим — найбільший релігійний центр світу.
- •Центри паломництва мусульман
- •Центри буддійського паломництва
- •Екскурсійний туризм релігійної тематики
- •Науковий туризм з релігієзнавчими цілями
- •Лікувально-оздоровчий туризм
- •Америка
- •Близький Схід
- •Азія, Австралія, Океанія та Африка
- •3. Туристичне районування світу.
- •Склад Європейського туристичного макрорегіону
- •Склад Американського туристичного макрорегіону
- •Склад атр
- •Склад Африканського туристичного макрорегіону
- •4. Туристичний попит
- •4.1. Сегментація туристського ринку. Типи туристів
- •Порівняльна характеристика психоцентриків і аллоцентриків
- •4.2. Сутність туристичного попиту
- •4.3. Основні риси туристичного попиту
- •4.4. Сучасні тенденції туристського попиту.
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.2. Тема: «Місце України на ринку міжнародного туризму» Зміст
- •1. Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.
- •Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:
- •Структура виїзного турпотоку за мотивацією:
- •Структура виїзного турпотоку за країнами походження:
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:
- •2. Національний туристичний ринок України.
- •3. Види туризму, розповсюджені на території України
- •4. Проблеми і перспективи ринку туризму в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Практичне заняття. 2. Тема: «Сучасні показники туристичної статистики України» Вправа 1
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 2
- •Структура в’їзного турпотоку в Україну за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 3
- •Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму в Україну
- •Вправа 4
- •Структура виїзного турпотоку з України за мотивацією 2005-2010 рр.
- •Вправа 5
- •Структура виїзного турпотоку з України за країнами походження в 2005-2010 рр.
- •Вправа 6
- •Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму з України
- •Розділ 2.3. Тема: "Особливості формування туристичної пропозиції в умовах транснаціоналізації світової індустрії туризму" Зміст
- •1. Туристичний продукт.
- •Ступінь відчутності туристських продуктів
- •Традиційний життєвий цикл продукту (по п. Дойлу, 1976)
- •2. Фактори виробництва туристичного продукту.
- •Оцінка рельєфу для гірськолижного катання (по е.В. Колотової, 1998)
- •3. Форми ринкових структур у туризмі.
- •Розцінки фірм по прокату автомобілів
- •4. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її існування.
- •5. Транснаціональні компанії (тнк) на ринку міжнародного туризму.
- •6. Тнк в готельному господарстві
- •Найбільші готельні консорціуми в світі, 1996 г
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Розділ 2.4. Тема: "Сучасний стан та перспективи розвитку найважливіших секторів міжнародної індустрії туризму" Зміст
- •1. Основні напрями діяльності туристичних операторів.
- •2. Сучасний стан сектору розміщення.
- •Стандартна класифікація засобів розміщення туристів
- •3. Особливості діяльності сектору транспортних перевезень.
- •4. Інформаційні технології у міжнародному туризмі.
- •4.1. Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання.
- •4.2. Сучасний стан 4 глобальних системи бронювання : Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre. "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Amadeus"
- •Місця установки терміналів "Amadeus"
- •Постачальники послуг у системі "Galileo"
- •Місця установки терміналів "Galileo"
- •Gds «Worldspan».
- •Постачальники послуг у системі «Worldspan»
- •Gds Sabre.
- •Постачальники послуг у системі «Sabre»
- •4.3. Системи ads.
- •4.4. Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки (стисле резюме)
- •Список використаних та рекомендованих джерел для виконання завдань для розширеного вивчення тем розділів Основний
- •Додатковий
Поняття міжнародного туристичного ринку.
Туристський ринок являє собою частину ринку товарів та послуг, призначених для туристів. На сьогоднішній день існує багато визначень терміну туристський ринок.
Г. Карпова дає визначення: туристського ринку як системи, у якій відбувається процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг у гроші і зворотне перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги. Ф. Котлер і А. Маршал розглядають ринок як сукупність покупців будь-якої групи людей, що вступають у тісні ділові відносини і великі угоди, які укладають, із приводу будь-якого товару. У І. Зорина і В. Квартального в літературі з проблем туризму виникає визначення туристського ринку як сукупності споживачів туристського продукту, що мають змогу його купити сьогодні чи завтра.
О. О. Любіцева виділяє географічний підхід до структурування ринку, який ґрунтується на територіальній близькості (ефект сусідства) та подібності історичної долі (цивілізаційна єдність), зафіксованих на даному етапі у моделі соціально-економічного розвитку країн регіону, що обумовлює сталість світогосподарських зв’язків і свідчить про об’єктивність процесу регіоналізації світового ринку.
За територіальним критерієм можна по-різному стратифікувати світовий ринок. Наприклад, можна розглядати великі континентальні ринки, де саме територіальність виступає основною ознакою: ринок країн Північної та Південної Америки, Європейський, Азіатський, Африканський тощо. Якщо розглядати територіальність в поєднанні з рівнем економічного розвиту, тоді можна виділяти такі ринки: Англо-Американський, Латиноамериканський, Західноєвропейський, Східноазіатський. Якщо ускладнити цей критерій територіальними політико-економічними утвореннями, можна виділити ринки країн Європейського Співтовариства, країн Організації Економічного Співробітництва і Розвитку, країн СНД та інші.
З економічної точки зору туристський ринок – це сукупність конкретних економічних відносин та зв'язків між туристами (покупцями) і тур операторами (продавцями), а також турагентами (торговими посередниками) та їх контрагентами у зв'язку з просуванням туристських продуктів та грошей, що відбиває економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин. Іншими словами туристський ринок – це система зв'язків, в якій відбувається процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг в гроші та зворотного процесу перетворення грошей в туристсько-екскурсійні послуги. Це сукупність споживачів туристського продукту, які маюсь кошти його придбати «сьогодні або завтра».
Туристський ринок - самостійна частина ширшого поняття "ринок товарів і послуг", де реалізуються послуги і товари для туристів. Туристські товари і послуги можуть бути спожиті тільки у тому випадку, якщо споживач доставлений в місце їх виробництва, а звичайні товари і послуги готові до споживання тоді, коли вироблена продукція закінчить пересування від місця виробництва до місця споживання.
Сучасний туристський ринок виконує наступні функції:
реалізацію вартості і споживчої вартості, що знаходяться в туристському продукті;
організацію процесу доведення туристського продукту до споживача (реалізується за допомогою мережі турагентов і туроператорів);
економічне забезпечення матеріальних стимулів до праці. Специфікою туристського ринку є переважання на нім послуг.
Звідси витікають такі його специфічні особливості, як:
невідчутність туристських послуг;
споживач турпродукта доставляється в місця виробництва туристського продукту або окремих його послуг на відміну від матеріального виробництва, де товар рухається від місця виробництва до місця споживання;
вплив на туристський попит сезонних коливань і нерівномірність туристського потоку;
прояв на туристському ринку так званих зовнішніх ефектів (экстерналий). Річ у тому, що виробництво, формування, реалізація і споживання туристських послуг об'єктивно народжують і додаткові витрати, і додаткові вигоди. При цьому кожен учасник туристського ринку прагне витрати перекласти на інших, а вигоди присвоїти собі. Звідси витікає, що в туризмі принципове значення придбаває облік явних (бухгалтерських) витрат, що мають чисто ринковий характер, витрат неявних упущених економічних можливостей (наприклад, вилучення територій, придатних для інших цілей), що мають характер, а також витрат соціальних, що мають для регіону особливе соціально-економічне значення (наприклад, забруднення довкілля).
Туристський ринок - це економічна система взаємодії чотирьох основних елементів: туристського попиту, пропозиції туристського продукту, ціни і конкуренції.
Як і будь-який інший ринок, туристський ринок функціонує відповідно до закону попиту і пропозиції. Попит - це кількість турпродукту, яке туристи готові і в змозі купити за деякою ціною з можливих (протягом певного періоду часу) цін. Між ринковою ціною туристського продукту і тією його кількістю, на яку пред'являється попит, завжди існує певне співвідношення. Зв'язок між ціною і кількістю туристського продукту, що купується, називається графіком або кривою попиту. Висока ціна обмежує попит, зменшення ціни, як правило, супроводжується зростанням попиту – закон попиту. Реакція попиту на зміну цін називається еластичністю. Вона залежить від виду турпродукта і соціального класу, до якого відносяться його споживачі.
Попит на туристський продукт відбиває рівень економічного і соціального розвитку країни. Так, в Росії тільки 10% населення може фактично користуватися туристськими послугами за рахунок сімейного бюджету, тоді як в Західній Європі - до 57%, а в окремих країнах (Голландія, Скандинавські країни) - до 75%.
Окрім цього, на споживчий попит впливають демографічний чинник (чисельність, статьовікова структура, культурний рівень потенційних споживачів), географічні і кліматичні умови, політична і економічна стабільність країни, безпека, психологічні чинники і інші випадкові дії (погода, конфлікти і ін.).
Пропозиція - це сукупність туристських продуктів з певними цінами, які знаходяться на туристському ринку і які можуть або мають намір продати виробники-продавці. Пропозиція характеризує економічну ситуацію на туристському ринку з боку виробників-продавців. Співвідношення між ринковими цінами і тією кількістю туристських продуктів, яку виробники туристських послуг бажають виробити і продати, відбивається на графіці пропозиції. Існуючий взаємозв'язок між пропозицією і ціною знаходить своє вираження в законі пропозиції, який свідчить, що об'єм пропозиції турпродукта збільшується при зростанні ціни і зменшується при її зниженні.
Суб'єктами туристського ринку виступають організатори і продавці турів (туроператори і турагенти), їх контрагенти - виконавці послуг (готелі, ресторани, компанії-перевізники, екскурсійні бюро і так далі) і покупці (споживачі) туристських послуг. Об'єктами туристського ринку виступають туристичні продукти.
Ринок туризму неоднорідний. У його структурі на основі різних критеріїв можна виділити дрібніші ринки.
Структура туристського ринку - це внутрішня будова, розташування, порядок окремих його елементів, їх питома вага в загальному об'ємі туристського ринку.
Існують різні способи класифікації туристського ринку. По-перше, по суб'єктах: ринок туристів (покупців туристських продуктів); ринок туроператорів (виробників і продавців туристських продуктів); ринок турагентів (проміжних продавців туристських продуктів - посередників); ринок контрагентів туроператорів, та турагентів (виконавців туристських послуг : готелів, ресторанів, перевізників і так далі).
По-друге, за об'єктами: ринок туристських продуктів як елемент складнішої структури споживчого ринку, що у свою чергу включає: ринок міжнародних туристських продуктів; ринок національних туристських продуктів; ринок програмних туристських продуктів; ринок рекреаційних туристських продуктів; ринок елітарних туристських продуктів; ринок спортивних туристських продуктів; ринок екзотичних (екстремальних) туристських продуктів.
По-третє, за географічним положенням: місцевий (локальний) туристський ринок; регіональний туристський ринок; національний туристський ринок; світовий туристський ринок.
По-четверте, за рівнем насичення: рівноважний туристський ринок; дефіцитний туристський ринок; надмірний туристський ринок.
По-п'яте, за мірою зрілості: нерозвинений; розвинений; той, що формується.
По-шосте, за мірою обмеженості конкуренції: вільний; монополістичний; олігополістичний, змішаний.
В-сьомих, за відповідністю чинному законодавству: легальний; нелегальний, "чорний" або "сірий".
По восьме, за характером продажів: оптовий; роздрібний.
По-дев'яте, за асортиментом туристських продуктів: замкнутий туристський ринок, де існують туристські продукти тільки першого виробника (туроператора); насичений туристський ринок, де є безліч схожих туристських продуктів багатьох туроператорів; туристський ринок широкого асортименту, де є ряд видів туристських продуктів, пов'язаних між собою і спрямованих на задоволення однієї або декількох пов'язаних між собою потреб туристів; змішаний туристський ринок, де є різноманітні туристські продукти, не пов'язані між собою.
