1. Поняття міжнародного туристичного ринку.

Туристський ринок являє собою частину ринку товарів та послуг, призначених для туристів. На сьогоднішній день існує багато визначень терміну туристський ринок.

Г. Карпова дає визначення: туристського ринку як системи, у якій відбувається процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг у гроші і зворотне перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги. Ф. Котлер і А. Маршал розглядають ринок як сукупність покупців будь-якої групи людей, що вступають у тісні ділові відносини і великі угоди, які укладають, із приводу будь-якого товару. У І. Зорина і В. Квартального в літературі з проблем туризму виникає визначення туристського ринку як сукупності споживачів туристського продукту, що мають змогу його купити сьогодні чи завтра.

О. О. Любіцева виділяє географічний підхід до структурування ринку, який ґрунтується на територіальній близькості (ефект сусідства) та подібності історичної долі (цивілізаційна єдність), зафіксованих на даному етапі у моделі соціально-економічного розвитку країн регіону, що обумовлює сталість світогосподарських зв’язків і свідчить про об’єктивність процесу регіоналізації світового ринку.

За територіальним критерієм можна по-різному стратифікувати світовий ринок. Наприклад, можна розглядати великі континентальні ринки, де саме територіальність виступає основною ознакою: ринок країн Північної та Південної Америки, Європейський, Азіатський, Африканський тощо. Якщо розглядати територіальність в поєднанні з рівнем економічного розвиту, тоді можна виділяти такі ринки: Англо-Американський, Латиноамериканський, Західноєвропейський, Східноазіатський. Якщо ускладнити цей критерій територіальними політико-економічними утвореннями, можна виділити ринки країн Європейського Співтовариства, країн Організації Економічного Співробітництва і Розвитку, країн СНД та інші.

З економічної точки зору туристський ринок – це сукупність конкретних економічних відносин та зв'язків між туристами (покупцями) і тур операторами (продавцями), а також турагентами (торговими посередниками) та їх контрагентами у зв'язку з просуванням туристських продуктів та грошей, що відбиває економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин. Іншими словами туристський ринок – це система зв'язків, в якій відбувається процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг в гроші та зворотного процесу перетворення грошей в туристсько-екскурсійні послуги. Це сукупність споживачів туристського продукту, які маюсь кошти його придбати «сьогодні або завтра».

Туристський ринок - самостійна частина ширшого поняття "ринок товарів і послуг", де реалізуються послуги і товари для туристів. Туристські товари і послуги можуть бути спожиті тільки у тому випадку, якщо споживач доставлений в місце їх виробництва, а звичайні товари і послуги готові до споживання тоді, коли вироблена продукція закінчить пересування від місця виробництва до місця споживання.

Сучасний туристський ринок виконує наступні функції:

• реалізацію вартості і споживчої вартості, що знаходяться в туристському продукті;

• організацію процесу доведення туристського продукту до споживача (реалізується за допомогою мережі турагентов і туроператорів);

• економічне забезпечення матеріальних стимулів до праці. Специфікою туристського ринку є переважання на нім послуг.

Звідси витікають такі його специфічні особливості, як:

• невідчутність туристських послуг;

• споживач турпродукта доставляється в місця виробництва туристського продукту або окремих його послуг на відміну від матеріального виробництва, де товар рухається від місця виробництва до місця споживання;

• вплив на туристський попит сезонних коливань і нерівномірність туристського потоку;

• прояв на туристському ринку так званих зовнішніх ефектів (экстерналий). Річ у тому, що виробництво, формування, реалізація і споживання туристських послуг об'єктивно народжують і додаткові витрати, і додаткові вигоди. При цьому кожен учасник туристського ринку прагне витрати перекласти на інших, а вигоди присвоїти собі. Звідси витікає, що в туризмі принципове значення придбаває облік явних (бухгалтерських) витрат, що мають чисто ринковий характер, витрат неявних упущених економічних можливостей (наприклад, вилучення територій, придатних для інших цілей), що мають характер, а також витрат соціальних, що мають для регіону особливе соціально-економічне значення (наприклад, забруднення довкілля).

Туристський ринок - це економічна система взаємодії чотирьох основних елементів: туристського попиту, пропозиції туристського продукту, ціни і конкуренції.

Як і будь-який інший ринок, туристський ринок функціонує відповідно до закону попиту і пропозиції. Попит - це кількість турпродукту, яке туристи готові і в змозі купити за деякою ціною з можливих (протягом певного періоду часу) цін. Між ринковою ціною туристського продукту і тією його кількістю, на яку пред'являється попит, завжди існує певне співвідношення. Зв'язок між ціною і кількістю туристського продукту, що купується, називається графіком або кривою попиту. Висока ціна обмежує попит, зменшення ціни, як правило, супроводжується зростанням попиту – закон попиту. Реакція попиту на зміну цін називається еластичністю. Вона залежить від виду турпродукта і соціального класу, до якого відносяться його споживачі.

Попит на туристський продукт відбиває рівень економічного і соціального розвитку країни. Так, в Росії тільки 10% населення може фактично користуватися туристськими послугами за рахунок сімейного бюджету, тоді як в Західній Європі - до 57%, а в окремих країнах (Голландія, Скандинавські країни) - до 75%.

Окрім цього, на споживчий попит впливають демографічний чинник (чисельність, статьовікова структура, культурний рівень потенційних споживачів), географічні і кліматичні умови, політична і економічна стабільність країни, безпека, психологічні чинники і інші випадкові дії (погода, конфлікти і ін.).

Пропозиція - це сукупність туристських продуктів з певними цінами, які знаходяться на туристському ринку і які можуть або мають намір продати виробники-продавці. Пропозиція характеризує економічну ситуацію на туристському ринку з боку виробників-продавців. Співвідношення між ринковими цінами і тією кількістю туристських продуктів, яку виробники туристських послуг бажають виробити і продати, відбивається на графіці пропозиції. Існуючий взаємозв'язок між пропозицією і ціною знаходить своє вираження в законі пропозиції, який свідчить, що об'єм пропозиції турпродукта збільшується при зростанні ціни і зменшується при її зниженні.

Суб'єктами туристського ринку виступають організатори і продавці турів (туроператори і турагенти), їх контрагенти - виконавці послуг (готелі, ресторани, компанії-перевізники, екскурсійні бюро і так далі) і покупці (споживачі) туристських послуг. Об'єктами туристського ринку виступають туристичні продукти.

Ринок туризму неоднорідний. У його структурі на основі різних критеріїв можна виділити дрібніші ринки.

Структура туристського ринку - це внутрішня будова, розташування, порядок окремих його елементів, їх питома вага в загальному об'ємі туристського ринку.

Існують різні способи класифікації туристського ринку. По-перше, по суб'єктах: ринок туристів (покупців туристських продуктів); ринок туроператорів (виробників і продавців туристських продуктів); ринок турагентів (проміжних продавців туристських продуктів - посередників); ринок контрагентів туроператорів, та турагентів (виконавців туристських послуг : готелів, ресторанів, перевізників і так далі).

По-друге, за об'єктами: ринок туристських продуктів як елемент складнішої структури споживчого ринку, що у свою чергу включає: ринок міжнародних туристських продуктів; ринок національних туристських продуктів; ринок програмних туристських продуктів; ринок рекреаційних туристських продуктів; ринок елітарних туристських продуктів; ринок спортивних туристських продуктів; ринок екзотичних (екстремальних) туристських продуктів.

По-третє, за географічним положенням: місцевий (локальний) туристський ринок; регіональний туристський ринок; національний туристський ринок; світовий туристський ринок.

По-четверте, за рівнем насичення: рівноважний туристський ринок; дефіцитний туристський ринок; надмірний туристський ринок.

По-п'яте, за мірою зрілості: нерозвинений; розвинений; той, що формується.

По-шосте, за мірою обмеженості конкуренції: вільний; монополістичний; олігополістичний, змішаний.

В-сьомих, за відповідністю чинному законодавству: легальний; нелегальний, "чорний" або "сірий".

По восьме, за характером продажів: оптовий; роздрібний.

По-дев'яте, за асортиментом туристських продуктів: замкнутий туристський ринок, де існують туристські продукти тільки першого виробника (туроператора); насичений туристський ринок, де є безліч схожих туристських продуктів багатьох туроператорів; туристський ринок широкого асортименту, де є ряд видів туристських продуктів, пов'язаних між собою і спрямованих на задоволення однієї або декількох пов'язаних між собою потреб туристів; змішаний туристський ринок, де є різноманітні туристські продукти, не пов'язані між собою.