7.2. Аналіз майнового стану підприємства

Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі.

Метою аналізу фінансового стану підприємства, є оцінка його майна з урахуванням динаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємства за декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни і прогнозування майбутнього стану підприємства.

Інформаційними джерелами для аналізу майна підприємства є баланс підприємства (Форма 1), примітки до фінансової звітності (Форма 5), а також звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (Форма 11-ОФ).

Аналіз майна туристичного підприємства передбачає проведення аналізу його складу та структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально. Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу.

В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях балансу підприємства.

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів [58, с.288].

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків і інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджету; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленим законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок ікінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють статті, які свідчать про недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан. Аналізу підлягають активу балансу та їх структура, які вивчаються як з точки зору їх участі у виробництві, так і з точки зору оцінки їх ліквідності. Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

згортання виробничої бази;

викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку та інше.

Враховуючи те, що питома вага основних засобів та необоротних активів може змінюватись внаслідок впливу зовнішніх факторів, необхідно проводити аналіз руху основних фондів та амортизаційних відрахувань за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського обліку за звітний період). Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

Аналіз структури оборотних засобів полягає у визначенні швидкості обороту оборотних засобів підприємства, що є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва, або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

При аналізі розділу "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" активу балансу необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством позиків для споживачів своєї продукції.

Для аналізу майна підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти: ·

1. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах (Ч_ОВФ)

, де (7.6)

О_ВФ - оборотні виробничі фонди, тис.грн.

ОА- оборотні активи, тис.грн.

Характеризує частку  оборотних  коштів у виробничій сфері. Збільшення показника  в  динаміці є позитивною тенденцією, особливо, в умовах інфляції.

2. Частка основних засобів в активах (Ч_оз)

, де (7.7)

О_зв - основні засоби (по залишковій вартості) тис.грн.

А - загальна величина активів.

Характеризує частку коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу. Зменшення, за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації, є позитивною зміною.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів (К_Зоз)

, де (7.8)

З_оз - величина зносу основних засобів, тис.грн.

О_пв - величина основних засобів по первісній вартості, тис.грн.

Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується  в  аналізі для характеристики стану основних засобів.

4. Коефіціент оновлення основних засобів (К_О)

, де (7.9)

ΔПВ_ОЗ - приріст первісної вартості основних засобів, тис.грн.

ПВ - первісна вартість основних засобів, тис.грн.

Коефіцієнт характеризує рівень оновлення або вибуття основних фондів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби. Збільшення показника у динаміці, за умов виключення інфляційного фактора, є позитивною тенденцією.

5. Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства (Ч_ОВФа)

(7.10)

Характеризує мобільну частку  виробничих   фондів  у валюті балансу. Збільшення показника у динаміці є позитивною тенденцією.

6. Коефіцент мобільності активів (К_моб)

, де (7.11)

ОА - оборотні активи підприємства;

НОА – необоротні активи, тис.грн.

Коефіцієнт показує скільки оборотних коштів припадає на одиницю нноборотних: потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендований рівень 0,5. Збільшення показника у динаміці - позитивна зміна.

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв’язок.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку туристичного підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

Формування оптимальної структури джерел фінансування майна туристичного підприємства полягає в тому, що основним джерелом фінансування повинен бути лише власний капітал і в деякій мірі довгостроковий позиковий капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок короткострокового позикового капіталу.