2.2. Аналіз основних показників використання основних засобів

У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу підприємство займає і наскільки доцільно використовує її. Так, інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити, вивчивши суми залишків незавершеного будівництва, які числяться на бухгалтерському балансі (форма № 1, рядок 020). Аналізуючи стан основних фондів, насамперед на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу, розраховують коефіцієнт зносу основних засобів і вивчають його динаміку за ряд років. Як допоміжні можна застосовувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування.

Оцінка ефективності використання основних засобів заснована на застосуванні загальної для всіх ресурсів технології оцінки, яка припускає розрахунки й аналіз показників віддачі і ємності. Показники віддачі характеризують вихід готової продукції на 1 гривню ресурсів. Показники ємності характеризують витрати або запаси ресурсів на 1 гривню випуску продукції.

Під запасами ресурсів розуміють наявний обсяг ресурсів на звітну дату по балансу, під витратами – поточні витрати ресурсів, зокрема, по основних засобах – амортизація. При зіставленні запасів ресурсів з розміром виторгу за період необхідно розрахувати середню величину запасів на той же період. Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача. При розрахунках показника враховуються власні й орендовані основні засоби, не враховуються основні засоби, що перебувають на консервації й здані в оренду. Показник фондовіддачі аналізують у динаміку за ряд років, тому обсяг продукції коректують на зміну цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів — на коефіцієнт переоцінки. Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що доводяться на одну гривню готової продукції або амортизаційної ємності. Ріст фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції.

Іншим важливим показником, що характеризує ефективність використання основних засобів, є фондомісткість основних засобів. Зміна фондомісткості в динаміку показує зміна вартості основних засобів на одну рубль гривню продукції й застосовується при визначенні суми відносної перевитрати або економії засобів в основні фонди. Для розробки технологічної політики підприємства необхідний поглиблений факторний аналіз показників ефективності використання основних засобів (у першу чергу фондовіддачі).

Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах та залежить від:

якості та складу сировини;

трудової дисципліни і кваліфікації працівників;

використовуваних на виробництві інструментів і пристосувань;

асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;

кількості та якості ремонтів устаткування;

рівня організації праці та управління тощо.

Треба розрізняти проектну (планову) і фактичну потужність. Остання може бути більшою за проектну у зв’язку з обставинами, зазначеними вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства. У процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менший за 0,5 — 0,6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, оскільки підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку.

Усі показники використання основних засобів звичайно поділяють на дві групи:

показники екстенсивного використання;

показники інтенсивного використання.

Показники першої групи характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другої групи пов’язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри тощо).

У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду робочого часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Дані для аналізу використання основних засобів

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+ , –)
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн.	1320	1323	+ 3
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	660	696,3	+ 36,3
3. Виробничі площі, м2	13 200	13 230	+ 30
4. Кількість верстатів, одиниць	75	80	+ 5
5. Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік	150 000	132 300	– 17 700
6. З них у першу зміну	100 000	94 500	– 5500
Розрахункові показники
7. Фондовіддача (1 : 2)	2,0	1,9	– 0,1
8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (5 : 4)	2000	1653,75	– 346,25
9. Випуск продукції на одиницю площі, грн./м2 (1 : 3)	100	100	-
10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн. (1 : 4)	17 600	16 537,5	– 1062,5
11. Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. (1 : 5)	8,8	10,0	+ 1,2
12. Коефіцієнт змінності (5 : 6)	1,5	1,4	– 0,1

Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з планом, у динаміці та порівняно з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання виробничих і допоміжних площ.

Особливу увагу завжди звертають на аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Необхідно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають. Нарешті, слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин.

Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції

І. З використанням величини основних засобів

1. Зміна величини основних виробничих засобів:

36,3 тис. грн. * 2 грн./грн. = 72,6 тис. грн.

2. Зміна фондовіддачі:

– 0,1 грн./грн.  696,3 тис. грн. = – 69,63 тис. грн.

Разом: 3,03 тис. грн.

ІІ. З використанням виробничих площ

1. Зміна виробничих площ:

+ 30 м²  100 грн. / м² = + 3,0 тис. грн.

2. Зміна випуску продукції у розрахунку на одиницю площі:

0  132300 м² = 0,0

Разом: 3,0 тис. грн.

ІІІ. З використанням кількості верстатів

1. Зміна кількості верстатів:

5  17,6 тис. грн. = 88 тис. грн.

2. Зміна середньорічного виробітку одного верстата:

– 1062,5 грн.  80 = – 85 тис. грн.

Разом: 3,0 тис. грн.

IV. З використанням відпрацьованого часу

1. Зміна кількості відпрацьованих годин:

– 17700 год  8,8 грн./год = – 155,76 тис. грн.

2. Зміна виробітку за 1 верстато-годину:

1,2 грн./год  132300 год = 158,76 тис. грн.

Разом: 3,0 тис. грн.

Те саме, але з трьома факторами:

1. Зміна кількості верстатів

5  2000 год  8,8 грн./год = 88000 грн.

2. Зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік:

– 346,25 год  80  8,8 грн. / год = – 243 760 грн.

3. Зміна середнього виробітку за одну верстато-годину

1,2 грн./год  1653,75 год  80 = 158 760 грн.

Разом: 3000 грн.

Зведення резервів, тис. грн.

1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63

2. Підвищення середньорічного виробітку одного верстата до планового рівня 85,00

3. Більш повне використання часу роботи верстатів 155,76

4. Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рівня 243,76

Усього: 243,76

Напрями підвищення ефективності використовування основних виробничих засобів можуть бути різноманітними.

1. Підвищення якості сировини, вихід товарної продукції підвищується, а при тих самих діючих основних виробничих фондах підвищується фондовіддача.

2. Впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу, що збільшує вихід продукції і фондовіддачу. Сюди можна віднести впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими фондами.

Вибір напрямків аналізу та реальних аналітичних задач визначається потребами управління, що складає основу фінансового та управлінського аналізу [29, c. 469-470].

Джерелами інформації для проведення аналізу є бізнес-план підприємства, план технічного розвитку підприємства, звітний бухгалтерський баланс підприємства, додаток до балансу, звіт про наявність та рух основних засобів, баланс виробничої потужності, дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація та інш.

Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства.

У процесі аналізу виявляються і вивчаються чинники, які впливають на результати діяльності підприємства і зокрема на ефективність використання основних засобів [30, c. 154-155].

Тим самим виявляються шляхи і резерви збільшення ефективності використання основних засобів. Ними можуть бути введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення щоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів по НТП.

Наприклад, резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають як:

ВП_к = Д_о * Д_ф * К_смф * П_ф * СВ_ф, де (2.14)

Д_о - додаткова кількість обладнання,

Д_ф- кількість відпрацьованих днів (фактично),

К_смф - коефіцієнт змінності,

П_ф - середня тривалість робочого дня,

СВ_ф- виробіток.

Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно скористатися наступною формулою:

ВП_кcм = К_в * Д_в * К_смф * П_ф * СВ_ф, де (2.15)

К_в- можлива кількість робочих днів,

Д_в- додаткова кількість робочих днів

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинної виробітку обладнання, треба скористатися формулою:

ВПсв = Кв * Дв * Ксмв * Пв * СВ (2.16)

При цьому аналізі складається факторна модель і розраховується вплив кожного чинника (методами ланцюгових підстановок і абсолютних різниць). Вивчається екстенсивна (за часом) і інтенсивне (по потужності) завантаження підприємства. Після проведення аналізу визначаються шляхи і резерви підвищення ефективності використання основних засобів.