- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1.2. Фактори та резерви, як головна категорія економічного аналізу діяльності туристичного підприємства
- •Підходи до аналізу складових туристичного ринку та діяльності туристичного підприємства
- •Контрольні запитання
- •Тести до розділу 1
- •2.1. Аналіз наявності, структури і рухи основних засобів на підприємстві
- •2.2. Аналіз основних показників використання основних засобів
- •2.3. Аналіз забезпеченості туристичного підприємства основними засобами
- •Практичне завдання до розділу 2
- •Контрольні запитання
- •3.1. Аналіз оборотних засобів та визначення динаміки грошових коштів
- •3.2. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей
- •Контрольні запитання
- •Практичне завдання до розділу 3
- •Глава 4. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці працівників туристичного підприємства
- •4.1. Аналіз використання робочої сили
- •4.1.1. Аналіз забезпеченості туристичного підприємства трудовими ресурсами
- •4.1.2. Аналіз рівня кваліфікації персоналу
- •4.1.3. Аналіз форм, динаміки і причин руху персоналу
- •4.1.4. Аналіз використання робочого часу
- •4.2. Аналіз продуктивності праці на туристичному підприємстві
- •4.3. Аналіз оплати праці
- •4.3.1. Аналіз складу і динаміки фонду заробітної плати
- •4.3.2. Аналіз чинників фонду заробітної плати
- •4.3.3. Аналіз ефективності використання фонду заробітної плати
- •Контрольні запитання
- •Практичне завдання до розділу 4
- •5.1. Аналіз виробництва та якості туристичного продукту
- •5.2. Аналіз складових собівартості туристичного продукту
- •5.3. Аналіз беззбитковості туристичного підприємства
- •5.4. Аналіз обсягу реалізованих послуг підприємствами туристичної галузі
- •Зразок оформлення отриманих результатів з динаміки основних показників обсягу наданих послуг підприємства туристичної галузі [43, с. 61]
- •Контрольні запитання
- •Практичне завдання до розділу 5
- •6.1. Аналіз використання та розподілу прибутку підприємства
- •6.2. Методика аналізу використання прибутку туристичного підприємства
- •6.3. Показники ефективності роботи туристичного підприємства
- •Контрольні запитання
- •Практичне завдання до розділу 6
- •Глава 7. Аналіз фінансового стану туристичного підприємства
- •7.1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •7.1.1. Сутність, завдання та методи аналізу фінансових звітів
- •7.1.2. Вертикальний та горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу
- •7.1.3. Оцінка звіту про фінансові результати
- •7.1.4. Аналіз звіту про рух грошових коштів
- •7.1.5. Оцінка звіту про власний капітал
- •7.2. Аналіз майнового стану підприємства
- •7.3. Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •7.4. Аналіз ліквідності туристичного підприємства
- •7.5. Аналіз прибутковості туристичного підприємства та його оцінка рентабельності
- •Контрольні запитання
- •Практичне завдання до розділу 7
- •Звіт про фінансові результати за _________________2012 р.
- •I. Фінансові результати
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Список рекомендованої літератури
2.2. Аналіз основних показників використання основних засобів
У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу підприємство займає і наскільки доцільно використовує її. Так, інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити, вивчивши суми залишків незавершеного будівництва, які числяться на бухгалтерському балансі (форма № 1, рядок 020). Аналізуючи стан основних фондів, насамперед на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу, розраховують коефіцієнт зносу основних засобів і вивчають його динаміку за ряд років. Як допоміжні можна застосовувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування.
Оцінка ефективності використання основних засобів заснована на застосуванні загальної для всіх ресурсів технології оцінки, яка припускає розрахунки й аналіз показників віддачі і ємності. Показники віддачі характеризують вихід готової продукції на 1 гривню ресурсів. Показники ємності характеризують витрати або запаси ресурсів на 1 гривню випуску продукції.
Під запасами ресурсів розуміють наявний обсяг ресурсів на звітну дату по балансу, під витратами – поточні витрати ресурсів, зокрема, по основних засобах – амортизація. При зіставленні запасів ресурсів з розміром виторгу за період необхідно розрахувати середню величину запасів на той же період. Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача. При розрахунках показника враховуються власні й орендовані основні засоби, не враховуються основні засоби, що перебувають на консервації й здані в оренду. Показник фондовіддачі аналізують у динаміку за ряд років, тому обсяг продукції коректують на зміну цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів — на коефіцієнт переоцінки. Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що доводяться на одну гривню готової продукції або амортизаційної ємності. Ріст фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції.
Іншим важливим показником, що характеризує ефективність використання основних засобів, є фондомісткість основних засобів. Зміна фондомісткості в динаміку показує зміна вартості основних засобів на одну рубль гривню продукції й застосовується при визначенні суми відносної перевитрати або економії засобів в основні фонди. Для розробки технологічної політики підприємства необхідний поглиблений факторний аналіз показників ефективності використання основних засобів (у першу чергу фондовіддачі).
Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах та залежить від:
якості та складу сировини;
трудової дисципліни і кваліфікації працівників;
використовуваних на виробництві інструментів і пристосувань;
асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;
кількості та якості ремонтів устаткування;
рівня організації праці та управління тощо.
Треба розрізняти проектну (планову) і фактичну потужність. Остання може бути більшою за проектну у зв’язку з обставинами, зазначеними вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства. У процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менший за 0,5 — 0,6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, оскільки підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку.
Усі показники використання основних засобів звичайно поділяють на дві групи:
показники екстенсивного використання;
показники інтенсивного використання.
Показники першої групи характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другої групи пов’язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри тощо).
У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду робочого часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Дані для аналізу використання основних засобів
|
Показник |
За планом |
Фактично |
Відхилення (+ , –) |
|
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн. |
1320 |
1323 |
+ 3 |
|
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. |
660 |
696,3 |
+ 36,3 |
|
3. Виробничі площі, м2 |
13 200 |
13 230 |
+ 30 |
|
4. Кількість верстатів, одиниць |
75 |
80 |
+ 5 |
|
5. Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік |
150 000 |
132 300 |
– 17 700 |
|
6. З них у першу зміну |
100 000 |
94 500 |
– 5500 |
|
Розрахункові показники |
|
|
|
|
7. Фондовіддача (1 : 2) |
2,0 |
1,9 |
– 0,1 |
|
8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (5 : 4) |
2000 |
1653,75 |
– 346,25 |
|
9. Випуск продукції на одиницю площі, грн./м2 (1 : 3) |
100 |
100 |
- |
|
10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн. (1 : 4) |
17 600 |
16 537,5 |
– 1062,5 |
|
11. Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. (1 : 5) |
8,8 |
10,0 |
+ 1,2 |
|
12. Коефіцієнт змінності (5 : 6) |
1,5 |
1,4 |
– 0,1 |
Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з планом, у динаміці та порівняно з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання виробничих і допоміжних площ.
Особливу увагу завжди звертають на аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Необхідно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають. Нарешті, слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин.
Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції
І. З використанням величини основних засобів
Зміна величини основних виробничих засобів:
36,3 тис. грн. * 2 грн./грн. = 72,6 тис. грн.
Зміна фондовіддачі:
– 0,1 грн./грн. 696,3 тис. грн. = – 69,63 тис. грн.
Разом: 3,03 тис. грн.
ІІ. З використанням виробничих площ
Зміна виробничих площ:
+ 30 м2 100 грн. / м2 = + 3,0 тис. грн.
Зміна випуску продукції у розрахунку на одиницю площі:
0 132300 м2 = 0,0
Разом: 3,0 тис. грн.
ІІІ. З використанням кількості верстатів
Зміна кількості верстатів:
5 17,6 тис. грн. = 88 тис. грн.
Зміна середньорічного виробітку одного верстата:
– 1062,5 грн. 80 = – 85 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
IV. З використанням відпрацьованого часу
Зміна кількості відпрацьованих годин:
– 17700 год 8,8 грн./год = – 155,76 тис. грн.
Зміна виробітку за 1 верстато-годину:
1,2 грн./год 132300 год = 158,76 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
Те саме, але з трьома факторами:
Зміна кількості верстатів
5 2000 год 8,8 грн./год = 88000 грн.
Зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік:
– 346,25 год 80 8,8 грн. / год = – 243 760 грн.
Зміна середнього виробітку за одну верстато-годину
1,2 грн./год 1653,75 год 80 = 158 760 грн.
Разом: 3000 грн.
Зведення резервів, тис. грн.
1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63
2. Підвищення середньорічного виробітку одного верстата до планового рівня 85,00
3. Більш повне використання часу роботи верстатів 155,76
4. Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рівня 243,76
Усього: 243,76
Напрями підвищення ефективності використовування основних виробничих засобів можуть бути різноманітними.
1. Підвищення якості сировини, вихід товарної продукції підвищується, а при тих самих діючих основних виробничих фондах підвищується фондовіддача.
2. Впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу, що збільшує вихід продукції і фондовіддачу. Сюди можна віднести впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими фондами.
Вибір напрямків аналізу та реальних аналітичних задач визначається потребами управління, що складає основу фінансового та управлінського аналізу [29, c. 469-470].
Джерелами інформації для проведення аналізу є бізнес-план підприємства, план технічного розвитку підприємства, звітний бухгалтерський баланс підприємства, додаток до балансу, звіт про наявність та рух основних засобів, баланс виробничої потужності, дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація та інш.
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства.
У процесі аналізу виявляються і вивчаються чинники, які впливають на результати діяльності підприємства і зокрема на ефективність використання основних засобів [30, c. 154-155].
Тим самим виявляються шляхи і резерви збільшення ефективності використання основних засобів. Ними можуть бути введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення щоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів по НТП.
Наприклад, резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають як:
ВПк = До * Дф * Ксмф * Пф * СВф, де (2.14)
До - додаткова кількість обладнання,
Дф- кількість відпрацьованих днів (фактично),
Ксмф - коефіцієнт змінності,
Пф - середня тривалість робочого дня,
СВф- виробіток.
Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно скористатися наступною формулою:
ВПкcм = Кв * Дв * Ксмф * Пф * СВф, де (2.15)
Кв- можлива кількість робочих днів,
Дв- додаткова кількість робочих днів
Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинної виробітку обладнання, треба скористатися формулою:
ВПсв = Кв * Дв * Ксмв * Пв * СВ (2.16)
При цьому аналізі складається факторна модель і розраховується вплив кожного чинника (методами ланцюгових підстановок і абсолютних різниць). Вивчається екстенсивна (за часом) і інтенсивне (по потужності) завантаження підприємства. Після проведення аналізу визначаються шляхи і резерви підвищення ефективності використання основних засобів.
