1. Загальне поняття й ознаки держави

Держава — це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеки суспільства здійснює керівництво ним на­самперед в інтересах цієї частини, а також уп­равління загальносуспільними справами.

Коментуючи запропоноване визначення (яке, подібно до будь - яких дефініцій, не може претенду­вати на фіксацію всіх аспектів того явища, що відображається поняттям держави), відзначимо

лише такі моменти.

По-перше, виникнення та існування держави

пов’язується на ваш погляд, з будь-яким соціаль­ним (не біологічним) розшаруванням суспільства, з його розподілом на ті чи інші частини, які поряд зі спільними загально соціальними та загальнолюдсь­кими мають також свої особливі, нерідко і проти­лежні потреби, інтереси. Розподіл суспільства тільки на класи (У соціально-економічному, тра­диційно марксистському розумінні цього поняття) - це хоча й найбільш поширена причина ви­никнення держави, проте не єдино можлива. Вона може сполучатися переплітатися з поділом сус­пільства скажімо на етнічні групи та інші соці­альні підрозділи (які, проте, як і «чисті» класи, посідають зде"⁰¹'"^1311101'⁰ неоднакове становище у си­стемі суспільного виробництва). Отже, будь-яка соціальна неоднорідність суспільства зумовлює не­обхідність держави Такий підхід аж ніяк не запе­речує не виключає класового пояснення держави, але не зводиться тільки до нього.

По-друге, при деякій, на перший погляд, невиз­наченості поняття «домінуюча частина населення» все ж зрозуміло Що йдеться про найвпливовішу соціальну групу» хоча такий (вирішальний) її вплив (зокрема, панування) може знаходити свій прояв у різних сферах суспільних відносин і здійснюватись різними засобами, у різних формах.

По-третє запропонована дефініція чітко фік­сує що саме держава призначена вирішувати за­гальносуспільні питання, організовувати задово­лення загально соціальних потреб; окрім неї, здій­снити це неспроможна будь-яка інша організація (структура). Однією з таких найперших потреб є забезпечення певної єдності суспільства як цілісно­го соціального організму (які б внутрішні супереч­ності, конфлікти його не розшаровували). Остання обставина якраз і зумовлює інтегративну (коорди­нуючу, узгоджувальну, консенсусну місію держа­ви, при виконанні якої вона може виступати ви­разником, представником інтересів не тільки домінуючої частини населення, але й усього суспільства. Проте якщо обмежитись тільки цією суттєвою властивістю, класифікацію держав за їх соціальною сутністю здійснити не вдається.

По-четверте, «замикання» соціальної сутності держави на потреби та інтереси (чи то домінуючої частини, чи всього суспільства) дозволяє матеріа­лістично, тобто максимально об'єктивно, визначи­ти цю сутність.

Ознаки, які відрізняють державну владу від влади первісного, соціальне однорідного суспіль­ства:

- у первісному суспільстві соціальна влада ви­ражає і захищає інтереси всіх членів суспільства;

у соціальне неоднорідному ж — інтереси насампе­ред керівного (панівного) класу, його частини або якоїсь іншої соціальної групи;

- у первісному суспільстві носії влади не відо­кремлюються за соціальним статусом, професійно від інших членів суспільства; у соціальне неодно­рідному (зокрема, класовому) суспільстві носії вла­ди в організаційному відношенні відокремлені у певні структури, «загони»;

- у первісному суспільстві населення не опо­датковується; у соціальне неоднорідному (зокрема, класовому) суспільстві для утримання державної влади встановлюються податки;

- у первісному суспільстві органи влади не по­діляються за окремими функціями на певні види, а у соціальне неоднорідному (зокрема, класовому) суспільстві функції влади розподіляються між окремими органами (виникає специфічна структура влади);

- у первісному суспільстві влада поширюється на всіх членів роду, племені, на якій території во­ни б не перебували; а в державі влада поши­рюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;

- у державі складається система особливих за­гальнообов'язкових правил поведінки — юридич­них норм, яких не знало первісне суспільство. По­няття про такі норми стало позначатися з певних причин словом (терміном) «право».