3. Функції права (правового регулювання)

Функції права висвітлюють предметно-змістов­ну роль, «роботу» права у суспільстві. Тому знан­ня функцій права дає можливість скласти уяву про те, що саме очікувати від функціонування права (правового регулювання). Крім того, через пізнан­ня функцій права усвідомлюється соціальна значу­щість юридичної діяльності, а також діяльності тих посадових осіб, чия робота так чи інакше «вплетена» у процес правового регулювання.

Функції права — це основні напрямки його впли­ву на людину і суспільство (суспільні відносини).

Види функцій права (правового регулювання)

Функції права розподіляють на загальносоціальні та спеціально-соціальні (регулятивні).

До загальносоціальних функцій належать:

- гуманістична (здійснення і захист прав лю­дини, прав нації, народу, людства);

- організаторська (встановлення, зміна і припи­нення відносин між учасниками суспільного життя);

- управлінська (спрямування, направлення діяльності учасників суспільного життя на вико­нання певних соціальних завдань, розв'язання певних соціальних проблем);

- комунікативна, (інформування учасників суспільного життя про державно-владну волю, за­безпечення їх заочного «спілкування» з правотворчими органами держави);

- орієнтаційна (вказівка на припустимі, соціаль­не прийнятні, безконфліктні шляхи, засоби задово­лення потреб, запитів учасників суспільного життя);

- оцінювальна (кваліфікування, оцінювання з точки зору закону держави, начебто її «очима», влас­них вчинків, а також поведінки інших суб'єктів);

- ідеологічно-виховна (участь у формуванні у людей певного світогляду, прищепленні їм певних моральних, правових, політичних поглядів);

- пізнавальна або гносеологічна (здатність об'єк­тивного права виступати джерелом знань про основ­ні «параметри» суспільства — його економічний, со­ціальний і державний устрій, мораль, культуру, зви­чаї, про взаємини між класами, націями, різними соціальними групами і верствами тощо).

Зазначені функції є загальносоціальними у то­му розумінні, що вони здійснюються за допомогою не тільки права, але й — тією чи іншою мірою — майже всіма соціальними явищами, зокрема інши­ми соціальними нормами, суспільною свідомістю (передовсім моральною), політикою, релігією, мис­тецтвом, громадськими об'єднаннями тощо.

Ті ж функції, які здатне виконувати лише (або найбільш ефективно) саме право, є його спеціаль­но-соціальними функціями. До них належать:

- закріплююча (утвердження, підтримування суспільних відносин, які виникли ще до прийняття відповідного закону, іншого нормативного акта);

- стимулююча (сприяння розвиткові таких відносин),

- творча (ініціювання, «породження», форму­вання таких суспільних відносин, яких взагалі не існувало до видання відповідного закону);

- обмежуюча (встановлення рамок, «кордо­нів», щодо існування певних відносин, гальму­вання, недопущення їх поширення, збільшення);

- витіснююча (сприяння зменшенню або усу­ненню з життя певних відносин).

Тема 13

Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації

Практичне значення положень, викладених у да­ній темі, полягає насамперед у тому, що вони впли­вають на формування вихідних, світоглядних засад будь-якої діяльності суб'єктів у сфері відносин, уре­гульованих об'єктивним юридичним правом. Такі засади визначають загальний підхід, кут зору у кожному випадку встановлення, тлумачення, засто­сування та реалізації норм цього права. Вони «спра­цьовують» навіть тоді, коли це раціонально не усвідомлюється, коли на них не посилаються в юри­дичній діяльності, в юридичних актах.

Так чи інакше, знання зазначених положень сприятиме забезпеченню гуманності, справедли­вості, прогресивності правового регулювання.