4. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації

У гуманітарній сфері:

- участь у міжнародному забезпеченні і захис­ті прав людини: допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо);

- участь у захисті природного середовища (еко­логічна функція);

- участь у міжнародному культурному спів­робітництві.

В економічній сфері:

- участь у створенні світової економічної систе­ми на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці;

- участь у розв'язанні глобальних господарсь­ких та наукових проблем (енергетичної, викорис­тання світового океану, досліджень і освоєння ко­смосу тощо).

У політичній сфері:

- організація, підтримка і розвиток міждер­жавних договірних відносин на основі загальновиз­наних принципів міжнародного права;

- оборона своєї країни від зовнішнього нападу, анексії;

- участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети;

- участь у боротьбі з порушеннями міжнарод­ного правопорядку (у тому числі із використанням військових засобів).

Схожість, аналогічність або збіг основних функ­цій багатьох (не всіх!) існуючих сьогодні держав свідчить про зближення їх соціальної сутності і про втілення нового політичного мислення у сучасні міжнародні відносини, про посилення взаємозалеж­ності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зу­мовлену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні надто серйозних гло­бальних проблем. Отже, людство, крок за кроком здійснює поворот до цивілізації нового типу.

Тема 6 Форми держав

Загальновизнано, що центральна й найважливі­ша проблема політичного життя кожного суспіль­ства — це питання про державну владу. У практич­ній, зокрема організаційно-юридичній площині, вона трансформується у питання про порядок,

спосіб фактичної побудови системи державної вла­ди, тобто про форму держави.

Наукові положення, що викладені у даному роз­ділі, дають відповідь на запитання, яким чином мо­же або повинна бути організована влада держави. Отже, вони повинні становити теоретико-методологічну основу для визначення ставлення кожного громадянина, кожного громадського об'єднання до існуючої та можливої форми будь-якої держави (зо­крема, української), для власної політичної актив­ності щодо й" удосконалення. Ці положення набува­ють особливого значення для осіб, які працюють (або ж готуються до праці) в органах держави і бе­руть пряму участь в організації та здійсненні дер­жавної влади.

1. Загальні поняття й елементи форми держави

Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована; здійснення нею влади має відбуватися певними методами, способами.

Форма держави — це спосіб (порядок) ор­ганізації здійснення державної влади.

Елементи форми держав:

державне правління — спосіб організації ви­щої державної влади;

державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між нею та цими частинами;

державний режим — порядок здійснення дер­жавної влади певними методами і способами.

Форма правління і державний устрій характе­ризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим — її функціо­нальний аспект. В цілому ж форма держави — це таке явище, яке характеризується єдністю струк­тури і територіальної організації, а також методів здійснення державної влади.

Зв'язок між типом держави і її формою:

— історичний тип держави так чи інакше визна­чає, зумовлює її форму; крім типу, на форму дер­жави впливають також інші явища, фактори, об­ставини (зокрема, конкретне співвідношення «сил» різноманітних частин соціального неодно­рідного суспільства, їх впливовість; рівень полі­тичної та правової культури суспільства; істо­ричні, національні, культурні традиції; розмір те­риторії держави; міжнародні відносини);

- у кожному типі держави використовується декілька її форм, проте існує певна форма держа­ви, яка найкраще відповідає даному її типу і тому є найбільш поширеною серед однотипних держав;

- форма держави здатна, зі свого боку, певним чином впливати на зміни соціальної сутності дер­жави, тобто здійснювати «зворотний» вплив на тип держави.