- •Тема 1 Основні права людини як загальносоціальне явище
- •Тема 2 Права нації (народу) і права людини
- •Тема 4 Поняття, соціальна сутність і причини виникнення держави. Види держав за їх сутністю
- •1. Право як загальносоціальне явище
- •2. Поняття основних прав людини
- •3. Класифікація основних прав людини
- •4. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- •5. Основні тенденції розвитку прав людини
- •6. Основні права дитини
- •7. Загальносоціальні обов'язки людини
- •Тема 2 Права нації (народу) і права людини
- •1. Основні права нації (народу)
- •2. Види основних прав націй
- •3. Міжнародно-правові засоби, спрямовані на здійснення і захист прав нації
- •4. Специфічні права національних меншин
- •6) Міжнародні органи:
- •5. Основні права людства
- •1. Основи концепції правової держави
- •2. Основні загальні ознаки правової держави
- •1. Загальне поняття й ознаки держави
- •2. Виникнення держави
- •3. Види типів держав за їх сутністю
- •4. Функції держави
- •Тема 5 Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації
- •1. Майбутня держава соціально-демократичного типу: сутність і передумови
- •2. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
- •3. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •4. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •Тема 6 Форми держав
- •1. Загальні поняття й елементи форми держави
- •2. Види державного правління
- •3. Основні види державного устрою
- •4. Основні види державного режиму
- •Тема 7 Механізм та апарат держави
- •1. Загальна характеристика механізму держави
- •2. Загальна характеристика апарату та органів держави
- •1) За місцем, у системі державного апарату:
- •3. Принципи і риси апарату держав соціально-демократичної орієнтації. Його склад
- •Тема 8 Держава у політичній системі суспільства
- •1. Загальнотеоретична характеристика політичної системи суспільства
- •2. Загальнотеоретична характеристика елементів політичної системи
- •3. Політична система суспільства соціально-демократичної орієнтації
- •4. Форми взаємодії органів держави з громадськими об'єднаннями і трудовими колективами
- •1. Право як волевиявлення держави. Об'єктивне і суб'єктивне юридичне право
- •2. Юридичне право як засіб конкретно-історичної інтерпретації та реалізації прав людини
- •3. Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
- •4. Правовий (юридичний) статус особи
- •5. Права людини і права громадянина
- •Тема 10 Правові відносини
- •1. Загальна характеристика правових відносин
- •2. Суб'єкти правовідносин
- •3. Об'єкти правовідносин
- •4. Юридичні факти
- •Тема 11 Об'єктивне юридичне право та інші соціальні регулятори
- •1. Загальне поняття й ознаки об'єктивного права
- •2. Об'єктивне юридичне право та правосвідомість
- •Тема 12
- •1. Деякі співвідношення
- •2. Взаємозв'язок держави і права
- •3. Функції права (правового регулювання)
- •Тема 13
- •1. Типологія права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •3. Перехідний тип права соціально-демократичної орієнтації
- •4. Конкретно-історичні та інші принципи права
- •Тема 14
- •1. Загальна характеристика правотворчості
- •2. Форми права
- •3. Правотворчість держав соціально-демократичної орієнтації
- •4. Нормативно-правові акти
- •5. Юридичні властивості нормативно-правових актів
- •6. Чинність нормативно-правових актів
- •Тема 15
- •1. Правова система: поняття і різновиди
- •2. Система права та її структура
- •3. Система законодавства
- •4. Систематизація законодавства
- •Тема 16 Правові (юридичні) норми
- •1. Загальна характеристика правової норми
- •2. Структура правової норми
- •3. Норма права і стаття закону
- •4. Види правових норм
- •Тема 17 Правомірна поведінка і реалізація
- •1. Загальна характеристика правомірної поведінки
- •2. Загальна характеристика реалізації правових норм
- •3. Загальна характеристика законності та правопорядку
- •4. Загальносоціальні гарантії законності
- •5. Юридичні гарантії законності
- •Тема 18 Застосування правових норм
- •1. Загальна характеристика застосування правових норм
- •2. Правозастосовні акти
- •3) За юридичною формою — постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, ухвали, протести, подання, висновки тощо;
- •7) За характером юридичних наслідків — правоконстатуючі (правопідтверджу вальні), пра-вовстановлювальні, правозмінюючі, правоприпиняючі;
- •3. Загальна характеристика правозастосовної діяльності
- •4. Застосування правових норм за аналогією у разі прогалини в законодавстві
- •Тема 19 Тлумачення правових норм
- •1. Загальна характеристика тлумачення правових норм
- •2. Інтерпретаційно-правові акти
- •Тема 20
- •1. Загальна характеристика правопорушень
- •2. Причини правопорушень
- •3. Юридична відповідальність
- •Тема 21
- •1. Загальна характеристика правового регулювання
- •2. Предмет, метод і типи правового регулювання
- •3. Механізм правового регулювання
- •4. Техніка правовою регулювання (юридична техніка)
- •5. Ефективність правового регулювання
- •Тема 22 Правознавство (юридична наука):
- •1. Поняття і структура юридичної науки
- •2. Предмет юридичної науки
- •3. Функції юридичної науки
- •Тема 23 Методологія юридичної науки
- •1. Поняття і склад методології правознавства
- •2. Сучасні проблеми перетворення методології вітчизняної юриспруденції
5. Права людини і права громадянина
Основним об'єктом піклування та захисту держави стають, як правило, ті люди, котрі визнаються її громадянами. Громадянином держави є особа, яка законом визнається юридичне пов'язаною з даною державою, начебто «приналежною» до неї.
Громадянство — це соціально-правова (юридична) властивість людини, що полягає у передбаченому законом її зв'язку з даною державою, який зумовлює їхні взаємні юридичні права й обов'язки.
У першу чергу, саме своїм громадянам держава має надавати захист, піклуватись про забезпечення Їхніх основних, «природжених» прав. Тому якщо права людини розглядаються у зв'язці з правами громадянина, це створює найбільш надійну підставу для визначення її законних (юридичних) можливостей у суспільстві, для оцінки того, настільки законодавство держави відповідає правам людини. Мабуть, не випадково один з перших, прийнятих у Франції ще у XVIII ст. державних актів з цього питання, мав назву «Декларація прав людини і громадянина».
У кожній державі основні права людини закріплюються насамперед у ЇЇ основному законі — конституції. Це спостерігається, наприклад, в усіх колишніх конституціях нашої держави — Конституції Української Народної Республіки (1918 рік). Конституціях УРСР (1919, 1929, 1937, 1978 рр.), та й у чинній Конституції України (1996 р.).
У поточних законах та в інших (підзаконних) нормативно-правових актах передбачаються юридичні процедури, «механізми» здійснення, реалізації на практиці конституційне закріплених основних прав людини.
Тема 10 Правові відносини
Засвоєння теоретичних положень даної теми сприятиме оволодінню регулятивно-юридичними механізмами, котрі функціонують у практичному житті, зокрема, формуванню вмінь і навичок спеціально-юридичного аналізу конкретних ситуацій, фактів, відносин. А такий аналіз — неодмінна умова правильного використання різноманітних
юридичних засобів (насамперед конкретних прав та обов'язків) для безперешкодного, безконфліктного досягнення особистісне і суспільне корисних цілей, для здійснення і захисту прав людини та інших учасників суспільного життя.
1. Загальна характеристика правових відносин
Правове відношення — це передбачене юридичною нормою ідеологічне суспільне відношення, яке виражається у взаємних юридичних правах і обов'язках суб'єктів права.
Соціальне призначення правовідносин — створювати суб'єктам права конкретні соціальні можливості для задоволення певних їхніх потреб або власними діями, або діями інших суб'єктів. Такі можливості й забезпечуються налагодженням суспільних зв'язків у вигляді взаємних юридичних прав і обов'язків відповідних суб'єктів.
Види правовідносин:
1) за галузевою ознакою — конституційні, цивільні, трудові, кооперативні, сімейні, кримінальні та ін.;
2) залежно від визначеності кількості суб'єктів — загальні (кількість уповноважених або зобов'язаних суб'єктів не визначена), конкретні (кількість зазначених суб'єктів точно визначена);
3) за кількісним складом суб'єктів — прості (правовідносини лише між двома суб'єктами), складні (правовідносини між трьома і більше суб'єктами);
4) залежно від елемента юридичної норми (диспозиції або санкції), на основі якого виникають правовідносини,— регулятивні, охоронні;
5) за характером поведінки зобов'язаного суб'єкта — активні (зобов'язаний суб'єкт мусить вчинити певні дії), пасивні (зобов'язаний суб'єкт повинен утриматися від вчинення тих чи інших дій);
6) залежно від розподілу прав та обов'язків між сторонами правовідношення — односторонні (кожна зі сторін має або права, або обов'язки), двосторонні (кожна зі сторін має як права, так і обов'язки).
