- •Тема 1 Основні права людини як загальносоціальне явище
- •Тема 2 Права нації (народу) і права людини
- •Тема 4 Поняття, соціальна сутність і причини виникнення держави. Види держав за їх сутністю
- •1. Право як загальносоціальне явище
- •2. Поняття основних прав людини
- •3. Класифікація основних прав людини
- •4. Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- •5. Основні тенденції розвитку прав людини
- •6. Основні права дитини
- •7. Загальносоціальні обов'язки людини
- •Тема 2 Права нації (народу) і права людини
- •1. Основні права нації (народу)
- •2. Види основних прав націй
- •3. Міжнародно-правові засоби, спрямовані на здійснення і захист прав нації
- •4. Специфічні права національних меншин
- •6) Міжнародні органи:
- •5. Основні права людства
- •1. Основи концепції правової держави
- •2. Основні загальні ознаки правової держави
- •1. Загальне поняття й ознаки держави
- •2. Виникнення держави
- •3. Види типів держав за їх сутністю
- •4. Функції держави
- •Тема 5 Сутність сучасних держав соціально-демократичної орієнтації
- •1. Майбутня держава соціально-демократичного типу: сутність і передумови
- •2. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
- •3. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •4. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •Тема 6 Форми держав
- •1. Загальні поняття й елементи форми держави
- •2. Види державного правління
- •3. Основні види державного устрою
- •4. Основні види державного режиму
- •Тема 7 Механізм та апарат держави
- •1. Загальна характеристика механізму держави
- •2. Загальна характеристика апарату та органів держави
- •1) За місцем, у системі державного апарату:
- •3. Принципи і риси апарату держав соціально-демократичної орієнтації. Його склад
- •Тема 8 Держава у політичній системі суспільства
- •1. Загальнотеоретична характеристика політичної системи суспільства
- •2. Загальнотеоретична характеристика елементів політичної системи
- •3. Політична система суспільства соціально-демократичної орієнтації
- •4. Форми взаємодії органів держави з громадськими об'єднаннями і трудовими колективами
- •1. Право як волевиявлення держави. Об'єктивне і суб'єктивне юридичне право
- •2. Юридичне право як засіб конкретно-історичної інтерпретації та реалізації прав людини
- •3. Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
- •4. Правовий (юридичний) статус особи
- •5. Права людини і права громадянина
- •Тема 10 Правові відносини
- •1. Загальна характеристика правових відносин
- •2. Суб'єкти правовідносин
- •3. Об'єкти правовідносин
- •4. Юридичні факти
- •Тема 11 Об'єктивне юридичне право та інші соціальні регулятори
- •1. Загальне поняття й ознаки об'єктивного права
- •2. Об'єктивне юридичне право та правосвідомість
- •Тема 12
- •1. Деякі співвідношення
- •2. Взаємозв'язок держави і права
- •3. Функції права (правового регулювання)
- •Тема 13
- •1. Типологія права
- •2. Основні принципи об'єктивного юридичного права
- •3. Перехідний тип права соціально-демократичної орієнтації
- •4. Конкретно-історичні та інші принципи права
- •Тема 14
- •1. Загальна характеристика правотворчості
- •2. Форми права
- •3. Правотворчість держав соціально-демократичної орієнтації
- •4. Нормативно-правові акти
- •5. Юридичні властивості нормативно-правових актів
- •6. Чинність нормативно-правових актів
- •Тема 15
- •1. Правова система: поняття і різновиди
- •2. Система права та її структура
- •3. Система законодавства
- •4. Систематизація законодавства
- •Тема 16 Правові (юридичні) норми
- •1. Загальна характеристика правової норми
- •2. Структура правової норми
- •3. Норма права і стаття закону
- •4. Види правових норм
- •Тема 17 Правомірна поведінка і реалізація
- •1. Загальна характеристика правомірної поведінки
- •2. Загальна характеристика реалізації правових норм
- •3. Загальна характеристика законності та правопорядку
- •4. Загальносоціальні гарантії законності
- •5. Юридичні гарантії законності
- •Тема 18 Застосування правових норм
- •1. Загальна характеристика застосування правових норм
- •2. Правозастосовні акти
- •3) За юридичною формою — постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, ухвали, протести, подання, висновки тощо;
- •7) За характером юридичних наслідків — правоконстатуючі (правопідтверджу вальні), пра-вовстановлювальні, правозмінюючі, правоприпиняючі;
- •3. Загальна характеристика правозастосовної діяльності
- •4. Застосування правових норм за аналогією у разі прогалини в законодавстві
- •Тема 19 Тлумачення правових норм
- •1. Загальна характеристика тлумачення правових норм
- •2. Інтерпретаційно-правові акти
- •Тема 20
- •1. Загальна характеристика правопорушень
- •2. Причини правопорушень
- •3. Юридична відповідальність
- •Тема 21
- •1. Загальна характеристика правового регулювання
- •2. Предмет, метод і типи правового регулювання
- •3. Механізм правового регулювання
- •4. Техніка правовою регулювання (юридична техніка)
- •5. Ефективність правового регулювання
- •Тема 22 Правознавство (юридична наука):
- •1. Поняття і структура юридичної науки
- •2. Предмет юридичної науки
- •3. Функції юридичної науки
- •Тема 23 Методологія юридичної науки
- •1. Поняття і склад методології правознавства
- •2. Сучасні проблеми перетворення методології вітчизняної юриспруденції
2. Види державного правління
Загальноісторичні види державного правління:
- монархія — вища державна влада здійснюється однією особою і, зазвичай, передається за спадком;
- республіка — вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, який обирається населенням (або його частиною) на певний строк.
Види форм правління сучасних держав:
- президентська республіка — глава держави (президент) одноособове або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким, як правило, керує сам (СІЛА, Аргентина, Мексика, Венесуела, Індонезія, Іран, Ірак, Швейцарія);
- напівпрезидентська або президентсько-парламентська республіка — глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), котрий підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом (Україна, Фінляндія, Франція);
- парламентська республіка — глави держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому (Італія, ФРН);
— парламентська монархія -— глава держави (монарх) не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і лише йому підзвітний (Англія, Данія, Швеція, Японія);
- дуалістична монархія — глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем'єр-міністра.
Президентські і напівпрезидентські республіки поширені в країнах Америки, Африки; парламентські республіки і парламентські монархії — в країнах Європи; дуалістичні монархії — в деяких країнах Африки, Близького Сходу.
Радянські держави, які були здебільшого парламентськими республіками, трансформуються тепер у республіки напівпрезидентські (зокрема, Україна) або ж президентські (Росія).
3. Основні види державного устрою
Проста (унітарна) держава — частини держави не мають свого суверенітету, всіх ознак державності. Такі частини держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями (наприклад, області в Україні, воєводства у Польщі, графства в Англії, провінції в Італії).
Деякі унітарні держави (наприклад, Іспанія, Данія, Португалія, Україна, Шрі-Ланка) включають автономні утворення. Автономія у таких випадках може бути політичною (Філіппіни) або територіальною (Індія).
Складна держава — частини держави мають суверенітет, всі ознаки державності.
Складні держави поділяються на:
а) федерації. — союзні держави:
б) конфедерації — об'єднання, союзи держав, що створюються для виконання певних завдань.
Види державного устрою сучасних держав:
унітарний (скажімо, Україна, Франція); федеративний (наприклад Російська Федерація, СІЛА, Канада).
Від складних держав (федерації, конфедерації) слід відрізняти регіональні або інші союзи держав (наприклад. Об'єднання Американських Держав або Співдружність Незалежних Держав, яка утворилася після демонтажу Союзу РСР).
4. Основні види державного режиму
Демократичний — державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) та діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення і здійснення політики держави. Демократичний режим має такі різновиди як демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.
Тоталітарний — державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини; скорочення або недопущення, усунення легальних можливостей для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення (зокрема через діяльність громадських об'єднань, які їх представляють); зосередження неконтрольованої населенням державної влади в руках правлячої верхівки (олігархії) або однієї особи. Останній різновид тоталітаризму отримав назви «автократія», «вождизм». Тоталітаризм існував і у вигляді таких державних режимів, як расистський, фашистський, військово-диктаторський, державно-терористичний.
Сучасні державні режими:
демократичний (найбільш поширений у державах Європи, Центральної та Північної Америки);
тоталітарний (зберігається в окремих країнах Близького Сходу, Африки).
З другої половини 80-х років в Україні (як і в
інших колишніх радянських республіках) відбувається поступовий перехід від тоталітаризованого державного режиму до демократичного. Знаменною віхою на цьому шляху стала Конституція України 1996 р.
