- •Міністерство охорони здоров’я України
- •Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса.
- •Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації.
- •Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях.
- •Вивчення електрокардіографа .
- •Порядок оформлення звіту про лабораторну роботу з біофізики
- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Луганський державний медичний університет
- •Кафедра медичної та біологічної фізики, медінформатики, біостатистики
- •Тема: “ Вивчення коефіцієнта в’язкості рідини методами медичного віскозиметра та Стокса”.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •І. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом медичного віскозиметра.
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для учбово-дослідної роботи.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення залежності коефіцієнта поверхневого натягу рідини від концентрації методом відриву крапель.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми .
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання по удрс.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: “Вивчення фізичних основ тональної аудіометрії”.
- •Учбово-дослідницька робота.
- •Завдання до самостійної роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення методики визначення кров’яного тиску (за Коротковим).
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Теоретичні відомості.
- •Принцип вимірювання кров’яного тиску за методом Короткова.
- •Сфігмоманометр мембранний. (тонометр)
- •Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література
- •Тема: Вивчення пружних властивостей матеріалів.
- •1.1. Професійне значення теми.
- •1.2 Деформація, її види. Поняття модуля пружності. Закон Гука.
- •1.3.Обґрунтування методу вимірювання модуля пружності кісткової тканини та інших образчиків.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
- •Іі.1.Техніка безпеки при роботі з апаратом для гальванізації.
- •Ііі Порядок виконання роботи.
- •IV. Питання для самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Вивчення апарата – увч – терапії та теплового ефекту дії змінного електричного поля увч на імітатори біологічних тканин.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література.
- •Тема: Моделювання електрокардіограми в стандартних відведеннях
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Тема: Вивчення електрокардіографа.
- •Обґрунтування необхідності вивчення теми.
- •Загальна структурна схема електрокардіографа
- •Порядок виконання роботи Робота з електрокардіографом.
- •Обробка (розшифрування) електрокардіограми.
- •Завдання для удрс.
- •Питання дня самостійної підготовки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Вивчення дисперсії електропровідності на моделях тканин.
- •Обґрунтування необхідності вивчення даної теми.
- •Вивчити дисперсію електропровідності на моделях 1, 2, 3.
- •Завдання для самостійної підготовки.
- •Призначення. Електрофункціональна схема апарату «Електросон- 4т»
- •Навчально - дослідницьке завдання.
- •Завдання для самопідготовки.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Інтегратор
- •Блок живлення
- •Блок вимірювача
- •Література
- •Професійне значення теми.
- •Теоретичне обґрунтування теми.
- •Призначення, будова та принцип роботи поляриметра.
- •Алгоритм виконання роботи.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою:
- •Література:
- •Тема: Визначення показника заломлення й концентрації розчину рефрактометром.
- •Професійне значення теми.
- •І. Теоретичне обгрунтування теми.
- •2. Будова і принцип роботи рефрактометра.
- •3. Підготовка до роботи
- •4. Хід роботи.
- •Відліки за лімбом компенсатора :
- •Завдання для самопідготовки.
- •Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •І.2. Будова концентраційного фотоелектроколориметра кфк-2.
- •Тема: Визначення коефіцієнта пропускання світла і концентрації речовини в розчині за допомогою фотоелектроколориметра кфк-2.
- •І. Теоретичне обґрунтування роботи. І.1. Призначення кфк-2
- •І.3. Принцип роботи кфк-2
- •І.4. Фізичні основи методу фотоелектроколориметрії.
- •Іі. Техніка безпеки при роботі з кфк – 2.
- •Ііі. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Підготовка кфк-2 до роботи.
- •3.2. Вимірювання коефіцієнта пропущення.
- •3.3. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •1. Вибір фільтра світла.
- •2. Вибір кювети.
- •3. Побудова градуйованої кривої для даної речовини.
- •4. Визначення концентрації речовини в розчині.
- •IV. Завдання для самопідготовки та самоконтролю.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Література:
- •Тема: Визначення чисельної апертури та корисного збільшення мікроскопа.
- •I Теоретичне обґрунтування роботи.
- •I.1. Призначення мікроскопа.
- •І.2. Будова та принцип дії мікроскопа.
- •І.3. Теоретичне обґрунтування методу.
- •Іі. Порядок виконання роботи.
- •1. Визначення чисельної апертури об’єктива.
- •2. Визначення корисного збільшення мікроскопа.
- •Ііі. Питання для самостійної підготовки.
- •Ііі.2. Задачі.
- •Завдання для перевірки знань за темою.
- •Тема: Визначення розмірів формених елементів крові за допомогою лазерного випромінювання.
- •1. Теоретичне обґрунтування теми.
- •1.1. Професійна значимість теми.
- •1.3. Вимоги, необхідні для створення оптичного квантового генератора.
- •2. 2. Правила роботи з приладом і техніка безпеки.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •3.1. Визначення положення площини поляризації лазерного випромінювання та вивчення виконання закону Малюса.
- •Експериментальне визначення розміру еритроцитів.
- •3.4. Написати реферат.
- •5. Завдання до самоконтролю:
- •6. Завдання для перевірки знань за темою.
І.4. Механізм первинної дії постійного струму на тканини організму.
Тканини організму за своїми електричними властивостями являють собою різнорідне середовище. Частина тканин (білки, жири, вуглеводи та ін.) мають властивості діелектриків. Біологічні рідини, які містяться в тканинах та клітинах, або омивають їх (лімфа, кров та ін.)складаються з органічних коллоїдів, розчинів електролитів, тому мають добрі електропроводні властивості та належність до тканин, які проводять струм.
Найкращу електропровідність мають спинномозгова рідина та сиворотка крові. Декілька меншу - цільна кров та м’язова тканина. Ще менше - електропровідність тканин внутрішніх органів, а також мозкової, нервової, з’єднуючої тканин. Гіршими провідниками струму є роговий прошарок шкіри та сухожилля, особливо кісткові тканини без надкісниці. Тому вони належать до діелектриків.
Тканини організму складаються зі структурних елементів - клітин, які омиваються тканинними рідинами. Такий елемент являє собою два середовища, який відносно добре проводить струм - тканинна рідина та цитоплазма клітини. Вони поділені клітинною мембраною, яка погано проводить струм (рис.11.а).
При проходженні постійного струму по тканинам на обидва боки клітинної мембрани відбувається накопичення іонів різного знаку, утворюється система подібно зарядженому конденсатору (рис. 11, б,в).
В тканинах та клітинах зустрічаються макроскопічні утворення, які складаються із різних з’єднуючих оболонок та перегородок. Вони володіють у більшій мірі властивостями діелектриків і практично не проводять електричний струм. Но на обидвох боках утворюються або рідини, або добре проводійні тканини. Така структура тканин володіє ємкісними властивостями.
Під впливом електричного струму іони, які накопичуються на обидві боки подібних тканин, починають рухатися - відбувається їх перерозподіл та зміна концентрації в різних елементах тканин, значить і швидкість зміни струму в них залежать від сили постійного струму, який діє на тканини, прошарки шкіри та підшкірової жирової клітковини.
Тонка, ніжна, зволожена шкіра є гарним провідником струму. Навпаки - суха, груба шкіра - поганий провідник.
Первинна дія електричного струму на тканини організму пов’язана з переміщенням іонів та інших заряджених частинок. При цьому внаслідок їх різної рухомості і, головним чином, затримки і накопичення їх у напівпроникливих мембранах, в тканевих елементах та всередині і зовні клітини відбувається зміна концентрації іонів. Це викликає функціональні зміни стану клітин та інші фізіологічні процеси в тканинах. Таким чином, в основі первинної дії постійного струму на організм лежить зміна концентрації іонів у тканинних утвореннях.
Лікувальний метод, у якому використовується дія постійного струму на тканини організму , називається гальванізацією. Взагалі, гальванізацію проводять сумісно з введенням в організм за допомогою постійного струму лікарські речовини, які утворюють в розчині іони. Цей метод зветься лікувальним електрофорезом.
При електрофорезі та гальванізації використовують електроди з листового свинцю або станіолю товщиною 0,3 - 0,5мм. При цьому між електродами та шкірою розташовують гідрофільні прокладки.
При електрофорезі прокладку під електродом змочують розчинами солі тих металів, іони яких треба ввести в організм. Із прокладки під негативним електродом вводяться кислотні радикали, а також негативно заряджені частинки складних з’єднань.
Наприклад, з позитивного електрода вводяться в організм іони натрію, кальцію, магнію, хінін (з хлористої солі), новокаїн; з негативного - бром. хлор, йод, радикал фосфорної кислоти, радикал соліцилової кислоти, пеніцилін, тощо.
При лікувальному електрофорезі між електродами утворюється складне коло, яке складається з лікарських речовин, якими змочені прокладки, і розчинів електролитів, які входять у склад тканин організму.
На рис.12 показана ділянка тканин організму, на яку накладені електроди з прокладками П. Під позитивним електродом прокладка П змочена розчином хлористого кальцію CaCl2 під негативним - йодистого калія. Напрямок руху іонів показаний стрілкою. Сама тканина містить розчин хлористого натрію NaCl. На ділянках a, b і d показані поляризаційні явища - накопичення іонів по обидва боки тканевих перегородок, які погано проводять струм.
